Постанова

від 19.12.2019 по справі 826/6862/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/6862/18 Суддя (судді) першої інстанції: Катющенко В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.

за участю секретаря судового засідання Головченко В.М.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської митниці ДФС на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 вересня 2019 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Айрон Фітнес до Київської митниці ДФС протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю Айрон Фітнес (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської митниці ДФС (далі - відповідач) в якому просило визнати протиправними дії відповідача щодо вимоги про надання додаткових документів до вантажної митної декларації № 17132 (UA100010/2017/290682) від 28.11.2017 для підтвердження заявленої митної вартості та визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA100010/2017/000112/2 від 29.11.2017.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.09.2019 визнано протиправним та скасовано рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 29.11.2017 №/2017/000112/2. У задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. На думку апелянта, судом першої інстанції неправильно та неповно досліджено докази та застосовано норми права. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що в поданих позивачем до митного оформлення документах містились розбіжності та неповні відомості щодо складових митної вартості товару.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не подавав. В суді першої інстанції його позиція зводилась до того, що відповідачем, в порушення норм МК України необґрунтовано використано резервний метод визначення митної вартості товарів, які переміщувались позивачем через митний кордон України, що призвело до того, що митна вартість товару була значною мірою збільшена. Позивач також зазначає, що у відповідача не було підстав для непогодження із заявленою ним митною вартістю, та витребування у додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

В силу положень п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, враховуючи що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного провадження, справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Беручи до уваги, що в суді першої інстанції справу було розглянуто в порядку спрощеного провадження та враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, керуючись приписами ст. 311 КАС України, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для здійснення розгляду справи за участі сторін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, між ТОВ Айрон Фітнес (покупець) та Nantong Modern Sporting Industrial Co., LTD (продавець) 11.07.2016 укладено контракт № 160014, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує товар - спортивне обладнання для зайняття фізичною культурою і спортом та комплектуючі до них у кількості, якості та на умовах, обумовлених цим контрактом (а.с. 10-13) та додаткову угоду № 1 (а.с. 14).

Відповідно до п. 3.1. контракту, кількість товару, його перелік, найменування та ціна визначаються специфікацією, яка є невід`ємною частиною контракту.

Згідно з специфікацією від 28.09.2017 № 6 сторони погодили перелік та вартість замовленого товару на суму 32 103 дол. США та 27 центів.(а.с. 15-20).

З метою розмитнення поставленого Nantong Modern Sporting Industrial Co., LTD товару, 28.11.2017 позивач подав до відповідача митну декларацію № UA100010/2017/290682 (а.с. 65-69).

На момент здійснення митного оформлення за ЕМД декларантом подані документи для підтвердження митної вартості відповідно до ст. 53 МК України, які, на думку відповідача, містили розбіжності та неповні відомості щодо складових митної вартості товару, який висунув вимогу позивачу про надання додатковий пакет документів на усунення обставин та недоліків, визначених ч. 3 ст. 53 МК України та ч. 2 ст. 58 МК України.

Одночасно з указаною митною декларацією декларантом на підтвердження заявленої митної вартості товару та відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України було подано до відповідача наступні документи, з урахуванням наданих раніше:

- пакувальний лист № IN170225 від 28.09.2017 (а.с. 34-39);

- рахунок-фактура за інвойсом № IN170225 від 28.09.2017 (а.с. 21-27);

- коносамент SZFRA1709228 від 29.09.2017 (а.с. 91);

- автотранспортна накладна 7266 від 20.11.2017 (а.с. 89);

- сертифікат про походження товару C173211028850025 від 25.10.2017 (а.с. 92);

- акт проведення огляду товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу UA500120/2017002400 від 25.11.2017 (а.с. 59);

- платіжний документ № 149 від 25.10.2017 (а.с. 84);

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 3479 від 16.11.2017 (а.с. 107);

- банківський платіжний документ, що підтверджує оплату транспортно-експедиційних послуг 1164 від 17.11.2017 (а.с. 108);

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару 1611-1 від 16.11.2017 (а.с. 109);

- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією Ц-926 від 22.11.2017 (а.с. 86-88);

- документ, що містить довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товар б/н від 28.11.2017 (а.с. 41-52);

- розрахунок ціни (калькуляція) б/н від 28.09.2017 (а.с. 53-58);

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - специфікація 6 від 28.09.2017 (а.с. 15-20);

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - додаткова угода 1 від 14.11.2016 (а.с. 14);

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються 160014 від 11.07.2016 (а.с. 10-14);

- інформація про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару 0730 від 20.11.2017;

- інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару 0705 від 29.09.2017;

- акт невідповідності б/н від 23.11.2017 (а.с. 61-62);

- лист щодо торгових марок від 28.09.2017 (а.с. 53-58);

- акт не відповідності №19155/26-70-61 від 28.11.2017 (а.с. 63-64);

- копія митної декларації країни відправлення 230220170027550491 від 29.09.2017.

- митна декларація ,за якою було відмовлено у випуску товарів № UA100010/2017/290682 від 28.11.2017 (а.с. 142-147).

Додатково до вказаних документів декларантом були надані відповідачу прайс-лист виробника (а.с. 53-58); рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг № 3479 від 14.02.2017 (а.с. 107); довідка щодо вартості транспортно-експедиційних послуг (а.с. 109); договір про надання транспортно-експедиційних послуг; платіжне доручення на оплату транспортно-експедиційних послуг (а.с. 108); платіжні доручення на оплату по зовнішньоекономічному контракту; акт виконаних послуг по перевезенню вантажів № 3540 від 17.11.2017 (а.с. 110); заявка на перевезення № 12 від 18.09.2017 (а.с. 106).

За результатами здійснення аналізу супровідних документів, поданих разом з вказаною митною декларацією, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 29.11.2017 № UA 100010/2017/000112/2 (а.с. 72-73).

Мотивуючи рішення відповідач зазначив, що надані декларантом документи, що підтверджують складові митної вартості в частині транспортування, містять розбіжності, а саме: розбіжність в документах щодо вагових характеристик відправленого контейнеру; розбіжність у експортній декларації як у загальній ціні за товари так і у вагових характеристиках товарів (за якою вага нетто 23336,6 кг., а заявлено 23161,8 кг.). Наявні документи інформаційного характеру про посилання на інтернет ресурси мають сумнівний характер щодо фіктивності цього документа (не проставлених печаток відправника товару та відсутність оригіналів документів). Крім того в ціновій базі наявні митні оформлення ідентичних та подібних товарів, що надійшли за одним і тим же контрактом з рівнем митної вартості та за одиницю товару вище. За результатом проведеної консультації декларанту запропоновано застосувати резервний метод визначення митної вартості товарів відповідно до ст. 64 МК України (митна декларація від 11.09.2017 № UA 100010/2017/281392 за тим самим договором-контрактом, та тою ж торгівельною маркою, що й у заявленій митній декларації).

На підставі вказаного рішення відповідача було відмовлено позивачу у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 100010/2017/00339 (а.с. 70-71).

29.11.2017 позивач подав до відділу митного оформлення відповідача митну декларацію № 100010/2017/290852 з урахуванням рішення про коригування митної вартості товарів №/2017/000112/2 від 29.11.2017, за якою задекларовані товари були випущені у вільний обіг під фінансову гарантію в сумі 1504,93 грн. на підставі ч. 7 ст. 53 МК України (а.с. 74-83).

Незгода позивача з діями відповідача в частині витребування додаткових документів та прийнятим рішенням про коригування митної вартості товарів, обумовила звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, дійшов висновку, що відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за основним методом, що є підставою для скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 29.11.2017 № UA100010/2017/000112/2. В частині відмови суд першої інстанції зазначив, що самі по собі оспорювані дії не створюють будь-яких правових наслідків для позивача, позаяк митний орган наділений повноваженнями витребувати у декларанта додаткові документи та здійснювати коригування митної вартості товару. Правові наслідки, у даному випадку, для позивача несуть акти індивідуальної дії - рішення про коригування митної вартості товарів.

За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в порядку апеляційного оскарження, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами регулюються Конституцією України, Митним кодексом України, яким врегульовано відносини, пов`язані із справлянням митних платежів.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно зі ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії. Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках. Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів, серед іншого, код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (ст. 257 МК України).

В силу ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

У відповідності до ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій ст. 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 цього Кодексу. Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.ч. 5, 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

При цьому, згідно з ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у ч. 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Таким чином, лише у випадку, якщо документи, що надані при митному оформленні товару, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні підстави для надання додаткових документів на вимогу митного органу.

Митний орган має право відійти від визначених законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі недоліки не дозволяють митному органу повноцінно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару. При цьому, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості, здійсненої декларантом.

Так, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі, невірно визначено митну вартість товарів (ч. 1 ст. 55 МК України).

Відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст.ст. 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Отже, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості товарів. Однак, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів визначення митної вартості товарів.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем, у відповідності до вимог митного законодавства, для підтвердження заявленої митної вартості товару, подано до контролюючого органу всі необхідні для цього документи, які підтверджують ціну товарів, зазначених у декларації.

Відповідач в апеляційні скарзі зауважив, що декларантом не усунуто обставини визначені ч. 2 ст. 58 МК України щодо розбіжностей стосовно вагових характеристик у експортній декларації (вага нетто 23336.6 кг., а заявлено 23161,8 кг.), проте, ціна за товар, є незмінною в сумі 32103,27 USD як в інвойсі так і в декларації країни відправлення.

Як встановлено судом першої інстанції, вартість товару в інвойсі визначена за одиницю товару, а не за вагою останнього, відтак, указана розбіжність не впливає на вартість задекларованого товару.

При цьому, позивач зазначив, що помилка у вазі брутто виявлена в акті про невідповідність та підтверджена листом продавця, що були надані відповідачу, а оскільки позивач не заперечує розбіжність вагових характеристик, що в інвойсі та пакувальному листі допущено помилку, на підтвердження встановленого надав лист виробника товару від 28.11.2017 (а.с. 40).

Суд критично ставиться до відсутності виписки бухгалтерської документації як на підставу для прийняття рішення про коригування митної вартості товару, оскільки відповідно п. 1 ч. 4 ст. 53 МК України виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає лише за їх наявності та у випадку, якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Також, апелянт вказує, що на письмову вимогу органу доходів і зборів декларантом також був наданий висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений ТПП від 13.04.2017 № Ц-321 щодо вартості товару.

Разом з тим, відповідачем проведеного порівняння рівня заявленої митної вартості з рівнями митної вартості ідентичних, подібних товарів та з довідковою інформацією, та встановлено заниження заявленого рівня митної вартості, що суперечить поняттю дійсної вартості товару у розумінні статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (ГАТТ 1947).

З наведеного колегія суддів зазначає наступне.

Враховуючи позицію Верховного суду у постановах від 12.03.2019 у справі № 826/2313/16 та 13.06.2019 у справі № 820/6315/15 колегія суддів зауважує, що вимоги ч. ч. 3, 4 ст. 53 та ч. 2 ст. 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Таким чином, у відповідності до ст. 58 МК України позивач визначив митну вартість експортованого товару, виходячи з вартості ввезеного товару, яка фактично була сплачена постачальнику.

Разом з тим, наявність у митного органу інформації про те, що товар, подібний тому, який задекларований позивачем, раніше розмитнювався за іншою вартістю, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої позивачем митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

У відповідності до ч. 2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що рішення про коригування митної вартості товарів від 16.07.2018 № UA100010/2017/000112/2 прийняте митним органом необґрунтовано, без врахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття, порушують права позивача, як суб`єкта декларування, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

В той же час, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для відмови у задоволенні решети позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо вимоги про надання додаткових документів до вантажної митної декларації № 17132 (UA100010/2017/290682) від 28.11.2017 для підтвердження заявленої митної вартості, оскільки суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача - суб`єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або мають місце інші порушення прав та свобод позивача, а самі по собі оспорювані дії не створюють будь-яких правових наслідків для позивача, позаяк, митний орган наділений повноваженнями витребувати у декларанта додаткові документи та здійснювати коригування митної вартості товару. Правові наслідки, у даному випадку, для позивача несуть акти індивідуальної дії - рішення про коригування митної вартості товарів.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Київської митниці ДФС - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 вересня 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Текст постанови виготовлено 19 грудня 2019 року.

Головуючий суддя Н.В.Безименна

Судді Л.В.Бєлова

А.Ю.Кучма