Рішення

від 21.12.2019 по справі 400/2216/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2019 р. Справа № 400/2216/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Приватної виробничо-комерційної фірми Кальтаір , вул. Спаська, 43, м. Миколаїв, 54001 до відповідача:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001 про:визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.12.2018 р. № 00111861407, ВСТАНОВИВ:

Приватна виробничо-комерційна фірма Кальтаір (далі - позивач, ПВКФ Кальтаір ) звернулась до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - відповідач, ГУ ДФС) від 05.12.2018 року № 00111861407.

Ухвалою від 23.07.2019 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що враховуючи те, що реальність кожної господарської діяльності повинна здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідати її економічному змісту, та те, що первинним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи платника податку, що знайшло підтвердження по результатах проведеної перевірки, при відсутності жодних реальних доказів того, що позивач дійсно не отримував товарів, робіт/послуг від своїх контрагентів і що, відповідно, господарські операції з ними, так само як і жодних доказів того, що позивач сам, своїми діями допустив порушення податкового законодавства, відповідач належних доказів в порушення позивачем норм податкового законодавства в Акті перевірки не наводить.

Відповідач надав відзив на позов, в якому в задоволенні позову просив відмовити. В своєму відзиві відповідач вказав, що доводи позивача висновків Акту перевірки не спростовують. ПВКФ Кальтаір до перевірки не було надано наступних документів: технічних паспортів, сертифікатів відповідності та інших документів, які підтверджують походження товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ). Крім того, в наданих до перевірки актах надання послуг (технічне обслуговування тепловоза) не зазначено які саме роботи по технічному обслуговуванню були виконані. Одночасно з цим, відповідно до наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних базах контролюючого органу, встановлено не подачу контрагентами позивача звітності, не встановлено законного (легального) походження ТМЦ по ланцюгу постачання. Отже, контролюючим органом встановлено відсутність реальності здійснення господарської діяльності між позивачем та його контрагентами за перевіряємий період.

Ухвалою від 21.12.2019 року суд закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду справи по суті.

Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

ПВКФ Кальтаір зареєстровано як юридична особа 21.04.1993 року та перебуває на податковому обліку як платник податків з 05.07.1993 року. Види господарської діяльності ПВКФ Кальтаір згідно до КВЕД: 30.20 Виробництво залізничних локомотивів і рухомого складу; 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів; 46.13 Діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів. н. в. і. у.; 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням;

46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 49.20 Вантажний залізничний транспорт; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт;

52.10 Складське господарство; 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту; 52.24 Транспортне оброблення вантажів; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту;

68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 71.20 Технічні випробування та дослідження; 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення; 33.17 Ремонт і технічне обслуговування інших транспортних засобів.

У період з 02.11.2018 року по 08.11.2018 посадовими особами ГУ ДФС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПВКФ Кальтаір по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками ТОВ Арена Інтернешинал (код ЄДРПОУ 40537339) за серпень 2016 року, ТОВ Елізія (код ЄДРПОУ 41072197) за квітень 2017 року, ТОВ Кальма (код ЄДРПОУ 41322597) за липень 2017 року, ТОВ Люкс Торг (код ЄДРПОУ 41204623) за квітень - червень 2017 року, ТОВ Фірма Орсенал (код ЄДРПОУ 41199027) за липень 2017 року, ТОВ Арлекс (код ЄДРПОУ 40882413) за грудень 2016 року, ТОВ Номос Омас (код ЄДРПОУ 40359097) за листопад 2016 року, ТОВ Фонд Проекшен (код ЄДРПОУ 40411057) за жовтень 2016 року, ТОВ Інформ-агенство Край (код ЄДРПОУ 41720438) за березень 2018 року, ТОВ Брікмап (код ЄДРПОУ 42098200) за червень 2018 року, ТОВ Бертоліо (код ЄДРПОУ 41624411) за червень 2018 року та контрагентами-покупцями, яким у подальшому були реалізовані товари (послуги), придбані у вищенаведеного контрагента-постачальника, з метою перевірки дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість.

За результатами перевірки складено Акт від 15.11.20.18 року № 2770/14-29-14-07/19299770 (далі та раніше за текстом - Акт перевірки), висновками якого встановлено заниження ПВКФ Кальтаір податку на додану вартість на загальну суму 1009179,00 грн., в т.ч.: за серпень 2016 року - 22560,00 грн., за жовтень 2016 року - 27788,00 грн., за листопад 2016 року - 150995,00 грн., за грудень 2016 року - 22750,00 грн., за квітень 2017 року - 52340,00 грн., за травень 2017 року - 55938,00 грн., за червень 2017 року - 57920,00 грн., за липень 2017 року - 234000,00 грн., за серпень 2017 року - 11780,00 грн., за березень 2018 року - 105005,00 грн., за червень 2018 року - 140103,00 грн., за липень 2018 року - 128000,00 грн.

На підставі висновків Акту перевірки, 05.12.2018 року ГУ ДФС оформлено податкове повідомлення-рішення № 00111861407, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 1009179, 00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 252294,75 грн.

Не погоджуючись з зазначеним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:

Відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі - Закон України № 996) передбачено, що первинним документом є документ, якій містить відомості про господарську операцію. При цьому, будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Статтею 9 Закону України № 996 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операції є первині документи.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, якщо вона спричинила реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до п. 44.2 ст. 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

У відповідності до п. 198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11. ст. 201 цього Кодексу.

Згідно п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Податковим Кодексом термін.

У відповідності до п. 201.7 ст. 207 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Тобто, як вбачається з викладеного, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання у власній господарській діяльності.

Водночас, суд зазначає, що нормами ПК України визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється на підставі податкової накладної, яка сама по собі є підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ. При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно Акту перевірки в обґрунтування заниження позивачем податку на додану вартість за серпень 2016 року в сумі 22560,00 грн. по взаємовідносинах з контрагентом ТОВ Арена Інтернешинал ГУ ДФС посилається на результати дослідження первинних документів позивача та результати аналізу баз даних та вхідної інформації відповідача щодо даного контрагента.

Так, 29.07.2016 року між позивачем та ТОВ Арена Інтернешинал укладено договір про надання послуг № 29/07, предметом якого є надання послуг з технічного обслуговування тепловозів ТЕМ-1 № 1843, ТГМ-4А № 1289.

На підтвердження здійснення господарських операцій позивачем та його контрагентом складено акти здачі-приймання робіт (надання послуг), оформлено рахунки на оплату та податкові накладні.

Актом перевірки по актах здачі-приймання робіт (послуг) з технічного обслуговування тепловозів № 13 від 01.08.2016 року та № 14 від 01.08.2016 року зроблено висновок про неможливість визначення номенклатури послуг та вартості виконаних робіт. Так, у вказаних актах не зазначено які саме та в якому обсязі були надані послуги.

Пунктом 2 ст. 9 Закону України № 996 передбачений перелік обов`язкових реквізитів первинного документу який є достатнім для набрання цим документом юридичної сили.

Акті здачі-приймання робіт (послуг), складені по результатах виконання договору відповідають вимогам передбаченими п. 2 ст. 9 Закону України № 996 та мають всі необхідні обов`язкові реквізити: назву документа (форми) - Акт здачі-приймання робіт(послуг); дату складання та номер - № 13 та № 14 від 01.08.2016 року; назву підприємства, від імені якого складено документ; найменування робіт - технічне обслуговування тепловоза ТГМ-4А № 1289 та ТЕМ -1 № 1843 за 08 міс. 2016р.; обсяг та одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особисті підписи, прізвища та печатки осіб, відповідальних за складання цих документів.

За таких обставин, акти здачі-приймання робіт (послуг) з технічного обслуговування тепловозів № 13 від 01.08.2016 року та № 14 від 01.08.2016 року складені з дотриманням вимог чинного законодавства.

Згідно Акту перевірки висновки щодо заниження позивачем податку на додану вартість за жовтень 2016 року в сумі 27788,00 грн. відповідач робить виходячи з аналізу взаємовідносин позивача з ТОВ Фонд Проекшн .

21.06.2016 року позивачем та ТОВ Фонд Проекшн укладено договір купівлі-продажу № 21/10/16 предметом якого є запасні частини до тепловозу (верхній редуктор колісних пар). Згідно умов договору доставка товару здійснюється транспортом продавця. До перевірки було надано товарно-транспортну накладну.

Актом перевірки зафіксовано не встановлення адреси зберігання продавцем товару до моменту транспортування товару та не надання позивачем документів щодо наявності обладнання яке може завантажувати товар та договору на перевезення між позивачем та перевізником.

Суд зазначає, що до перевірки були надані всі необхідні документи, які підтверджують факт поставки запасних частини до тепловозу, про що наявні посилання в Акті перевірки - зокрема на те, що згідно дослідженої в ході перевірки відомості позивача з придбання та витрат ТМЦ за жовтень 2016 року встановлено відображення позивачем надходження ТМЦ в асортименті ідентичним ТМЦ зазначених в первинних документах виписаних ТОВ Фонд Проекшн та подальший рух ТМЦ (використання в господарської діяльності).

Згідно Акту перевірки висновки щодо заниження позивачем податку на додану вартість у листопаді 2016 року в сумі 150995,00 грн. відповідач робить виходячи з аналізу взаємовідносин позивача з контрагентом-постачальником TOB Номос Омас .

Так, 02.11.2016 року між позивачем та ТОВ Номос Омас укладено договір купівлі-продажу № 02/11, предметом якого є купівля-продаж запасних частин до тепловозу ТГМ-40. 18.11.2016 року між позивачем та ТОВ Номос Омас укладено договір купівлі-продажу № 18/11, предметом якого є купівля-продаж запасних частин (кільця ущілення, кільця, паливоохолождувач).

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій по договорам купівлі-продажу за листопад 2016 року позивачем надано видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні та рахунки на оплату.

Згідно Акту перевірки висновки щодо заниження позивачем податку на додану вартість у грудні 2016 року в сумі 22750,00 грн. відповідач робить виходячи з аналізу взаємовідносин позивача з контрагентом TOB Арлекс .

20.12.2016 року між позивачем та ТОВ Арлекс (продавець) укладено договір купівлі-продажу № 20/12/16 предметом якого є купівля-продаж колінчастого валу 6ЧН 21/21.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій по договору купівлі-продажу за грудень 2016 року позивачем надано видаткову накладну, податкову накладну, товарно-транспортну накладну та рахунок на оплату.

Згідно Акту перевірки висновки щодо заниження позивачем податку на додану вартість у квітні 2017 року в сумі 23450,00 грн. відповідач робить виходячи з аналізу взаємовідносин з контрагентом ТОВ Елізія .

Так, 10.04.2017 року між позивачем та ТОВ Елізія укладено договір про надання послуг № 10/04/17 предметом якого є технічне обслуговування тепловозів ТЕМ-1 № 1843, ЧМЕ-3 № 13 по циклу ТО-3.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій за квітень 2017 року позивачем надано акти здачі-приймання робіт (надання послуг), податкову накладну та рахунок на оплату.

Суд не погоджується з посиланнями Акту перевірки на те, що надані до перевірки акти здачі-приймання робіт (надання послуг) не деталізовано та зазначає, що вказані документи оформлені у відповідності до положень ч. 2 ст. 9 Закону України № 996.

Згідно Акту перевірки висновки щодо заниження позивачем податку на додану вартість у квітні - червні 2017 року в сумі 142748,00 грн. відповідач робить виходячи з аналізу взаємовідносин з контрагентом ТОВ Люкс-Торг .

Так, 25.04.2017 року між позивачем та ТОВ Люкс-Торг (продавець) було укладено договір купівлі-продажу № 25/04/17 предметом якого є купівля-продаж запасних частин до тепловозів після ремонту. 15.05.2017 року між позивачем та ТОВ Люкс-Торг (продавець) було укладено договір купівлі-продажу № 15/05/17 предметом якого є купівля-продаж колісних пар тепловоза ТГМ 4А.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій за квітень - травень 2017 року позивачем надано рахунки на оплату, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні та податкові накладні.

15.05.2017 року між позивачем та ТОВ Люкс-Торг було укладено договір про надання послуг № 15/05 предметом якого є надання послуг з технічного обслуговування тепловозів ТЕМ-1 № 1843, ЧМЕ-3 № 137, ТЕМ2 № 0028С по циклу ТО-3. 09.06.2017 року між позивачем та ТОВ Люкс-Торг було укладено договір про надання послуг № 09/06 предметом якого є надання послуг з технічного обслуговування тепловозів ТЕМ-1 № 1843, ЧМЕ-3 № 137, ТЕМ2 № 0028С по циклу ТО-3.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій за травень - червень 2017 року позивачем надано рахунки на оплату, акти здачі-приймання робіт (надання послуг) та податкові накладні.

Суд не погоджується з посиланнями Акту перевірки на те, що надані до перевірки акти здачі-приймання робіт (надання послуг) не деталізовано та зазначає, що вказані документи оформлені у відповідності до положень ч. 2 ст. 9 Закону України № 996.

Згідно Акту перевірки висновки щодо заниження позивачем податку на додану вартість у серпні 2017 року в сумі 11780,00 грн. (по податкових накладних виписаних у липні 2017 року) відповідач робить виходячи з аналізу взаємовідносин з контрагентом ТОВ Фірма Оренсал .

13.07.2017 року між позивачем та ТОВ Люкс-Торг було укладено договір про надання послуг № 13/07 предметом якого є надання послуг з технічного обслуговування тепловоза ТЕМ-1 № 1843 по циклу ТО-3.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем надано рахунки на оплату, акти здачі-приймання робіт (надання послуг) та податкові накладні.

Суд не погоджується з посиланнями Акту перевірки на те, що надані до перевірки акти здачі-приймання робіт (надання послуг) не деталізовано та зазначає, що вказані документи оформлені у відповідності до положень ч. 2 ст. 9 Закону України № 996.

Згідно Акту перевірки висновки щодо заниження позивачем податку на додану вартість у липні 2017 року в сумі 39000,00 грн. відповідач робить виходячи з аналізу взаємовідносин з контрагентом ТОВ Кальма .

Так, 01.07.2017 року між позивачем та ТОВ Кальма (продавець) укладено договір купівлі-продажу № 01/07 предметом якого є купівля-продаж електротягового двигуна ЕД-118.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій за липень 2017 року позивачем надано рахунок на оплату, видаткову накладну, товарно-транспортну накладну та податкову накладну.

Згідно Акту перевірки висновки щодо заниження позивачем податку на додану вартість у липні 2017 року в сумі 195000,00 грн. відповідач робить виходячи з аналізу взаємовідносин з контрагентом ТОВ Ейр Інвест .

03.07.2017 року між позивачем та ТОВ Ейр Інвест (продавець) укладено договір купівлі-продажу № 03/07/17 предметом якого є купівля-продаж електротягових двигунів ЕД-118.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем надано рахунок на оплату, видаткову накладну, товарно-транспортну накладну та податкову накладну.

Згідно Акту перевірки висновки щодо заниження позивачем податку на додану вартість у березні 2018 року в сумі 105005,00 грн. відповідач робить виходячи з аналізу взаємовідносин з контрагентом ТОВ Інформ-агенство Край (попередня назва в період взаємовідносин - ТОВ ТД БЕСТ КАНТРИ , змінено 19.07.2018 року).

06.03.2018 року між позивачем та ТОВ Інформ-агенство Край укладено договір про надання послуг № 06/03 предметом якого є проведення технічного обслуговування тепловозів ТЕМ-1 № 1843, ЧМЕ-3 № 137, ТГМ-4А № 1289 по циклу ПР-1.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем надано рахунки на оплату, акти здачі-приймання робіт (надання послуг) та податкові накладні.

Суд не погоджується з посиланнями Акту перевірки на те, що надані до перевірки акти здачі-приймання робіт (надання послуг) не деталізовано та зазначає, що вказані документи оформлені у відповідності до положень ч. 2 ст. 9 Закону України № 996.

Згідно Акту перевірки висновки щодо заниження позивачем податку на додану вартість у червні 2018 року в сумі 164668,00 грн. відповідач робить виходячи з аналізу взаємовідносин з контрагентом ТОВ Бертоліо .

11.06.2018 року між позивачем та ТОВ Бертоліо (продавець) укладено договір купівлі-продажу № 11/06 предметом якого є купівля-продаж колінчатого валу. 18.06.2018 року між позивачем та ТОВ Бертоліо (продавець) укладено договір купівлі-продажу № 18/06 предметом якого є купівля-продаж колісних пар (б/у) ТГМ4А з редукторами.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем надано рахунки на оплату, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні та податкові накладні.

Згідно Акту перевірки висновки щодо заниження позивачем податку на додану вартість у червні 2018 року в сумі 103436,00 грн. відповідач робить виходячи з аналізу взаємовідносин з контрагентом ТОВ Брікамп .

13.06.2018 року між позивачем та ТОВ Брікамп (продавець) укладено купівлі-продажу № 13/06 предметом якого є купівля-продаж редуктора колісної пари.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем надано видаткову накладну, видаткову накладну, податкову накладну.

Також, 13.06.2018 року між позивачем та ТОВ Брікамп укладено договір про надання послуг № 13/06 предметом якого є надання послуг з технічного обслуговування тепловозів ЧМЕ-3 № 137, ТЕМ-1 № 1843, ТГМ-4А № 1289 по циклу ТО-3.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем надано акти здачі-приймання робіт (надання послуг), податкові накладні, платіжні доручення.

Отже, позивачем надано усі необхідні первинні документи в підтвердження реальності господарських операцій за перевіряємий період та подання звітності з податку на додану вартість.

Щодо посилань в акті перевірки на нульовий стан платник податків за основним місцем реєстрації по контрагентам ТОВ Арена Інтернешинал , ТОВ Номос Омас , ТОВ Арлекс , ТОВ Елізія , ТОВ Люкас-торг , ТОВ Фірма Оренсал , ТОВ Інформ-агенство Край та ТОВ Бертоліо , суд зазначає наступне:

Невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не можуть бути безумовним сві дченням відсутності ділової мети та/або обізнаність платника податків із протиправним харак тером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних подат кового обліку платника податків.

Аналогічна позиція міститься у постанові Верховного Суду від 08.05.2018 року у справі № 815/3526/17.

Порушення платником податку - постачальником податкового законодавства може бути підставою для позбавлення іншого платника податку - покупця права на отримання податкової вигоди у вигляді податкового кредиту лише за встановленого факту сприяння останнім першому в ухиленні від виконання податкового обов`язку або факту їхніх суміс них дій по створенню схеми незаконної мінімізації податкових зобов`язань.

Аналогічна позиція міститься у постанові Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі № 2а-102/09/0770.

Невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не можуть бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих да них податкового обліку платника податків.

Аналогічна позиція міститься у постанові Верховного Суду від 08.05.2018 року у справі № 815/3526/17.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо посилань ГУ ДФС на відкриті кримінальні провадження щодо контрагентів позивача, суд зазначає, що наявність кримінального провадження не свідчить про відсутність реальності здійснення господарських операцій, адже причетність контрагента позивача до злочинів щодо яких здійснюються кримінальні провадження, повинно бути доведено податковим органом.

Аналогічний висновок містяться у постановах Верховного Суду від 0702.2018 року у справі № 813/1766/17, від 27.02.2018 року у справі № 802/1853/16-а, від 05.06.2018 року у справі № 2а-1570/6063/12 та від 12.06.2018 року у справі №822/2198/17.

Щодо посилань Акту перевірки на ненадання документів, які свідчать про відрядження директора ПВКФ Кальтаір (замовника) для укладення договорів, відступних звітів про відрядження та даних по рахунку 372 Розрахунки з підзвітними особами пов`язаний з даним відрядженням, суд зазначає наступне:

Як зазначив позивач, при укладенні деяких господарських договорів поза місцем знаходження ПВКФ Кальтаір директором дійсно окремо не оформлювалися документи та звіти про ці відрядження. Вказане пов`язано з тим, що перебуваючи у відрядженнях по інших питаннях діяльності підприємства (зустрічі та переговори з іншими контрагентами) при отриманні в цих відрядженнях інформації про наявність контрагентів, які мали можливість терміново надати необхідні послуги або поставити необхідний товар для ПВКФ Кальтаір керівником попутно (додаткового до відрядження) здійснювалися зустрічі з керівниками цих суб`єктів господарювання для обговорення та укладення договорів. Наведене унеможлювало окреме оформлення відряджень (наказом, звітом), але ці обставини враховувалися при оформленні звітів по запланованих відрядженнях.

З урахування підтвердження позивачем реальності господарських операцій, суд не бере до уваги зазначені висновки ГУ ДФС.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів правомірності оскаржуваного рішення, натомість позивачем надано усіх необхідних доказів в підтвердження обґрунтованості його позовних вимог, що є підставою для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 77, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватної виробничо-комерційної фірми Кальтаір (вул. Спаська, 43, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 19299770) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 39394277) - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області від 05.12.2018 року № 00111861407.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 39394277) на користь Приватної виробничо-комерційної фірми Кальтаір (вул. Спаська, 43, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 19299770) судові витрати у сумі 18922,12 грн. (вісімнадцять тисяч дев`ятсот двадцять дві гривні 12 копійок).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 21.12.2019 року.

Суддя О.В. Малих