Рішення

від 05.12.2019 по справі 640/5275/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 грудня 2019 року № 640/5275/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дарєврохім доГоловного управління ДФС у м. Києві про представники сторін:скасування податкових повідомлень-рішень позивача - Сахацька А.О.; відповідача - Лаврентьєв Д.О., (у судовому засіданні 05.12.2019, відповідно до ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України (по тексту - КАС України), проголошено вступну та резолютивну частини рішення (скорочене рішення)),

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю Дарєврохім (далі - позивач або ТОВ Дарєврохім або Товариство) подано на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - відповідач або ГУ ДФС у м. Києві або Контролюючий орган), у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача форми Р № 0010391404 від 05.03.2019, яким Товариству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 15800,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 3950,00 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача форми В4 № 0010401404 від 05.03.2019, яким Товариству зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 36733,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.04.2019 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у адміністративній справі, призначено до розгляду в підготовче засідання 04.06.2019; витребувано у Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києва належним чином завірені копії судових рішень, протоколів допиту, висновків експертиз (за наявності) у кримінальних провадженнях, що зазначені у тексті акту № 132/26-15-14-04-05/39994071 від 05.02.2019, щодо ТОВ "Фрідона Груп" (ідентифікаційний код 40527451), ТОВ "Іствуд Груп" (ідентифікаційний код 39857923), ТОВ "Селінкс України" (ідентифікаційний код 40086172), ТОВ "Статус Альянс" (ідентифікаційний код 40517333), ТОВ "Праймкорп" (ідентифікаційний код 40800168).

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.06.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.07.2019; викликано у якості свідків: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ); ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 ); ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_3 ); ОСОБА_4 (адреса: АДРЕСА_4 ); ОСОБА_5 (адреса: АДРЕСА_5 ).

04.07.2019 судом оголошено перерву, справу призначено до розгляду на 22.08.2019.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.08.2019 повторно викликано у судове засідання 17.10.2019 свідків: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ); ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 ); ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_3 ); ОСОБА_4 (адреса: АДРЕСА_4 ); ОСОБА_5 (адреса: АДРЕСА_5 ).

17.10.2019, 21.11.2019 та 27.11.2019 судом оголошувались перерви, справу призначено до розгляду на 05.12.2019.

У судовому засіданні 05.12.2019 представник ТОВ Дарєврохім підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив задовольнити позов, за викладених у позові підстав.

В якості підстав позову позивачем зазначено, що висновки, викладені у акті перевірки контролюючого органу, є безпідставними та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, відповідно податкові повідомлення-рішення, прийняті відповідачем, є протиправними.

Представник відповідача проти позову заперечує та просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Відповідно до змісту відзиву на адміністративний позов ГУ ДФС у м. Києві вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення такими, що прийняті у повній відповідності до чинного законодавства України, а позовні вимоги Товариства - необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України відповідачем проведено документальну позапланову перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Іствуд Груп (код ЄДРПОУ 39857923) за лютий, березень, квітень та травень 2016 року, з ТОВ Фрідона Груп (код ЄДРПОУ 40527451) за липень 2016 року, з ТОВ Статус Альянс (код ЄДРПОУ 40517333) за вересень та жовтень 2016 року, з ТОВ Селінкс Україна (код ЄДРПОУ 40086172) за серпень 2016 року, з ТОВ Праймкорп (код ЄДРПОУ 40800168) за жовтень 2016 року.

За результатами проведеної перевірки Контролюючим органом складено Акт від 05.02.2019 № 132/26-15-14-04-05/39994071 (в тексті - Акт або Акт перевірки).

Згідно висновків Акта, перевіркою встановлено порушення Товариством пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету, в загальній сумі 15800,00 грн., у тому числі за березень 2016 року у сумі 6963,00 грн., за вересень 2016 року у сумі 2518,00 грн. та за жовтень 2016 року у сумі 6319,00 грн., та завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 36733,00 грн., в тому числі за травень 2016 року у сумі 15242,00 грн., та за вересень 2016 року у сумі 21491,00 грн.

За результатами розгляду заперечення на акт перевірки висновки щодо встановених порушень відповідачем залишено без змін.

На підставі Акта перевірки, ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення від 05.03.2019:

- форми Р № 0010391404, яким Товариству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 15800,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 3950,00 грн.;

- форми В4 № 0010401404, яким Товариству зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 36733,00 грн.

Незгода з рішеннями суб`єкта владних повноважень обумовила звернення позивача до суду із відповідним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд наголошує на такому.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (в подальшому - ПК України).

Питання, пов`язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість, врегульовані розділом V ПК України.

У відповідності зі статтею 198 ПК України:

- право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (пункт 198.1);

- датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2);

- податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3);

- не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 ПК України, згідно з положеннями якої:

- сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1);

- при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (пункт 201.10 статті 201 ПК України).

В силу вимог частин першої та другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис , або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, встановлені обов`язкові реквізити для первинних документів, а саме: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналіз викладених норм свідчить про те, що податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як вбачається з матеріалів перевірки, відповідачем зроблено висновок про заниження позивачем суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету, в загальній сумі 15800,00 грн. та завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 36733,00 грн. за результатами господарських операцій із ТОВ Селінкс Україна (код ЄДРПОУ 40086172), ТОВ Фрідона Груп (код ЄДРПОУ 40527451), ТОВ Іствуд Груп (код ЄДРПОУ 39857923), ТОВ Статус Альянс (код ЄДРПОУ 40517333), ТОВ Праймкорп (код ЄДРПОУ 40800168).

Зокрема, у серпні 2016 року позивачем замовлено у ТОВ Селінкс Україна формула 90 засіб для чищення килимів 10 кг; ензал порошок для виведення плям 2,72 кг; одноразові накладки на сидіння унітазу 100 шт; електронний освіжувач повітря; rx for fringe кисневий відбілювач 1,13 кг; лезер клінер засіб для чищення шкіри з кондиціонером 1 л; рідину для ополіскування після хімчистки олл файбр текстиль рінз 3,78 л; пеінт оіл гріс ремувер засіб для виведення плям 1л; стейн екзіт, засіб для виведення плям 1л; мило пінне косметичне картридж 0,6 кг; сенсорний диспенсер освіжувача повітря; ейр фреш грін освіжувач для санвузлів 300 мл; екосол енткалкер 1,4 кг засіб для чищення кухонного обладнання; скат 10 кг - засіб для ручного миття підлоги.

ТОВ Селінкс Україна виписані рахунки на оплату від 29.08.2016 № 349, від 23.08.2016 № 316, від 08.08.2016 № 265, від 15.08.2016 № 271.

Замовлені позивачем товари поставлені ТОВ Селінкс Україна згідно із видатковими накладними від 29.08.2016 № 278, від 23.08.2016 № 246, від 08.08.2016 № 199, від 15.08.2016 № 205 та в подальшому оприбутковані позивачем згідно із накладними від 08.08.2016 № ПН-0000032, від 29.08.2016 № ПН-0000036, від 23.08.2016 № ПН-0000035, від 15.08.2016 № 205.

На виконання вимог ПК України ТОВ Селінкс Україна складено податкові накладні від 29.08.2016 № 116, від 23.08.2016 № 90, від 08.08.2016 № 40, від 15.08.2016 № 46.

Факт оплати позивачем вартості отриманих товарів підтверджується платіжними дорученнями від 08.09.2016 № 250, від 02.09.2016 № 244, від 19.08.2016 № 234, від 25.08.2016 № 235.

Окрім того, у липні 2016 року позивачем придбані у ТОВ Фрідона Груп (попередня назва - ТОВ Неоплант ) формула 90 засіб для чищення килимів 10 кг; одноразові накладки на сидіння унітазу луна 100 шт; мило пінне косметичне картридж 0,6 кг.

В підтвердження факту проведення зазначеної господарської операції позивачем надано суду копії рахунку на оплату від 21.07.2016 № 2102, видаткової накладної від 21.07.2016 № 2102, податкової накладної від 21.07.2016 № 2102, платіжного доручення від 02.08.2016 № 218.

Сукупність наведених вище документів, досліджених під час розгляду справи підтверджує факт поставки позивачу товарів його контрагентами (ТОВ Селінкс Україна , ТОВ Фрідона Груп ) та не дає підстав для сумніву щодо реальності її вчинення.

Правовідносини за спірними правочинами в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому (звітні податкові декларації з податку на додану вартість за липень, серпень 2016 року) обліку позивача.

При цьому, виходячи з характеру спірних операцій, їх проведення відповідає звичайній господарській діяльності позивача.

Відповідачем, в цьому контексті, не надано належних та допустимих доказів які б спростовували виконання спірних операцій.

Крім того, Контролюючим органом до суду не надано доказів наявності судових рішень у кримінальних провадженнях за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, посилання на які має місце у тексті акта від 05.02.2019 № 132/26-15-14-04-05/39994071, зокрема № 12016100060002456 та № 32017100000000024, щодо ТОВ Фрідона Груп (код ЄДРПОУ 40527451) та ТОВ Селінкс Україна (код ЄДРПОУ 40086172).

У Єдиному державному реєстрі судових рішень таких відомостей судом також не виявлено.

У зв`язку з викладеним, суд критично ставиться до посилань відповідача на досудове розслідування, що здійснюється у кримінальних провадженнях № 12016100060002456 та № 32017100000000024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 205 1 , частиною другою статті 205, частинами першою, третьою статті 212, частиною першою статті 190 Кримінального кодексу України щодо фіктивного підприємництва ряду суб`єктів господарювання, у тому числі ТОВ Фрідона Груп та ТОВ Селінкс Україна , у яких були придбані товари ТОВ Дарєврохім .

В даному аспекті суд примічає, що висвітлене узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 808/2360/17 (адміністративне провадження № К/9901/47560/18).

Щодо поданого відповідачем до суду протоколу допиту свідка ОСОБА_5 , а також пояснень ОСОБА_2 суд, зазначає наступне.

Частиною першою статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із частиною першою статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Так, законом, який визначає порядок отримання показань під час досудового слідства та порядок їх фіксації у протоколі допиту є Кримінальний процесуальний кодекс України (нижче - КПК України).

У частині першій статті 23 КПК України закріплено, що суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

Частина друга цієї ж статті визначає, що не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною четвертою статті 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Таким чином, протоколи допиту, отримані на стадії досудового слідства, можуть бути визначені як докази лише в разі їх відображення під час розгляду кримінальної справи в суді.

При цьому, до винесення вироку в рамках кримінального провадження, протокол допиту досудового розслідування не може вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.11.2018 справа № 822/551/18.

Також, судом встановлено, що придбані у ТОВ Селінкс Україна товари в подальшому були реалізовані ПП Десниця , ФОП ОСОБА_6 , ТОВ Готіс , ТОВ Уборка 24 , ТОВ Глобал Прайм Проперті Менеджмент , ТОВ Муравей-Україна , ФОП ОСОБА_7 , ФОП ОСОБА_8 , ТОВ Парус Плюс , ПП Комсервіс-Клінінг , ТОВ Прадо Клінінг , ТОВ Охота на овець , ПП Терсі , ТОВ Форлайн , ТОВ Імпел Гріффін Груп , ТОВ Реттер Сервіс , ТОВ Центр 1000 послуг - Буд , ТОВ Ван Сорс Україна , ТОВ Кінг Клін , ТОВ Еколайф-Сервіс , що підтверджується видатковими накладними від 09.08.2016 № РН-0000385, від 10.08.2016 № РН-0000387, від 10.08.2016 № РН-0000390, від 11.08.2016 № РН-0000394, від 12.08.2016 № РН-0000395, від 15.08.2016 № РН-0000398, від 26.08.2016 № РН-0000418, від 08.08.2016 № РН-0000383, від 09.08.2016 № РН-0000384, від 30.08.2016 № РН-0000426, від 29.08.2016 № РН-0000425, від 06.09.2016 № РН-0000441, від 25.08.2016 № РН-0000416, від 26.08.2016 № РН-0000424, від 31.08.2016 № РН-0000435, від 26.08.2016 № РН-0000420, від 26.08.2016 № РН-0000423, від 16.08.2016 № РН-0000401, від 16.08.2016 № РН-0000403, від 17.08.2016 № РН-0000407, від 19.08.2016 № РН-0000409, від 19.08.2016 № РН-0000410, від 19.08.2016 № РН-0000412, від 22.08.2016 № РН-0000413, від 26.08.2016 № РН-0000423, від 26.08.2016 № РН-0000420, від 15.08.2016 № РН-0000398 та виписками по рахунку № 26005581198800 за 08.08.2016, 09.08.2016, 15.08.2016, 04.08.2016, 18.08.2016, 29.08.2016, 05.09.2016, 26.08.2016, 23.08.2016, 31.08.2016, 21.09.2016, 13.09.2016, 16.08.2016, 17.08.2016, 22.08.2016, 19.08.2016.

З огляду на викладене, вбачається висновок про те, що позивачем було доведено суду реальність здійснення господарських операцій з ТОВ Селінкс Україна та ТОВ Фрідона Груп , що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Водночас, доводи Контролюючого органу в обґрунтування своєї позиції є припущеннями, які не доведено належними доказами.

Відсутність доведення факту правопорушення та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків Контролюючого органу фактичним обставинам справи.

Таким чином, висновки ГУ ДФС у м. Києві, викладені в Акті перевірки, вбачаються безпідставними, а податкове повідомлення-рішення від 05.03.2019 форми В4 № 0010401404 в частині визначення завищення від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 9936,00 грн. по взаємовідносинах позивача з контрагентом ТОВ Селінкс Україна (код ЄДРПОУ 40086172) та 2146,00 грн. по взаємовідносинах позивача з контрагентом ТОВ Фрідона Груп (код ЄДРПОУ 40527451) - протиправним, у зв`язку з чим підлягає скасуванню у відповідній частині.

Щодо господарських операцій позивача із ТОВ Іствуд Груп , ТОВ Статус Альянс , ТОВ Праймкорп в періоді, що перевірявся, судом виявлено наступне.

Так, вироком Печерського районного суду міста Києва від 05.06.2019 у справі № 757/9222/19-к ОСОБА_9 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 27, частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України.

Зокрема, як вбачається зі змісту наведеного судового рішення, на початку 2015 року, точну дату та час слідством не встановлено, ОСОБА_9 став учасником злочинної діяльності, виконуючи функції організатора злочину, який здійснювався невстановленими слідством особами.

Мета незаконної діяльності ОСОБА_9 полягла в отриманні незаконного доходу від зайняття фіктивним підприємництвом, тобто організації створення суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) для прикриття незаконної діяльності та здійснення незаконної діяльності, а саме переведення безготівкових коштів у готівкові під виглядом легальних фінансово - господарських операцій з купівлі - продажу товарів та послуг. Протиправна діяльність створених та придбаних підприємств полягала в отриманні від суб`єктів підприємницької діяльності реального сектору економіки на поточні рахунки підконтрольних підприємств, в тому числі ТОВ Іствуд Груп (код ЄДРПОУ 39857923) грошових коштів нібито за надання послуг або купівлі товарів, що безпідставно утворювало у контрагентів податковий кредит з податку на додану вартість та одночасно приводило до накопичення податкових зобов`язань по сплаті такого податку на підконтрольних підприємствах.

ОСОБА_9 , розробив план злочинної діяльності направлений на незаконне отримання доходів, організував придбання, перереєстрацію та незаконну діяльність підприємств, в тому числі ТОВ Іствуд Груп .

Також, ОСОБА_9 будучи організатором вчинення злочину надавав, в період 2015-2016 рр., вказівки невстановленим слідством особам на підготовку установчих документів переліку підприємств, в тому числі ТОВ Іствуд Груп , та посвідчення їх нотаріусами, подання до відповідних державних органів з метою здійснення державної реєстрації, відкриття розрахункових рахунків в банківських установах, ведення переговорів з представниками підприємств реального сектору економіки (вигодо набувачами), розподіл та передача готівкових грошових коштів представникам підприємств замовників обготівкування.

Реалізуючи свій злочинний план, в період часу 2015-2016 рр., ОСОБА_9 , використовуючи офісне приміщення за адресою: АДРЕСА_6 , з метою незаконного отримання доходу, організував та забезпечив придбання, перереєстрацію та діяльність підприємств, в тому числі ТОВ Іствуд Груп , по наданню послуг з конвертації грошових коштів та мінімізації бази оподаткування шляхом документального оформлення безтоварних фінансово-господарських операцій.

Так, на виконання вказівок ОСОБА_9 , невстановленими слідством особами, в період 2015-2016 рр., шляхом схиляння до придбання та перереєстрації в органах державної влади на своє ім`я малозабезпечених осіб, було придбано ряд суб`єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб, в тому числі ТОВ Іствуд Груп , які використовували при прикритті незаконної діяльності по наданню послуг з конвертації грошових коштів в готівку та мінімізації бази оподаткування підприємств реального сектору економіки шляхом документального оформлення безтоварних фінансово-господарських операцій.

ОСОБА_9 , використовуючи офісне приміщення за адресою: АДРЕСА_6 , для вчинення злочину, реалізуючи умови злочинного плану, з метою здійснення діяльності по наданню незаконних фінансових послуг по переведенню грошових коштів з безготівкової форми у готівкову, а також з метою надання вказаній діяльності видимості законної господарської діяльності, на початку серпня 2015 року, надав вказівку невстановленій слідством особі підготувати, оформити належним чином та подати до державного реєстратора Печерської районної у м. Києві державної адміністрації за адресою: м. Київ, вул. Михайла Омеляновича-Павленка, 15, документи по придбанні та перереєстрації суб`єкту підприємницької діяльності - юридичної особи, організаційно правової форми ТОВ Іствуд Груп , засновником та директором якого повинна була стати ОСОБА_10 .

На прохання невстановленої слідством особи ОСОБА_11 , на початку серпня 2015 року, перебуваючи біля будинку за адресою: АДРЕСА_6 , за грошову винагороду, як засновник Товариства, придбала юридичну особу - ТОВ Іствуд Груп , підписавши перед цим наступні документи: Протокол №02/15 Загальних зборів учасників ТОВ Іствуд Груп від 04.08.2015 року. Статут ТОВ Іствуд Груп затверджений Загальними зборами учасників ТОВ Іствуд Груп Протокол № 02/15 від 04.08.2015 року. Відповідно до протоколу загальних зборів засновників ТОВ Іствуд Груп Собко A .B. , також була призначена на посаду директора підприємства.

Крім того, ОСОБА_11 з метою отримання обіцяної їй грошової винагороди, на початку серпня 2015 року, перебуваючи біля будинку за адресою: АДРЕСА_6 , передала невстановленій слідством особі усі підписані нею документи ТОВ Іствуд Груп .

Після підписання ОСОБА_11 вищевказаних документів по придбанні та перереєстрації ТОВ Іствуд Груп , 07.08.2015 року, в денний час доби, невстановлена досудовим слідством особа, на виконання вказівки ОСОБА_9 , подала зазначені документи до державного реєстратора Печерської районної у м. Києві державної адміністрації за адресою: м. Київ, вул. Михайла Омеляновича-Павленка, 15, на підставі яких 07.08.2015 року проведена державна перереєстрація зазначеного підприємства на ім`я ОСОБА_10 .

Після перереєстрації ТОВ Іствуд Груп на ім`я ОСОБА_11 , остання виступивши засновником та директором Товариства, самостійно підприємницьку діяльність не здійснювала, не укладала будь-яких угод з суб`єктами господарювання - резидентами України, жодних цінних паперів не придбавала (купувала), не зберігала та не відчужувала (продавала), жодних товарно-матеріальних цінностей або робіт (послуг) не придбавала (купувала), не зберігала та не відчужувала (продавала), нікого на це не уповноважувала, договорів купівлі-продажу цінних паперів, товарно-матеріальних цінностей або робіт (послуг) не укладала та нікого на це не уповноважувала, актів прийняття передачі цінних паперів та виконання зобов`язань до договорів купівлі продажу цінних паперів не укладала, не користувалась печаткою підприємства, не використовувала банківських рахунків підприємства, не здійснювала перерахування безготівкових грошових коштів по рахункам підприємства, не призначала та не звільняла з посад працівників, що дало змогу невстановленим слідством особам здійснювати незаконну діяльність, в тому числі: укладати угоди з суб`єктами господарювання - резидентами України, які в свою чергу не мали на меті настання реальних наслідків, користуватися печаткою підприємства, використовувати банківські рахунки підприємства, здійснювати перерахування безготівкових грошових коштів по рахункам підприємства, формувати валові витрати підприємствам реального сектору економіки, та здійснювати інші дії з метою прикриття незаконної діяльності направленої на ухилення від сплати податків та вчинення фінансових операцій та інших угод з грошовими коштами та іншим майном.

Отримавши від невстановленої слідством особи статутні документи, в тому числі ТОВ Іствуд Груп , ОСОБА_9 , переважно перебуваючи в офісному приміщенні за адресою: АДРЕСА_6 , в період 2015-2016 pp., організував незаконну діяльність вище зазначеного Товариства, направлену на сприяння суб`єктам господарювання реального сектору економіки у обготівкуванні безготівкових грошових коштів у не обліковану готівку, вчинення фінансових операцій та інших угод з грошовими коштами та іншим майном, здобутих завідомо злочинним шляхом та мінімізації податкових зобов`язань, шляхом формування податкового кредиту з податку на додану вартість, валових витрат, внаслідок відображення фіктивних фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Іствуд Груп , згідно вище вказаного розробленого ОСОБА_9 злочинного плану.

Таким чином, Печерський районний суд Київської області у справі № 757/9222/19-к вважає доведеним вчинення ОСОБА_9 кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 27, частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України.

Окрім того, ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 01.04.2019 у справі № 755/3143/19 звільнено ОСОБА_3 (директора ТОВ Статус Альянс ) від кримінальної відповідальності за частиною п`ятою статті 27, частиною другою статті 28, частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України у зв`язку із закінченням строків давності на підставі статті 49 Кримінального кодексу України, закрито кримінальне провадження.

Відповідно до змісту вказаного судового рішення, незважаючи на те, що ТОВ Статус Альянс зареєстровано у державних органах влади як суб`єкт підприємницької діяльності (юридична особа), ОСОБА_3 придбав та набув у власність вказане підприємство не з метою здійснення господарської діяльності, пов`язаної з продажем товарів (виконанням робіт, наданням послуг), як передбачено статутом підприємства, а з метою прикриття незаконної діяльності невстановлених осіб.

Також, ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 18.07.2019 у справі № 755/9999/19 ОСОБА_4 (директора ТОВ Праймкорп ), підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 27, частиною другою статті 28, частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України, звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності. Закрито кримінальне провадження № 32019100000000446 за підозрою ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 27, частиною другою статті 28, частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України.

Відповідно до змісту вказаного судового рішення, незважаючи на те, що зазначене підприємство перереєстровано у державних органах влади як суб`єкт підприємницької діяльності - юридичну особу, ОСОБА_4 як пособник взяв участь у його придбанні не з метою здійснення господарської діяльності, як передбачено статутом підприємства, а з метою прикриття незаконної діяльності невстановлених осіб.

При цьому, останній не мав наміру здійснювати діяльність, зафіксовану у статутних документах ТОВ Праймкорп , а діяв у порушення встановленого законодавством порядку здійснення підприємницької діяльності усупереч вимогам законодавчих актів України, що регулюють діяльність суб`єктів підприємництва.

У відповідності до приписів частини шостої статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, з урахуванням наданих відповідачем доказів та встановлених фактів, суд констатує, що підписані невідомими особами документи, які досліджувались під час перевірки, не можуть бути підставою для декларування податкового кредиту при наявності фактів, що ставлять під сумнів поставку товарів.

А тому, суд наголошує на відсутності у позивача відповідних (належним чином оформлених та підписаних посадовими особами ТОВ Іствуд Груп , ТОВ Статус Альянс , ТОВ Праймкорп первинних документів як підстав для бухгалтерського обліку господарських операцій, якими зафіксовані факти їх здійснення, відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-ХІV.

Неналежність первинних документів як підстав для бухгалтерського обліку господарських операцій унеможливлює прийняття позиції позивача про реальність здійснення таких операцій.

Верховний Суд України неодноразово висловлював висновки щодо застосування норм матеріального права, що регулюють подібні спірним правовідносини, у постановах, прийнятих за результатами розгляду справ з підстави, передбаченої у пункті 1 частини першої статті 237 КАС України (постанови від 22.11.2016 у справі № 826/11397/14, від 24.05.2016 у справі № 21-5332а15, від 14.06.2016 у справі № 21-1318а16, від 22.11.2016 у справі № 21-2430а16).

Висновки Верховного Суду України полягають у тому, що надання платником податків податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством, про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, за виключенням випадків доведення податковим органом фактів недостовірності відомостей, які містяться в документах.

У справі № 826/11397/14 Верховний Суд України зазначив, що така обставина як наявність кримінального провадження, зареєстрованого за фактом вчинення злочину, передбаченого статтею 205 Кримінального кодексу України, стосовно фіктивності підприємства - контрагента покупця, не могла бути не врахована судом, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами. Первинні документи, які виписані фіктивним підприємством, не можуть вважатися належно оформленими документами, що підтверджують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту є безпідставним.

У справах № 21-5332а15, № 21-1318а16, № 21-2430а16 Верховний Суд України зазначив, що обставина щодо набрання законної сили вироком суду, яким директора підприємства визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених частинами першою і другою статті 205 Кримінального кодексу України, не може бути неврахованою судами, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального її підтвердження первинними документами. Це саме стосується і справ, де має місце обставина щодо наявності постанови суду про звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка вчинила зазначений злочин, з нереабілітуючих підстав.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.05.2018 у справі № 2а-7792/11/2670, від 11.06.2018 у справі № 826/10947/13-а, від 25.09.2018 у справі № 802/1233/16-а, від 19.02.2019 у справі № 826/11252/16.

В даній справі суд не вбачає підстав для відступлення від такого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

Отже, обставини фіктивності підприємницької діяльності ТОВ Іствуд Груп , ТОВ Статус Альянс , ТОВ Праймкорп , встановлені вироком Печерського районного суду міста Києва від 05.06.2019 у справі № 757/9222/19-к, а також ухвалами Дніпровського районного суду м. Києва від 01.04.2019 у справі № 755/3143/19 та Дніпровського районного суду м. Києва від 18.07.2019 у справі № 755/9999/19, нівелюють висновки про товарність господарських операцій позивача з вказаними підприємствами, а отже і правомірність формування позивачем податкового кредиту за відповідними операціями.

Зважаючи на той факт, що контрагентами позивача були фіктивні підприємства ТОВ Іствуд Груп , ТОВ Статус Альянс , ТОВ Праймкорп , суд прийшов до висновку, що первинні документи, надані позивачем до перевірки на підтвердження сформованого податкового кредиту, підписані неповноважними особами, не можуть підтверджувати належним чином господарські операції позивача з його контрагентами.

Також, з урахуванням наданих відповідачем доказів та встановлених фактів, суд вважає, що підписані невідомими особами документи не можуть бути підставою для декларування податкового кредиту при наявності фактів, що ставлять під сумнів реальність поставки товарів.

Наведеним підтверджується правомірність податкових повідомлень-рішень від 05.03.2019 форми Р № 0010391404, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 15800,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 3950,00 грн., в тому числі по взаємовідносинах позивача з контрагентами ТОВ Іствуд Груп (код ЄДРПОУ 39857923) на суму 8703,75 грн. (6963,00 грн. основного платежу + 1740,75 грн. штрафних санкцій), ТОВ Статус Альянс (код ЄДРПОУ 40517333) на суму 5770,00 грн. (4616,00 грн. основного платежу + 1154,00 грн. штрафних санкцій), ТОВ Праймкорп (код ЄДРПОУ 40800168) на суму 5276,25 грн. (4221,00 грн. основного платежу + 1055,25 грн. штрафних санкцій) та форми В4 № 0010401404 в частині визначення завищення від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 15242,00 грн. по взаємовідносинах позивача з контрагентом ТОВ Іствуд Груп (код ЄДРПОУ 39857923) та 9409,00 грн. по взаємовідносинах позивача з контрагентом ТОВ Статус Альянс (код ЄДРПОУ 40517333).

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління. .

З огляду на припис наведеної норми процесуального права, при розгляді судом спору щодо правомірності рішень контролюючого органу, яким платнику податків донараховані податкові зобов`язання чи відмовлено у наданні податкових вигод, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У відповідності до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини Щокін проти України (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про закон , стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі Шпачек s.r.о. проти Чеської Республіки (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі Бейелер проти Італії (Beyeler v. Italy № 33202/96).

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 20.05.2019 (справа № 417/3668/17).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина третя статті 139 КАС України).

Оскільки в даному випадку суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, як то відповідача у справі підлягають відшкодуванню судові витрати у розмірі 410,91 грн. пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 6, 72-77, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Дарєврохім - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 05.03.2019 форми В4 № 0010401404 в частині визначення завищення від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 9936,00 грн. по взаємовідносинах ТОВ Дарєврохім з контрагентом ТОВ Селінкс Україна (код ЄДРПОУ 40086172) та 2146,00 грн. по взаємовідносинах ТОВ Дарєврохім з контрагентом ТОВ Фрідона Груп (код ЄДРПОУ 40527451).

3. У позові про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у м. Києві від 05.03.2019 форми Р № 0010391404, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 15800,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 3950,00 грн., в тому числі по взаємовідносинах ТОВ Дарєврохім з контрагентами ТОВ Іствуд Груп (код ЄДРПОУ 39857923) на суму 8703,75 грн. (6963,00 грн. основного платежу + 1740,75 грн. штрафних санкцій), ТОВ Статус Альянс (код ЄДРПОУ 40517333) на суму 5770,00 грн. (4616,00 грн. основного платежу + 1154,00 грн. штрафних санкцій), ТОВ Праймкорп (код ЄДРПОУ 40800168) на суму 5276,25 грн. (4221,00 грн. основного платежу + 1055,25 грн. штрафних санкцій) та форми В4 № 0010401404 в частині визначення завищення від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 15242,00 грн. по взаємовідносинах ТОВ Дарєврохім з контрагентом ТОВ Іствуд Груп (код ЄДРПОУ 39857923) та 9409,00 грн. по взаємовідносинах ТОВ Дарєврохім з контрагентом ТОВ Статус Альянс (код ЄДРПОУ 40517333) - відмовити.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дарєврохім (03062, Київ, вул. Академіка Туполєва, буд. 8, офіс 11, код ЄДПОУ 39994071), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) понесені Товариством з обмеженою відповідальністю Дарєврохім витрати по сплаті судового збору у розмірі 410 (чотириста десять гривень) 91 копійка.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження .

Повне рішення складено 17.12.2019 .

Суддя К.С. Пащенко