Рішення

від 21.11.2019 по справі 810/1766/17

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2019 року м. Київ № 810/1766/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання Черниш А.І.,

за участю представників сторін:

від позивача - Овсієнко Ю.В.,

від відповідача - Борисов І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства Лотос

до Головного управління Державної податкової служби у Київській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство Лотос (далі по тексту - позивач, ПП Лотос ) з позовом до Білоцерківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області (далі по тексту - відповідач, Білоцерківська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області) про скасування податкового повідомлення - рішення від 16.12.2016 № 0008511403.

В обґрунтування позову, позивач зазначив, що на підставі висновків Акта перевірки від 30.11.2016, складеного за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ПП Лотос , 16.12.2016 заступником начальника Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0008511403, яким позивачу донараховано суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість -26668,00 грн. та 6667,00 грн. за штрафними санкціями.

Позивач вказує, що висновок відповідача про порушення вимог податкового законодавства, зокрема п.1, п.3 ст.198 Податкового кодексу є необґрунтованим, оскільки підприємством у відповідності до вимог чинного законодавства і на підставі належним чином оформлених документів сформовано податковий кредит, а отже відповідачем неправомірно нараховано грошові зобов`язання у податковому повідомленні-рішенні. Таким чином, зазначає позивач, рішення відповідача є незаконним та таким що підлягає скасуванню.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 03.07.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2017 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі суддів Касаційного адміністративного суду від 26.03.2019 касаційну скаргу приватного підприємства Лотос задовольнили частково. Постанову Київського окружного адміністративного суду від 03.07.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2017 у справі № 810/1766/17 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Верховний Суд, скасовуючи вказані рішення зазначив, що у межах спірних відносин поза увагою судів попередніх інстанцій залишились аналіз підстав та способу реалізації владних управлінських функцій податковим органом. Загальний процес проведення перевірки із послідовного, коли за результатами перевірки приймається податкове повідомлення рішення, розривається. Спочатку матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів визначається кримінально - процесуальним законом або законом про оперативно - розшукову діяльність. Після набрання законної сили рішенням у межах кримінального провадження органи податкової служби мають право виносити податкові повідомлення - рішення.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.04.2019 справу №810/1766/17 прийнято до провадження та ухвалено її розгляд здійснювати за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче судове засідання у справі.

Разом з тим, суд запропонував відповідачу подати до суду відзив на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, де вказав, що позивачем не спростовано належними доказами доводи податкового органу щодо відсутності фактичного здійснення вказаних господарських операцій особою від імені ТОВ ТКМ і ДМ , ТОВ Відродження ЗГП , а тому, первинні документи надані позивачем до перевірки не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважною особою звітними документами, які посвідчують факт придбання товару, робіт чи послуг.

У свою чергу, недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій.

Відтак, вважає відповідач, оскаржуване рішення прийняте з урахуванням вимог чинного законодавства, оскільки посадові особи контролюючого органу діяли в межах повноважень, наданих їм законами України, тому у задоволенні позову слід відмовити.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.06.2019 суд продовжив строк проведення підготовчого провадження в адміністративній справі № 810/1766/17.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.10.2019 суд замінив відповідача - Білоцерківську ОДПІ ГУ ДФС у Київській області на правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у Київській області.

Протокольною ухвалою від 29.10.2019 суд закрив підготовче провадження та призначив судовий розгляд справи по суті на 21.11.2019.

У судове засідання, призначене у справі на 21.11.2019 з`явилися уповноважені представники сторін.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Уповноважений представник відповідача просив у задоволені позову відмовити з підстав викладених у відзиві на позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Приватне підприємство Лотос зареєстроване як юридична особа 18.04.2003, ідентифікаційний код 31970341, як платник податків перебуває на обліку Тетіївському відділенні Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

Основним видом діяльності позивача є згідно коду КВЕД 16.24 Виробництво дерев`яної тари.

Судом встановлено, що посадовими особами Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області у період з 21.11.2016 по 25.11.2016 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП Лотос з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ АТП 1981 , ТОВ Кагарлик Агро Артіль ТОВ Слобода М , ТОВ ТКМ і ДМ , ТОВ Відродження ЗГП за період з 01.01.2014 по 13.07.2016, згідно з п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України та наказу Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 16.11.2016 № 1141 податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП Лотос з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ АТП 1981 , ТОВ Кагарлик Агро Артіль , ТОВ Слобода М , ТОВ ТКМ і ДМ , ТОВ Відродження ЗГП за період з 01.01.2014 по 13.07.2016.

Вказану перевірку проведено на підставі направлення від 21.11.2016 № 534, на виконання ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва Демидовської А.І. від 29.07.2016 по справі №760/6454/16-к про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, у тому числі ПП Лотос при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ АТП 1981 (код ЄДРПОУ 38442327), ТОВ Кагарлик Агро Артіль (код ЄДРПОУ 38923649), ТОВ Слобода М (код ЄДРПОУ 37483315), ТОВ ТКМ І ДМ (код ЄДРПОУ 39796321), ТОВ Відродження ЗГП (код ЄДРПОУ 40262595) за період з 01.01.2014 по 13.07.2016, організацію проведення якої доручити Державній фіскальній службі України (т.1, а.с.60-63).

За результатами перевірки складено Акт від 30.11.2016 №980/10-02-14-03/31970341/99 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП Лотос з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ АТП 1981 , ТОВ Кагарлик Агро Артіль , ТОВ Слобода М , ТОВ ТКМ і ДМ , ТОВ Відродження ЗГП за період з 01.01.2014 по 13.07.2016 (т.1, а.с.10-23).

За результатами перевірки посадовими особами контролюючого органу встановлено порушення позивачем: п.198.1, п. 198.3 ст.198 ПК України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 26668 грн., в тому числі: за січень 2016 року на суму 15619 грн., за лютий 2016 року на суму 1049 грн., за березень 2016 року на суму 10000 грн.

Такий висновок податкового органу ґрунтується на аналізі: ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва Демидовської А.І. від 29.07.2016 по справі №760/6454/16-к про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП Лотос з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ АТП 1981 ,ТОВ Кагарлик Агро Артіль , ТОВ Слобода М , TOB ТКМ і ДМ , ТОВ Відродження ЗГП за період з 01.01.2014 по 13.07.2016 року в рамках кримінального провадження № 32016000000000015 від 26.01.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.205, ч.5 ст.27, ч.3 ст.212 КК України.

Як зазначається в Акті перевірки, згідно отриманих під час досудового розслідування даних ТОВ АТП 1981 , ТОВ Кагарлик Агро Артіль , ТОВ Слобода М , ТОВ ТКМ і ДМ , ТОВ Відродження ЗГП встановлено, що ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 та за сприяння невстановлених досудовим слідством осіб спланували та організували на території Київської області злочинну схему ухилення від сплати податків підприємствам реального сектору економіки. Учасниками організованої групи були зареєстровані або перереєстровані на підставних осіб ряд підприємств, в т.ч. ТОВ АТП 1981 , ТОВ Кагарлик Агро Артіль , ТОВ Слобода М , ТОВ ТКМ і ДМ , ТОВ Відродження ЗГП та інші, з метою незаконного формування податкового кредиту та податкових зобов`язань з ПДВ підприємствам реального сектору економіки на підставі проведення уявних операцій з ними щодо купівлі - продажу зерна та інших сільськогосподарських культур.

Разом з тим, в Акті перевірки зазначено про те, що допитаний в якості свідка ОСОБА_3 показав, що приблизно з 2011 року працював у ОСОБА_1 спочатку слюсарем потім механіком. В 2011 році ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_3 стати директором ТОВ Слобода М , на що останній погодився у зв`язку із скрутним матеріальним становищем. В подальшому після підписання всіх необхідних документів ОСОБА_3 функції керівника не виконував, продовжуючи працювати різноробочим. З приводу того, що ОСОБА_3 являється директором та засновником ТОВ АТП 1981 , ТОВ Кагарлик Агро Артіль показав, що керівником вказаних підприємств не був із власної ініціативи їх не засновував і не придбавав.

Виходячи з вищевикладеного, функціонування вищевказаної незаконної схеми полягає у перерахуванні з рахунків підприємств реального сектору економіки Київського та інших регіонів України коштів на рахунки так званих транзитних підприємств , з метою мінімізації податкового навантаження, штучного формування податкового кредиту з ПДВ за нібито поставлені сільськогосподарські товари, виконані послуги.

Відтак, контролюючим органом встановлено, що діяльність ТОВ АТП 1981 , ТОВ Кагарлик Агро Артіль , ТОВ Слобода М , ТОВ ТКМ і ДМ , ТОВ Відродження ЗГП не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, в зв`язку з чим діяльність ТОВ АТП 1981 , ТОВ Кагарлик Агро Артіль , ТОВ Слобода М , ТОВ ТКМ і ДМ , ТОВ Відродження ЗГП носить безтоварний характер.

Під час перевірки податковим органом встановлено, що позивачем для перевірки не надані документи щодо транспортування доски обрізної, придбаної у ТОВ ТКМ і ДМ . Крім того, проведеним аналізом баз даних Білоцерківської ОДПІ встановити походження будівельних матеріалів, які придбавалися ПП Лотос від ТОВ ТКМ і ДМ неможливо, так як їх походження не підтверджується фактом (джерелом) законного введення в обіг та реального задекларованого виробництва. Так, в ході проведення перевірки встановлено незаконне введення в обіг ТОВ ТКМ і ДМ будівельних матеріалів, які в подальшому використані ПП Лотос для виробництва дерев`яної тари. При цьому номенклатура реалізованого на адресу ПП Лотос товару (доска обрізна) є відмінною від номенклатури одержаних по ланцюгу постачання ТМЦ, що свідчить про нереальність проведених господарських операцій. Крім того, для перевірки не надані документи щодо транспортування будівельних матеріалів, придбаних у ТОВ Відродження ЗГП . Згідно даних ЄРПН отримані від ТОВ Відродження ЗГП будівельні матеріали були придбані у ТОВ АТП 1981 , що підтверджено зареєстрованою податковою накладною №57 від 28.03.2016. Невідповідність дат між періодом отримання та реалізацією будівельних матеріалів є одним із фактів, що свідчить про нереальність проведених господарських операцій. Отже, ТОВ Відродження ЗГП , ТОВ ТКМ і ДМ здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов`язаних з наданням податкової вигоди третім особам. Перевіркою встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

На підставі висновків Акта перевірки 16.12.2016 Білоцерківською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області було прийнято податкове повідомлення - рішення №0008511403 щодо збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 33335 грн., у т.ч. основний платіж у сумі 26668 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 6667 грн.(т.1, а.с.9).

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням - підприємство звернулось із скаргами до Головного управління ДФС у Київській області та ДФС України, внаслідок чого рішеннями ГУ ДФС у Київській області від 24.02.2017 №953/10/10-36-10-01-04 та ДФС України від 12.04.2017 №7646/6/99-99-11-01-25 оскаржуване рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Позивач вважає податкове повідомлення-рішення таким, що суперечить вимогам чинного податкового законодавства, а тому оскаржив його, звернувшись із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.

У розумінні п.п.14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Виходячи з вищевикладеного, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображатимуть реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування податкового кредиту з податку на додану вартість обов`язковому з`ясуванню підлягають обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. В обов`язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

Разом з тим, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас, наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-ХІV (надалі - Закон №996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, згідно п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (в редакції чинній на момент існування спірних правовідносин) (надалі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), "господарські операції" - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Аналіз вищевикладених норм Закону № 996-ХІV та норм Положення свідчить про те, що податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому, податкове законодавство не встановлює перелік первинних документів, складенням яких мають оформлюватися ті чи інші операції. Разом з тим відповідні первинні документи повинні містити усі необхідні реквізити, визначені частинами першою, другою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", повну інформацію про виконану господарську операцію та виступати носіями достовірних відомостей про таку операцію та її учасників.

Також істотне значення для встановлення судом факту реальності виконання договору саме із заявленим контрагентом є фактичні обставини укладення та виконання договору, обґрунтованість вибору контрагента.

За правилами частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок довести обставини, що слугували підставою для прийняття оспорюваного акта індивідуальної дії, покладається на податковий орган як на суб`єкта владних повноважень. Разом з тим, дане правило не виключає обов`язку платника довести обґрунтованість сформованих ним податкового кредиту по операціям з придбання товарів (робіт, послуг). При цьому, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податків.

Досліджуючи зміст фінансово-господарських операцій позивача з ТОВ ТКМ І ДМ та ТОВ Відродження ЗГП , правочини між якими контролюючий орган поставив під сумнів, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи встановлено, що 21.01.2016 ТОВ ТКМ І ДМ та ПП Лотос було укладено договір купівлі-продажу № 21, відповідно до умов якого продавець зобов`язується продати дошку обрізну 10х5 (товар) по якості, кількості ц на умовах, погоджених з покупцем, а покупець купити товар та сплатити його вартість на умовах договору.

Відповідно до п.2.1 загальна сума договору складає 100000 грн. у тому числі ПДВ 20 % 16668,00 грн. Пунктом 2.2. даного договору передбачено, що умови оплати - 100% передоплата згідно рахунку-фактури. Передача права власності на товар покупця здійснюється після повної його оплати, підписання первинних бухгалтерських документів та передачі товару продавцем у розпорядження покупця в місці його зберігання.

Пунктом 2.4 договору обумовлено, що поставлена партія товару супроводжується наступною документацією: - рахунок із зазначеною вартістю ціни одиниці продукції і виділенням окремим рядком суми ПДВ, кількості та загальної вартості продукції в даній партії; податкова накладна; видаткова накладна. Пунктом 2.5. - передача товару по якості проводиться у місці та в момент, що визначені в п.2.5 даного договору.

На виконання умов вказаного договору ПП Лотос придбало у січні 2016 року матеріали для виробництва дерев`яної тари дошку обрізну 10*5 у кількості 37,04 м3 на суму 100000 грн.

На підтвердження поставки товару ТОВ ТКМ І ДМ виписано видаткову накладну №1 від 28.01.2016 на суму 100008,00 грн., в тому числі ПДВ 16668,00 грн.(т.1, а.с.37).

26.01.2016 ТОВ ТКМ і ДМ виставило позивачу рахунок на оплату матеріалів №1 від 28.01.2016 на суму 100008 грн. (в т.ч. ПДВ 16668 грн.).

Розрахунок за вказаною господарською операцією підтверджується платіжним дорученням № 723 від 28.01.2016, відповідно до якого позивачем перераховано ТОВ ТКМ І ДМ грошові кошти за доску обрізну, згідно рахунку № 1 від 28.01.2016 в сумі 100008.00 грн. (т.1, а.с.39)

За фактом виконання умов договору ТОВ ТКМ І ДМ було виписано позивачу податкову накладну №1 від 28.01.2016 на суму 100008 грн. (в т.ч. ПДВ 16668 грн.), яка зареєстрована в реєстрі накладних, що підтверджується квитанцією з повідомленням.

Суму податку на додану вартість позивачем включено до складу податкового кредиту відповідного періоду та включено до податкової декларації з податку на додану вартість за відповідний період (т.1, а.с.42-43).

Необхідність придбання матеріалів для виготовлення дерев`яної тари, а саме дошки обрізної у кількості 37.04 м2 па підприємстві ПП Лотос виникла на виконання договірних зобов`язань поставки дерев`яної тари для ТОВ Рууккі Україна код 25277777 індивідуальний податковий номер 252777726659, з яким підприємство має договір і співпрацює з 2011 року по даний час. ПП Лотос на протязі останніх 8-ми років постійно поставляє дерев`яну тару для ТОВ Рууккі Україна .

Вказане також підтверджується договором поставки дерев`яної тари з ТОВ Рууккі Україна №36/11/Г від 04.01.2011 р.; видатковими накладними на поставку дерев`яної тари у І кварталі 2016 року, а саме:

ВН №01-01/16 від 29.01.2016 р. на суму 10920,00 грн.

ВН №01-02/16 від 05.02.2016 р. на суму 11256,00 грн.

ВН №01-03/16 від 29.03.2016 р. на суму 39300,00 грн.

ВН №02-03/16 від 29.03.2016 р. на суму 21302,40 грн.

Також, між позивачем та ТОВ Відродження ЗГП 17.03.2016 укладено договір № 9 купівлі-продажу.

Відповідно до пункту 1 вказаного договору продавець зобов`язується продати (передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити на умовах даного договору наступні товари: гідробар`єр 10000 м2 по ціні 4,34 грн., пісок 10 т. по ціні 30,00 грн., щебінь 10 т. по ціні 160,00 грн., цемент 2,474 т. по ціні 1899,76 грн.

Так, позивачем в березні 2016 року придбано будівельні матеріали для проведення статутної діяльності а саме: гідробар`єр у кількості 10000 м2 по ціні 4,34 грн. без ПДВ у сумі 43400 грн., пісок у кількості 10 т. по ціні 30 грн. без ПДВ у сумі 300 грн., щебінь у кількості 10 т. 160 грн. без ПДВ у сумі 1600 грн., цемент у кількості 2,474 т. по ціні 1899,76 грн. без ПДВ у сумі 4700 грн. всього на суму з ПДВ 60000 грн. у ТОВ Відродження ЗГП .

На підтвердження придбання даного товару ТОВ Відродження ЗГП видано рахунок на оплату №2 від 18.03.2016, на загальну суму 60000,00 грн.( в т.ч. ПДВ 10 000,00 грн.) та видаткову накладну №1 від 18.03.2016 (т.1, а.с.45-46).

Оплата по даній операції здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки вищезазначеного контрагента, що підтверджується платіжним дорученням №761 від 18.03.2016 року у розмірі 60000 грн..

За фактом проведення господарської операції ТОВ Відродження ЗГП виписано позивачу податкову накладну № 1 від 18.03.2016 на суму 60000,00 грн, (в т.ч. ПДВ 10000,00 грн.), яка зареєстрована в реєстрі накладних, що підтверджується квитанцією з повідомленням.

Суму податку на додану вартість позивачем включено до складу податкового кредиту відповідного періоду та включено до податкової декларації з податку на додану вартість за відповідний період (т.1, а.с.50-51).

Необхідність будівельних матеріалів придбаних у ТОВ Відроження ЗГК виникло у ПП Лотос внаслідок виконання Договору 01-01/16 від 16 січня 2016 року із селянського Фермерського Господарства Санрайз ЄДРПОУ 24212882 ІПН 242128810176 на будівництво ангару на З бокси утепленого, який знаходиться за адресою: вул. Золотоніське шoce, 72. м. Переяслав-Хмельницький. Київської області, що підтверджується договором №01-01/16 від 16 січня 2016 року з СФГ Санрайз ; акт приймання передачі виконаних робіт за березень 2016 року.

Як встановлено судом, придбання у ТОВ ТКМ і ДМ та ТОВ Відродження ЗГП робіт/послуг відбувалося у межах діяльності позивача.

На підтвердження наявності складського приміщення (боксу) з прилеглою до нього територією площадки розміром 120м 2 для зберігання пиломатеріалів для виробництва дерев`яної тари позивачем надано договір оренди №1/01-03 від 01.10.2014 укладений між позивачем та ПАТ Радомишльський Агрохім .

Крім того, судом було встановлено, що постановою Тетіївського районного суду Київської області від 15.12.2016 по розгляду матеріалів які надішли з Білоцерківської ОДПІ про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 працюючого директором ПП Лотос закрито провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.163-1 КУпАП, стосовно ОСОБА_4 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутні події і складу адміністративного правопорушення. У постанові суду зазначено відсутність належних та допустимих доказів, які вказували б на протиправні дії директора підприємства Лобаса А.І.

Умовами реалізації права платника на податковий кредит є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства.

При цьому, наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку, при цьому для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Необґрунтована ж податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов для бюджетного відшкодування.

Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

З метою дослідження фактичного виконання господарських операцій необхідно аналізувати умови договорів позивача з контрагентами, а також досліджувати всі первинні бухгалтерські документи.

Тобто, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування об`єкту оподаткування податком на прибуток (витрат) та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Матеріалами справи підтверджується, що податковий кредит та суми податку на додану вартість за результатами здійснених господарських операцій з ТОВ ТКМ І ДМ та ТОВ Відродження ЗГП був сформований позивачем на підставі належних документів, оформлених згідно з вимогами чинного законодавства, обсяг яких є достатнім для висновку про те, що рух товарів, робіт і послуг дійсно мав місце.

При цьому, в Акті перевірки немає жодних посилань на те, що свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво платника податку на додану вартість вказаних контрагентів позивача - ТОВ ТКМ І ДМ та ТОВ Відродження ЗГП були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду на момент укладання чи виконання договорів.

Крім того, суд звертає увагу на те, що законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов`язку з перевірки відповідності законодавству установчих документів іншого учасника правовідносин та дотримання ним вимог податкового законодавства.

Відповідно до Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому, такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Водночас відповідач не ставив під сумнів правильність здійснення позивачем математичного розрахунку податкового кредиту та податку на додану вартість за первинними документами податкового та бухгалтерського обліку.

Разом з тим, враховуючи правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 26.03.2019 у даній справі, судом при повторному розгляді справи були досліджені обставини щодо яких Верховний Суд зробив висновок у своїй постанові від 26.03.2019, з приводу чого слід зазначити наступне.

Так, як було встановлено судом раніше, ухвалою слідчого судді Солом`янського району м. Києва від 29.07.216 по кримінальній справі №760/6454/16-к було надано дозвіл на проведення у кримінальному провадженні № 32016000000000015 позапланової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства України: ТОВ "ЯСЕНСВІТ" (код ЄДРПОУ 32619343, ДПІ 1019), ПАТ "МЗВКК" АБО ПАТ "МИРОНІВСЬКИЙ ЗАВОД ПО ВИГОТОВЛЕННЮ КРУП І КОМБІКОРМІВ" (код ЄДРПОУ 951770, ДПІ 2810), ТОВ "КАТЕРИНОПІЛЬСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" (код ЄДРПОУ 32580463, ДПІ 2810), ТОВ "ЛДК УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 30307207, ДПІ 2810), КП "БІЛОЦЕРКІВХЛІБОПРОДУКТ" (код ЄДРПОУ 20608169, ДПІ 1002), ТОВ "АГРОТРЕЙД ЕКСПОРТ" (код ЄДРПОУ 37576404, ДПІ 2809), ТОВ "ПРОМЕТЕЙ - ГРЕЙН" (код ЄДРПОУ 38694075, ДПІ 1403), ТОВ "ЗЕРНОТОРГОВА КОМПАНІЯ "ПРОМЕТЕЙ" (код ЄДРПОУ 39749858, ДПІ 1403), ТОВ "ОВОСТАР" (код ЄДРПОУ 32086437, ДПІ 1007), "ТЕГРА УКРАЇНА ЛТД" (код ЄДРПОУ 21670383, ДПІ 2810), ТОВ "БОРОШНОМЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ТЕВІ" (код ЄДРПОУ 19411533, ДПІ 1012), ТОВ "КЛК" (код ЄДРПОУ 24539844, ДПІ 1104), ПРАТ "АГРОФОРТ" (код ЄДРПОУ 34378735, ДПІ 1012), ПС/Г АГРОФІРМА "УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 31949660, ДПІ 1019), ТОВ "СУІНЖБУД" (код ЄДРПОУ 38084862, ДПІ 1019), ТОВ "РОКИТНЕ-ХЛІБОПРОДУКТ" (код ЄДРПОУ 32257512, ДПІ 1019), СФГ "АГРОФАРМ" (код ЄДРПОУ 30846358, ДПІ 1019), ТОВ "БАСКО 94" (код ЄДРПОУ 22936624, ДПІ 2650), ПП "АГРО-ТРАНС-СЕРВІС" (код ЄДРПОУ 35177640, ДПІ 1410), ТОВ "АГРОФІРМА ЗАРОСЯНСЬКА" (код ЄДРПОУ 34461299, ДПІ 1019), ТОВ "ПФГ "НАФТАХІМ" (код ЄДРПОУ 36472721, ДПІ 2656), ПП "КАНУН" (код ЄДРПОУ 37095192, ДПІ 2526), ДП "САНГРАНТ ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 31243671, ДПІ 2804), ТОВ "ДЕМЕТРА-ХЛІБ" (код ЄДРПОУ 24885032, ДПІ 1016), ТОВ "ПРОМЕТЕЙ - ГОЛД" (код ЄДРПОУ 39139456, ДПІ 1403), ТОВ "ЛАУР АГРОТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 39846864, ДПІ 1504), ТОВ "АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС НАСТАШКА" (код ЄДРПОУ 32792184, ДПІ 1019), ПП"ЛОТОС" (код ЄДРПОУ 31970341, ДПІ 1023) , ТОВ "КОМПЛЕКС АГРОМАРС" (код ЄДРПОУ 30160757, ДПІ 1008), МПВКП "ШАР" (код ЄДРПОУ 19121522, ДПІ 2650), ТОВ "РУБІН ГРУП" (код ЄДРПОУ 38793733, ДПІ 1027), ТОВ "ФІДЛЕНС-УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 36426518, ДПІ 2658), ТОВ"ПРОЛІСОК ЛТД." (код ЄДРПОУ 37361876, ДПІ 915), ПРАТ "МИРОНІВСЬКЕ ХПП" (код ЄДРПОУ 24219855, ДПІ 1015), ТОВ "ТД"УСПІХ" (код ЄДРПОУ 38262905, ДПІ 2656), ПП "НОВАГРОС" (код ЄДРПОУ 32452832, ДПІ 1020), ПП "БУКОВИНА" (код ЄДРПОУ 31026921, ДПІ 2657), ПП "РЕЗОНАГРО" (код ЄДРПОУ 37400087, ДПІ 2301), ОСОБА_10 (ід. код НОМЕР_1, ДПІ 2652), ЖКК "ЩАСЛИВСЬКИЙ" (код ЄДРПОУ 30172060, ДПІ 1004), ТОВ "ТІАРА-АГРО" (код ЄДРПОУ 37066439, ДПІ 1019), ПП "ПОЛЛУКСТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 35637606, ДПІ 2650), ТОВ "ПОЛІСЬКИЙ ВЕЗ" (код ЄДРПОУ 33336034, ДПІ 2526), ПП"ВОСХОД -УКРАЇНИ" (код ЄДРПОУ 14279843, ДПІ 1016), ТОВ СП "НІБУЛОН" (код ЄДРПОУ 14291113, ДПІ 2810), ТОВ"СТЕПОДАР" (код ЄДРПОУ 38275359, ДПІ 1013), ТОВ "АГРО-ІНПРОД" (код ЄДРПОУ 38073431, ДПІ 1025), ПАТ "АНДРУШІВСЬКЕ" (код ЄДРПОУ 385738, ДПІ 601), СТОВ"СТЕП-2000" (код ЄДРПОУ 30709437, ДПІ 2323), ВИРОБНИЧИЙ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИЙ КООПЕРАТИВ "РІЖКИ" (код ЄДРПОУ 5391399, ДПІ 1022), ПП "АРТЕМБУД" (код ЄДРПОУ 36856010, ДПІ 1522), ОСОБА_12 (ід. код НОМЕР_2, ДПІ 1008), ТОВ "СУЗІР`Я" (код ЄДРПОУ 32745679), при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ АТП 1981 (код ЄДРПОУ 38442327), ТОВ Кагарлик Агро Артіль (код ЄДРПОУ 38923649), ТОВ Слобода М (код ЄДРПОУ 37483315), ТОВ ТКМ І ДМ (код ЄДРПОУ 39796321), ТОВ Відродження ЗГП (код ЄДРПОУ 40262595) за період з 01.01.2014 по 13.07.2016, організацію проведення якої доручити Державній фіскальній службі України.

Разом з тим, судом у вказаній ухвалі зазначено про те, що з метою забезпечення досудового розслідування слідчий просив надати дозвіл на призначення документальної позапланової перевірки дотримання вимог податкового законодавства України вище переліченими юридичними особами та фізичними особами-підприємцями реально діючого сектору економіки України на предмет своєчасності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків і зборів під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами, а також дотримання валютного та іншого законодавства, з метою встановлення можливих порушень податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 13.07.2016.

У відповідності до приписів частини другої статті 93 Кримінального процесуального кодексу України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Отже призначена слідчим суддею перевірка (зокрема надання дозволу на її проведення) за своїм характером може характеризуватися як заходи забезпечення кримінального провадження, а також як специфічна слідча (розшукова) дія. Зазначена правова невизначеність, відсутність узгодженого процесуального порядку проведення документальних позапланових перевірок в кримінальному провадженні призводить до різного порядку призначення та проведення таких перевірок і як наслідок до різних правових наслідків їх застосування, що перед усім вказує на доцільність визначення документальної перевірки в системі слідчих дій передбачених КПК України, як самостійної дії.

Відтак, проведення перевірки податковим органом в межах кримінальної справи на виконання ухвали зокрема слідчого судді у будь-яких якому випадку є самостійною підставою її проведення, результати якої є доказом в кримінальному провадженні.

При цьому, відповідно до п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності таких підстав: отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Керуючись саме підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України податковим органом (відповідачем у справі) проведена позапланова документальна виїзна перевірка, про що зазначено Розділом першим Вступна частина акту перевірки.

Суд зазначає що проведення перевірки податковим органом в межах кримінальної справи на виконання ухвали зокрема слідчого судді у будь-яких якому випадку є самостійною підставою її проведення, результати якої є доказом в кримінальному провадженні.

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків від 17.07.2015 № 655-VІІІ Верховна Рада України постановила внести до Податкового кодексу України такі зміни: підрозділ 10 розділу Х Перехідні положення доповнено пунктами 35 і 36 такого змісту:

36. У разі якщо судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, яке було розпочато до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків" і предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, в якому встановлена несплата податкових зобов`язань або винесена ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами з цього питання, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили .

Відтак, реалізуючи владні управлінські функції у податковому органу були відсутні правові підстави для прийняття 16.12.2016 податкового повідомлення-рішення №0008511403, оскільки загальний процес проведення перевірки із послідовного, коли за результатами перевірки приймається податкове повідомлення рішення, розривається. Спочатку матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів визначається кримінально - процесуальним законом або законом про оперативно - розшукову діяльність. Після набрання законної сили рішенням у межах кримінального провадження органи податкової служби мають право виносити податкові повідомлення-рішення.

За наведених підстав у податкового органу була відсутні підстави для використання висновків результатів перевірки проведеної в межах кримінального провадження до набрання законної сили відповідним рішення в кримінальній справі.

Існуюча на момент прийняття спірних податкових повідомлень пряма заборона закону, за якою органи податкової служби не мають права виносити податкові повідомлення - рішення до набрання законної сили відповідним рішення в кримінальній справі, якщо грошове зобов`язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально - процесуального законодавства, доводить протиправність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0008511403 від 16.12.2016.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статей 9 і 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління » .

Відповідач, у свою чергу, жодних доказів на підтвердження правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення суду не надав. Доводів позивача відповідач належним чином не спростував.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, відповідно, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Отже, позовна вимога про визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні з даним позовом до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1600 грн. (платіжне доручення від 12.05.2017 № 1197), відтак витрати позивача пов`язані зі сплатою судового збору підлягають стягненню на його користь з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області № 0008511403 від 16.12.2016.

3. Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377; місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5а) суму судового збору у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 копійок на користь Приватного підприємства Лотос (код ЄДРПОУ 31970341; місцезнаходження: 09800, Київська область, м. Тетіїв, вул. Соборна, 68, кв. 18).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 02 грудня 2019 р.