Постанова

від 12.12.2019 по справі 757/25342/16-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа 757/25342/16-ц Головуючий у І-й інстанції - Новак Р.В.

апеляційне провадження № 22-ц/824/16288/2019 Доповідач Заришняк Г.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2019 рокуКиївський апеляційний суд в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого -Заришняк Г.М.

Суддів - Мараєвої Н.Є., Рубан С.М.

при секретарі - Діденку А.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , діючого в інтересах ОСОБА_2 , на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 25 вересня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на боці відповідача: Апарат Верховної Ради України, Державне підприємство Редакція газети Голос України про захист честі і гідності, стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 25 вересня 2019 року було призначено лінгвістичну експертизу по даній справі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , діючий в інтересах ОСОБА_2 , посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача підтримав подану апеляційну скаргу з підстав та доводів, викладених в ній.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, вважаючи ухвалу суду законною.

Інші учасники справи до суду не з`явились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленої ухвали суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

В провадженні Печерського районного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на боці відповідача: Апарат Верховної Ради України, ДП Редакція газети Голос України про захист честі і гідності, стягнення моральної шкоди.

В заявленому позові та уточненнях (доповненнях) до нього ОСОБА_3 просив визнати такими, що не відповідають дійсності, є наклепом і принижують честь та гідність Позивача, - поширені Відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_1 на пленарному засіданні Верховної Ради України, під час проходження традиційної Години запитань до Уряду у постановленому ним питанні Міністру палива та енергетики України, недостовірні відомості, а саме: що нібито Позивач є колишнім міністром ЛНР ДНР , вміщені у висловлюваннях як то ... бувшого міністра палива та енергетики, чи як воно там називається, ЛНР... ... а не бути колишніми міністрами, так званими міністрами ЛНР и ДНР . Поширені відповідачем недостовірні відомості ОСОБА_3 просив суд спростувати.

В судовому засіданні суду першої інстанції позивачем ОСОБА_3 заявлено клопотання про призначення судової лінгвістичної експертизи ( або на думку експерта, за потреби комплексного дослідження) мовлення щодо позивача, яке висловлене з боку відповідача на пленарному засіданні Верховної Ради України ІНФОРМАЦІЯ_1, на вирішення якої поставити наступні питання:

1. Скільки окремих висловлювань містить досліджуваний фрагмент розмови, що міститься на часовому відрізку запису з 55 хв. 33 сек. по 56 хв. 22 сек.? (далі - об`єкт дослідження);

2. Чи є висловлювання, які містять ствердження факту (фактичні дані) і які саме? (з огляду на характерні риси таких висловлювань і їх інтонацію та контекст);

3. Чи є висловлювання у досліджуваному фрагменті, при умові недоведеності стверджуваних фактів (фактичних даних):

- що принижують честь та гідність і ділову репутацію позивача

- що є недостовірними?;

4. Чи є висловлювання у досліджуваному фрагменті, які містять конкретні дані (реквізити) джерел походження, і які вони? Чи достатні вони для ідентифікації джерел?.

Задовольняючи клопотання про призначення лінгвістичної експертизи суд першої інстанції виходив з того, що позивачем обґрунтовано необхідність проведення такого експертного дослідження.

Проте, колегія суддів не може повністю погодитись з таким висновком суду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 103 ЦПК України суд призначає у справі експертизу для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи (ч.1 ст.104 ЦПК України).

Згідно ч.1 ст. 260 ЦПК України ухвала, що викладається окремим документом, складається, зокрема, з мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.

Разом з тими, постановляючи ухвалу суду про призначення судової лінгвістичної експертизи, суд першої інстанції, в порушення вимог ст. 260 ЦПК України, не навів мотивів, з яких він виходив, призначаючи експертизу в даній справі.

Крім того, в порушення вимог ст. 104 ЦПК України в оскаржуваній ухвалі судом не було вказано перелік матеріалів, що надаються для дослідження, що унеможливлює встановити, які саме матеріали слід дослідити експерту.

За змістом п. 5 ч.1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Згідно п.9 ч.1 ст. 253 ЦПК України у випадках встановлено п.5 ч.1 ст. 252 ЦПК України провадження у справі зупиняється на час проведення експертизи.

Разом з тим, в резолютивній частині ухвали суду, в порушення вимог статей 252,253 ЦПК України зазначено, що провадження зупинено до надходження висновків експертизи.

Відповідно до Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року за №53/5, лінгвістична експертиза мовлення ділиться на підвиди: лінгвістична експертиза писемного мовлення та лінгвістична експертиза усного мовлення.

Об`єктом дослідження лінгвістичної експертизи усного мовлення є продукт мовленнєвої діяльності людини, відображений в усній формі і зафіксованій у (відео) фонограмі.

Пунктом 2.2, 2.2.1 Науково-методичних рекомендацій визначено, що у межах лінгвістичної експертизи усного мовлення проводяться ідентифікаційні, діагностичні дослідження усного мовлення особи та семантичне дослідження усного мовлення. Під час проведення ідентифікаційних та діагностичних досліджень усного мовлення особи вирішуються питання, що стосуються: ототожнення особи за лінгвістичними ознаками усного мовлення; визначення типу висловлювання ( спонтанне, не спонтанне мовлення, читання тексту, тощо); визначення в мовленні ознак імітації, рідної мови, тощо.

При призначенні експертизи вказане судом першої інстанції не було взято до уваги.

Крім того, питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них, не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта (ч.3 ст. 103 ЦПК України).

Експерту забороняється вирішувати питання, які виходять за межі спеціальних знань експерта та з`ясування питань права і надавати оцінку законності проведення процедур, регламентованих нормативно - правовими актами (п.2.2.1 Науково-методичних рекомендацій).

Отже, наведене свідчить про те, що судом поставлені перед експертом питання, які виходять за межі спеціальних знань експерта, оскільки фактично на розсуд експерта поставлено вирішення питань щодо наявності у фрагменті розмови недостовірної інформації та її вплив на честь, гідність та ділову репутацію позивача, вирішення яких належать до компетенції суду.

Крім того, суду не потрібні спеціальні знання експерта для визначення кількості окремих висловлювань, що містить досліджуваний фрагмент розмови, та чи містять конкретні дані (реквізити) джерело походження,

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість ухвали суду заслуговують на увагу, в зв`язку з чим ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до того ж суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , діючого в інтересах ОСОБА_2 , - задовольнити.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 25 вересня 2019 року - скасувати, а справу направити для продовження розгляду до того ж суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови виготовлений 20 грудня 2019 року.

Головуючий :

Судді: