Ухвала

від 20.12.2019 по справі 520/13814/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

20 грудня 2019 р. справа № 520/13814/19

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Горшкова О.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до 1) Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, 2) Управління Державної казначейської служби України у Харківському районі Харківської області, третя особа: Головно управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд стягнути з Держави Україна за рахунок Державного бюджету України шляхом безспірного списання коштів з відповідного казначейського рахунку Державної Казначейської служби України на ОСОБА_1 користь, матеріальну шкоду, завдану законом, що визнаний неконституційним, в сумі 43014 гривень (сорок три тисячі чотирнадцять гривень) 34 коп.

Вивчивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 4, 5, 9 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

З адміністративного позову вбачається, що в якості відповідачів по даній справі, позивачем визначено Державу Україна в особі Державної казначейської служби України та Управління Державної казначейської служби України у Харківському районі Харківської області.

Однак в прохальній частині позову вимоги пред`явлені лише до Державної казначейської служби України.

З огляду на вищевикладене, позивачу на виконання вимог п. 4, 5, 9 ч. 5 ст. 160 КАС України необхідно уточнити прохальну частину адміністративного позову шляхом викладення позовних вимог до кожного з відповідачів або уточнити відповідачів у справі.

Крім того, з прохальної частини адміністративного позову вбачається, що позивач просить списати на її користь матеріальну шкоду, завдану законом, що визнаний неконституційним.

Відповідно до ч. 1ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1)визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин; вирішуючи спір суд повинен встановити, що у зв`язку з прийнятим рішенням, вчиненням дії чи допущенням бездіяльності суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи інтереси особи у сфері публічно-правових відносин; при цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Розгляду та задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

При цьому слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

З прохальної частини адміністративного позову вбачається, що позивач фактично просить лише зобов`язати відповідачів до вчинення певних дій, а саме : стягнути з державного бюджету України на його користь майнову шкоди, що є способом захисту порушеного права, проте не просить визнати протиправними рішення, дії чи бездіяльність, внаслідок яких було допущено порушення прав позивача.

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що позивачу необхідно уточнити свої позовні вимоги, виклавши їх відповідно до вимог ст. 5 КАС України.

Згідно частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви позивачу слід привести позовну заяву у відповідність до вимог ст. 160, 161 КАС України.

Згідно з ч. 2 ст. 293 КАС України оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 243, 256, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до 1) Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, 2)Управління Державної казначейської служби України у Харківському районі Харківської області, третя особа: Головно управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу термін - п`ять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду, шляхом приведення позовної заяви у відповідність до вимог Кодексу адміністративного судочинства України та викладення змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.

Повідомити позивача про необхідність виправлення зазначених недоліків адміністративної позовної заяви у строк п`ять днів з моменту отримання копії ухвали та роз`яснити, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Горшкова О.О.