Рішення

від 03.12.2019 по справі 910/4625/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.12.2019Справа № 910/4625/18

Господарський суд міста Києва у складі:

судді - Бондаренко Г. П.,

за участю секретаря - Лебович А. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали господарської справи

За позовом Підприємства з іноземними інвестиціями "ІТРАКО"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТДС Леопрінт"

За участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Леопрінт"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Леопрінт"

про стягнення 1 250 000,00 грн

За участі представників сторін:

від позивача: Пількевич Є.А. (ордер серія КС № 087174 від 21.06.2018);

від відповідача: не прибули;

від третіх осіб 1, 2 : не прибули.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Підприємство з іноземними інвестиціями "ІТРАКО" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТДС Леопрінт" (далі - відповідач) про стягнення 1 250 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, всупереч умов укладеного між сторонами договору про переведення боргу № 2 від 29.01.2014 неналежним чином виконав взяті на себе зобов`язання щодо здійснення оплати за поставлений товар, а тому позивач просить стягнути з відповідача 1 250 000,00 грн боргу. Разом з тим, позивачем у поданій до суду позовній заяві зазначено про третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Леопрінт" та Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД "Леопрінт", проте позивачем не було обґрунтовано підстав, з яких необхідно залучити даних осіб до участі у розгляді справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи №910/4625/18 у порядку загального позовного провадження та призначено до розгляду на 22.05.2018.

22.05.2018 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позов, у якому останній просив відмовити в задоволенні позову. Відповідач у справі, заперечуючи проти заявлених позовних вимог про стягнення заборгованості з відповідача, як нового боржника, вказує на те, що керівництво відповідача у справі, зокрема директор, в момент укладання договору не був наділений відповідними повноваженнями, а саме, не мав повноважень на підписання договору на переведення боргів на відповідача у справі, оскільки до виключної компетенції загальних зборів засновників відповідача відноситься надання дозволу на укладення договорів товариством на суму, що перевищує 500 000,00 грн.

Ухвалою суду від 22.05.2018, за усним клопотанням представника позивача, та в зв`язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, відкладено підготовче засідання на 12.06.2018, встановлений новий строк подачі доказів у справі (додаткових документів) - до закінчення строку підготовчого провадження, викликано у підготовче засідання сторін, їх явка в підготовче судове засідання визнана обов`язковою.

11.06.2018 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він зазначає, що відповідачем до відзиву не додано доказів на підтвердження обставин, на які він посилається, заперечуючи проти позову.

Крім того, на виконання ухвали суду від 23.04.2018, позивачем через відділ діловодства суду 11.06.2018 подане обґрунтування залучення Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Леопринт" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Леопринт" до участі у справі у якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, в якому вказано про те, що рішення господарського суду у даній справі може вплинути на права та обов`язки даних осіб, а саме у позивача або у відповідача відповідно може з`явитися право вимоги до третіх осіб щодо коштів, які є предметом позову у даній справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2018 залучено до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Леопрінт" та Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД "Леопрінт" та відкладено підготовче судове засідання на 21.06.2018.

21.06.2018 через відділ діловодства суду від позивача надійшли документи для долучення до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду, зокрема копії видаткових накладних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/4625/18 до судового розгляду по суті на 17.07.2018.

16.07.2018 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення пов`язаної з нею справи № 910/7495/18.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2018 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ТДС Леопрінт" про зупинення провадження у справі у справі № 910/4625/18 задоволено. Зупинено провадження у справі №910/4625/18 до набрання законної сили рішенням у справі №910/7495/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТДС "Леопрінт" до Підприємства з іноземними інвестиціями "ІТРАКО", Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Леопрінт" про визнання недійсним договору на переведення боргу; зобов`язано учасників справи невідкладно повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення справи № 910/4625/18.

01.10.2019 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про поновлення провадження у справі, оскільки рішення у справі №910/7495/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТДС "Леопрінт" до Підприємства з іноземними інвестиціями "ІТРАКО", Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Леопрінт" про визнання недійсним договору на переведення боргу набрало законної сили, на підтвердження чого додане відповідне рішення, отримане з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2019 поновлено провадження у справі №910/4625/18. Судове засідання по суті спору призначено на 03.12.2019, явку представників сторін визнано обов`язковою.

У судове засідання 03.12.2019 з`явився представник позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

В судове засідання 03.12.2019 представники відповідача та третіх осіб 1, 2 не прибули, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи.

Враховуючи те, що відповідач та треті особи 1, 2 були належним чином повідомленні про час та місце розгляду справи, інформація про час та місце розгляду даної справи розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень та є оприлюдненою, відповідач та треті особи не були позбавлені можливості ознайомитися з датою розгляду справи, в зв`язку з чим суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представників відповідача та третіх осіб.

У судовому засіданні 03.12.2019 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши наявні в матеріалах справи докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Матеріалами справи підтверджено, що 29.01.2014 між Підприємством з іноземними інвестиціями "ІТРАКО" (позивач у справі, кредитор за договором), Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Леопрінт" (третя особа 1 на стороні відповідача у справі, первісний боржник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТДС "Леопрінт" (відповідач у справі, новий боржник за договором) був укладений договір переведення боргу № 2 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору, цим договором регулюються відносини, пов`язані із заміною зобов`язаної сторони (первісного боржника) у зобов`язанні щодо здійснення оплати за товар в сумі 1 263 500,00 грн, що виникає з договору поставки № ЛВ/ДП-14-08 від 07.10.2014, та договору про переведення боргу від 17.06.2013, укладених між первісним боржником та кредитором (далі - основні договори).

Згідно з п. 1.2 договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний божник переводить свій борг (грошове зобов`язання) у розмірі 1 263 500,00 грн, що виник на підставі основних договорів, на нового боржника, а новий боржник заміняє первісного боржника у зобов`язанні, що виникає із основних договорів, і приймає на себе обов`язки первісного боржника за основними договорами.

Предмет та інші умови основних договорів новому боржнику відомі та приймаються ним в повному обсязі (п. 1.3 договору).

Пунктом 1.4 договору передбачено, що кредитор не заперечує проти заміни первісного боржника новим боржником в основних договорах і, підписуючи зі своєї сторони цей договір, дає свою згоду на відповідне переведення боргу в порядку та на умовах, визначених цим договором.

В п. 3.2. договору сторони визначили, що новий боржник зобов`язаний письмово повідомити первісного боржника про виконання із зазначенням дати, суми і форми виконання та з додаванням копій документів, що підтверджують проведене виконання.

Відповідно до п. 3.3 договору новий боржник заявляє, що згоден зі всіма вимогами кредитора, що ґрунтуються на відносинах між кредитором та первісним боржником за основними договорами.

Згідно з п. 3.4 договору новий боржник погоджується, що за цим договором у нового боржника виникає заборгованість (грошове зобов`язання) перед кредитором в сумі 1 263 500,00 грн., в т.ч. ПДВ.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (п. 6.1 договору).

Матеріалами справи також підтверджено, що 07.10.2014 між Підприємством з іноземними інвестиціями "ІТРАКО" (позивач у справі, постачальник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Леопрінт" (третя особа 1 на стороні відповідача у справі, покупець за договором) укладено договір поставки №ЛВ/ДП-14-08, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язується поставляти покупцеві поліграфічні матеріали (далі - товар), а покупець зобов`язується приймати та вчасно оплачувати товар, що поставляється на умовах, визначених даним договором.

Відповідно до п. 3.1 договору поставки №ЛВ/ДП-14-08 від 07.10.2014 загальна сума договору складає 270 000,00 грн та вказується у рахунках-фактурах та видаткових накладних.

Згідно п. 3.3 договору поставки №ЛВ/ДП-14-08 від 07.10.2014 підставою для оплати є рахунок-фактура. Рахунок-фактура виставляється постачальником у гривнях за курсом продажу Євро, установленому УМВБ на момент закриття валютних торгів дня, що передує дню виставлення рахунку-фактури (інтернет-сайт http://www.udinform.com).

Пунктом 4.7. договору поставки №ЛВ/ДП-14-08 від 07.10.2014 передбачено, що зобов`язання постачальника по поставці товару вважаються виконаними з моменту передачі товару покупцеві (уповноваженому представникові покупця) або перевізникові, що підтверджується датою, зазначеної у видатковій накладні або у товаро-транспортній накладній перевізника.

Відповідно до п. 4.8 договору поставки №ЛВ/ДП-14-08 від 07.10.2014 право власності на товар переходить до покупця в момент передачі товару покупцеві (уповноваженому представникові покупця) або перевізникові.

Згідно п.8.1. договору поставки №ЛВ/ДП-14-08 від 07.10.2014 даний договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31 січня 2015 року.

На виконання умов договору поставки №ЛВ/ДП-14-08 від 07.10.2014 позивач передав, а третя особа 1 прийняла товар (поліграфічні матеріали), на загальну суму 252 312, 76 грн, факт поставки підтверджується копією видаткової накладної №ЛВ000325 від 08.10.2012, яка містять підписи представників Підприємства з іноземними інвестиціями "ІТРАКО" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Леопрінт".

17.06.2013 між Підприємством з іноземними інвестиціями "ІТРАКО" (позивач у справі, кредитор за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД "Леопрінт" (третя особа 2, на стороні відповідача у справі, первісний боржник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Леопрінт" (третя особа 1, на стороні відповідача у справі, новий боржник за договором) укладено договір про переведення боргу.

Згідно з п. 1.1 договору про переведення боргу від 17.06.2013, цим договором регулюються відносини, пов`язані із заміною зобов`язаної сторони (первісного боржника) у зобов`язані, що виникає із договору поставки №ЛО/ДП-10-01 від 30.08.2010, укладеного між первісним боржником та кредитором (основний договір).

Відповідно до п. 1.2 договору про переведення боргу від 17.06.2013 первісний боржник переводить свій борг (грошове зобов`язання) у розмірі 1 351 035,33 грн, що виникло на підставі основного договору, а новий боржник замінює первісного боржника у зобов`язані, що виникає із основного договору, і приймає на себе обов`язки первісного боржника за основним договором.

Згідно п. 1.3 договору про переведення боргу від 17.06.2013 кредитор не заперечує проти заміни первісного боржника новим боржником в основному договорі і, підписуючи зі своєї сторони цей договір, дає згоду на відповідне переведення боргу в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 4.1 договору про переведення боргу від 17.06.2013 передбачено, що первісний боржник зобов`язується передати новому боржнику до 20 червня 2013 року усі документи, що підтверджують дійсність вимог кредитора за основним договором.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (п. 6.1. договору про переведення боргу від 17.06.2013).

30.08.2010 між Підприємством з іноземними інвестиціями "ІТРАКО" (позивач у справі, постачальник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД "Леопрінт" (третя особа 2, на стороні відповідача у справі, покупець за договором) укладено договір поставки №ЛО/ДП-10-01, відповідно до п. 1.1. постачальник зобов`язується поставляти покупцеві поліграфічні матеріали (далі - товар), а покупець зобов`язується приймати та вчасно оплачувати товар, що поставляється на умовах визначених даним договором.

Відповідно до п. 1.2. договору поставки №ЛО/ДП-10-01 від 30.08.2010 поставка товару здійснюється на підставі письмових заявок покупця, переданих за допомогою факсимільного зв`язку або електронною поштою. У заявках вказується найменування, асортименти, кількість, ціна й строки поставки. У заявках, переданих за допомогою електронної пошти, допускається відсутність підпису особи, яка направила заявку. Заявка є доказом (підтвердженням) того, що вказаний у заявці товар замовлений покупцем.

Згідно п. 3.1. договору поставки №ЛО/ДП-10-01 від 30.08.2010 оплата товару проводиться покупцем у гривнях на розрахунковий рахунок постачальника протягом 30 календарних днів із дня поставки товару.

Пунктом 4.7. договору поставки №ЛО/ДП-10-01 від 30.08.2010 передбачено, що зобов`язання постачальника по поставці товару вважаються виконаними з моменту передачі товару покупцеві (уповноваженому представникові покупця) або перевізникові, що підтверджується датою, зазначеної в товаро-транспортній накладній.

Даний договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.01.2011 (п. 8.1. договору поставки №ЛО/ДП-10-01 від 30.08.2010).

01.02.2011 Підприємство з іноземними інвестиціями "ІТРАКО" та Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД "Леопрінт" уклали Додаткову угоду №1 до договору поставки №ЛО/ДП-10-01 від 30.08.2010, внесли зміни до п. 8.1. договору та виклали у наступній редакції: "п.8.1. даний договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.01.2012." Інші пункти договору залишаються без змін.

26.01.2012 Підприємство з іноземними інвестиціями "ІТРАКО" та Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД "Леопрінт" уклали Додаткову угоду №2 до договору поставки №ЛО/ДП-10-01 від 30.08.2010, внесли зміни до п. 8.1. договору та виклали у наступній редакції: "п.8.1. даний договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.01.2013." Інші пункти договору залишаються без змін.

01.03.2011 Підприємство з іноземними інвестиціями "ІТРАКО" та Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД "Леопрінт" уклали Додаткову угоду №3 до договору поставки №ЛО/ДП-10-01 від 30.08.2010, внесли зміни до п. 3.1. договору та виклали у наступній редакції:

"п. 3.1. оплата товару проводиться покупцем у гривнях на розрахунковий рахунок постачальника протягом 60 календарних днів із дня поставки товару."

"4.4. постачальник має право не відвантажувати покупцеві нову партію товару, якщо таке відвантаження приведе до збільшення дебіторської заборгованості покупця понад суму 300 000,00 грн. При цьому постачальника не застосовується відповідальність за порушення строку поставки."

Інші пункти договору залишаються без змін.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору поставки №ЛО/ДП-10-01 від 30.08.2010 позивач передав, а третя особа 2 прийняла товар (поліграфічні матеріали), на загальну суму 1 448 354, 26 грн, факт поставки підтверджується копіями видаткових накладних: №ЛВ000261 від 26.07.2012, №ЛВ000281 від 06.08.2012, №ЛВ000288 від 10.08.2012, №ЛВ000294 від 15.08.2012, №ЛВ000303 від 17.08.2012, №ЛВ000307 від 21.08.2012, №ЛВ000310 від 22.08.2012, №ЛВ000311 від 23.08.2012, №ЛВ000325 від 03.09.2012, №ЛВ000343 від 17.09.2012, №ЛВ000385 від 04.10.2012, що містять підписи представників Підприємства з іноземними інвестиціями "ІТРАКО" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Леопрінт".

Як стверджує позивач в своїй позовній заяві відповідач, як новий боржник за договором сплатив позивачу, як кредитору впродовж 2014 - 2017 років 13 500, 00 грн. Відповідних доказів позивач до матеріалів справи не надав, проте, враховуючи визнання цієї обставини позивачем, суд визнає таку обставину встановленою.

01.06.2017 Позивач звернувся до відповідача з вимогою №40 про сплату заборгованості, в якій вимагав в семиденний термін з моменту отримання даної вимоги сплатити борг в розмірі 1 250 000,00 грн на рахунок ПІІ "ІТРАКО" за наступними банківськими реквізитами: рахунок № НОМЕР_1 в ЗАТ "ОТА Банк" МФО 300528. Вказану вимогу відповідач тримав 30.06.2017, докази чого наявні в матеріалах справи.

Відповідач на вимогу не відреагував, заборгованість за договором в розмірі 1 250 000, 00 грн або в будь - якому іншому розмірі не сплатив, і доказів іншого матеріали справи не містять.

Предметом позову у справі є вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього 1 250 000, 00 грн заборгованості за договором.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав недійсності укладеного між сторонами договору, з огляду на наявність в статуті відповідача обмежень для директора на укладання договорів на суму більше 500 000, 00 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Договір, укладений між сторонами, є договором про переведення боргу, а відтак у відповідній частині між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 47 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України (далі за текстом - ЦК України), ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст. 520 ЦК України внормовано, що боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Стаття 521 ЦК України встановлює, що форма правочину щодо заміни боржника у зобов`язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу, тобто у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Договором укладеним між сторонами встановлено, первісний боржник переводить свій борг (грошове зобов`язання) у розмірі 1 263 500,00 грн, що виник на підставі основних договорів, на нового боржника, а новий боржник заміняє первісного боржника у зобов`язанні, що виникає із основних договорів, і приймає на себе обов`язки первісного боржника за основними договорами (п. 1.2. та 3.4. договору). Відповідний договір є тристороннім, підписаний позивачем, як кредитором, відповідачем, як новим боржником та третьою особою 1, як первісним боржником, а відтак укладений за згоди кредитора.

В договорі, як вбачається із його умов, сторони не встановили строк протягом якого новий боржник зобов`язаний виконати прийняте ним зобов`язання.

Відповідно до положення ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач, як встановлено судом, 01.06.2017 звернувся до відповідача з вимогою про виконання обв`язку по сплаті на його користь 1 250 000, 00 грн за договором, і вказана вимога була отримана відповідачем 30.06.2017, а відтак відповідач був зобов`язаний оплатити заборгованість за договором у строк до 07.07.2017 (включно).

Проте, відповідач жодним чином не відреагував на вимогу, заборгованість перед позивачем не погасив, і доказів іншого матеріали справи не містять.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 1 250 000,00 грн (1 263 500,00 - 13 500,00 = 1 250 000,00 грн) належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк виконання зобов`язання відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення боргу у розмірі 1 250 000,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи відповідача щодо недійсності договору, з огляду на відсутність у керівника відповідача повноважень на укладання договору, відхиляються судом з підстав їх спростування матеріалами справи.

Так, із матеріалів справи вбачається, що дійсність/недійсність договору, з огляду на відсутність у керівника відповідача повноважень на укладання договору, була предметом розгляду справи № 910/7495/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТДС Леопрінт до Підприємства з іноземними інвестиціями та Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Леопрінт про визнання недійсним договору переведення боргу. Господарським судом міста Києва 25.09.2018 було відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю ТДС Леопрінт у задоволенні його позовних вимог у справі № 910/7495/18, про що постановлене відповідне рішення, яке набрало законної сили 21.11.2018.

Як зазначено в рішенні суду від 25.09.2018, звертаючись до суду з даним позовом позивач стверджував, що директор ТОВ "ТДС "Леопрінт" не мав необхідного обсягу повноважень на укладення спірного правочину, оскільки вчинення правочинів на суму понад 500 000,00 грн належить до виключної компетенції загальних зборів товариства, при цьому товариство не вчиняло дій, спрямованих на подальше схвалення такого правочину. У вказаному рішенні також зазначено, що судом встановлено, що ТОВ "ТДС "Леопрінт" вчинило дії, спрямовані на наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, і такі дії свідчать про прийняття Товариством вказаного обов`язку до виконання. Враховуючи вищевикладене, суд у справі № 910/7495/18 констатував, що ним не встановлено наявність визначених законом, у тому числі й приписам ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підстав визнання недійсним спірного договору про переведення боргу № 2 від 29.01.2014 в момент його вчинення, та відмовив в задоволенні позовних вимог.

Отже в рішенні у справі № 910/7495/18 були встановлені обставини дійсності договору, укладеного між сторонами.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч.4).

Частиною 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Учасниками справи № 910/7495/18 були ті самі особи, що і учасники даної справи, відтак судове рішення, ухвалене в справі № 910/7495/18 має преюдиційне значення при розгляді даної справи, в тому числі щодо обставин дійсності договору, укладеного між сторонами.

Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, оцінивши подані докази, які досліджені судом, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача повністю.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Підприємства з іноземними інвестиціями "ІТРАКО" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТДС Леопрінт" про стягнення 1 250 000 грн задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТДС Леопрінт" (03061, місто Київ, вул. М. Шепелєва, будинок 6; код ЄДРПОУ 38231327) на користь Підприємства з іноземними інвестиціями "ІТРАКО" (04080, місто Київ, вул. Віентія Хвойка, будинок 18/14, корпус 2; код ЄДРПОУ 24930652) 1 250 000 (один мільйон двісті п`ятдесят тисяч) грн 00 коп. основної заборгованості та 18 750 (вісімнадцять тисяч сімсот п`ятдесят ) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 19.12.2019.

Суддя Г. П. Бондаренко