Рішення

від 20.12.2019 по справі 400/2598/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2019 р. № 400/2598/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальнстю "Миколаївмолпром", вул. Громадянська, 16, м. Миколаїв, 54001

до відповідача:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001

про:визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.08.2019 р. № 00064511202, № 00064501202, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Миколаївмолпром (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - відповідач 1), Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - відповідач 2) з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області №00064511202 від 09.08.2019р.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області №00064501202 від 09.08.2019р.

Ухвалою суду від 06.09.2019 року провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 24.09.2019 року розгляд справи розпочато спочатку з зв`язку з залученням до участі у справі другого відповідача - Головного управління ДПС у Миколаївській області відповідно до ч.3 ст.48 КАС України.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивач отримавши від контрагентів товар, що підтверджується, первинним документами (договорами, видатковими та податковими накладними, товаро транспортними накладними), про які перевіряючим зазначено в акті перевірки, здійснивши оплату за отриманий товар та перевіривши наявність реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, керуючись вимогами ст. 198 Податкового Кодексу України (далі - ПК України), включило до складу податкового кредиту суми ПДВ, зазначені в податкових накладних. Позивачем до перевірки надано всі первинні документи, що стосуються його діяльності за перевіряє мий період. Висновки відповідача, які викладені в Акті перевірки зроблені на припущеннях і не підтверджені посиланнями на будь-які первинні документи.

Таким чином, посилання на податкову інформацію отриману від інших податкових органів відносно можливих порушень податкового законодавства контрагентами, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних договорів, оскільки не ґрунтуються та не випливають з аналізу суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у періоді, що перевірявся. Оскільки висновки про неможливість контрагентів здійснювати господарську діяльність в об`ємі, передбаченому договорами, здійснено без перевірки самих контрагентів їх первинної документації, то вважаємо висновки викладені в акті перевірки припущеннями перевіряючого, які не ґрунтуються на належних доказах, та не можуть бути підставою для висновку про завищення ТОВ Миколаївмолпром бюджетного відшкодування на суму 591 821,00грн. та завищення суми від`ємного значення на 103800,00грн. Жодних доказів наявності вини позивача, чи його обізнаності про протиправний характер діяльності контрагентів в акті перевірки не наведено. Позивач здійснивши придбавання товару робіт, послуг у контрагентів, здійснивши їх оплату, виконав вимоги законодавства, а тому не може нести відповідальність за порушення, які допустив контрагент (у випадку якщо такі порушення мали місце). Оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті протиправно та безпідставно.

Відповідачі заперечили проти позову, про що виклали у своїх відзивах на позовну заяву. Відповідачами вказано, що документальною позаплановою перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.185.1 ст.185 , п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.5, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 ПК України в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість надточний рахунок платника податку за квітень 2019 року , внаслідок чого завищено суму бюджетного відшкодування на 591821,00грн. та суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 103800 грн. Податкові повідомлення - рішення від 09.08.19 №00064511202 та №00064501202 прийняті на підставі акту перевірки 19.07.2019 № 1040/14-29-12-02-06/05409745 відповідачі вважають такими, що відповідають чинному законодавству та є правомірними.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що всі докази, на які відповідач посилається у відзиві засновані лише на припущеннях і вказують лише на можливі порушення законодавства, саме контрагентами, а не ТОВ Миколаївмолпром . Позивач вважає, що оскільки висновки про порушення здійснені без перевірки самих контрагентів, перевірки та аналізу їх первинних та інших документів, що ще раз вказує на те, що висновки податкового органу про порушення ТОВ Миколаївмолпром вимог законодавства не містять жодного доказу та правового обгрунтування. Податкова інформація, на яку посилається відповідач у відзиві, не є належним доказом в розумінні процесуального закону, оскільки не ґрунтуються на безпосередньому аналізі первинних документів. висновки податковго органу викладені в акті перевірки та відзиві на позовну заяву, стосовно неправомірності дій ТОВ Миколаївмолпром по віднесенню до податкового кредиту суми ПДВ сплаченої у ціні товару придбаного у ТОВ АРС Пром є незаконними, протиправними та не можуть бути підставою для позбавлення ТОВ Миколаївмопром права на податковий кредит. В акті перевірки на стор. 29-31 перевіряючими зроблено посилання на первинні документи, які вивчались ними під час здійснення перевірки та складені під час здійснення господарської операції.. До перевірки було надано всі документи, які підтверджують факт реальності здійснення господарської операції. На думку позивача, Акт перевірки не містить жодного доказу невідповідності наданих підприємством під час перевірки первинних документів бухгалтерського та податкового обліку приписам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , Податкового Кодексу України тощо. Позивач вважає, що всі первинні документи складені за результатами проведених операцій та з дотриманням вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", статті 44, статті 201 Податкового кодексу України, містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою. У відзиві на позовну заяву податковий орган послався на наявність кримінального провадження відносно ТОВ Євро-М`ясо-Ходинг-України , яке порушене 17.11.2017р.

Позивач зазначає, що на сьогоднішній день відсутнє будь-яке рішення, якив визнано недійсними договір чи первинні документи, які стали підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій між ТОВ Миколаївмолпром та ТОВ Євро-М`ясо-Ходинг-України .

Крім того, позивач звертає увагу на те, що ст.205 КК України, за якою порушено кримінальне провадження декриміналізована Законом України Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес та виключена особової частини кримінального кодексу України.

Відповідно до вищезазначеного закону всі кримінальні провадження порушені за ст.205 КК України підлягають закриттю, а тому наявність кримінального провадження на яке посилається у відзиві відповідач не може бути підставою для позбавлення ТОВ Миколаївмолпром права на віднесення сум ПДВ сплачених у ціні товару до складу податкового кредиту. Отже, оскаржувані рішення відповідача підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.

ТОВ Миколаївмолпром є юридичною особою, що знаходиться за адресою м.Миколаїв, вул.Громадянська, 16, має код ЄДРПОУ 05409745. Основним видом діяльності ТОВ Миколаївмолпром є перероблення молока, виробництво масла та сиру, відповідно ТОВ Миколаївмолпром є підприємством виробником. Саме з метою виробництва продукції ТОВ Миколаївмолпром придбаває товари, продукцію, яку використовує, як складову, інгредієнти виготовленої підприємством нової продукції.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Миколаївській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "МИКОЛАЇВМОЛПРОМ" з питань достовірності нарахування сум від`ємного значення та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за квітень 2019 року за результатами якої складено акт від 19.07.2019 № 1040/14-29-12-02-06/05409745.

Перевіркою встановлено порушення вимог п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.5, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в наслідок чого завищено суму бюджетного відшкодування на 591821 гри. та суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 103800 грн.

За результатами розгляду Акту перевірки Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївмолпром код за ЄДРПОУ 05409745 з питань достовірності нарахування сум від`ємного значення та бюджетного відшкодування податку додану вартість на поточний рахунок платника податків за квітень 2019 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №00064511202 від 09.08.2019р., яким ТОВ Миколаївмолпром зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ задекларовану на рахунок платника у банку у розмірі 591 821,00грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 295 910,50грн.

- №00064501202 від 09.08.2019р., яким ТОВ Миколаївмолпром зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ за платежем податок на додану вартість у розмірі 103 800,00грн.

Зазначені податкові повідомлення рішення отримані позивачем поштою 13.08.2019р.

Онайомившись з вказаними вище рішеннями відповідача, ТОВ Миколаївмолпром не погодившись з такими рішеннями та з сумою штрафних санкцій, звернулось до суду з відповідним позовом.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.185.1 ст.185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пункт 188.1 ст.188 ПК України визначає базу оподаткування податком на додану вартість, та зазначає, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів

Відповідно до п. 198.1 ст.198ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

г) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п. 198.2 ст.198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг;

Згідно п. 198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Виходячи з вимог ст.198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою, пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротний матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи.

Відповідно до п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пункт 200.4 ст.200 ПК України визначає порядок відшкодування сум від`ємного значення розрахованого згідно з п.200.1 ПК України

Судом встановлено, що ТОВ Миколаївмолпром , отримавши від контрагентів товар, що підтверджується, первинним документами (договорами, видатковими та податковими накладними, товаро транспортними накладними), про які перевіряючою зазначено в акті перевірки, здійснивши оплату за отриманий товар та перевіривши наявність реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, керуючись вимогами ст. 198 ПК України, включило до складу податкового кредиту суми ПДВ, зазначені в податкових накладних.

Також суд зазначає, що відповідно до ст.198 ПК України право на нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах здійснення господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/ розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Дослідив зміст Акту перевірки, судом встановлено, що в акті перевірки не зазначено факту відсутності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, навпаки в акті перевірки перевіряючими зазначено, що податкові накладні зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних. На сторінках акту №29-32 зазначено, що кожен контрагенти ТОВ Миколаївмолпром , а саме ТОВ Торговий дім Євро-М`ясо-Ходинг-України , ТОВ Веслі та TOB АРС ПРО виписали та зареєстрували податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому в акті перевірки зроблено посилання на номери та дати податкових накладних та їх реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних. Таким чином, податковий орган в акті перевірки підтверджує факт реєстрації податкових накладних у ЄРПН і тим самим підтверджує, що ТОВ Миколаївмолпром маючи зареєстровані в ЄРПН податкові накладні та сформувавши по ним податковий кредит, діяло у відповідності до вимог Податкового кодексу України.

Також в акті перевірки не зазначено про невідповідність, чи порушення в оформленні первинних документів. Вказане свідчить, що всі первинні документи за здійсненими з ТОВ Торговий дім Євро-М`ясо-Ходинг-України , ТОВ Веслі та ТОВ АРС ПРО господарськими операціями відповідають вимогам законодавства, зокрема Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні . Відповідно, первинні документи складені за операціями з вищезазначеними контрагентами є підставою для бухгалтерського обліку зазначеної господарської операції та підставою для складання податкової звітності.

Отже, вищезазначене вказує на те, що ТОВ Миколаївмолпром не порушило, а навпаки виконало вимоги Податкового кодексу України, зокрема п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п.200.1 ст.200 ПК України та вказує на неправомірність не визнання ГУ ДФС у Миколаївській області податкового кредиту TOB Миколаївмолпром .

Підставою для висновку податкового органу про порушення податкового законодавства з боку ТОВ Миколаївмолпром зазначено нереальність здійснення господарських операцій. До такого висновку посадова особа ДФС, яка здійснювала перевірку, дійшла на підставі податкової інформації комп`ютерних баз даних та автоматизованих інформаційних систем ДФС. Тобто висновок про нереальність здійснення господарських операцій зроблено на підставі податкової інформації.

Таким чином, суд вважає, що висновки податкового органу викладені у акті перевірки зроблені на припущеннях та не підтверджені посиланнями на будь-які первинні документи.

Суд зазначає, що посилання на податкову інформацію, отриману від інших податкових органів відносно можливих порушень податкового законодавства контрагентами, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних договорів, оскільки не ґрунтується та не випливає з аналізу суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у періоді, що перевірявся.

Співставлення даних податкової звітності з базами автоматизованого контролю, як етапу контроль-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку. В акті перевірки не зроблено жодного посилання на результати перевірок контрагентів ТОВ Миколаївмолпром здійснених податковим органом.

Крім того, суд вважає, застосування одних лише інформаційних баз даних податкового органу, відомості яких не мають статусу офіційних і можуть містити помилки, та в подальшому можуть бути спростовані, відповідно не можуть бути використані в якості належних та єдиних доказів порушень вимог податкового законодавства платником податків.

Відповідно до пп.83.1.2п. 83.1 ст. 83 ПК України податкова інформація є однією, але не єдиною та основною підставою для висновків під час проведення перевірок.

Таким чином, сама по собі наявність податкової інформації щодо контрагентів може свідчити лише про можливі порушення ними норм Податкового кодексу України, цивільного та/чи господарського законодавства і саме лише контрагентами, а не ТОВ Миколаївмолпром , однак спростовувати реальність господарських операцій ТОВ Миколаївмолпром з контрагентами не спроможна.

Оскільки висновки перевіряючого про неможливість контрагентів здійснювати господарську діяльність в об`ємі, передбаченому договорами, здійснено без перевірки самих контрагентів їх первинної документації, то то а думку суду, висновки викладені в акті перевірки є лише припущеннями перевіряючого, які не ґрунтуються на належних доказах, та не можуть бути підставою для висновку про завищення ТОВ Миколаївмолпром бюджетного відшкодування на суму 591 821,00грн. та завищення суми від`ємного значення на 103800,00грн.

Що стосується взаємовідносин ТОВ Миколаївмолпром з ТОВ Торговий дМ Євро-Мясо-Холдипг-України суд зазначає наступне.

Відповідно до договору поставки від 10.04.2019р. ТОВ Миколаївмолпром ' отримало від ТОВ Євро-М`ясо-Ходинг-України жир заміннник молочного жиру Феттимилк-Сир 01АК та сир в асортименті.

В акті перевірки на стор. 29-31 перевіряючими зроблено посилання на первинні документи, які вивчались ними під час здійснення перевірки та складені під час здійснення господарської операції. До перевірки було надано всі документи, які підтверджують факт реальності здійснення господарської операції (договір, додатки до договору, видаткові накладні, по товаро-транспортні накладні, що підтверджують факт доставки товару, виписки банку про здійснення оплати придбаного товару, рапорт про переробку і виготовлення готової продукції, оборотно-сальдові відомості по рахункам та інші документи, які підтверджують факт придбання та використання у господарській діяльності придбаного товару).

Акт перевірки не містить жодного доказу невідповідності наданих підприємством під час перевірки первинних документів бухгалтерського та податкового обліку приписам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , Податкового Кодексу України тощо.

Позивач зазначає в позові, що всі первинні документи складені за результатами проведених операцій та з дотриманням вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", статті 44, статті 201 Податкового кодексу України, містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою.

Підставою для висновку перевіряючої про відсутність реальності здійснення господарських операцій, що зазначені в акті перевірки - це наявність кримінального провадження відносно ТОВ Євро-М`ясо-Ходинг-України , яке порушене 17.11.2017р.

Крім того, відповідно до відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ Євро-М`ясо-Ходинг- України не перебуває в процесі припинення, тобто і сьогодні є діючим підприємством.

Більш того, свідоцтво платника ПДВ у ТОВ Торговий дім Євро-Мясо-Холдикг- Україна було чинним на момент здійснення господарських операцій з ТОВ Миколаївмолпром та є чинним і на сьогоднішній день.

Що стосується посилання в акті перевірки на кримінальне провадження, то необхідно зазначити, що вироку суду по зазначеній кримінальній справі немає і порушено кримінальне провадження в 2017 році за 2 (два) роки до спірних господарських операцій, відповідно порушене не за фактами здійснення господарських операцій з ТОВ Миколаївмолпром у квітні 2019 року, Крім того, судвважає, що зазначене кримінальне провадження не має ніякого відношення до господарських операцій між ТОВ Миколаївмолпром та ТОВ Торговий дім Євро-Мясо-Холдинг-Україна здійснених у квітні 2019 року.

З зазначеного випливає, що сама по собі наявність кримінального провадження щодо контрагента ТОВ Миколаївмолпром , в якому не винесено обвинувального вироку, не є підставою для визнання спірних господарських операцій нереальними.

Оскільки на час виконання спірних операцій ТОВ Торговий дім Євро-Мясо- Холдинг-Україна дані про його керівника були зареєстрованим в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, підприємство також перебувало на податковому обліку, мало свідоцтво платника ПДВ. яке є в наявності і на теперішній час, то суд вважає безпідставним висновки контролюючого органу про нереальність здійснення господарських операцій між ТОВ Миколаївмолпром та ТОВ Євро-М`ясо-Ходинг-України

Стосовно виключення з суми податкового кредиту суми ГІДВ сплаченій при придбанні товарів у розмірі 283855,12грн. суд зазначає, що висновки перевіряючої викладені в акті перевірки грунтуються на припущеннях, які жодним чином не підтверджені належними та допустимими доказами.

ТОВ Миколаївмолпром придбало у ТОВ Торговий дім Євро-Мясо-Холдинг- Україна сири в асорименті, які в подальшому повністю використані в процесі виробництва, нової продукції.

Сир з придбаний у ТОВ Торговий дім Євро-Мясо-Холдинг-Україна був переданий у переробку, що підтверджується рапортами про переробку сировини, оборотно-сальдовими відомостями, оборотами рахунків, картками рахунків по рахункам 201, 25, 231, 26, та іншими документами, які свідчать про передачу сирів у переробку. Документи про передачу сирів у переробку було надано перевіряючій під час перевірки. З переданого в переробку сиру була виготовлена сирна паста, яка в подальшому використовується як складова нової продукції, що виготовляється ТОВ Миколаївмолпром .

Всі документи по передачі сиру придбаного ТОВ Торговий дім Євро-Мясо- Холдинг-Україна у виробництво для здійснення його переробки були надані посадовій особі ДФС під час здійснення перевірки.

Доказів, які спростовують факт використання придбаного сиру у господарській діяльності (у виробничому процесі) в акті перевірки не наведено, як і не наведено доказі його використання у операціях, що не є господарською діяльністю підприємства чи здійснення реалізації сиру придбаного у ТОВ Торговий дім Євро-Мясо-Холдинг- Україна , що ще раз підтверджує, що факт порушення законодавства з боку ТОВ Миколаївмолпром є надуманим та заснованим лише на припущеннях посадової особи ДФС, яка здійснювала перевірку.

Отже, суд вважає, що оскільки придбані у ТОВ Торговий дім Євро-Мясо-Холдинг-Україна сири використано у господарській діяльності, то висновок відповідача про завищення ТОВ Миколаївмолпром податкового кредит у сумі 283 855,12грн. за господарськими операціями ТОВ Миколаївмолпром з ТОВ Торговий дім Євро-Мясо- Холдинг-Україна здійсненими у квітні 2019 року є неправомірним.

Жодних інших доказів нереальності здійснення господарських операцій між ТOB Миколаївмолпром та ТОВ Торговий дім Євро-Мясо-Холдинг-Україна в акті перевірки не наведено.

Що стосується взаємовідносин ТОВ Миколаївмолпром з TOB АРС ПРОМ суд вважає за необхідне зазначити таке.

Судом встановлено, що ТОВ Миколаївмолпром придбало у ТОВ АРС ПРОМ товарно-матеріальні цінності, а саме кран трьохходовий точечний без фланця з ручкою із текстоліту вартістю 6424,20грн. в т.ч. ПДВ 1070,70грн.

Вартість придбаного товару було сплачено платіжним дорученням №184 від 10.04.2019р. на суму 6424,20грн. в т.ч.ПДВ 1070,70грн.

В свою чергу ТОВ АРС ПРОМ склало податкову накладну №18 від 11.04.2019р., яку зареєструвало в Єдиному реєстрі податкових накладних 25.04.2019р. на суму 4680,00грн. в т.ч. ПДВ 780,00грн. та податкову накладну №21 от 15.04.2019 на суму 1744,20 ПДВ 290,70грн., яку зареєструвало в Єдиному реєстрі податкових накладних 24.04.2019р.

Зазначені податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних в квітні 2019р.

Товар ТОВ Миколаївмолпром отримало частинами 11.04.2019р. та 15.04.2019р.. тобто в дати коли ТОВ АРС ПРОМ складено податкові накладні.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судом встановлено, що в акті перевірки не зазначено факту відсутності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, навпаки в акті перевірки перевіряючими зазначено, що податкові накладні зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних та зазначено дати їх реєстрації.

Оскільки податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, то ТОВ Миколаївмолпром має право на віднесення до сум податкового кредиту суми 1070,70грн. сплаченого ГІДВ у вартості придбаного товару.

На думку суду , посилання посадової особи контролюючого органу в акті перевірки на порушення строку складання податкової накладної не є підставою для виключення суми 1070,70грн. з податкового кредиту, оскільки на сьогоднішній день податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, їх реєстрація не скасована.

У випадку й допущення порушення законодавства при складанні та реєстрації податкових накладних, таке порушення допущено саме ТОВ АРС ПРО , а не ТОВ Миколаївмолпром . Відповідно ТОВ Миколаївмолпром не може нести відповідальність та інші негативні наслідки у вигляді позбавлення права на податковий кредит за дії які вчинено іншим платником податку, оскільки відповідно до ст.бі Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а це означає, що формування суб`єктом господарювання податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб`єктом господарювання.

В акті перевірки не наведено фактів відмови в реєстрації, чи блокуванні реєстрації податкових накладних складених TOB АРС ПРО за результатами поставки товарів ТОВ Миколаївмолпром .

Крім того суд звертає увагу, що при реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних контролюючий орган здійснює масштабну перевірку податкових накладних, які підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Якщо контролюючий орган в ході перевірки не знаходить порушень, то така податкова накладна приймається до реєстрації та реєструється, а платнику податків надсилається засобами електронного зв`язку підтвердження про реєстрацію - квитанція.

Платник податків, якому надіслано квитанцію, як підтвердження реєстрації податкової накладної, фактично пройшов перевірку законності формування податкового зобов`язання ним, як продавцем, та законність формування податкового кредиту його контрагентом-покупцем, який зазначений у зареєстрованій податковій накладній.

Оскільки факт реєстрації податкових накладних, складених ТОВ АРС ПРО за результатами поставки товарів ТОВ Миколаївмолпром , в Єдиному реєстрі податкових накладних не оспорюється контролюючим органом та вважається підтвердженим, то відповідно ТОВ Миколаївмолпром , має право на віднесення суми ПДВ, яка зазначена податкових накладних, до податкового кредиту, оскільки контролюючий орган вже перевірив та підтвердив їх законність.

Відповідно до умов договору поставки від 02.04.2019р. ТОВ Веслі здійснило поставку замінника жиру молочного на загальну суму 2 464 174,12грн. з яких ПДВ 410 695,69грн.

У відповідності до вимог п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України продавець ТОВ Веслі здійснив реєстрацію податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується актом перевірки, де посадова особа контролюючого органу на ст.31-32 акту перевірки, зазначила номери та дати податкових накладних.

В акті перевірки на стор.31-33 до акту перевірки перевіряючою зроблено посилання на первинні документи, які вивчались нею під час здійснення перевірки та складені піл час здійснення господарської операції. До перевірки було надано всі документи, які підтверджують факт реальності здійснення господарської операції (договір, додатки до договору, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, що підтверджують факт доставки товару, виписки банку про здійснення оплати придбаного товару та інші документи).

Акт перевірки не містить жодного доказу невідповідності наданих підприємством під час перевірки первинних документів бухгалтерського та податкового обліку приписам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , Податкового Кодексу України тощо.

Всі первинні документи складені за результатами проведених операцій та з дотриманням вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", статті 44, статті 201 Податкового кодексу України, містять у сов відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються-між собою. Єдиною підставою для висновку перевіряючи про відсутність реальності здійснення' господарських операцій, що зазначена в акті перевірки - це наявність податкової інформації про неможливість встановити походження заміннику молочного жиру.

З огляду на зазначене необхідно звернути увагу на наступне.

Нормами чинного законодавства не встановлено обов`язку покупця бути обізнаним про джерело походження товару та обов`язку з контролю за дотриманням попередніми контрагентами постачальника правил оподаткування. Також ТОВ Миколаївмолпром не наділений правом вимагати від контрагента документи, що підтверджують факт придбання останнім товару.

Податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від дотримання ним податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставок та виконання послуг, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальником, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні. Посадовою особою контролюючого органу під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено та в акті перевірки не зафіксовано.

Крім того суд зазначає, що існує встановлена законодаством процедура реєстрації податкових накладних.

Відповідно до положень п.12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі - Порядок №1246), після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200.1.3 і 200.1.9 статті 200.1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами: відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис"; Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами таких перевірок формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Відповідно п.13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція) та відповідно до п.14 квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Згідно п.17 Порядку №1246, у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Відповідно до п.18 Порядку №1246, на момент прийняття у встановленому порядку рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування щодо таких податкової накладної та/або розрахунку коригування проводяться перевірки, визначені пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого).

За результатами таких перевірок формується квитанція про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, яка надсилається платнику податку разом з відповідним рішенням.

Квитанція про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування, щодо яких прийнято рішення про їх реєстрацію, одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Згідно п.19 Порядку №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Також, згідно п.201.1 ст.200.1 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Тобто, при реєстрації податкової накладної контролюючий орган здійснює масштабну перевірку. Якщо контролюючий орган в ході перевірки не знаходить порушень і податкова накладна не відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків господарської операції та оцінки ступеня ризиків платника податків, серед яких є і перевірив номенклатури товарів, в такому випадку податкова накладна приймається до реєстрації таї реєструється, а платнику податків надсилається засобами електронного зв`язку підтвердження про реєстрацію - квитанція.

Платник податків, якому надіслано Квитанцію, як підтвердження реєстрації податкової накладної, фактично пройшов перевірку законності формування податкового зобов`язання ним, як продавцем, та законність формування податкового кредиту його контрагентом-покупцем, який зазначений у зареєстрованій податковій накладній, а отже, неможливо припускати, що має місце незаконність дій або підміна номенклатури у платника податків, якого контролюючий орган вже перевірив та підтвердив законність цієї дії.

В акті перевірки не наведено фактів відмови в реєстрації, чи блокуванні реєстрації податкових накладних складених ТОВ Веслі за результатами поставки товарів ТОВ Миколаївмолпром . Відповідно факт реєстрації податкових накладних складених ТОВ Веслі за результатами поставки товарів ТОВ Миколаївмолпром в Єдиному реєстрі податкових накладних не оспорюється контролюючим органом та вважається підтвердженим.

Таким чином, з одного боку, податкове законодавство не покладає на платника податків - покупця обов`язку здійснювати перевірку походження товару у продавця по ланцюгу аж до виробника продукції, а з іншого боку, покладає обов`язок на фіскальний орган перевіряти подані продавцем на реєстрацію податкові накладні на відповідність їх визначеним критеріям оцінки ступеня ризиків, що є певним запобіжним механізмом для покупця від потрапляння його на недобросовісного продавця (платника податків).

Тому за умови перевірки контролюючим органом податкових накладних під час реєстрації та реєстрація таких податкових накладних, платник податків-покупець, за наявності належним чином оформлених первинних документів по господарській операції, не повинен вимагати від контрагента документи, що підтверджують факт придбання останнім товару та відповідно зазнавати негативних наслідків, як то зменшення податкового кредиту чи позбавлення права на відшкодування ПДВ з бюджету.

Висновок про відсутність придбання товарів, які були продані ТОВ Миколаївмолпром та податкові накладні по яким були зареєстровані в ЄРГІН, було зроблено без перевірки самих підприємств продавців. Без вивчення ситуації та перевірки можливості підприємствами придбання товарів, наприклад у неплатника ПДВ, що законодавством не заборонено.

Відповідно висновки, викладені в податковій інформації, є лише припущенням та відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків. Правомірність нарахування сум грошового зобов`язання не може мотивуватися виключно даними податкової інформації.

В акті перевірки не зазначено жодного судового рішення, яке вступило в закону силу відносно ТОВ Веслі , яке б підтверджували факт порушення підприємством податкового законодавства.

При цьому, суд зазначити, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною | адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Така правова позиція висловлена Вищим адміністративним судом України у постанові від 10.09.2014 року по справі № 2а-13207/12/2670.

Відповідно подання платником податку до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів.

Суд наголошує, що ТОВ Миколаївмолпром не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже, поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме: платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій ТОВ Миколаївмолпром та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, ТОВ Миколаївмолпром не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Крім того суд звертає увагу, що законодавство України, а саме ч. 2 ст. 61 Конституції України встановлює, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Вказане свідчить, що за порушення контрагентом вимог податкового законодавства щодо декларування сум податкових зобов`язань та інше, якщо таке мало місце відповідає саме контрагент, оскільки за дане порушення податкового законодавства передбачена індивідуальна відповідальність саме для контрагента, а не для платника, оскільки ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку, при цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку.

Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 у справі № 21-47а10, відповідно до якої чинне законодавство не ставить у залежність право платника податків на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства його контрагентом.

Законодавство України зобов`язує платників податків вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи.

Отже, платник податку несе самостійну відповідальність за недотримання норм чинного законодавства України. У відповідності до глави 11 Податкового кодексу України зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі і контрагентів.

Проте, чинне законодавство не зобов`язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства та його безпосередню наявність за місцезнаходженням перед тим, як відносити відповідні суми витрат до валових витрат та суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Покупець не може нести відповідальність як за несплату податків продавцями, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої.

Податкова відповідальність не може наступати коли відсутній склад податкового правопорушення, а саме: суб`єкт, об`єкт правопорушення, його об`єктивна та суб`єктивна сторона.

Жодних доказів наявності вини посадових осіб ТОВ Миколаївмолпром , чи їх обізнаності з протиправним характером діяльності контрагентів в акті перевірки не зазначено, до матеріалів справи не надано.

Виходячи з матеріалів справи, ТОВ Миколаївмолпром отримавши товар-сировину від контрагентів, виконало вимоги законодавства отримало товар, здійснило його оплату, а тому не може нести відповідальність за порушення, які можливо допустив контрагент. Оскільки в акті перевірки не наведено жодного доказу нереальності, недійсності дій та угод контрагентів ТОВ Миколаївмолпром , той доказів того, що контрагент допустив правопорушення подасткового законодавства також не має.

З зазначеного випливає, що у випадку якщо податковий орган виявив порушення які допустив контрагент платника податків, то всі негативні наслідки такого порушення повинні бути застосовані до такого контрагента. '

В даному випадку придбавши товар, роботи та послуги у контрагенті здійснивши їх оплату ТОВ Миколаїмолпром виконало вимоги законодавства, а тому не може нести відповідальність за порушення, які допустив контрагент, (у випадку якщо такі порушення взагалі мали місце).

Виходячи з ищевикладеного, суд приходить до висновку, що ДФС визначивши в Акті перевірки порушення з боку ТОВ Миколаївмолпром , на думку суду зробив хибний висновок, заснований на припущеннях, та не підтвердженим жодним належним та допустимим доказом.

Згідно приписів ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В даному випадку суд вважає, що податковий орган, складаючи акт перевірки та податкові повідомлення-рішення, діяв не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб?єкта владних повноважень обов?язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, свою позицію суду не довів та не обґрунтував її.

За таких обставин позов належить задовольнити, оскільки він обґрунтований та підтверджений матеріалами справи.

Судовий збір розподіляється відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальнстю "Миколаївмолпром" (вул. Громадянська, 16, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 05409745) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 39394277) , Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул.Лягіна, 6, м.Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 43144729) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області №00064511202 від 09.08.2019р.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області №00064501202 від 09.08.2019р.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 43144729) на користь Товариства з обмеженою відповідальнстю "Миколаївмолпром" (вул. Громадянська, 16, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 05409745) судовий збір в розмірі 13315,98 грн., сплачений згідно платіжного доручення № 2113 від 22.08.2019 року та судовий збір в розмірі 1921,00грн., сплачений згідно платіжного доручення № 2114 від 22.08.2019 року.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя І. А. Устинов