Рішення

від 11.12.2019 по справі 904/3632/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2019м. ДніпроСправа № 904/3632/19 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях

до Дочірнього підприємства "Спорт-Мастер" Публічного акціонерного товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат"

про стягнення 1 517 647,26 грн.

Суддя Юзіков С.Г.

При секретарі судового засідання: Кулебі Т.Ю.

Представники:

Позивача - Савіна О.І. дов. № 38 від 01.08.19р.

Відповідача - Бруснік Т.Г. дов. № б/н від 02.09.19р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить стягнути з Відповідача 742 504,94 грн. - основного боргу, 162 248,02 грн. - пені, 232 124,66 грн. - індексу інфляції, мотивуючи порушенням Відповідачем договірних зобов`язань в частині оплати.

У відзиві на позовну заяву та уточнену позовну заяву, Відповідач позов заперечує, посилаючись на те, що відповідно до умов Договору №12/02-2976-ОД (далі Договір) та з урахуванням додаткових угод, а саме: Додаткової угоди від 29.05.15р., Договір пролонговано з 28.06.15р. по 26.06.18р. (включно). Відповідач не користувався цілісним майновим комплексом "Спорткомплекс", який не увійшов до статутного фонду господарського товариства, об`єктом оренди, з 26.06.18р. Відповідно до п.3.3. Договору, у випадку користування об`єктом оренди протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяця оренди) добова плата за дні користування визначається пропорційно на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування. Відповідач наполягає, що після закінчення Договору, тобто з 26.06.18р., не користувався об`єктом оренди, тобто орендна плата може нараховуватися по 26.06.18р. Позивач неправомірно та безпідставно здійснив нарахування орендної плати по Договору за липень, серпень та 19 днів вересня 2018р. Відповідач надав розрахунок заборгованості орендної плати. Останній платіж проведено 10.12.18р. на суму 742 504,94 грн. Також, Відповідач заявив про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені за період з 16.05.17р. по 16.08.18р. та просить зменшити розмір пені на 70%. Відповідач також посилається на те, що Позивач проігнорував п.5.7. Договору , відповідно до якого: з метою забезпечення зобов`язань Орендар вносить завдаток в місячний строк після укладення Договору оренди у розмірі орендної плати за базовий місяць оренди в рахунок платежу за останній місяць оренди... По закінченню основного строку Договору оренди здійснюється перерахування орендної плати за останній місяць оренди, з урахуванням індексів інфляції та внесеного Орендарем завдатку. Завдаток у розмірі 31 351,61 грн. сплачений 22.08.07р. платіжним дорученням №1188, даний факт Позивач не заперечує, однак перерахування орендної плати за останній місяць оренди проведено не було.

У відповіді на відзив, Позивач зазначив, що урахував заяву Відповідача про застосування позовної давності, та подав уточнену позовну заяву.

У відповіді на відзив на уточнену позовну заяву, Позивач вказав, що Позивачем не порушено п.3.3. Договору, оскільки, дійсно добова плата за дні користування визначається пропорційно дням користування. Позивач не порушив вказаний пункт Договору, а навпаки нараховав орендну плату за вересень 2018 року (останній місяць користування та місяць в якому фактично повернуто орендоване майно) лише за 19 днів, тобто фактичне користування орендованим майном. Пунктом 3.9. Договору чітко визначено, що у випадку закінчення дії строку Договору орендар сплачує орендну плату на день фактичної передачі майна. Закінчення строку дії договору не звільняє орендаря від обов`язків сплатити заборгованість, що виникла протягом дії Договору в повному обсязі, враховуючи санкції до державного бюджету. Отже, посилання Відповідача на відсутність підстав для нарахування орендної плати є необґрунтованим та таким, що суперечить нормам закону та умовам договору. Посилання Відповідача на внесення завдатку та неврахування його при визначенні суми заборгованості є необґрунтованими, оскільки з розрахунку заборгованості видно, що платіж від 22.08.07р. №1188 на суму 31 351,61 грн. включено в розрахунок (перша сума в розрахунку без визначення орендна плата). Вказана сума завдатку була включена в орендну плату одразу після припинення договору, як передбачено п.5.7. Договору. Позивач заперечує щодо зменшення розміру пені.

У запереченнях на відповідь на відзив Відповідач зазначив, що орендна плата нарахована до 26.06.18р. на підставі Договору підлягає сплаті, й Відповідач сплатив її в повному обсязі. Посилання Позивача на п.3.9. Договору, відповідно до якого: у випадку закінчення (припинення) дії строку цього Договору Орендар сплачує орендну плату на день фактичної передачі майна ..., не підтверджує правомірність нарахування орендної плати за період з 27.06.18р. по 19.09.18р. Завдаток у розмірі 31 351,61 грн. був сплачений 22.08.07р. Платіжним дорученням №1188, даний факт Позивач не заперечує, однак перерахування орендної плати за останній місяць оренди не проведено, про це свідчить розрахунок заборгованості з орендної плати, який надав Позивач. Також Відповідач просить зменшити розмір пені на 70%, оскільки Відповідач має велику кредиторську заборгованість й скрутне матеріальне становище, стягнення штрафних санкцій у повному обсязі призведе до банкрутства підприємства.

У судовому засіданні досліджено надані сторонами докази.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ :

28.08.07р. Сторонами укладено Договір оренди цілісного майнового комплексу, що належить до державної власності №12/02-2976-ОД (далі Договір), за п.1.1. (у редакції Додаткової угоди від 20.05.13р.) якого з метою ефективного використання державного майна, а також організації та проведення занять різними видами спорту, як працівників ВАТ "ПівнГЗК" так і мешканців міста, Орендодавець (Позивач) передає, а Орендар (Відповідач) приймає в строкове платне користування структурний підрозділ ВАТ "ПівнГЗК" - цілісний майновий комплекс "Спорткомплекс", який не увійшов до статутного фонду господарського товариства (далі структурний підрозділ), розташований за адресою: 50079, м. Кривий Ріг, Тернівський район, вул. Черкасова, склад і вартість якого визначена згідно з висновком про вартість на 30 листопада 2012 та становить 15114993,00 грн. Структурний підрозділ передається Орендарю без права ведення концертно-видовищної діяльності.

Орендар вступає у строкове платне користування майном структурного підрозділу у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі майна структурного підрозділу (п.2.1. Договору).

Орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95р. №786 (зі змінами) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - жовтень 2012р. - 125 958,28 грн. Орендна плата за наступний місяць оренди - листопад 2012 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за листопад 2012р. (п. 3.1. Договору в редакції Додаткової угоди від 20.05.13р.).

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п.3.2. Договору).

Пунктом 3.3. Договору (у редакції Додаткової угоди від 20.05.13р.) передбачено, що у випадку користування об`єктом оренди протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяця оренди) добова плата за дні користування визначається пропорційно на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування.

Орендна плата перераховується таким чином:

- 100% до державного бюджету по місцю реєстрації орендаря у податковій інспекції на

рахунки відкриті відділенням казначейства у розмірі 125958.28 грн.

Орендна плата перераховується Орендарем до Державного бюджету щомісяця у термін не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, на відкриті рахунки державного казначейства згідно коду бюджетної класифікації 22080100 - плата за оренду цілісного майнового комплексу і не залежить від наслідків господарчої діяльності Орендаря (п.3.4. Договору в редакції Додаткової угоди від 30.07.10р.).

Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету, відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати (п.3.7. Договору).

У випадку закінчення (припинення) дії строку цього Договору Орендар сплачує орендну плату на день фактичної передачі майна структурного підрозділу згідно з актом приймання-передачі. Закінчення дії терміну Договору не звільняє Орендаря від обов`язків сплатити заборгованість, що виникла протягом дії цього Договору в повному обсязі, враховуючи санкції, до Державного бюджету (п.3.9. Договору).

З метою забезпечення зобов`язань Орендар вносить завдаток в місячний строк після укладення Договору оренди у розмірі орендної плати за базовий місяць оренди в рахунок платежу за останній місяць оренди і подає копію платіжного доручення про сплату з відміткою банку Орендодавцю. Завдаток спрямовується до державного бюджету. По закінченню основного строку Договору оренди здійснюється перерахування орендної плати за останній місяць оренди, з урахуванням індексів інфляції та внесеного Орендарем завдатку. У разі дострокового припинення договору оренди з вини чи за ініціативою Орендаря завдаток не повертається. В разі неподання, станом на 25 число наступного місяця, інформації щодо сплати орендної плати з 1 наступного місяця договір може бути розірвано з урахуванням завдатку в якості орендної плати (п.5.7. Договору в редакції Додаткової угоди від 30.07.10р.).

Щомісяця, не пізніше 15 числа, наступного місяця за звітним місяцем, надавати Орендодавцю інформацію про перерахування орендної плати, скоригованої на індекс інфляції, до Державного бюджету з одночасним наданням копій платіжних доручень з відміткою обслуговуючого банку Орендаря (п.5.9. Договору в редакції Додаткової угоди від 30.07.10р.).

Цей Договір укладений строком на 2 роки 11 місяців діє з 28.08.2007р. 27.07.2010р. включно.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов Договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії Договору, повній оплаті за Договором і при наданні інформації щодо виконання умов цього Договору, а саме: наявності договору страхування, дозволу або декларації органами державного пожежного нагляду, Договір за заявою орендаря щодо продовження терміну дії, може бути продовжений на тих самих умовах, які передбачені у Договорі (п.10.1. Договору).

У Додатковій угоді від 29.05.15р., сторони погодили викласти абзац 2 п.10 Договору у наступній редакції: цей Договір є пролонгованим з 27.06.2015р. по 26.06.18р.

На виконання умов Договору Позивач передав, а Відповідач прийняв в оренду державне майно - цілісний майновий комплекс, що підтверджується актом приймання-передачі від 28.08.07р.

Додатковою угодою від 19.09.18р. Сторони доповнили розділ 10 Договору наступними пунктами:

п.10.14. за результатом проведеної інвентаризації та акту оцінки, орендарю та балансоутримувачу підписати акт приймання-передачі основних засобів (орендар - передав, балансоутримувач - прийняв), на суму 10 846 070,00 грн.

п.10.15. Орендар та балансоутримувач надають підписаний акт приймання-передачі орендодавцю на затвердження.

Сторони домовилися, що дата затвердження акту приймання-передачі вважається датою припинення терміну дії Договору оренди.

п.10.16. Балансоутримувач у місячний термін після підписання Акту приймання передачі прийняти майно на баланс.

п.10.17. заборгованість орендаря по орендній платі, пені та суми втрат від інфляцій має бути погашена в повному обсязі до дати припинення терміну дії договору оренди.

За даними Позивача, Відповідач, в порушення договірних зобов`язань не вніс орендну плату за період з 26.06.18р. по 19.09.18р. (до моменту передачі орендованого майна), у зв`язку з чим, за ним обліковується борг у розмірі 742 504,94 грн.

Позивач направив Відповідачеві лист №11-02-06862 від 22.10.18р., у якому наполягав на терміновому виконанні умов договору оренди в частині обов`язку орендаря з орендної плати за користування державним майном.

Зазначений лист залишений Відповідачем без відповіді та задоволення.

З посиланням на п.3.7. Договору, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, на прострочений борг Відповідача, Позивач нарахував пеню у розмірі 162 248,02 грн. за період прострочки з 20.09.18р. по 20.03.19р.

Посилаючись на ст. 625 ЦК України, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, на прострочений борг Відповідача, Позивач нарахував індекс інфляції - 232 124,66 грн. з 20.09.18р. по 20.03.19р.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Предметом доказування у даній справі є умови виконання договору оренди, період виникнення (існування) зобов`язань, наявність боргу з орендної плати, обґрунтованість нарахування штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької діяльності.

Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Частиною 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно із ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач позов заперечує з викладених у відзиві підстав, надав контррозрахунок стягуваної суми та просить зменшити розмір пені на 70 %.

Перевіривши надані сторонами докази, суд не приймає позицію Відповідача щодо відсутності підстав для сплати боргу з орендної плати, а погоджується з Позивачем.

Так, Додатковою угодою від 29.05.15р., сторони продовжили строк дії Договору оренди з 27.06.2015р. по 26.06.18р. У Додатковій угоді від 19.09.18р. Сторони погодили доповнити розділ 10 Договору наступними пунктами:

п.10.14. за результатом проведеної інвентаризації та акту оцінки, орендарю та балансоутримувачу підписати акт приймання-передачі основних засобів (орендар - передав, балансоутримувач - прийняв), на суму 10 846 070,00 грн.

п.10.15. Орендар та балансоутримувач надають підписаний акт приймання-передачі орендодавцю на затвердження.

Сторони домовилися, що дата затвердження акту приймання-передачі вважається датою припинення терміну дії Договору оренди.

п.10.16. Балансоутримувач у місячний термін після підписання Акту приймання передачі прийняти майно на баланс.

п.10.17. заборгованість орендаря по орендній платі, пені та суми втрат від інфляцій має бути погашена в повному обсязі до дати припинення терміну дії договору оренди.

Тобто, Додаткова угода від 19.09.18р. фактично є актом приймання-передачі орендованого майна Позивачеві, за яким саме 19.09.18р. Відповідач передав, а Позивач прийняв майно.

У п.3.9. Договору визначено, що у випадку закінчення (припинення) дії строку цього Договору Орендар сплачує орендну плату на день фактичної передачі майна структурного підрозділу згідно з актом приймання-передачі. Закінчення дії терміну Договору не звільняє Орендаря від обов`язків сплатити заборгованість, що виникла протягом дії цього Договору в повному обсязі, враховуючи санкції, до Державного бюджету. Отже, Позивачем правомірно нараховано орендну плату з 26.06.18р. по 19.09.18р. (до фактичної передачі майна).

З урахуванням наведених вище доказів (договору оренди, додаткових угод), наданих Позивачем, та відзиву Відповідача, доводи Позивача про наявність у Відповідача боргу з орендної плати, суд визнає обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи.

Позиція Відповідача про внесення завдатку та неврахування його при визначенні суми заборгованості спростовується наданими доказами, оскільки з розрахунку заборгованості видно, що платіж на суму 31 351,61 грн. включено в розрахунок (перша сума в розрахунку без визначення орендна плата). Вказана сума завдатку зарахована до орендної плати одразу після припинення договору, як передбачено п.5.7. Договору.

Нарахування індексу інфляції Позивачем проведено всупереч Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.13р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" (частину нарахувань проведено не за повний місяць існування боргу) , тому, за перерахунком суду, індекс інфляції з простроченої суми становить 56 822,05 грн.

Нарахування пені Позивачем проведено правильно, відповідно до вимог чинного законодавства.

Проте, Відповідач, у відзиві на позов, просить зменшити суму стягуваної пені.

Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Виходячи із загальних засад, встановлених у ст. 3 ЦК України, а саме - справедливості, добросовісності та розумності суд, з урахуванням усіх конкретних обставин справи, має право при винесенні рішення про стягнення штрафу зменшувати його розмір.

При вирішенні питання про зменшення штрафних санкцій, суд, крім розміру збитків, повинен також враховувати: ступінь виконання зобов`язання, майновий стан сторін, не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу, тобто суд має дати належну оцінку правовідносинам сторін з точки зору винятковості випадку. Суд також може зменшити розмір штрафних санкцій у разі наявності інших обставин, які мають істотне значення, однак, зменшення розміру штрафних санкцій не є обов`язком суду, а є його правом і виключно у виняткових випадках.

Враховуючи викладене, та те, що Відповідач в обґрунтування своїх доводів щодо зменшення пені, фактично посилається на відсутність коштів на виконання договірних зобов`язань, що відповідно до чинного законодавства не є доказами виключних обставин, які б могли бути підставою для зменшення розміру пені, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання Відповідача про зменшення стягуваної пені.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню у розмірі: 742 504,94 грн. - основного боргу, 162 248,02 грн. - пені, 56 822,05 грн. - індексу інфляції, решта позовних вимог не підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на сторін, пропорційно розміру задоволених вимог.

Також, Позивач просить стягнути з Відповідача 30,00 грн. поштових витрат.

До матеріалів справи Позивач надав копії описів вкладення в цінний лис та поштових квитанцій на суму 30,00 грн., тому, суд вважає, що ця сума може бути стягнута з Відповідача на користь Позивача.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. При цьому за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Позивач при звернені з позовом сплатив 22 764,70 грн. судового збору, а виходячи із ціни позову з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог сума судового збору складає 17 053,16 грн.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях до Дочірнього підприємства "Спорт-Мастер" Публічного акціонерного товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 1 517 647,26 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Спорт-Мастер" Публічного акціонерного товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", 50053, м. Кривий Ріг, вул. Вознесенського, буд. 1а (код 31386083) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях , 49000, м. Дніпро, вул. Центральна, 6 ( код 42767945) 742 504,94 грн. - основного боргу, 162 248,02 грн. - пені, 56 822,05 грн. - індексу інфляції, 14 423,62 грн. - судового збору, 30,00 грн. - судових витрат (поштових витрат), пов`язаних з розглядом справи.

У решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, з дня його проголошення. Оскільки в судовому засіданні проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 20.12.2019

Суддя С.Г.Юзіков