Рішення

від 18.12.2019 по справі 904/3674/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2019м. ДніпроСправа № 904/3674/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чікен Люкс", с. Луб`янка Синельниківського району Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгрогруп Інвест", м. Дніпро

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Крайнмакс", м. Херсон

про стягнення боргу, штрафних санкцій за невиконання умов договору поставки у загальному розмірі 260 990,05 грн.

Суддя Крижний О.М.

Секретар судового засідання Солом`яний С.С.

Представники:

Від позивача: Любченко Ю.К., наказ №138-к від 15.10.2019, директор

Від відповідача: Пашніна А.В., довіреність №05/12 від 05.12.19, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2053 від 11.09.2007, адвокат

Від третьої особи: не з`явився

С У Т Ь С П О Р У:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Чікен Люкс" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог (вх.№58857/19 від 17.12.2019) просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгрогруп Інвест" основний борг у розмірі 95 998,18 грн., штраф у розмірі 100 000,00 грн., пеню в розмірі 46 531,88 грн., інфляційні нарахування (втрати) у розмірі 12 000,70 грн. та 3% річних у розмірі 6 459,29 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 01.02.2018 між товариством з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика" та товариством з обмеженою відповідальністю "Украгрогруп Інвест" укладено договір поставки № 01-1/02/18 на постачання товару. У період дії договору здійснено 5 поставок, які відповідачем у повному обсязі не оплачені. 11.02.2019 між товариством з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика" та товариством з обмеженою відповідальністю "Чікен Люкс" укладено договір про відступлення права вимоги по договору на поставку продукції від 01.02.2018 № 01-1/02/18. Відповідно до умов договору про відступлення права вимоги ТОВ "Чікен Люкс" отримало всі права вимагати від ТОВ "Украгрогруп Інвест" виконання всіх зобов`язань за основним договором. Таким чином, право вимоги за договором поставки перейшло до позивача у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечує, зазначає, що виконував свої зобов`язання за договором 01-1/02/18 на постачання товару від 01.02.2018 та сплатив на користь ТОВ "Птахоферма Травнева" (первісний кредитор) 528 821,40 грн., несплачена заборгованість становить 95 998,18 грн. Відповідач звертає увагу, що вказану суму відповідачем сплачено на користь постачальника (первісного кредитора) ще до укладення договору про відступлення права вимоги. Таким чином, відповідач вказує на неправильний розмір суми боргу, а відповідно і на неправильність здійснених розрахунків пені, 3% річних та інфляційних збитків. Також відповідач зауважує про неправомірність нарахування штрафу в розмірі 15%, оскільки виходячи з умов договору, зазначений у п.8.4 штраф є пенею. Оскільки позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, то нарахування штрафу в розмірі 15% за кожен день прострочення, який фактично є також пенею, є неправомірним. До того ж відповідач зазначає, що про зміну кредитора дізнався лише з позовної заяви, ніяких доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні від позивача не отримав, тобто відповідач не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні. Таким чином, відповідно до ст. 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Від відповідача також надійшло клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Птахоферма Травнева".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2019 залучено до участі у справі і у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Птахоферма Травнева".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2019 змінено найменування третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача з Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахоферма Травнева" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Крайнмакс".

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2019 відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 16.10.2019. З 16.10.2019 підготовче засідання відкладено на 05.11.2019, з 05.11.2019 на 22.11.2019, з 22.11.2019 на 11.12.2019, з 11.12.2019 на 17.12.2019.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.12.2019.

У судовому засіданні 18.12.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин укладення договору поставки, строк дії договору поставки, умови поставки товару, порядок розрахунків, настання строків оплати за поставлений товар, здійснення оплати покупцем, допущення позивачем прострочки оплати товару, обставини укладення договору про відступлення права вимоги, наявність заборгованості боржника перед первісним кредитором у розмірі, право вимоги за яким відступає новому кредитору, обсяг відповідальності яку відступлено, наявність права вимоги у нового кредитора до боржника.

Так, судом встановлено, що 01 лютого 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Птахоферма Травнева" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Украгрогруп Інвест" (покупець) укладено договір поставки №01-1/02/18, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов`язується у порядку і строки, визначені в цьому договорі, передати у власність покупця товар у відповідній кількості і відповідної якості за визначеною ціною, а покупець зобов`язується прийняти цей товар і оплатити його у порядку й у строки зазначені у цьому договорі.

Згідно з п.2.1 договору поставки асортимент, ціна та кількість товару зазначаються у специфікаціях до цього договору, які є невід`ємною його частиною.

У відповідності з п. 2.3 договору поставки оплата товару здійснюється у день фактичної поставки товару. В разі затримки оплати партії товару постачальник припиняє наступну поставку до повного проведення розрахунків та крім того, має право прийняти рішення про дострокове розірвання договору.

Договір поставки набирає чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2018 року (п.6.1 договору).

Матеріалами справи підтверджується, що у період дії договору Товариством з обмеженою відповідальністю "Птахоферма Травнева" поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Украгрогруп Інвест" товар на загальну суму 624 819,58 грн., що підтверджується видатковими накладними №96 від 03.04.2018 на суму 231 221,40 грн., № 8 від 05.04. 2018 на суму 80 319,76 грн., №99 від 14.04.2018 на суму 92 967,00 грн., №101 від 19.04.2018 на суму 116 388,16 грн., №102 від 21.04.2018 на суму 103 923,26 грн.

Додатково поставка товару підтверджується товарно-транспортними накладними №Р96 від 03.04.2018, №Р98 від 05.04.2018, Р99 від 14.04.2018, №Р101 від 19.04.2018, №Р102 від 21.04.2018 та податковими накладними №6 від 03.04.2018, №19 від 05.04.2018, №20 від 14.04.2018, 25 від 19.04.2018, №26 від 21.04.2018.

Також постачальником виставлено на оплату покупцеві рахунки на загальну суму 624 819,58 грн.

В підтвердження часткової оплати за отриманий товар у розмірі 528 821,40 грн. покупцем надані платіжні доручення №279 від 16.04.2019 на суму 231 221,40 грн., №297 від 05.07.2018 на суму 98 600,00 грн., №298 від 13.07.2018 на суму 99 000,00 грн., №302 від 20.07.2018 на суму 50 000,00 грн., №53 від 29.08.2018 на суму 50000,00 грн. Решту отриманого товару на суму 95 998,18 грн. відповідач не оплатив.

Згідно зі ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч.1 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з умов договору (п.2.3) строк оплати поставленого товару є таким, що настав.

Доказів оплати заборгованості постачальнику у розмірі 95 998,18 грн. відповідач не надав.

Разом з цим, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Птахоферма Травнева" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чікен Люкс" (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги №11-02-19/01, відповідно до п.1.1 якого за первісний кредитор зобов`язується передати у власність новому кредитору, а новий кредитор прийняти права вимоги та в їх оплату сплатити винагороду первісному кредитору на умовах, визначених цим договором.

Обсяг прав вимоги станом на дату укладення цього договору визначається первинним договором (п. 1.2 договору про відступлення права вимоги).

Згідно з п. 1.3 договору про відступлення права вимоги на день підписання цього договору загальна заборгованість за договором, зазначеним у Додатку 1 до цього договору, із врахуванням штрафних санкцій становить 494 818,40 грн.

Сума винагороди первісного кредитора за даним договором чотириста дев`яносто чотири тисячі вісімсот вісімнадцять грн. 40 коп. Новий кредитор здійснює оплату винагороди на рахунок первісного кредитора протягом двох місяців з моменту підписання договору (п.п. 2.1, 2.2 договору про відступлення права вимоги).

Відповідно до п.п.3.1, 3.2 договору про відступлення права вимоги права вимоги переходять під первісного кредитора до нового кредитора у дату відступлення після чого новий кредитор одержує право вимагати від боржника виконання усіх зобов`язань за первинними договорами. До Нового кредитора переходять права вимоги в обсязі і на умовах, що існували на дату відступлення. Будь-які грошові суми, отримані первісним кредитором в рахунок погашення заборгованості за первинними договорами після дати відступлення, вважаються такими, що належать новому кредитору, і первісний кредитор зобов`язаний перерахувати всі такі грошові суми новому кредитору, або на його користь не пізніше 15 робочих днів з дня отримання таких грошових сум, якщо це не суперечить законодавству.

Цей Договір набуває чинності з дня його укладення і діє до повного виконання сторонами всіх зобов`язань за цим договором (п.10.1 договору про відступлення права вимоги)

З викладеного слідує, що постачальник відступив позивачу права вимоги до відповідача за договором поставки у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

В силу норм статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 Цивільного кодексу України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням (стаття 516 Цивільного кодексу України).

Позивач (новий кредитор) просить стягнути з відповідача (з урахування зменшення) 95998,18 грн.

В підтвердження часткової оплати за отриманий товар у розмірі 528 821,40 грн. покупцем надані платіжні доручення №279 від 16.04.2019 на суму 231 221,40 грн., №297 від 05.07.2018 на суму 98 600,00 грн., №298 від 13.07.2018 на суму 99 000,00 грн., №302 від 20.07.2018 на суму 50 000,00 грн., №53 від 29.08.2018 на суму 50000,00 грн.

Судом встановлено, що залишок боргу відповідача перед первісним кредитором до відступленням права вимоги складав 95 998,18 грн.

Згідно з п. 3.1 договору про відступлення права вимоги права вимоги переходять від первісного кредитора до нового кредитора у дату відступлення, після чого новий кредитор одержує право вимагати від боржника виконання усіх зобов`язань за первинними договорами. До нового кредитора переходять права вимоги в обсязі і на умовах, що існували на дату відступлення.

Доказів оплати заборгованості у розмірі 95 998,18 грн. відповідач не надав, доводів, наведених позивачем в обґрунтування позовних вимог не спростував.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача боргу у розмірі 95 998,18 грн. (з урахування зменшення) підлягає задоволенню повністю.

Окрім вимоги про стягнення заборгованості за договором поставки позивач з урахуванням зменшення просить стягнути штраф у розмірі 100 000,00 грн., пеню у розмірі 46531,88 грн., 3% річних у розмірі 6 459,29 грн. та інфляційні нарахування у розмірі 12000,70 грн.

Згідно пункту 8.4 договору поставки за прострочення оплати поставленого товару, покупець сплачує на користь постачальника штраф у розмірі 15% від суми заборгованості за кожен день прострочення та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня від суми заборгованості за кожен день прострочення. Додатково покупець сплачує постачальнику 3 % річних та інфляційні нарахування (втрати) за весь період.

Як встановлено судом вище, відповідно до умов договору про відступлення права вимоги первісний кредитор відступив новому кредитору права вимоги до боржника за договором поставки у повному обсязі.

Порушенням зобов`язання на підставі ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов`язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Позивачем заявлено до стягнення штраф у розмірі 422 926,43 грн., що складає (з урахуванням зменшення за ініціативою позивача) 15% суми заборгованості.

Як визначено законодавцем штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Тобто, штраф стягується не за кожен день прострочення, а разово за весь період прострочення.

Однак, позивач нараховує штраф у розмірі 15% від суми заборгованості за кожен день прострочення, що фактично є пенею. Оскільки позивач також просить стягнути і пеню у розмірі подвійної облаткової ставки НБУ, та враховуючи, що у відповідності із Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені не може перевищувати подвійну облікову ставку НБУ.

Тобто визначений сторонами у договорі штраф, нарахування якого передбачено за кожен день прострочення, за своєю правовою природою є пенею. Отже, одночасне стягнення з відповідача штрафу (що за своєю правовою природою є пенею) і окремо пені є покладенням на останнього подвійної відповідальності за одне й те саме порушення.

Таким чином, нарахування штрафу у розмірі у розмірі 15% від суми заборгованості за кожен день прострочення в сумі 100 000,00 грн. є неправомірним, тому вимога про стягнення штрафу задоволенню не підлягає.

Стосовно нарахованої пені у розмірі 46 531,88 грн. за загальний період з 04.04.2018 по 22.10.2018 суд зазначає наступне.

Як встановлено судом вище, розмір боргу, який мав відступити первісний кредитор новому кредитору становить 95 998,18 грн., тому і всі нарахування мають відбуватися з урахуванням часткових оплат.

Пунктом 1.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" передбачено, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Перевіривши розрахунок позивача, визначивши періоди та суми боргу, з урахуванням часткових оплат, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 46 154,42 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 6 459,29 грн. за загальний період визнаний відповідачем та інфляційні нарахування (втрати) у розмірі 12 000,70 грн.

У зв`язку з тим, що позивачем не враховано часткові оплати, здійснені відповідачем до дати відступлення права вимоги, та враховуючи те, що позивачем у позовній заяві нарахування 3% річних здійснено по 08.08.2019, суд доходить висновку про часткове задоволення вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 6 328,12 грн. за період з 04.04.2018 по 08.08.2019. Суд звертає увагу на те, що відповідачем у відзиві на позов нарахування 3% річних здійснено по 20.08.2019, у той час як позивачем нарахування 3% річних здійснено по 08.08.2019. Разом з цим, у відзиві на позов відповідач позов не визнає, а лише зазначає нарахування, які можливі стягненню з відповідача.

Дослідивши здійснений позивачем розрахунок втрат від інфляції, суд зазначає наступне.

Згідно п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

З наведених положень законодавства вбачається, що втрати від інфляції, де початком та кінцем періоду нарахування є обмежений місяць (початком періоду нарахування втрат від інфляції зазначена середина місяця - 03,05,14,19,21.04.2018, а кінцем також неповний місяць - 08.08.2019) не можуть бути нараховані, так як наведені вище місяці обмежені вказаною позивачем датою, у той час як найменший період визначення індексу інфляції складає місяць (аналогічна правова позиція міститься у постановах Касаційного господарського суду Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 910/5625/18, від 13.02.2019 у справі № 924/312/18, від 22.01.2019 у справі № 905/305/18, від 30.01.2019 у справі № 922/175/18).

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги здійснені відповідачем часткові оплати, вимога про стягнення інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню у розмірі 8 761,83 грн. за період з травня 2018 року по липень 2019 року.

З урахуванням викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 157 242,65 грн., з яких 95998,18 грн. - основний борг, 46 154,52 грн. - пеня, 6 328,12 грн. - 3% річних та 8761,83 грн. - інфляційні нарахування.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 2 358,64 грн.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Позивачем подано заяву (вх.№58857/19 від 17.12.2019), у якій зменшено розмір позовних вимог. Станом на день прийняття рішення у справі клопотання про повернення судового збору у зв`язку із зменшенням позовних вимог позивачем не подано, однак, останній не позбавлений права подати таке клопотання після прийняття рішення.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Чікен Люкс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгрогруп Інвест" про стягнення боргу, штрафних санкцій за невиконання умов договору поставки - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгрогруп Інвест" (49024, м. Дніпро, пров. Універсальний, 6, ідентифікаційний код 40151918) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Чікен Люкс" (52560, Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Луб`янка, вул. Травнева, 1, ідентифікаційний код 42454265) основний борг у розмірі 95 998,18 грн., пеню у розмірі 46 154,52 грн., 3% річних у розмірі 6328,12 грн., інфляційні нарахування у розмірі 8 761,83 грн. та витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 2 358,64 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду безпосередньо або через Господарський суд Дніпропетровської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 20.12.2019

Суддя О.М. Крижний