Рішення

від 20.12.2019 по справі 910/14196/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.12.2019Справа № 910/14196/19 За позовом Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз Україна

до Приватного підприємства БОНВОЯЖ

про стягнення 65 235, 35 грн

Суддя Я.А.Карабань

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (надалі - позивач) звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства БОНВОЯЖ (надалі - відповідач) суми штрафних санкцій у розмірі 65 235,35 грн, з яких: 44 993, 59 грн пені, 8 772,50 грн 3% річних та 11 469,26 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги, з посиланням на ст.526, 530, 549, 610-612, 625, 629 ЦК України, ст. 173-175, 193, 230 ГК України, обґрунтовані тим, що позивач на підставі укладеного договору постачання природного газу №2204/1718-ТЕ-41 від 27.09.2017 поставив відповідачу природний газ, який останнім був оплачений з порушенням встановлених договором строків, у зв`язку з чим у період з жовтня 2017 року по квітень 2018 року виникли підстави для нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат на загальну суму 65 235, 35 грн.

Ухвалою суду від 22.10.2019 відкрито провадження у справі №910/14196/19, постановлено, розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи, надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.

11.11.2019 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позову заяву, в якому останній в позовних вимогах в частині нарахування пені просив відмовити частково, а саме зменшити суму пені з 44 993,59 грн до 1000,00 грн, факт порушення термінів оплати позивачу за спожитий природний газ не заперечував. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що відповідачем 13.10.2017 було укладено договір купівлі-продажу №17-18/10 з Комунальним підприємством Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва, а також 29.01.2016 договір №48-3721 про надання послуг з Комунальним підприємством Головний інформаційно-обчислюваний центр , а тому відповідач не є прямим постачальником теплової енергії, у зв`язку з чим розмір та своєчасність розрахунків з позивачем безпосередньо залежали від розрахунків населення та зазначених вище підприємств.

25.11.2019 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній зазначив, що відповідачем не доведено суду належними та достатніми доказами наявність підстав для зменшення суми пені за невиконання зобов`язання у строк, визначений договором №2204/1718-ТЕ-41 від 27.09.2017, а тому у клопотанні про зменшення пені просив відмовити. Також позивач у поданій відповіді на відзив зазначає, що несвоєчасність оплати контрагентів відповідача не звільняє останнього від виконання зобов`язань за договором №2204/1718-ТЕ-41 від 27.09.2017.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

27.09.2017 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) був укладений договір постачання природного газу №2204/1718-ТЕ-41 (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору позивач зобов`язався передати у власність споживачу у 2017-2018 роках природний газ (надалі - газ), а споживач зобов`язався прийняти та оплатити цей газ на умовах цього договору.

Згідно із п. 1.2. газ, що постачається за договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

Постачальник передає споживачу з 01 жовтня 2017 року по 31 березня 2018 року включно газ обсягом до 980 тис. куб. метрів. (п. 2.1. договору).

Право власності на газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на газ споживач несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов`язану з правом власності на газ. (п. 3.1. договору).

Оплата за природний газ проводиться споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу. (п. 6.1. Договору).

Пункт 8.2 договору визначає, що у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 16, 4 % річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу з 01 жовтня 2017 року до 31 березня 2018 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (розділ 12 договору).

Додатковою угодою №1 від 12.01.2018 до договору №2204/1718-ТЕ-41 від 27.09.2017 визначено пункт 8.2 та пункт 8.3 розділу 8 Відповідальність сторін договору викласти у наступній редакції : 8.2 У разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15, 3 % річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення .

Додатковою угодою №2 від 04.04.2018 до договору сторони погодили п. 2.1. викласти наступним чином: Постачальник передає споживачу з 01 квітня 2018 року по 31 травня 2018 року (включно) газ орієнтовним обсягом до 40 тис. куб. метрів. .

Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу з 1 жовтня 2017 року до 31 травня 2018 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. (розділ 12 договору в редакції додаткової угоди №2 від 04.04.2018).

На виконання умов вказаного договору позивач передав у власність відповідача природний газ, що підтверджується актами приймання - передачі природного газу:

- акт від 31.10.2017 на суму 156 301, 62 грн;

- акт від 30.11.2017 на суму 984 410, 82 грн;

- акт від 31.12.2017 на суму 864 106, 73 грн;

- акт від 31.01.2018 на суму 960 600, 26 грн;

- акт від 28.02.2018 на суму 873 980, 84 грн;

- акт від 31.03.2018 на суму 969 519, 59 грн;

- акт від 30.04.2018 на суму 99 008, 03 грн;

Таким чином, позивач виконав свої обов`язки за договором у повному обсязі та поставив відповідачу газ на загальну суму 4 907 927, 89 грн.

Відповідач свої обов`язки за договором виконав не належним чином, а саме здійснював оплату за переданий газ несвоєчасно, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема вимоги пункту 6.1. договору.

Так, за актами приймання-передачі природного газу відповідач розраховувався наступним чином:

- за актом від 31.10.2017 року здійснено оплату: 28.12.2017 року - на суму 156 301, 62 грн;

- за актом від 30.11.2017 року здійснено оплату: 28.12.2017 року - на суму 543 698, 38 грн, 30.01.2018 - 200 000, 00 грн, 21.02.2018 - 240 712, 44 грн;

- за актом від 31.12.2017 року здійснено оплату: 21.02.2018 року - на суму 59 287, 56 грн, 23.02.2018 - 500 000, 00 грн, 12.03.2018 - 304 819, 17 грн;

- за актом від 31.01.2018 року здійснено оплату: 12.03.2018 року - на суму 960 600, 26 грн;

- за актом від 28.02.2018 року здійснено оплату: 12.03.2018 року - на суму 234 580, 57 грн, 08.05.2018 - 639 400, 27 грн;

- за актом від 31.03.2018 року здійснено оплату: 08.05.2018 - 969 519, 59 грн ;

- за актом від 30.04.2018 року здійснено оплату: 08.05.2018 року - на суму 99 008, 03 грн.

З огляду на здійснення відповідачем оплати вартості отриманого природного газу з пропущенням строків здійснення такої оплати, передбачених умовами п. 6.1. договору, позивачем нараховано відповідачу пеню в розмірі 44 993,59 грн, 3% річних у розмірі 8 772, 5 грн та інфляційні втрати в розмірі 11 469,26 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Укладений сторонами договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 ЦК України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 525, 526, 530 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов`язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Як зазначено вище, відповідно до п. 6.1. договору відповідач свій обов`язок з оплати вартості отриманого природного газу виконав з пропущенням строків здійснення такої оплати, тобто після 25 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, що вбачається із проведених відповідачем оплат, які вказані вище.

Виходячи з положень ст. 610, ч.1 ст. 612, ст. 611 ЦК України, ч.2 ст. 193 ГК України, відповідач є порушником зобов`язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.

Пунктом 8.2. договору передбачено, що у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 16, 4 % річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Також, відповідно до п. 10.3 договору, строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, встановлюється тривалістю у 5 (п`ять) років.

Факт наявності прострочення відповідача щодо вчасної оплати вартості отриманого за договором природного газу підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Судом перевірено наведений у матеріалах справи розрахунок пені за період з жовтня 2017 по квітень 2018 та визнано його арифметично вірним.

Щодо відзиву відповідача, в якому останній просив зменшити суму пені з 44 993,59 грн до 1000,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Згідно до ч. 2 ст. 233 ГК України у разі якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

В даній нормі під "іншими учасниками господарських відносин" слід розуміти третіх осіб, які не беруть участь у правовідносинах між боржником та кредитором, проте, наприклад, пов`язані з кредитором договірними відносинами. Якщо порушення зобов`язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб`єкта, то суд може зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Господарський суд враховує, що заявлене відповідачем по справі клопотання щодо зменшення розміру пені мотивоване наступним.

Несвоєчасне виконання грошового зобов`язання зумовлено тим, що відповідачем 13.10.2017 було укладено договір купівлі-продажу №17-18/10 з Комунальним підприємством Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва , а також 29.01.2016 договір №48-3721 про надання послуг з Комунальним підприємством Головний інформаційно-обчислюваний центр , які надані відповідачем до відзиву в завірених належним чином копіях, а тому відповідач не є прямим постачальником теплової енергії, у зв`язку з чим розмір та своєчасність розрахунків з позивачем безпосередньо залежали від розрахунків населення та зазначених вище підприємств.

На підтвердження своєї позиції, відповідачем надані виписки, які свідчать про те, що останній одразу після отримання грошових коштів від КП Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва та КП ГІОЦ , оплачував природний газ, отриманий від позивача. Так, банківська виписка від 28.12.2017 свідчить про те, що відповідач отримавши кошти від КП ГІОЦ у сумі 1644, 95 грн та 68721, 59 грн, власними грошовими коштами в межах фінансових можливостей погасив позивачу заборгованість у сумі 700 000, 00 грн. Аналогічно, згідно з випискою від 30.01.2018, отримавши від КП ГІОЦ 39 406, 73 грн, відповідач в той же день перерахував позивачу 200 000, 00 грн, 12.03.2018, отримавши 9 627, 80 грн, перерахував позивачу 1 500 000, 00 грн, 08.05.2018, отримавши 13 000, 00 грн, перерахував позивачу кошти у сумі 1 707 927, 89 грн відповідно.

З наведеного вбачається, що відповідач фактично погашав заборгованість перед позивачем власними коштами, не зважаючи на неналежне виконання зобов`язань споживачами КП Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва та КП ГІОЦ .

Відповідач зазначає, що порушення зобов`язань виникло через незалежні від нього обставини і не призвели до понесення позивачем збитків.

Відповідно до ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов`язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість. Із мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання. Тому, судом враховано факт відсутності у відповідача основного боргу за укладеним між сторонами договором, а також те, що порушення виконання зобов`язання за договором не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин. Також, суд враховує не тільки фінансовий стан сторін, а й ступінь виконання боржником зобов`язань за договором (зокрема, його повне виконання), стягнення сум інфляційних втрат та відсотків річних, які мають забезпечити баланс інтересів сторін.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру пені та часткове задоволення вимог позивача, а саме суд зменшує розмір пені на 30% та стягує з відповідача на користь позивача 31 495 грн 51 коп. пені.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача суму 3% річних у розмірі 8 772, 50 грн та суму інфляційних втрат у розмірі 11 469, 26 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані позивачем розрахунки вказаних сум, судом визнаються обґрунтованими, а тому, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 8 772, 50 грн та суму інфляційних втрат у розмірі 11 469, 26 грн підлягають задоволенню.

В порядку, передбаченому ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладені судом вище обставини та факти, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір у розмірі 1523, 52 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до положень ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача, а решта судових витрат позивача зі сплати судового збору у зв`язку з частковою відмовою у задоволенні позову - на позивача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства БОНВОЯЖ (02140, місто Київ, вулиця Бориса Гмирі, будинок 3, квартира 7, ідентифікаційний код 32660669) на користь Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз Україна (01601, місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 6, ідентифікаційний код 20077720) 31 495 (тридцять одна тисяча чотириста дев`яносто п`ять) грн 51 коп. пені, 8 772 (вісім тисяч сімсот сімдесят дві) грн 50 коп. 3% річних, 11 469 (одинадцять тисяч чотириста шістдесят дев`ять) грн 26 коп. інфляційних втрат та 1 523 (одну тисячу п`ятсот двадцять три) грн 52 коп. судового збору.

У іншій частині позову відмовити.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя Я.А.Карабань