ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 810/1766/17 Суддя (судді) першої інстанції: Панова Г. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Федотова І.В.,
суддів: Губської Л.В. та Епель О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Лотос" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство Лотос (далі - позивач, ПП Лотос ) звернулось до суду з позовом до Білоцерківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області (далі - відповідач, Білоцерківська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області) про скасування податкового повідомлення рішення від 16.12.2016 №0008511403.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 03.07.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2017 у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.
Постановою Верховного Суду у складі суддів Касаційного адміністративного суду від 26.03.2019 касаційна скарга приватного підприємства Лотос задоволена частково. Постанову Київського окружного адміністративного суду від 03.07.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2017 у справі № 810/1766/17 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.
Приймаючи таке рішення, суд касаційної інстанції наголосив на тому, що в межах спірних відносин поза увагою судів попередніх інстанцій залишились аналіз підстав та способу реалізації владних управлінських функцій податковим органом. Загальний процес проведення перевірки із послідовного, коли за результатами перевірки приймається податкове повідомлення рішення, розривається. Спочатку матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів визначається кримінально - процесуальним законом або законом про оперативно - розшукову діяльність. Після набрання законної сили рішенням у межах кримінального провадження органи податкової служби мають право виносити податкові повідомлення - рішення.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, про відмову задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує на правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, посилаючись на відсутність фактичного здійснення господарських операцій між ПП Лотос та ТОВ ТКМ і ДМ , ТОВ Відродження ЗГП .
Сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, приватне підприємство Лотос зареєстроване як юридична особа 18.04.2003, ідентифікаційний код 31970341, як платник податків перебуває на обліку Тетіївському відділенні Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.
Основним видом діяльності позивача є згідно коду КВЕД 16.24 Виробництво дерев`яної тари.
Судом встановлено, що посадовими особами Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області у період з 21.11.2016 по 25.11.2016 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП Лотос з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ АТП 1981 , ТОВ Кагарлик Агро Артіль ТОВ Слобода М , ТОВ ТКМ і ДМ , ТОВ Відродження ЗГП за період з 01.01.2014 по 13.07.2016, згідно з п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України та наказу Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 16.11.2016 № 1141 податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП Лотос з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ АТП 1981 , ТОВ Кагарлик Агро Артіль , ТОВ Слобода М , ТОВ ТКМ і ДМ , ТОВ Відродження ЗГП за період з 01.01.2014 по 13.07.2016.
Вказану перевірку проведено на підставі направлення від 21.11.2016 № 534, на виконання ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва Демидовської А.І. від 29.07.2016 по справі №760/6454/16-к про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, у тому числі ПП Лотос при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ АТП 1981 (код ЄДРПОУ 38442327), ТОВ Кагарлик Агро Артіль (код ЄДРПОУ 38923649), ТОВ Слобода М (код ЄДРПОУ 37483315), ТОВ ТКМ І ДМ (код ЄДРПОУ 39796321), ТОВ Відродження ЗГП (код ЄДРПОУ 40262595) за період з 01.01.2014 по 13.07.2016, організацію проведення якої доручити Державній фіскальній службі України (т.1, а.с.60-63).
За результатами перевірки складено Акт від 30.11.2016 №980/10-02-14-03/31970341/99 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП Лотос з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ АТП 1981 , ТОВ Кагарлик Агро Артіль , ТОВ Слобода М , ТОВ ТКМ і ДМ , ТОВ Відродження ЗГП за період з 01.01.2014 по 13.07.2016 (т.1, а.с.10-23).
За результатами перевірки посадовими особами контролюючого органу встановлено порушення позивачем: п.198.1, п.198.3 ст.198 ПК України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 26668 грн., в тому числі: за січень 2016 року на суму 15619 грн., за лютий 2016 року на суму 1049 грн., за березень 2016 року на суму 10000 грн.
Такий висновок податкового органу ґрунтується на аналізі: ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва Демидовської А.І. від 29.07.2016 по справі №760/6454/16-к про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП Лотос з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ АТП 1981 ,ТОВ Кагарлик Агро Артіль , ТОВ Слобода М , TOB ТКМ і ДМ , ТОВ Відродження ЗГП за період з 01.01.2014 по 13.07.2016 року в рамках кримінального провадження № 32016000000000015 від 26.01.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.205, ч.5 ст.27, ч.3 ст.212 КК України.
Як зазначається в Акті перевірки, згідно отриманих під час досудового розслідування даних ТОВ АТП 1981 , ТОВ Кагарлик Агро Артіль , ТОВ Слобода М , ТОВ ТКМ і ДМ , ТОВ Відродження ЗГП встановлено, що ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 та за сприяння невстановлених досудовим слідством осіб спланували та організували на території Київської області злочинну схему ухилення від сплати податків підприємствам реального сектору економіки. Учасниками організованої групи були зареєстровані або перереєстровані на підставних осіб ряд підприємств, в т.ч. ТОВ АТП 1981 , ТОВ Кагарлик Агро Артіль , ТОВ Слобода М , ТОВ ТКМ і ДМ , ТОВ Відродження ЗГП та інші, з метою незаконного формування податкового кредиту та податкових зобов`язань з ПДВ підприємствам реального сектору економіки на підставі проведення уявних операцій з ними щодо купівлі - продажу зерна та інших сільськогосподарських культур.
Разом з тим, в Акті перевірки зазначено про те, що допитаний в якості свідка ОСОБА_3 показав, що приблизно з 2011 року працював у ОСОБА_1 спочатку слюсарем потім механіком. В 2011 році ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_3 стати директором ТОВ Слобода М , на що останній погодився у зв`язку із скрутним матеріальним становищем. В подальшому після підписання всіх необхідних документів ОСОБА_3 функції керівника не виконував, продовжуючи працювати різноробочим. З приводу того, що ОСОБА_3 являється директором та засновником ТОВ АТП 1981 , ТОВ Кагарлик Агро Артіль показав, що керівником вказаних підприємств не був із власної ініціативи їх не засновував і не придбавав.
Виходячи з вищевикладеного, функціонування вищевказаної незаконної схеми полягає у перерахуванні з рахунків підприємств реального сектору економіки Київського та інших регіонів України коштів на рахунки так званих транзитних підприємств , з метою мінімізації податкового навантаження, штучного формування податкового кредиту з ПДВ за нібито поставлені сільськогосподарські товари, виконані послуги.
Відтак, контролюючим органом встановлено, що діяльність ТОВ АТП 1981 , ТОВ Кагарлик Агро Артіль , ТОВ Слобода М , ТОВ ТКМ і ДМ , ТОВ Відродження ЗГП не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, в зв`язку з чим діяльність ТОВ АТП 1981 , ТОВ Кагарлик Агро Артіль , ТОВ Слобода М , ТОВ ТКМ і ДМ , ТОВ Відродження ЗГП носить безтоварний характер.
Під час перевірки податковим органом встановлено, що позивачем для перевірки не надані документи щодо транспортування доски обрізної, придбаної у ТОВ ТКМ і ДМ . Крім того, проведеним аналізом баз даних Білоцерківської ОДПІ встановити походження будівельних матеріалів, які придбавалися ПП Лотос від ТОВ ТКМ і ДМ неможливо, так як їх походження не підтверджується фактом (джерелом) законного введення в обіг та реального задекларованого виробництва. Так, в ході проведення перевірки встановлено незаконне введення в обіг ТОВ ТКМ і ДМ будівельних матеріалів, які в подальшому використані ПП Лотос для виробництва дерев`яної тари. При цьому номенклатура реалізованого на адресу ПП Лотос товару (доска обрізна) є відмінною від номенклатури одержаних по ланцюгу постачання ТМЦ, що свідчить про нереальність проведених господарських операцій. Крім того, для перевірки не надані документи щодо транспортування будівельних матеріалів, придбаних у ТОВ Відродження ЗГП . Згідно даних ЄРПН отримані від ТОВ Відродження ЗГП будівельні матеріали були придбані у ТОВ АТП 1981 , що підтверджено зареєстрованою податковою накладною №57 від 28.03.2016. Невідповідність дат між періодом отримання та реалізацією будівельних матеріалів є одним із фактів, що свідчить про нереальність проведених господарських операцій. Отже, ТОВ Відродження ЗГП , ТОВ ТКМ і ДМ здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов`язаних з наданням податкової вигоди третім особам. Перевіркою встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.
На підставі висновків Акта перевірки 16.12.2016 Білоцерківською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області було прийнято податкове повідомлення - рішення №0008511403 щодо збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 33335 грн., у т.ч. основний платіж у сумі 26668 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 6667 грн.(т.1, а.с.9).
Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням підприємство звернулось із скаргами до Головного управління ДФС у Київській області та ДФС України, внаслідок чого рішеннями ГУ ДФС у Київській області від 24.02.2017 №953/10/10-36-10-01-04 та ДФС України від 12.04.2017 №7646/6/99-99-11-01-25 оскаржуване рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.
Позивач вважає податкове повідомлення-рішення таким, що суперечить вимогам чинного податкового законодавства, а тому оскаржив його, звернувшись із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
При цьому, відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Виходячи з вищевикладеного, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображатимуть реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Судом першої інстанції з матеріалів справи встановлено, що податковий кредит та суми податку на додану вартість за результатами здійснених господарських операцій з ТОВ ТКМ І ДМ та ТОВ Відродження ЗГП був сформований позивачем на підставі належних документів, оформлених згідно з вимогами чинного законодавства, обсяг яких є достатнім для висновку про те, що рух товарів, робіт і послуг дійсно мав місце.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно недоведеності відповідачем податкових правопорушень, покладених в основу прийнятого спірного податкового повідомлення - рішення, при цьому враховує неможливість використання податковим органом висновків результатів перевірки, проведеної в межах кримінального провадження, до набрання законної сили відповідним рішенням в кримінальній справі.
Підстави, за наявності яких здійснюється документальна позапланова перевірка, встановлені пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, однією з яких є отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесене ними відповідно до закону, про що зазначено підпунктом 78.1.11 цієї статті.
Керуючись саме підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України податковим органом (відповідачем у справі) проведена позапланова документальна виїзна перевірка позивача, про що зазначено Розділом першим Вступна частина акту перевірки.
Пунктом 36 Підрозділу 10 Інші перехідні положення (в редакції, що діє з 01 вересня 2015 року) передбачено, що у разі якщо судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, яке було розпочато до дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків від 17 липня 2015 року №655-8 і предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, в якому встановлена несплата податкових зобов`язань або винесена ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами з цього питання, податкове повідомлення - рішення за результатами такої перевірки приймається контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.
Відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Суд вважає, що існуюча на момент прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, та впродовж періоду, за який здійснена перевірка, пряма заборона закону, за якою органи податкової служби не мають права виносити податкові повідомлення-рішення до набрання законної сили відповідним рішенням у кримінальній справі, якщо грошове зобов`язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально - процесуального законодавства, доводить необхідність дослідження та встановлення цих обставин.
Відтак, загальний процес проведення перевірки із послідовного, коли за результатами перевірки приймається податкове - повідомлення рішення, розривається. Спочатку матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів визначається кримінально - процесуальним законом або законом про оперативно - розшукову діяльність. Після набрання законної сили рішенням у межах кримінального провадження органи податкової служби мають право виносити податкові повідомлення - рішення.
Доводи заявника апеляційної скарги є неприйнятними, з огляду на те, що податковим органом порушені не тільки норми матеріального права при доведеності складу податкового правопорушення, але й спосіб реалізації владних управлінських функцій на прийняття спірних податкових повідомлень - рішень, передчасність їх прийняття до закінчення кримінального провадження.
Апеляційний суд визнає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування немає.
Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційних скаргах доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 21.09.2020 |
Оприлюднено | 24.09.2020 |
Номер документу | 91718975 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Федотов Ігор В'ячеславович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Карпушова Олена Віталіївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Карпушова Олена Віталіївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Карпушова Олена Віталіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні