Рішення

від 09.12.2019 по справі 914/1867/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.2019 справа № 914/1867/18

За позовом: Фізичної особи-підприємця Іваницької Галини Романівни, с. Гірне, Стрийський район, Львівської області,

до відповідача-1: Стрийської міської ради, м. Стрий, Львівська область,

до відповідача-2: Бориса Юрія Зіновійовича , с. Грабовець, Стрийський район, Львівська область,

до відповідача-3: Попіва Олега Ігоровича , м. Стрий, Львівська область,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: ОСОБА_3 , м. Стрий, Львівська область,

про визнання недійсними рішень Стрийської міської ради; визнання недійсною додаткової угоди; визнання неправомірними дій Стрийської міської ради; визнання поновленим договору оренди шляхом укладення додаткової угоди

Суддя Манюк П.Т.

За участю секретаря Чорної І.Б.

Представники:

від позивача: Зеленін С. С. - представник;

від відповідача-1: не з`явився.

від відповідача-2: не з`явився.

від відповідача-3: не з`явився.

від третьої особи: не з`явився.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшов позов Фізичної особи-підприємця Іваницької Галини Романівни до Стрийської міської ради, до Фізичної особи-підприємця Бориса Юрія Зіновійовича та до Фізичної особи-підприємця Попіва Олега Ігоровича про визнання недійсними рішень Стрийської міської ради; визнання недійсною додаткової угоди; визнання неправомірними дій Стрийської міської ради; визнання поновленим договору оренди шляхом укладення додаткової угоди.

Ухвалою суду від 19.10.2018 було відкрито провадження у справі № 914/1867/18 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 19.11.2018.

У зв`язку з неявкою представників відповідачів у судові засідання та для надання можливості сторонам подати всі докази, якими вони обгрунтовують свою правову позицію, ухвалами суду від 19.11.2018 та 03.12.2018 підготовче судове засідання було відкладено.

Представник позивача 11.12.2018 через канцелярію суду подав заяву про залучення до участі у справі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 , а також 14.12.2018 подав клопотання про продовження строку підготовчого провадження. Ухвалою від 14.12.2018 суд постановив залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - ОСОБА_3 , продовжити строк підготовчого провадження та підготовче засідання відкласти на 10.01.2019.

У судове засідання 10.01.2019 представник позивача з`явився, відповідачі та третя особа явку уповноважених представників не забезпечили. Через канцелярію суду від представника третьої особи надійшли письмові пояснення у справі, за відсутності доказів надіслання вказаних пояснень іншим учасникам справи. Ухвалою суду від 10.01.2019 підготовче засідання відкладено на 04.02.2019 та зважаючи на припинення підприємницької діяльності відповідачів 2 та 3, визнано належними відповідачами 2 та 3 фізичних осіб Бориса Юрія Зіновійовича та Попіва Олега Ігоровича .

Представник позивача у судове засідання 04.02.2019 з`явився, через канцелярію суду подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи. Представники відповідачів у судове засідання 04.02.2019 не з`явилися, вимоги ухвал суду не виконали. Представник третьої особи у судове засідання 04.02.2019 з`явився, через канцелярію суду подав клопотання про долучення доказів надіслання письмових пояснень на адресу сторін у справі. Ухвалою суду від 04.02.2019 підготовче засідання відкладено на 20.02.2019.

У судове засідання 20.02.2019 представники сторін та третьої особи не з`явилися. Представник відповідача-1 через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву та клопотання про відкладення розгляду справи. Ухвалою від 20.02.2019 підготовче засідання відкладено на 13.03.2019.

Представник позивача у судове засідання 13.03.2019 з`явився, через канцелярію суду подав відповідь на відзив відповідача-1 та клопотання про долучення доказів. Відповідачі явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечили. Представник третьої особи у судове засідання 13.03.2019 з`явився. Ухвалою суду від 13.03.2019 підготовче засідання відкладено на 25.03.2018.

Представник позивача у судове засідання 25.03.2019 з`явився, через канцелярію суду подав клопотання про долучення доказів, а саме: копії Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів договору купівлі-продажу № 2351 від 04.12.2012. Представник відповідача-1 у судове засідання 25.03.2019 з`явився, через канцелярію суду подав заяву про застосування наслідків спливу строків позовної давності та докази, що її обґрунтовують. Відповідачі - 2, 3 у судове засідання 25.03.2019 не з`явилися, вимоги ухвал суду не виконали. Представник третьої особи у судове засідання 25.03.2019 з`явився, через канцелярію суду подав додаткові письмові пояснення у справі та клопотання по суті заперечення щодо заявлених позовних вимог, а також копію постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.03.2019 у справі № 914/2687/17. Ухвалою суду від 25.03.2019 суд підготовче засідання відкладено на 17.04.2019.

У судове засідання 17.04.2019 представник позивача з`явився, через канцелярію суду подав пояснення у справі, щодо відкладення підготовчого засідання не заперечував. Представник відповідача-1 не з`явився, через канцелярію суду подав клопотання про відкладення підготовчого засідання. Представники відповідачів-2, 3 та третьої особи у судове засідання 17.04.2019 не з`явилися. Ухвалою суду від 17.04.2019 підготовче засідання відкладено на 13.05.2019.

Представник позивача у судове засідання 13.05.2019 з`явився, через канцелярію суду подав клопотання про постановлення судом окремої ухвали у справі. Представник відповідача-1 у судове засідання 13.05.2019 з`явився, щодо клопотання позивача заперечив. Відповідачі - 2, 3 явку уповноважених представників в судове засідання 13.05.2019 не забезпечили, вимоги ухвал суду не виконали. Представник третьої особи у судове засідання 13.05.2019 з`явився, щодо клопотання позивача заперечив. Ухвалою від 13.05.2019 суд постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 05.06.2019.

Представник позивача у судове засідання 05.06.2019 з`явився, через канцелярію суду подав письмові пояснення.

В судових засіданнях, які відбулися 18.06.2019, 25.06.2019, 30.07.2019 та 28.08.2019 оголошено перерви.

Ухвалою суду від 16.09.2019 розгляд справи відкладено у зв`язку з неявкою представників відповідачів та третьої особи у судове засідання, розгляд справи відкладено на 09.10.2019

Ухвалою суду розгляд справи відкладено на 17.10.2019. Ухвалою суду від 17.10.2019 розгляд справи відкладено на 07.11.2019. Ухвалою суду від 07.11.2019 розгляд справи відкладено на 18.11.2019.

Представник позивача у судове засідання 18.11.2019 з`явився, через канцелярію суду подав клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи. Представник відповідача-1 у судове засідання 18.11.2019 не з`явився, згідно листа від 07.11.2019 просив здійснювати розгляд справи за відсутності представника Стрийської міської ради. Представники відповідачів - 2 та 3 у судове засідання 18.11.2019 не з`явилися. Представник третьої особи у судове засідання 18.11.2019 з`явився, через канцелярію суду подав додаткові письмові пояснення разом із долученими документами. Щодо клопотання позивача про призначення у справі судової земельно-технічної експертизи заперечив зазначивши, що така експертиза не пов`язана із предметом спору у даній справі та не впливатиме на вирішення даної справи. Представник зауважив, що сторони вживали заходів для мирного врегулювання спору, але так і не дійшли згоди щодо спірних питань. Розгляд справи відкладено на 02.12.2019.

Представник позивача у судове засідання 02.12.2019 з`явився, через канцелярію суду подав клопотання про долучення до матеріалів справи висновку експерта за результатами проведення судової земельно- та будівельно-технічної експертизи від 20.11.2019 № 1515, повторно просив суд про призначення судової земельно-технічної експертизи, а також оголосив усне клопотання про відкладення розгляду справи по суті, для надання йому можливості підготувати промову у судових дебатах. Представники відповідачів у судове засідання 02.12.2019 не з`явилися. Представник третьої особи у судове засідання 02.12.2019 з`явився, щодо клопотання позивача про призначення у справі судової земельно-технічної експертизи заперечив, клопотання про відкладення розгляду справи по суті підтримав. Ухвалою суду розгляд справи по суті відкладено на 09.12.2019.

В судове засідання 09.12.2019 представник відповідача, з`явився, представники інших учасників справи не з`явилися. Враховуючи те, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 09.12.2019 оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення у справі.

Позиція позивача.

Фізична особа-підприємець Іваницька Галина Романівна (позивач) звернулася з позовом до Стрийської міської ради (відповідач-1), до Фізичної особи-підприємця Бориса Юрія Зіновійовича (відповідач-2) та до Фізичної особи-підприємця Попіва Олега Ігоровича (відповідач-3) про визнання недійсними рішень Стрийської міської ради; визнання недійсною додаткової угоди; визнання неправомірними дій Стрийської міської ради; визнання поновленим договору оренди шляхом укладення додаткової угоди.

В обґрунтування пред`явленого позову позивач зазначив, що внаслідок укладення між позивачем (покупцем) та відповідачами - 2 і 3 (продавцями) договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва від 04.12.2012, за умовами якого Іваницька Г.Р. придбала магазин, незавершений будівництвом, готовністю 53%, що знаходиться по АДРЕСА_1, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 120 Земельного кодексу України, ст. 377 ЦК України та ч. 3 ст. 7 Закону України Про оренду землі , до позивача перейшло право користування земельною ділянкою площею 0,0126 га, цільове призначення якої - землі житлової та громадської забудови, кадастровий номер 4611200000:06:014:0025, на якій розташований об`єкт купівлі-продажу, оскільки така земельна ділянка на час укладення договору перебувала в користуванні продавців на підставі договору оренди землі від 15.10.2008 та додаткової угоди до нього від 04.03.2010, укладених між відповідачами у справі.

Позивач звертався до відповідача-1 із заявами від 04.06.2013 та від 08.07.2016 про заміну сторони у зобов`язанні шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди землі від 15.10.2008. Однак, відповідач-1 відповіді на заяву від 04.06.2013 не надав, а у відповідь на заяву від 08.07.2016 повідомив, що на підставі рішення Стрийської міської ради від 20.12.2013 № 404 було розірвано договір оренди землі від 15.10.2008 із змінами від 04.03.2010 та повернуто земельну ділянку до земель запасу Стрийської міської ради. Також, позивача повідомлено, що рішенням Стрийської міської ради від 20.12.2013 № 405 Іваницькій Г. Р. , на підставі її заяви від 04.06.2013, надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 площею 0, 0115 га, а не 0, 0126 га. Проте, позивач стверджує, що жодної заяви для отримання дозволу на виготовлення проекту землеустрою до відповідача-1 ним не подавалося.

Позивач зазначив, що в процесі оскарження в Господарському суді Львівської області відмови відповідача-1 від підписання додаткової угоди про заміну сторони у договорі оренди землі від 15.10.2008, йому стало відомо, що між відповідачами у справі 14.04.2014 було укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 25.05.2014 (ручкою міститься виправлення на 25.03.2014), згідно якого сторони дійшли згоди розірвати договір оренди земельної ділянки, розміщеної в м. Стрий на вул. Б. Хмельницького, кадастровий номер 4611200000:06:014:0025, площею 0, 0126 га.

02.08.2018 позивач звернувся до відповідача-1 із заявою про продовження (поновлення) терміну оренди земельної ділянки площею 0, 0126 га на АДРЕСА_1, шляхом підписання додаткової угоди до договору оренди землі від 15.10.2008, разом із долученим проектом угоди. Однак, позивач 27.08.2018 отримав відмову відповідача-1 від продовження терміну оренди земельної ділянки, оформлену листом від 20.08.2018 № 3.8/1473.

Позивач, вважаючи таку відмову відповідача-1 незаконною та такою що суперечить нормам ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 ЦК України, звернувся з цим позовом до суду із вимогами про визнання неправомірними дій відповідача-1 щодо відмови продовжити (поновити) термін оренди земельної ділянки площею 0, 0126 га на АДРЕСА_1, кадастровий номер 4611200000:06:014:0025, та визнати поновленим на той самий строк і на тих самих умовах договір оренди землі від 15.10.2008 із змінами від 04.03.2010, шляхом укладення додаткової угоди до нього, проект якої наведено в позовній заяві.

Крім цього, позивач стверджує, що укладення між відповідачами додаткової угоди від 14.04.2014, якій передувало прийняття Стрийською міською радою рішення від 20.12.2013 № 404 із змінами, грубо суперечить закону, адже зважаючи на пряму невідповідність правочину та рішення міської ради вимогам ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України, ч. 1 ст. 377 ЦК України та ч. 3 ст. 7 Закону України "Про оренду землі", останні є недійсними та нелегітимними.

Також, позивач вважає, що внаслідок набуття у встановленому порядку права власності на об`єкт незавершеного будівництва він, згідно положень ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України, отримав право користування земельною ділянкою, на якій це майно розташоване. Таким чином, позивач просить визнати недійсними п. 4 рішення Стрийської міської ради Львівської області XXI сесії, VI демократичного скликання від 20.12.2013 № 404 із змінами від 17.06.2014, затвердженими п. 2.10 рішення Стрийської міської ради Львівської області XXVI сесії, VI демократичного скликання № 520, яким вирішено: Розірвати договір оренди землі підприємцям Борису Ю.З. та Попіву О.І. від 25.03.2014, кадастровий номер 4611200000:06:014:0025 на земельну ділянку в м. Стрий по вул. Б. Хмельницького, площею 0,0126 га та вилучити з користування земельну ділянку і передати до земель запасу Стрийської міської ради та додаткову угоду від 14.04.2014 до договору оренди землі від 25.05.2014 (ручкою міститься виправлення на 25.03.2014 ), укладену між Стрийською міською радою та підприємцями Борис Ю.З. та Попів О.І .

Позиція відповідача-1.

Заперечуючи позовні вимоги представник відповідача -1 повідомив що позивач є власником будівлі магазину, що був придбаний у відповідачів 2 та 3 на підставі договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва від 04.12.2012, розміщеного на земельній ділянці площею 0, 0126 га на АДРЕСА_1, кадастровий номер 4611200000:06:014:0025, орендарями якої були відповідачі 2 та 3.

Рішенням Стрийської міської ради від 20.12.2013 № 404, з урахуванням рішення від 17.06.2014 № 520, розірвано договір оренди землі з орендарями - підприємцями Борисом Ю.З. та Попівим О.І. на земельну ділянку в м. Стрий по вул. Б. Хмельницького площею 0,0126 га, вилучено вказану земельну ділянку з їх користування і передано до земель запасу Стрийської міської ради.

Рішенням Стрийської міської ради від 20.12.2013 № 405 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ФОП Іваницькій Г.Р. на АДРЕСА_1, площею 0,0115 га для передачі в оренду для комерційних цілей (будівництво торгового об`єкту).

Відповідний проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 розроблений ТзОВ Геосервіс 77 для позивача - Іваницької Г.Р. , однак суміжний користувач - ОСОБА_3 , власник земельної ділянки по АДРЕСА_5 , відмовляється погодити Акт встановлення меж на місцевості. У зв`язку з наведеним, затвердити представлений проект землеустрою для передачу в оренду земельної ділянки позивачу міська рада немає законних підстав.

Підписання додаткової угоди про заміну сторони в договорі до договору оренди землі від 15.10.2008 є неможливим та суперечитиме чинному законодавству, а оскаржувані рішення міської ради прийняті відповідно до законодавства, тому визнавати їх недійсними немає законних підстав.

У заяві від 25.03.2019 представник відповідача просить застосувати позовну давність, оскільки позивачу про існування оспорюваних рішень міської ради, які стосуються спірної земельної ділянки було відомо ще на початку 2014 року.

Відповідачі - 2 та 3 чи їх представники в судові засідання не з`явилися, відзиву на позовні вимоги не подали.

Позиція третьої особи:

Щодо позовних вимог ФОП Іваницької Г.Р. в частині визнання поновленим договору оренди шляхом укладення додаткової угоди, представник третьої особи зазначає, що у позивача відсутнє право вимоги заміни сторони договору та правові підстави для оформлення права користування спірною земельною ділянкою шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди землі, оскільки позивач в минулому, а саме 15.09.2016 вже звертався до Господарського суду Львівської області з аналогічними позовними вимогами у справі № 914/2355/16. Рішенням господарського суду у даній справі у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В грудні 2017 позивач разом із відповідачами 2 та 3 повторно звертався до Господарського суду Львівської області з позовом про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 15.10.2008. Рішенням Господарського суду Львівської області від 25.04.2018 у справі № 914/2687/17 у задоволенні зазначених позовних вимог відмовлено. Факт відповідності вимогам закону рішення Стрийської міської ради від 20.12.2013 р. № 404 (в редакції рішення Стрийської міської ради від 17.06.2014 р. № 520) щодо розірвання договору оренди, досліджувався Західним апеляційним господарським судом під час розгляду справи № 914/2687/17, постановою якого від 18.12.2018 жодних невідповідностей законодавчим нормам чи порушень прав та інтересів сторін не встановлено.

Крім того, представник третьої особи зазначає, що позивач провадить несанкціоновану комерційну діяльність на земельній ділянці, яка належить Стрийській міській раді шляхом самовільного встановлення торгових вагонів, оскільки немає жодного дозвільного документа на розміщення та встановлення тимчасових чи капітальних споруд. Згідно із судовими рішеннями (ухвала Стрийського міськрайонного суду від 05.04.2012, рішення Стрийського міськрайонного суду від 21.01.2013 та від 30.06.2016, постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2016) та рішеннями спільних профільних депутатських комісій з розгляду земельних спорів (від 04.03.2016), та комісії з питань депутатської етики, регламенту, прав людини (20.06.2017) Стрийської міської ради позивач та відповідачі 2 і 3 повинні надати доступ суміжному землекористувачу ОСОБА_3 (третій особі) до інженерних комунікацій, що розташовані на спірній земельній ділянці для відновлення каналізаційного колектора.

Обставини справи встановлені судом.

Між Стрийською міською радою (орендодавець) та підприємцями Борисом Ю.З. і Попівим О.І. (орендарі) 15.10.2008 було укладено договір оренди землі, за умовами якого орендарям, на підставі рішення XVIII сесії V демократичного скликання Стрийської міської ради від 23.09.2008 № 310, надано в платне користування терміном на три роки земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, площею 0,0126 га, яка знаходиться на куті вул. Б.Хмельницького та вул. Зелена в м. Стрий, для комерційних цілей, будівництва торгівельного об`єкта. У пункті 3 вказаного договору зазначено, що на об`єкті оренди немає нерухомого майна.

На підставі вказаного договору оренди землі, лише 26.08.2016 зареєстровано речове право Бориса Ю.З. та Попіва О.І. , а саме: право оренди земельної ділянки, кадастровий номер 4611200000:06:014:0025, що підтверджується наявною в матеріалах справи Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 23.02.2018 № 115139767.

04.03.2010 між Стрийською міською радою та підприємцями Борисом Ю.З., Попівом О.І. було укладено угоду про внесення змін до договору оренди землі (далі - Угода про внесення змін), відповідно до п.1. котрої орендодавець і орендарі, відповідно до рішення XXV сесії V демократичного скликання від 09.12.2009 № 432, прийшли до згоди внести зміни в п. 8 договору оренди землі від 18.12.2008 № 04:08:444:00095 в частині терміну надання земельної ділянки і викласти його в такій редакції: "Договір укладено на 10 років по 23.09.2018 р. (у разі укладення договору оренди землі ведення товарного сільськогосподарського виробництва - з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою). Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його". Інші умови вищевказаного договору лишаються незмінними і сторони підтверджують щодо них свої зобов`язання (п. 2. Угоди про внесення змін).

Угода про внесення змін до договору оренди землі зареєстрована у Стрийському міському відділі Львівської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України", про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 08.07.2010 за № 04104440041.

Рішенням Стрийської міської ради від 20.09.2012 № 266, надано поштово-адресний номер АДРЕСА_1 незавершеному будівництву торгового об`єкту, гр. Бориса Юрія Зіновійовича та гр. Попіва Олега Ігоровича .

05.11.2012 Борис Ю.З. та Попів О.І. зареєстрували право власності на об`єкт незавершеного будівництва, що находиться на АДРЕСА_1 та розташований на земельній ділянці площею 0,0126 га, кадастровий номер 4611200000:06:014:0025, що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно, реєстраційний № 38078047.

Між Борисом Ю.З. , Попівом О.І. (продавцями) та Іваницькою Г.Р. (покупцем) 04.12.2012 було укладено договір купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва, за умовами якого Іваницька Г.Р. придбала магазин, незавершений будівництвом, готовністю 53%, що знаходиться по АДРЕСА_1 та розташований на земельній ділянці площею 0,0126 га, цільове призначення якої - землі житлової та громадської забудови, кадастровий номер 4611200000:06:014:0025. Вказаний договір нотаріально посвідчений.

Після цього, позивач звернувся із заявою до Стрийської міської ради, згідно якої просив, вирішити питання про скасування договору оренди землі від 15.10.2008, укладеного з відповідачами - 2 та 3, разом із змінами внесеними додатковою угодою до нього від 04.03.2010, та укласти такий договір з позивачем. Про отримання відповідачем-1 вказаної заяви свідчить штамп Стрийського міськвиконкому від 06.06.2013 вх. № 1138/3.13.

20.12.2013 XXІ сесією VI демократичного скликання Стрийської міської ради Львівської області було прийнято рішення № 404, відповідно до п.4. якого вирішено розірвати договір оренди землі підприємцям Борису Юрію Зіновійовичу та Попіву Олегу Ігоровичу , реєстр. № 040844400095 від 18.12.2008 та додаткову угоду до договору оренди землі реєстр. № 041044400041 від 08.07.2010 на земельну ділянку у м. Стрий, кут вул. Б. Хмельницького та вул. Зелена, площею 0,0126 га, кад. № 4611200000:06:014:0025 та вилучити земельну ділянку з їх користування і передати до земель запасу Стрийської міської ради.

В подальшому, 17.06.2014 року XXVІ сесією VI демократичного скликання Стрийської міської ради Львівської області було прийнято рішення № 520, відповідно до п. 2. якого вирішено внести зміни в рішення XXІ сесії VI демократичного скликання від 20.13.2013 № 404, а саме, п. 4 викласти в такій редакції: "Розірвати договір оренди землі підприємцям Борису Ю.З. та Попіву О.І. від 25.03.2014 р. кадастровий номер 4611200000:06:014:0025 на земельну ділянку в м. Стрий по вул. Б. Хмельницького площею 0,0126 га та вилучити земельну ділянку з користування і передати до земель запасу Стрийської міської ради (копія виписки з даного рішення міститься в матеріалах справи).

Рішенням Стрийської міської ради від 20.12.2013 № 405, надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ФОП Іваницькій Г.Р. на АДРЕСА_1, площею 0,0115 га для передачі в оренду для комерційних цілей (будівництво торгового об`єкту).

21.11.2016 Іваницька Г.Р. зареєструвала право приватної власності на будівлю магазину, загальною площею 128,3 кв.м, що находиться на АДРЕСА_1 . Вказана реєстрація була проведена державним реєстратором Практикою Андрієм Григоровичем на підставі Виписки із рішення Стрийської міської ради Львівської області від 20.09.2012 № 266, Декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 22.04.2013 № ЛВ 142131090514, зареєстрованої Інспекцією ДАБК у Львівській області та Технічного паспорта виданого 02.04.2013 Стрийським МБТІ Львівської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1093820946112, номер запису - 17601765). Зазначене підтверджується інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 23.02.2018 № 115190075.

Позивач звертався до відповідача-1 із заявою від 08.07.2016 про підписання додаткової угоди про заміну сторони в договорі оренди землі від 15.10.2008, з наданням підписаного позивачем примірника додаткової угоди. У відповідь на вказане звернення відповідач-1 листом від 21.07.2016 № 3.8/1224 повідомив позивача про те, що на підставі рішення сесії Стрийської міської ради від 20.12.2013 № 404 договір оренди землі від 15.10.2008 розірвано, а земельна ділянка передана до земель запасу Стрийської міської ради. У зв`язку із зазначеним, позивачу було відмовлено в укладенні додаткової угоди.

02.08.2018 позивач знову звернувся до відповідача-1 із заявою про продовження (поновлення) терміну оренди земельної ділянки площею 0, 0126 га на АДРЕСА_1, шляхом підписання додаткової угоди до договору оренди землі від 15.10.2008. Однак, відповідач-1 листом від 20.08.2018 № 3.8/1473 повідомив позивача, що у зв`язку із тим, що договір оренди землі від 15.10.2008 розірвано, продовжувати термін оренди земельної ділянки немає підстав.

Також, судом встановлено, що у 2016 році позивач звертався до Господарського суду Львівської області із позовом до Стрийської міської ради про визнання укладеною додаткової угоди до договору від 15.10.2008 щодо заміни сторони (орендаря). Рішенням Господарського суду Львівської області від 27.10.2016 року у справі № 914/2355/16 відмовлено в задоволенні позову Іваницької Г.Р. до Стрийської міської ради про визнання укладеною додаткової угоди до договору від 15.10.2008 щодо заміни сторони (орендаря). Зазначене рішення не оскаржувалось.

В грудні 2017 ФОП Борис Ю.З., ФОП Попів О.І. та ФОП Іваницька Г.Р. звернулися в Господарський суд Львівської області з позовом до Стрийської міської ради про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі. Рішенням господарського суду від 25.04.2018, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 18.12.2018 та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.03.2019 у справі 914/2687/17, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Норми права та мотиви з яких виходить суд при ухваленні рішення.

За змістом частини 1 статі 93 ЗК України та статті 1 Закону України Про оренду землі право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно ст. 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі формування нової земельної ділянки.

Статтею 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Частиною 2 ст. 16 Закону України "Про оренду землі" визначено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Положеннями пунктів а , е частини 1 статті 141 ЗК України визначено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є, у тому числі, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою та набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Згідно з частиною 1 статті 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі припиняється у разі, зокрема, набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Судом встановлено, що між Борисом Ю.З. , Попівим О.І. (продавцями) та Іваницькою Г.Р. (покупцем) 04.12.2012 було укладено договір купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва, за умовами якого Іваницька Г.Р. придбала магазин, незавершений будівництвом, готовністю 53%, що знаходиться по АДРЕСА_1 та розташований на земельній ділянці площею 0,0126 га, цільове призначення якої - землі житлової та громадської забудови, кадастровий номер 4611200000:06:014:0025. Вказаний договір нотаріально посвідчений.

Посилаючись на положення статтей 120 ЗК України та 377 ЦК України позивач вважає, що набувши право власності на магазин, незавершений будівництвом, готовністю 53%, що знаходиться на АДРЕСА_1, до нього перейшло право користування земельною ділянкою площею 0,0126 га на якій розміщений зазначений магазин.

Згідно з частиною 3 статті 7 Закону України "Про оренду землі" до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Згідно ч.ч. 1, 2 статті 120 ЗК України, в редакції станом на 04.12.2012, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача..

Відповідно до ст. 377 ЦК України, в редакції станом на 04.12.2012, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків).

Згідно положень статей 125 і 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ч.1 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Статтею 331 ЦК України передбачено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об`єкта незавершеного будівництва після проведення державної реєстрації права власності на нього відповідно до закону.

Згідно з ч.ч. 3,4 ст. 344 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Таким чином, посилання позивача на норми статтей 120 ЗК України та 377 ЦК України про те, що ним набуто право власності на магазин, незавершений будівництвом, готовністю 53%, що знаходиться по АДРЕСА_1, а відтак до нього перейшло право користування земельною ділянкою площею 0,0126 га на якій розміщений зазначений магазин не відповідають нормам вказаних приписів законодавства, оскільки позивач набув право власності лише на об`єкт незавершеного будівництва і фактично до завершення будівництва, здачі його в експлуатацію та державної реєстрації (21.11.2016), може вважатися лише власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва.

Судом встановлено, що в грудні 2017 ФОП Борис Ю.З., ФОП Попів О.І. та ФОП Іваницька Г.Р. зверталися до Господарського суду Львівської області з позовом до Стрийської міської ради про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі. Рішенням господарського суду від 25.04.2018 у справі 914/2687/17 у задоволенні позовних вимог ФОП Борис Ю.З. та ФОП Попів О.І. відмовлено. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 18.12.2018 рішення Господарського суду Львівської області від 25.04.2018 у справі № 914/2687/17 залишено без змін, в задоволенні апеляційної скарги ФОП Іваницької Г.Р. відмовлено.

В постанові від 18.12.2018 у справі № 914/2687/17 суд апеляційної інстанції, посилаючись на положення статей 377, 344 Цивільного кодексу України, частину 3 статті 7 Закону України "Про оренду землі", зазначив, що якщо попередній власник житлового будинку (будівлі, споруди) користувався земельною ділянкою, на якій розміщено відповідне нерухоме майно на підставі договору оренди, новий власник може вимагати переоформлення права користування земельною ділянкою на своє ім`я в установленому законом порядку. Судом апеляційної інстанції зазначено, що ФОП Попів О.І. та ФОП Борис Ю.З. на підставі договору купівлі продажу від 04.12.2012 було продано Іваницькій Г.Р. магазин, незавершений будівництвом, готовністю 53%, що розташований на земельній ділянці площею 0,0126 га цільове призначення якої - землі житлової та громадської забудови. Пунктом 11 договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва від 04.12.2012 обумовлено, що право власності на незавершений будівництвом магазин виникає у покупця з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації цього договору. Всупереч п. 11 вищевказаного договору такий договір не пройшов державну реєстрацію, відповідно до Іваницької Г.Р. не перейшло право власності на об`єкт незавершеного будівництва, а відтак і право користування земельною ділянкою на підставі вищезазначеного договору.

В постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.03.2019 у справі № 914/2687/17 встановлено, що ФОП Борис Ю.З. та ФОП Попів О.І. не були власниками будівлі магазину (об`єкта нежитлової нерухомості), загальною площею 128,3 кв.м, що знаходиться по АДРЕСА_1, а тому набуття Іваницькою Г.Р . права власності на будівлю магазину, загальною площею 128,3 кв.м на підставі рішення Стрийської міської ради № 226 від 20.09.2012 (а не на підставі угоди укладеної між позивачами), не надає право останній користуватись земельною ділянкою, на якій знаходиться зазначена будівля, на тих самих умовах, що були у Бориса Ю.З. та Попіва О.І. згідно з договором оренди землі від 15.10.2008.

В ухвалі Апеляційного суду Львівської області від 21.09.2018 у справі № 2-1237/11 колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ зазначила, що Іваницька Г.Р. не є власником земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , а також не є такою особою, в користування якої надано дану земельну ділянку її розпорядником.

Частиною 2 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у господарському процесі передбачені ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як наголосив Верховний Суд у постанові від 13.08.2019 року у справі № 910/11164/16 преюдиціальність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Правило про преюдицію спрямоване не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Суд зазначає, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

З урахуванням преамбули та статті 6 Конвенції про захист прав та свобод людини, рішеннями Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдінг" проти України" (заява № 48553/99) і від 28.10.1999 у справі "Брумареску проти Румунії" (заява № 28342/95) встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає, серед іншого, те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Виходячи із викладеного вище, суд зазначає, що позивачем 04.12.2012 було набуто лише право власності на об`єкт незавершеного будівництва, (магазин, незавершений будівництвом, готовністю 53%), будівництво якого було завершено та зареєстровано право власності у встановленому порядку лише 21.11.2016, тому ним невірно обраний спосіб захисту порушених прав шляхом визнання недійсними рішень Стрийської міської ради; визнання недійсною додаткової угоди; визнання неправомірними дій Стрийської міської ради; визнання поновленим договору оренди шляхом укладення додаткової угоди, оскільки приписи ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України до спірних правовідносин не можуть застосовуватися.

При цьому суд зауважує, що тривалий розгляд справи зумовлений також намаганням суду сприяти примиренню між позивачем та третьою особою ( ОСОБА_3 ), як суміжним землекористувачем в частині меж, конфігурації та розміру земельної ділянки на АДРЕСА_1, кадастровий номер 4611200000:06:014:0025, площею 0,0126 га, зважаючи на те, що за даними позивача фактичний розмір вказаної земельної ділянки є меншим ніж 0,0126 га, у зв`язку з її частковим зайняттям суміжним землекористувачем ( ОСОБА_3 ), та пропозицією представника позивача щодо приведення площі земельної ділянки до фактичних розмірів, шляхом її поділу на дві земельні ділянки орієнтовною площею 0,0115 га та 0.0011 га, із передачею позивачу в користування саме земельної ділянки орієнтовною площею 0.0115 га.

Зважаючи на наявність рішення Стрийської міської ради від 20.12.2013 № 405, яким надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ФОП Іваницькій Г.Р. на АДРЕСА_1 площею 0,0115 га для передачі в оренду для комерційних цілей (будівництво торгового об`єкту), належним способом захисту права позивача на оформлення користування земельною ділянкою для обслуговування належного на праві власності позивачу об`єкта нерухомості, зважаючи на приписи ст. 123 ЗК України, буде забезпечення реалізації вказаного рішення Стрийської міської ради.

Таким чином, на підставі зазначеного вище, суд дійшов висновку відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повністю.

При цьому, зважаючи на висновок суду про безпідставність позовних вимог, у суду відсутні підстави для задоволення заяви відповідача -1 про застосування до позовних вимог позовної давності.

Судом також не встановлено достатніх правових підстав для задоволення клопотання позивача від 13.05.2019 про постановлення у даній справі окремої ухвали.

Судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України, залишаються за позивачем повністю.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 74, 75, 76, 77, 78, 86, 129, 145, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. В задоволенні позову відмовити повністю.

2. Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 19.12.2019.

Суддя Манюк П.Т.