Рішення

від 20.12.2019 по справі 520/8269/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

20 грудня 2019 р. № 520/8269/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М.., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Алмаз" (61157, м. Харків, вул. Жовтневої Революції, 243 А, код ЄДРПОУ 31235367) до Державної фіскальної служби України (04053, м.Київ, Львівська пл.,8, код ЄДРПОУ 39292197) про скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Алмаз" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просить суд:

- визнати рішення № 1211983/31235367 від 04.07.2019, № 1211994/31235367 від 04.07.2019, № 1232531/31235367 від 05.07.2019, № 1213048/31235367 від 05.07.2019, № 1213046/31235367 від 05.07.2019, № 1213047/31235367 від 05.07.2019, № 1213049/31235367 від 05.07.2019, № 1214711/31235367 від 08.07.2019, № 1214722/31235367 від 08.07.2019, № 1214724/31235367 від 08.07.2019, № 1214721/31235367 від 08.07.2019, № 1214741/31235367 від 08.07.2019, № 1214706/31235367 від 08.07.2019, № 1214720/31235367 від 08.07.2019, № 1216041/31235367 від 09.07.2019, № 1216040/31235367 від 09.07.2019, № 1216044/31235367 від 09.07.2019 про відмову у реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 від 16.05.2019, №№ 8,9 від 17.05.2019, №№ 16, 17 від 24.05.2019, №№ 12, 13 від 27.05.2019, № 21 від 30.05.2019, №№ 18, 19, 20 від 31.05.2019 протиправними;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 від 16.05.2019, №№ 8,9 від 17.05.2019, №№ 16, 17 від 24.05.2019, №№ 12, 13 від 27.05.2019, №№21 від 30.05.2019, №№ 18, 19, 20 від 31.05.2019 датою їх подання.

- визнати рішення № 1232531/31235367 від 23.07.2019 до податкової накладної №1, рішення № 1216042/31235367 від 09.07.2019 про відмову у реєстрації №3 розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних протиправними;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 10.06.2019, розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 від 19.06.2019 до податкової накладної №16 від 29.03.2019 датою їх подання.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.05.2019 р. відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач протиправно відмовив підприємству в реєстрації податкових накладних. Вказані обставини слугували підставою для звернення до суду з даним позовом.

Відповідач, Державна фіскальна служба України, правом надання відзиву не скористався.

Протокольною ухвалою від 20.11.2019 року закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті на 09.12.2019 р. о 16:30 год.

На адресу суду від представника позивача надійшла заява від 09.12.2019 року, в якій просив суд розглянути справу без участі представника позивача.

Також, 09.12.2019 року на адресу суду надійшла заява від представника позивача, в якій останній просив призначити засідання розгляду питання про стягнення з відповідача витрат на надання професійної правничої допомоги.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення, яке міститься в матеріалах справи.

Згідно із положеннями п.1 ч.3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положень частини 4 статті 229 КАС України.

Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Алмаз" є юридичною особою, зареєстрованою відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» з присвоєнням ідентифікаційного коду юридичної особи 31235367.

З матеріалів справи вбачається, що між ПАТ "Укртелеком" (замовник) та ТОВ НВП "АЛМАЗ" (підрядник), були укладені договори підряду № 63G200-202/17 від 01.02.2017, № 63G200-339/18 від 28.02.2018, № 63G300-2855/16 від 01.12.2016, № 63G330-1434/18 від 06.06.2018.

На виконання вищезазначених договорів між ПАТ "Укртелеком" (замовник) та ТОВ НВП "АЛМАЗ" (підрядник) були укладені двосторонні замовлення, які укладались сторонами при необхідності виконання Робіт з будівництва і визначали комплекс робіт, згідно ТЗ відповідно до додатків та вартості матеріалів і обладнання, які компенсуються Підряднику Замовником відповідно до умов договорів, а саме до ПН № 1 замовлення № АЛ-74-Х від 05.05.2019, до ПН № 2 замовлення № АЛ-75-Р від 05.05.2019, до ПН № 3 замовлення № АЛ-76-Р від 05.05.2019, до ПН № 4 замовлення № АЛ-77-Р від 05.05.2019, до ПН № 5 замовлення № АЛ-78-Р від 05.05.2019, до ПН № 6 замовлення № АЛ-79-Р від 05.05.2019, до ПН № 7 замовлення № АЛ-80-Х від 05.05.2019, до ПН № 12 замовлення № АЛ-12-Д/2964/18 від 01.10.2018, до ПН № 13 замовлення № АЛ-17-Д/182/19 від 22.01.2019, до ПН № 16 замовлення № АЛ-81-Р від 15.05.2019, до ПН № 17 замовлення № АЛ-82-Р від 15.05.2019, до ПН № 18 замовлення № АЛ-86-Х від 25.05.2019, до ПН № 19 замовлення № АЛ-86-Х від 25.05.2019, замовлення № АЛ-87-Р від 25.05.2019,до ПН № 21 замовлення № №34/1055/19 від 11.04.2019 р., замовлення відповідно до договору підряду №№ 630330-1434/18 від 06.06.2018р., до ПН № 8 замовлення № 39/1316/19 від 22.04.2019, план графік виконаних робіт до замовлення № 39, до ПН № 9 замовлення № 38/1250/19 від 17.04.2019, план-графік виконання робіт до замовлення № 38, до ПН № 21 замовлення №34/1055/19 від 11.04.2019.

Також на виконання договорів підряду були складені акти передачі матеріалів, акти приймання-передачі обладнання в монтаж, акти приймання-передачі виконаних робіт по підключенню абонентів, плани графіків виконаних робіт до замовлень. На підтвердження виконаних робіт були складені акти прийому-передачі виконаних робіт, про що свідчать матеріали справи.

Відповідно до п. 6.9 договору № 63G200-202/17 від 01.02.2017, п. 6.9 договору № 636G200-339/18 від 28.02.2018, п. 5.4 договору № 63G300-2855/16 від 01.12.2016, п. 5.4 договору № 63G330-1434/18 від 06.06.2018 оплата за поставлені роботи здійснюється у строки, визначені цим розділом, але не раніше реєстрації Підрядником податкової накладної в ЄРПН за кожною з подій, що відповідно до вимог Податкового кодексу України пов`язані з виникненням податкових зобов`язань у Підрядника (часткова попередня оплата та/або постачання робіт).

На виконання договорів підряду позивачем складено податкові накладні №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 від 16.05.2019, №№ 8,9 від 17.05.2019, №№ 16, 17 від 24.05.2019, №№ 12, 13 від 27.05.2019, №№21 від 30.05.2019, №№ 18, 19, 20 від 31.05.2019, №3 від 10.06.2019 та розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 від 19.06.2019 до податкової накладної №16 від 29.03.2019.

Вказані податкові накладні та розрахунок коригування кількісних і вартісних показників були направлена на реєстрацію в ЄРПН. Документ було прийнято, але реєстрацію зупинено відповідно до п. 201.16 ст.201 Податкового кодексу України: відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

У квитанціях позивачеві запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підтвердження законності зазначених господарських операцій позивачем направлено пояснення та документи щодо обставин видачі податкових накладних.

Однак, рішеннями комісії ДФС України № 1211983/31235367 від 04.07.2019, № 1211994/31235367 від 04.07.2019, № 1232531/31235367 від 05.07.2019, № 1213048/31235367 від 05.07.2019, № 1213046/31235367 від 05.07.2019, № 1213047/31235367 від 05.07.2019, № 1213049/31235367 від 05.07.2019, № 1214711/31235367 від 08.07.2019, № 1214722/31235367 від 08.07.2019, № 1214724/31235367 від 08.07.2019, № 1213721/31235367 від 08.07.2019, № 1214741/31235367 від 08.07.2019, № 1214706/31235367 від 08.07.2019, № 1214720/31235367 від 08.07.2019, № 1216041/31235367 від 09.07.2019, № 1216040/31235367 від 09.07.2019, № 1216044/31235367 від 09.07.2019, № 1232531/31235367 від 23.07.2019 до податкової накладної №1, рішення № 1216042/31235367 від 09.07.2019 ТОВ НВП "АЛМАЗ" відмовлено у реєстрації податкових накладних №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 від 16.05.2019, №№ 8,9 від 17.05.2019, №№ 16, 17 від 24.05.2019, №№ 12, 13 від 27.05.2019, №№21 від 30.05.2019, №№ 18, 19, 20 від 31.05.2019, №3 від 10.06.2019 та розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 від 19.06.2019 до податкової накладної №16 від 29.03.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних .

Підставою для прийняття таких рішень зазначено ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі розрахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні(документи, які не надано підкреслити) .

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

У разі якщо реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена в порядку, визначеному в пункті 201.16 цієї статті, реєстрація таких податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у підпункті 201.16.4 пункту 201.16 цієї статті.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 14.1.60. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

З наведеного вбачається, що обов`язком продавця є складання та надіслання податкової накладної для реєстрації в ЄРПН за правилом першої події .

У свою чергу, відповідно до пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з положеннями пункту 20.2 статті 20 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1. пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/ розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Суд зазначає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Згідно з положеннями підпункту 201.16.2. пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно п.п. 201.16.3. п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до постанови КМ України від 29.03.2017 №190 "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації", підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно до пп. 1, пп.2 п. 1 Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом № 567:

1) для критерію, зазначеного у пп. 1 п. 6 Критеріїв:

- договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання- передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

2) для критерію, зазначеного в пп. 2 п. 6 Критеріїв:

- договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

З системного аналізу наведених вище положень вбачається, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на п.6 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 23.10.2018 року по справі № 822/1817/18.

З матеріалів справи вбачається Позивачем виписані податкові накладні №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 від 16.05.2019, №№ 8,9 від 17.05.2019, №№ 16, 17 від 24.05.2019, №№ 12, 13 від 27.05.2019, №№21 від 30.05.2019, №№ 18, 19, 20 від 31.05.2019, №3 від 10.06.2019 та розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 від 19.06.2019 до податкової накладної №16 від 29.03.2019, на підтвердження реальності здійснення операцій по яким позивачем направлено повідомлення, які містяться в матеріалах справи та надані відповідні документи.

Разом із тим, контролюючим органом порушено вимоги підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, оскільки ним не зазначено у квитанціях про зупинення реєстрації конкретного чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

01 січня 2018 року набув чинності Закон України від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році", яким з Податкового кодексу України виключено пункт 74.2 статті 74, а пункт 201.16 статті 201 викладено у такій редакції: "Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України".

Пунктом 21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117, передбачено, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Згідно вимог пункту 22 Порядку № 117, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Відповідно до пункту 23 Порядку № 117, таке рішення приймається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.

Як вбачається з матеріалів справи, у спосіб, визначений Порядком № 117, позивачем надано документи для проведення розблокування податкової накладної.

Поряд із цим, форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначена Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 /додаток 2 до вказаного Порядку/.

Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкреслені.

Так рішеннями податкового органу про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, відповідно до яких у реєстрації податкових накладних відмовлено через ненадання платником податку копій документів, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Разом із тим, матеріалами справи підтверджено факт надання позивачем контролюючому органу копії усіх необхідних документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.

Отже, зважаючи на наявність документів, які свідчать про проведення господарських операцій між ПАТ "Укртелеком" та ТОВ НВП "АЛМАЗ" та на те, що відповідні документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржувальні рішення контролюючого органу про відмову у реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є протиправними, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковими накладними, у реєстрації яких відмовлено.

Водночас, частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи положення статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та скасувати рішення відповідача про відмову у реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання ДФС України здійснити дії по реєстрації податкових накладних, суд зазначає наступне.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Ради Європи N R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Ради 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до абзацу 3 пункту 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 № 7, суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень відповідно до закону приймає рішення на власний розсуд.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, виконуючи цілі, встановлені адміністративним судочинством щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається і не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Так, відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

За приписами пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти постанову про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Аналізуючи дані положення кодексу, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Окрім того, суд звертає увагу на приписи п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМ України № 1246 від 29.12.2010, яким передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

У першому та третьому випадках податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної або неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної.

У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день набрання законної сили саме рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної, при цьому датою реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, нормами Податкового кодексу України та Порядку чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної та можливості зазначення дати її реєстрації.

За приписами статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" № 3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що в даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання Державної фіскальної служби України здійснити дії по реєстрації поданих Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Алмаз" податкових накладних та розрахунку коригування кількісних і вартісних показників, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Крім того, суд зазначає, що на адресу суду представником позивача була подана заява від 09.12.2019 року про призначення судового засідання щодо розгляду питання про стягнення з відповідача витрат на надання професійної правничої допомоги.

Відповідно до вимог ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі можуть оскаржити судове рішення щодо судових витрат, якщо це стосується їхніх інтересів. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Враховуючи положення ст.143 КАС України та заяву представника позивача від 09.12.2019 року, суд вважає за необхідне призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати.

Розподіл судових витрат проводиться у відповідності до вимог ст.139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6-9, 14, 243-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Алмаз" (61157, м.Харків, вул. Жовтневої Революції, 243 А, код ЄДРПОУ 31235367) до Державної фіскальної служби України (04053, м.Київ, Львівська пл.,8, код ЄДРПОУ 39292197) про скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення № 1211983/31235367 від 04.07.2019, № 1211994/31235367 від 04.07.2019, № 1232531/31235367 від 05.07.2019, № 1213048/31235367 від 05.07.2019, № 1213046/31235367 від 05.07.2019, № 1213047/31235367 від 05.07.2019, № 1213049/31235367 від 05.07.2019, № 1214711/31235367 від 08.07.2019, № 1214722/31235367 від 08.07.2019, № 1214724/31235367 від 08.07.2019, № 1214721/31235367 від 08.07.2019, № 1214741/31235367 від 08.07.2019, № 1214706/31235367 від 08.07.2019, № 1214720/31235367 від 08.07.2019, № 1216041/31235367 від 09.07.2019, № 1216040/31235367 від 09.07.2019, № 1216044/31235367 від 09.07.2019 про відмову у реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 від 16.05.2019, №№ 8,9 від 17.05.2019, №№ 16, 17 від 24.05.2019, №№ 12, 13 від 27.05.2019, № 21 від 30.05.2019, №№ 18, 19, 20 від 31.05.2019.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 від 16.05.2019, №№ 8,9 від 17.05.2019, №№ 16, 17 від 24.05.2019, №№ 12, 13 від 27.05.2019, №21 від 30.05.2019, №№ 18, 19, 20 від 31.05.2019 датою їх подання.

Визнати протиправними та скасувати рішення № 1232531/31235367 від 23.07.2019 до податкової накладної №3, рішення № 1216042/31235367 від 09.07.2019 про відмову у реєстрації №3 розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних .

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 10.06.2019, розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 від 19.06.2019 до податкової накладної №16 від 29.03.2019 датою їх подання.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Алмаз" (61157, м.Харків, вул. Жовтневої Революції, 243 А, код ЄДРПОУ 31235367) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04053, м.Київ, Львівська пл.,8, код ЄДРПОУ 39292197) судовий збір у розмірі 36499 (тридцять шість тисяч чотириста дев`яносто дев`ять) грн. 00 коп.

Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 03.01.2020 року на 11:00 год. у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду за адресою: м. Харків, майдан Свободи, 6, зал № 1 та встановити строк позивачу для надання до суду доказів щодо розміру понесених ним судових витрат до 25.12.2019 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.М. Тітов