Постанова

від 09.12.2019 по справі 910/7553/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2019 р. Справа№ 910/7553/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Іоннікової І.А.

Скрипки І.М.

розглянувши у письмовому провадженні без виклику та повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Буква Логістік"

на рішення

Господарського суду м. Києва

від 03.09.2019

у справі № 910/7553/19 (суддя Картавцева Ю.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Книги - ХХІ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буква Логістік"

про стягнення 48 382, 80 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

В червні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Видавництво "Книги - ХХІ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буква Логістік" про стягнення 48382,80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язання з оплати вартості поставленого товару на підставі договору поставки №103 від 01.02.2016.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та його мотиви

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.09.2019 у справі № 910/7553/19 позов задоволено повністю. На підставі рішення суду з Товариства з обмеженою відповідальністю "Буква Логістік" підлягає стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Видавництво "Книги - ХХІ" основний борг у розмірі 48382 грн. 80 коп. та судовий збір у розмірі 1921 грн. 00 коп.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки відповідач не реалізував своє право на повернення товару в обумовлений договором строк, у відповідача наявний обов`язок щодо оплати товару, який не виконано в повному обсязі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги, письмових пояснень та узагальнення їх доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариства з обмеженою відповідальністю "Буква Логістік" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм процесуального права (статті 7, 12, 13, 73, 86 Господарського процесуального кодексу України) та неправильним застосуванням норм матеріального права, визначенних статтями 212, 530, 610 та 692 Цивільного кодексу України.

Так, апелянт зазначає, що умовами договору, а саме пунктом 4.2., сторони за взаємною згодою визначили відкладальну обставину для моменту настання обов`язку відповідача (покупця) по оплаті поставленого товару - продаж на користь третіх осіб. За твердженнями відповідача, лише після продажу товару третім особам, про що складається звіт реалізації, у відповідача настає обов`язок оплати товару, і то не відразу після продажу, а протягом 30 (тридцяти) календарних днів після складання звіту реалізації. Жодних доказів того, що товар був проданий відповідачем (тобто звітів реалізації) позивачем не надано, а відтак право вимоги оплати товару у позивача ще не виникло, а також право на застосування заходів господарської відповідальності.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та заперечень проти пояснень відповідача

Заперечуючи проти апеляційної скарги, позивачем подано відзив, у якому Товариство з обмеженою відповідальністю "Книги - ХХІ" вказує, що судом першої інстанції вірно з`ясовані фактичні обставини справи та дана їх належна оцінка, а висновки підтверджуються матеріалами справи і ґрунтуються на нормах чинного законодавства, натомість доводи апеляційної скарги є безпідставними та не відповідають дійсним обставинам справи. У зв`язку з даними обставинами, позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2019 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Книги - ХХІ"строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду м. Києва від 25.09.2018 у справі № 904/3026/18, відкрито апеляційне провадження у справі № 910/7553/19; ухвалено здійснювати розгляд апеляційної скарги за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання); встановлено учасникам справи строк для надання можливості скористатися наданими ст. 267 Господарського процесуального кодексу України правами протягом семи днів з дня отримання даної ухвали.

Частиною 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За правилами п. 1 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджено матеріалами справи, 01.02.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Видавництво "Книги - ХХІ" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Буква Логістік" (покупець) укладено договір поставки №103 (далі - договір), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов`язується систематично поставляти і передавати покупцю для подальшої реалізації книги, листівки, диски формату CD, MP3, DVD та іншу супутню продукцію у відповідності з поданими покупцем замовленнями, а покупець зобов`язується приймати і оплачувати товар у порядку і на умовах, передбачених Договором.

Пунктом 1.2. договору передбачено, що право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної, яка засвідчує момент передачі товару.

Згідно з п. 2.4. договору фактом поставки є підписання уповноваженим представником покупця видаткової накладної на відповідну партію товару. Датою поставки є дата, що вказана на видатковій накладній.

Пунктом 4.2. договору в редакції протоколу розбіжностей передбачено, що покупець здійснює оплату товару постачальнику протягом 30 календарних днів від дати складання звіту реалізації, якщо загальна вартість проданих протягом звітного періоду товарів, зазначена у звіті, перевищує 500,00 грн., включаючи ПДВ. Оплата здійснюється перерахуванням коштів на банківський рахунок постачальника, зазначений у цьому договорі. Покупець складає звіт реалізації товару за звітний календарний місяць та направляє його постачальнику у спосіб, вказаний в п. 9.3. цього договору не пізніше кожного 5-го числа наступного календарного місяця, що слідує за звітним календарним місяцем. У випадку несвоєчасного надання постачальником всіх передбачених даним договором та чинним законодавством України документів на товар, що постачається, термін розрахунків продовжується на відповідну кількість днів затримки.

Згідно з п. 5.6. договору, якщо певні види товару внаслідок відсутності попиту (або незначного попиту) не будуть реалізовані покупцем споживачам протягом 120 календарних днів від дати поставки цих товарів постачальником, покупець, якщо іншого не буде погоджено сторонами відповідно до умов цього договору, має право повернути ці одиниці товару постачальнику, а постачальник зобов`язаний прийняти повернутий товар.

На виконання умов договору, позивач здійснив ряд поставок товару відповідачу на загальну суму 51094,20 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними: № РН-0000212 від 30.03.2018 на суму 415,40 грн.; №РН-0000231 від 04.04.2018 на суму 324,95 грн.; № РН-0000086 від 13.02.2018 на суму 1333,30 грн.; № РН-0000075від 06.02.2018 на суму 2726,90 грн.; № РН-0000209 від 30.03.2018 на суму 1333,30 грн.; № РН-0000210 від 30.03.2018 на суму 3544,30 грн.; № РН-0000211 від 30.03.2018 на суму 2495,75 грн.; № РН-0000213 від 30.03.2018 на суму 3216,00 грн.; № РН-0000214 від 30.03.2018 на суму 4676,60 грн.; № РН-0000215 від 30.03.2018 на суму 4422,00 грн.; № РН-0000216 від 30.03.2018 на суму 3038,45 грн.; № РН-0000219 від 02.04.2018 на суму 2958,05 грн.; № РН-0000220 від 02.04.2018 на суму 4375,10 грн.; № РН-0000221 від 02.04.2018 на суму 3373,45 грн.; № РН-0000222 від 02.04.2018 на суму 2388,55 грн.; № РН-0000223 від 02.04.2018 на суму 2847,50 грн.; № РН-0000224 від 02.04.2018 на суму 2921,20 грн.; № РН-0000225 від 02.04.2018 на суму 2144,00 грн.; № РН-0000226 від 02.04.2018 на суму 2559,40 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги невиконанням відповідачем зобов`язання з оплати вартості поставленого товару на підставі договору поставки №103 від 01.02.2016, у зв`язку з чим просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 48382,80 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно зі статтями 11 , 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України ), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України ).

Відповідно до частини 1 ст. 530 Цивільного кодексу України , якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як підтверджено матеріалами справи, позивач, на виконання умов договору, здійснив ряд поставок товару відповідачу на загальну суму 51094,20 грн.

Матеріалами справи також підтверджено невиконання відповідачем свого обов`язку щодо оплати повної вартості поставленого товару.

Пунктом 1.2. договору передбачено, що право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної, яка засвідчує момент передачі товару.

Згідно з п. 2.4. договору фактом поставки є підписання уповноваженим представником покупця видаткової накладної на відповідну партію товару. Датою поставки є дата, що вказана на видатковій накладній.

В той же час, за змістом ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст. 252 Цивільного кодексу України).

За змістом ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 4.2. договору в редакції протоколу розбіжностей передбачено, що покупець здійснює оплату товару постачальнику протягом 30 календарних днів від дати складання звіту реалізації, якщо загальна вартість проданих протягом звітного періоду товарів, зазначена у звіті, перевищує 500,00 грн., включаючи ПДВ. Оплата здійснюється перерахуванням коштів на банківський рахунок постачальника, зазначений у цьому договорі. Покупець складає звіт реалізації товару за звітний календарний місяць та направляє його постачальнику у спосіб, вказаний в п. 9.3. цього договору не пізніше кожного 5-го числа наступного календарного місяця, що слідує за звітним календарним місяцем. У випадку несвоєчасного надання постачальником всіх передбачених даним договором та чинним законодавством України документів на товар, що постачається, термін розрахунків продовжується на відповідну кількість днів затримки.

В заперечення проти позову, відповідач посилається на те, що за умовами договору сторони за взаємною згодою визначили відкладальну обставину для моменту настання обов`язку відповідача (покупця) по оплаті поставленого товару - продаж на користь третіх осіб та складання звіту з реалізації товару, і тільки після цього у покупця (відповідача) настає обов`язок оплати товару, і то не відразу після продажу, а протягом 30 (тридцяти) календарних днів після складання звіту реалізації.

Водночас, суд апеляційної інстанції вважає зазначені доводи відповідача безпідставними та необґрунтованими, з огляду на таке.

За змістом положень статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК Україниз урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічні положення наведено й у статтях 525, 526 ЦК України.

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частини перша, друга статті 712 ЦК України).

Положеннями частин першої, другої статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до пункту 4.2. договору в редакції протоколу розбіжностей передбачено, що покупець здійснює оплату товару постачальнику протягом 30 календарних днів від дати складання звіту реалізації, якщо загальна вартість проданих протягом звітного періоду товарів, зазначена у звіті, перевищує 500,00 грн., включаючи ПДВ. Оплата здійснюється перерахуванням коштів на банківський рахунок постачальника, зазначений у цьому договорі. Покупець складає звіт реалізації товару за звітний календарний місяць та направляє його постачальнику у спосіб, вказаний в п. 9.3. цього договору не пізніше кожного 5-го числа наступного календарного місяця, що слідує за звітним календарним місяцем. У випадку несвоєчасного надання постачальником всіх передбачених даним договором та чинним законодавством України документів на товар, що постачається, термін розрахунків продовжується на відповідну кількість днів затримки.

Згідно з п. 5.6. договору, якщо певні види товару внаслідок відсутності попиту (або незначного попиту) не будуть реалізовані покупцем споживачам протягом 120 календарних днів від дати поставки цих товарів постачальником, покупець, якщо іншого не буде погоджено сторонами відповідно до умов цього договору, має право повернути ці одиниці товару постачальнику, а постачальник зобов`язаний прийняти повернутий товар.

Аналіз наведених норм матеріального права у сукупності з умовами спірного договору дає підстави для висновку, що нереалізація товару протягом 120 днів з моменту поставки та невчинення покупцем (відповідачем) зі спливом указаного строку передбачених договором дій щодо повернення товару постачальникові, тягне за собою обов`язок покупця оплатити товар.

Судом встановлено, що будь-яких звернень щодо повернення товару за договором, в тому числі, протягом 120 днів з дати поставки, матеріали справи не містять, як і доказів повернення такого нереалізованого товару.

Відповідно до положень статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

Оскільки відповідач не реалізував своє право на повернення товару в обумовлений договором строк, його обов`язок щодо оплати товару не виконано в повному обсязі, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо правомірності заявленого позову ТОВ Книги-ХХІ щодо стягнення з відповідача заборгованості у сумі 48382,80 грн.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний суд України у постанові від 15.03.2017 у справі №911/4620/15 та Верховний Суд у складі касаційного господарського суду у постанові від 22.02.2018 у справі №910/699/17.

Крім того, апелянт зазначає, що позивачем не дано жодних доказів того, що товар було реалізовано, тобто не надано звітів реалізації.

Колегія суддів зазначає, що пунктом 4.2. договору саме на покупця (відповідача) покладено обов`язок складати звіти та направляти їх постачальнику. При цьому, такі звіти складаються кожний календарний місяць. Водночас, як встановлено судом апеляційної інстанції, апелянтом не надано доказів виконання ним відповідного обов`язку. Позивачем звітів надано не було за їх відсутності.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Оскільки наявність обов`язку відповідача щодо сплати заборгованості у розмірі 48382,80 грн. підтверджується матеріалами справи та не була спростована відповідачем, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо задоволення позову та стягнення з відповідача 48382,80 грн. заборгованості за договором.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2019 у справі №910/7553/19 обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281- 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Буква Логістік" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2019 у справі №910/7553/19 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2019 у справі №910/7553/19 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/7553/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, окрім випадків, передбачених ст. 287 Господарського процесуального кодексу України та у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено: 19.12.2019.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді І.А. Іоннікова

І.М. Скрипка