Рішення

від 12.12.2019 по справі 440/2766/19

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/2766/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

судді - Супруна Є.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лисака С.В.,

представника відповідача за довіреністю - Олефір А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/2766/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гусине" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,

В С Т А Н О В И В:

30 липня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Гусине" (надалі - позивач, ТОВ "Гусине") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі - ГУ ДФС у Полтавській області) , в якому просить визнати неправомірною та скасувати податкову вимогу відповідача від 07.05.2019 №17219-51 щодо сплати податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 46 326,66 грн.

В якості підстави для звернення до суду заявник вказує на обставини порушення його прав через безпідставну, як на його думку, вимогу відповідача сплатити борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), оскільки усі податкові зобов`язання сплачені ним своєчасно та у повному обсязі.

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 05.08.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

19.08.2019 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому той наголошує на правомірності оскаржуваної вимоги від 07.05.2019 №17219-51 з огляду на факт несплати позивачем самостійно задекларованих сум грошових зобов`язань, штрафу та пені за уточнюючим розрахунком з податку на додану вартість (надалі - ПДВ) за березень 2016 року (а.с. 20-21).

Ухвалою суду від 19.08.2019 клопотання директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Гусине" Туманян А.О. про розгляд за правилами загального позовного провадження справи №440/2766/19 залишено без задоволення.

30.08.2019 засобами електронного зв`язку, а 03.09.2019 - поштою до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (а.с. 31-34, 51-54), в якій зазначено, що ТОВ "Гусине" подавало уточнення до податкової декларації з ПДВ за березень 2016 року двічі - на зменшення та на збільшення самостійно задекларованого грошового зобов`язання на одну й ту ж суму в 61 279,00 грн.

При цьому позивач зменшив позовні вимоги на 1839,00 грн (сума штрафу нарахованого згідно з уточнюючим розрахунком від 18.03.2019), у зв`язку з чим просив визнати неправомірною та скасувати податкову вимогу ГУ ДФС у Полтавській області від 07.05.2019 №17219-51 в частині нарахування основної суми податкового боргу в розмірі 21 276,64 грн та пені в розмірі 23 211,02 грн.

Вказану заяву суд прийняв до розгляду в якості заяви про зменшення позовних вимог.

Ухвалою суду від 15.10.2019 справу №440/2766/19 призначено до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні 05.11.2019.

У судовому засіданні 05.11.2019 за клопотанням представника позивача розгляд справи відкладено на 14.11.2019.

У судовому засіданні 14.11.2019 протокольною ухвалою суду здійснено заміну особи відповідача з Головного управління ДФС у Полтавській області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Полтавській області (надалі - відповідач). За клопотанням представника позивача оголошено перерву до 26.11.2019 для надання ним обґрунтованих пояснень по суті позову у письмовому вигляді та додаткових доказів з урахуванням вимог ч. 7 ст. 47 КАС України.

Розгляд справи в судовому засіданні 26.11.2019 відкладено за клопотанням представника позивача на 10.12.2019.

У судовому засіданні 10.12.2019 за клопотанням представника відповідача оголошено перерву до 12.12.2019.

У судових засіданнях представник позивача вимоги позовної заяви підтримала, просила задовольнити позов з урахуванням зменшених позовних вимог. 10.12.2019 надала клопотання про розгляд справи у судовому засіданні 12.12.2019 без її участі.

Представник відповідача у судових засіданнях проти позову заперечувала, просила відмовити у його задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

ТОВ "Гусине" (код ЄДРПОУ 35624529) зареєстроване юридичною особою 04.12.2007, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено запис №1 074 102 0000 027974. Основним видом діяльності підприємства за КВЕД є: 01.46 Розведення свиней (а.с. 104-111).

ТОВ "Гусине" у період з 01.06.2014 по 01.01.2017 було зареєстроване суб`єктом спецрежиму оподаткування ПДВ в сільському господарстві.

Як пояснює позивач, у 2016 році підприємство на виконання пункту 209.2 статті 209 розділу V Податкового кодексу в редакції Закону України від 24.12.2015 № 909-VIII мало перераховувати до Державного бюджету України позитивну різницю між сумою податкових зобов`язань звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду, визначену по операціях із зерновими та технічними культурами у розмірі 85% та на спеціальні рахунки сільськогосподарського підприємства, відкриті суб`єкту спеціального режиму оподаткування в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, - у розмірі 15%.

20.04.2016 ТОВ "Гусине" було подано до контролюючого органу податкову декларацію з ПДВ за березень 2016 року №1600043463, в якій задекларовано грошові зобов`язання перед Державним бюджетом в сумі 48 867,00 грн та суми ПДВ, які спрямовуються на спеціальний рахунок суб`єкта спеціального режиму оподаткування в сумі 8624,00 грн (а.с. 56-57).

Визначені декларацією зобов`язання були сплачені підприємством платіжним дорученнями №267 від 27.04.2016 на суму 48 867,00 грн та від 27.04.2016 №268 на суму 8624,00 грн (а.с. 65-66).

З 01.01.2017 втратила чинність стаття 209 Податкового кодексу України, яка регламентувала умови застосування спецрежиму сільськогосподарськими товаровиробниками.

Одночасно, з 01.01.2017 набув чинності Закон України від 20.12.2016 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році", яким передбачається, зокрема, скасування реєстрації суб`єктів спецрежиму та переведення їх на загальну систему оподаткування.

Тобто, з 01.01.2017 усі розрахунки з бюджетом за результатами поданої податкової звітності сільгоспвиробниками здійснюються суб`єктами господарювання - платниками ПДВ із застосуванням виключно основного електронного рахунка в СЕА ПДВ.

16.08.2018 позивач подав уточнюючий розрахунок з ПДВ за березень 2016 року, в якому зменшено раніше задекларовані зобов`язання з ПДВ на суму 61 279,00 грн (а.с. 58-59).

Як зазначив у письмових поясненнях позивач (а.с. 101-103), такий податковий розрахунок був поданий підприємством, оскільки контролюючі органи у 2017-2018 роках в інтегрованій картці платника податків помилково визначали в якості податкових зобов`язань суми, зазначені у декларації з позначкою "спеціальний режим оподаткування у сфері сільського господарства". Внаслідок цього чином податкові зобов`язання були задвоєні. Зважаючи на вимоги контролюючих органів позивач 16.08.2018 подав уточнюючий розрахунок з ПДВ за березень 2016 року для уникнення задвоєння зобов`язань в інтегрованій картці.

У 2019 році помилку задвоєння податкових зобов`язань було виправлено контролюючим органом.

У зв`язку з помилковим поданням уточнюючого розрахунку від 16.08.2018, ТОВ "Гусине" 18.03.2019 подано новий уточнюючий розрахунок з ПДВ за березень 2016 року, яким вже збільшено власне зобов`язання з ПДВ на суму 61 279,00 грн, а також самостійно нараховано штраф у зв`язку з виправленням помилки, в розмірі 1839,00 грн (а.с. 23-24).

Станом на момент подання уточнюючого розрахунку від 18.03.2019 в інтегрованій картці ТОВ "Гусине" з ПДВ рахувалася переплата в розмірі 36 214,36 грн, а після такого подання відобразилася заборгованість в розмірі в сумі 46 326,66 грн, з яких:

- недоїмка за основним зобов`язанням з ПДВ - 21 276,64 грн;

- штрафна санкція, самостійно нарахована згідно з уточнюючим розрахунком від 18.03.2019 в сумі 1839,00 грн;

- пеня за період з 30.07.2016 по 18.03.2019, яка нарахована в автоматичному режимі в розмірі 23 211,02 грн.

На підставі наявної заборгованості ГУ ДФС у Полтавській області виставило на ім`я ТОВ "Гусине" податкову вимогу форми "Ю" від 07.05.2019 №17219-51 на суму 46 326,66 грн (а.с. 6).

Не погоджуючись із правомірністю підстав нарахування суми податкового боргу за основним платежем - 21 276,64 грн, та пені в сумі 23 211,02 грн (з урахуванням заяви про зменшення обсягу позовних вимог), позивач звернувся до суду з вимогою про скасування податкової вимоги від 07.05.2019 №17219-51 у відповідній частині нарахувань.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Загальний порядок виправлення помилок у податкових деклараціях (розрахунках) визначено ст. 50 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Таким чином, подання уточнюючого розрахунку є обов`язком платника податків, а не його правом.

Як встановлено судом вище, ТОВ "Гусине" подано до контролюючого органу уточнюючі розрахунки від 16.08.2018 та від 18.03.2019, якими фактично зведено на "нуль" зобов`язання по уточнюючим розрахункам підприємства з ПДВ за декларацією за березень 2016 року та в результаті поданих уточнюючих розрахунків податкові зобов`язання з ПДВ є задекларованими в такій самій сумі, в якій і були задекларовані та сплачені відповідно до первинно поданої декларації з ПДВ за березень 2016 року.

Щодо самостійно нарахованого штрафу згідно з уточнюючим розрахунком від 18.03.2019 суд встановив наступне.

Як пояснив представник позивача, ТОВ "Гусине" самостійно нарахувало та відобразило штраф в уточнюючому розрахунку від 18.03.2019 в сумі 1839,00 грн відповідно до вимог п. 7 Розділу VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21.

Згідно із зазначеною нормою, платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний сплатити штраф, нарахований відповідно до абзацу четвертого пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу. Сума нарахованого штрафу відображається у графі 6 рядка 18.1.

Позивач визнає самостійно нарахований штраф та не просить суд скасувати вимогу в частині його виставлення у вимозі від 07.05.2019 №17219-51, у зв`язку з чим суд залишає чинною оскаржувану вимогу в частині нарахування штрафу в сумі 1839,00 грн.

Надаючи оцінку обставинам нарахування контролюючим органом пені за період з 30.07.2016 по 18.03.2019 в сумі 23 211,02 грн, суд виходить з такого.

Відповідно до п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України, нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів (270 календарних днів у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу), наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

На суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, починаючи з 91 календарного дня (з 271 календарного дня у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (баз. 2 п. 129.4 ст. 129 Податкового кодексу України).

З аналізу викладених норм Податкового кодексу України видно, що пеня може бути нарахована контролюючим органом лише за прострочення сплати податкового зобов`язання, а не внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок, у разі, якщо податкові зобов`язання повністю сплачено.

Як було визначено вище, податкові зобов`язання з ПДВ за березень 2016 року включно з уточнюючим розрахунком на зменшення податкових зобов`язань від 16.08.2018 та уточнюючим розрахунком на збільшення від 18.03.2019 були сплачені ще 27.04.2016 згідно з платіжними дорученнями №267 та №268, копії яких містяться в матеріалах справи.

У зв`язку з цим встановлені судом обставини неправомірного нарахування відповідачем пені та зобов`язань при формуванні оскаржуваної вимоги суд визнає достатнім для висновку про протиправність податкової вимоги ГУ ДФС у Полтавській області від 07.05.2019 №17219-51 в частині визначення ТОВ "Гусине" суми податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 44 487,66 грн, в тому числі 21 276,64 грн - основного платежу та 23 211,02 грн - пені.

Відтак, позов належить задовольнити у повному обсязі.

Вирішуючи питання про стягнення судового збору з відповідача відповідно до вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить з того, що звертаючись 30.07.2019 з первинним позовом, ТОВ "Гусине" надало платіжне доручення від 25.07.2019 №433 про сплату судового збору в сумі 1921,00 грн.

З урахуванням обсягу задоволених позовних вимог, які позивач зменшив у ході розгляду даної справи, сума судового збору, яку належить відшкодувати позивачу становить 1 844,74 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гусине" (вул. Радянська, 28, с. Липове, Глобинський район, Полтавська область, 39021, код ЄДРПОУ 35624529) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 43142831) про визнання неправомірною та скасування податкової вимоги - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Полтавській області від 07.05.2019 №17219-51 в частині визначення Товариству з обмеженою відповідальністю "Гусине" (вул. Радянська, 28, с. Липове, Глобинський район, Полтавська область, 39021, код ЄДРПОУ 35624529) суми податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 44 487,66 грн, в тому числі 21 276,64 грн - основного платежу та 23 211,02 грн - пені.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гусине" (вул. Радянська, 28, с. Липове, Глобинський район, Полтавська область, 39021, код ЄДРПОУ 35624529) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 43142831) частину витрат пов`язаних зі сплатою судового збору в розмірі 1 844 (одна тисяча вісімсот сорок чотири) грн 74 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням положень п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення складений 17.12.2019.

Суддя Є.Б. Супрун