Рішення
від 09.12.2019 по справі 916/1426/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" грудня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/1426/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.,

при секретарі судового засідання Кришталь Д.О.

розглянувши у судовому засіданні справу №916/1426/19

за позовом 1) Громадської організації "Товариство сприяння обороні України"

2) Підприємство "Одеський обласний морський спортивний клуб" Товариства сприяння обороні України;

до відповідачів:

1) Одеська міська рада

2) Комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації" Одеської міської ради

3) Приватне підприємство "СПС-Ріелт"

4) Виконавчий комітет Одеської міської ради

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Одеська обласна організація товариства сприяння обороні України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів: Департамент комунальної власності Одеської міської ради

про визнання незаконними та скасування рішень, визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання недійсним договору купівлі-продажу та скасування державної реєстрації та визнання недійсним договору оренди землі, -

за участю представників :

від позивача-1: Берковська О.М., ордер КВ №412966 від 02.05.2019р.,

від позивача-2: Берковська О.М., довіреність від 06.08.2019р.

від відповідача-1: Степанишина А.С., довіреність №310/вих.-мр від 28.12.2018р.

від відповідача-2: не з`явився;

від відповідача-3: Баранек О.В., ордер серія МК №122852 від 03.09.2019р;

від відповідача-4: Степанишина А.С. довіреність № 02.2-20/98 від 29.12.2018р.

від третіх осіб (ДКВ ОМР): Коюда М.А., довіреність №01-36/23 від 10.09.2019р.

від третьої особи на стороні позивачів: не з`явився

Суть спору: Громадська організація "Товариство сприяння обороні України" звернулась до Одеської міської ради, комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації" Одеської міської ради, приватного підприємства "СПС-Ріелт", приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Чужовської Н.Ю. з позовом, в якому просить господарський суд Одеської області:

- визнати незаконним та скасувати пункт 93 Додатку до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 20.03.2008 року № 305 "Про реєстрацію об`єктів комунальної власності м. Одеси";

- визнати незаконним та скасувати пункт 51 Рішення Одеської міської ради від 25.12.2008 року № 3767-V "Про перелік об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню, та внесення змін до рішень Одеської міської ради";

- визнати незаконним та скасувати пункт 15 Додатку до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 25.09.2008 року № 1068 "Про реєстрацію об`єктів комунальної власності м. Одеси";

- визнати недійсним свідоцтво про право власності на нежитлові будівлі (бланк серії САС № 636009), видане 13.02.2009 року виконавчим комітетом Одеської міської ради на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 25.09.2008 року № 1068, зареєстроване Комунальним підприємством "Одеське міське БТІ" у реєстрі права власності на нерухоме майно 06.05.2009р.;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових будівель що знаходяться за адресою: м. Одеса, пляж "Ланжерон", 1, та в цілому складаються з будівель літ. А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, З, И загальною площею 741,3 кв. м основною площею 669,8 кв.м., укладений 29 жовтня 2010 року між Територіальною громадою в особі Одеської міської ради (продавець) та ПП "СПС- РІЕЛТ" (покупець), посвідчений приватним нотаріусом ОМНО Левенець Т.П. та зареєстрований в реєстрі за № 677;

- скасувати державну реєстрацію права власності за ПП "СПС-Ріелт" на нерухоме майно - будівлі літ. А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, З, И, загальною площею 741,3 кв.м. основною площею 669,8 кв.м., на підставі договору купівлі-продажу р. № 677, посвідченого приватним нотаріусом ОМНО Левенець Т.М., дата прийняття рішення про державну реєстрацію 12.11.2010 р.

- визнати недійсним договір оренди землі від 31.07.2015 року, укладений між Одеською міською радою (орендодавець) і ПП "СПС-Ріелт" (орендар), серія та номер: 2277, посвідчений приватним нотаріусом ОМНО Чужовською Н.Ю.

- скасувати державну реєстрацію договору оренди землі від 31.07.2015 року, укладеного між Одеською міською радою (орендодавець) і ПП "СПС-Ріелт" (орендар), серія та номер: 2277, посвідченого приватним нотаріусом ОМНО Чужовською Н.Ю., дата і час державної реєстрації 31.07.2015 11:02:22, номер запису про інше речове право: 10636182.

- скасувати рішення про державну реєстрацію договору оренди землі, індексний номер: 23306069 від 31.07.2015 11:18:42, приватний нотаріус ОМНО Чужовська Н.Ю.

В обґрунтування позовних вимог Громадська організація "Товариство сприяння обороні України" (надалі ГО ТСОУ ) посилається на те, що Підприємству "Одеський обласний морський спортивний клуб" Товариства сприяння обороні України (надалі - Підприємство ООМСК ТСО) належить нерухоме майно (нежитлові будівлі) загальною площею 787,1 кв.м., розташовані на земельній ділянці площею 5094 кв.м. за адресою: м. Одеса, пляж Ланжерон,1. Також у довгостроковому користуванні Підприємства ООМСК ТСО перебуває земельна ділянка, на якій розташоване вищевказане нерухоме майно.

Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, наведений у позовній заяві та становить 68 289 грн.

У відзиві за вх.№11689/19 від 11.06.2019р. відповідач-1 (Одеська міська рада) просить суд відмовити у задоволенні позову із посиланням на те, що ОМР не приймалось рішення від 20.03.2008р. №305 Про реєстрацію об`єктів комунальної власності м. Одеси та від 25.09.2008р. №1068 Про реєстрацію об`єктів комунальної власності м. Одеси . Також ОМР зазначає, що на підставі Постанови КМУ від 05.11.1991р. №311 Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю) рішенням Одеської обласної ради народних депутатів від 25.11.1991р. №266-ХХІ затверджені Перелік державного майна, що передано у власність Одеської обласної ради (додаток 1) та Перелік державного майна, що передається у власність міст обласного підпорядкування (додаток 2), згідно з п.1 розділу Житлово-комунальне господарство додатку 2 до вказаного рішення у комунальну власність м. Одеси передано весь житловий та нежитловий фонд місцевих Рад народних депутатів, до категорії якого, віднесено, зокрема, спірне нерухоме майно. На підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 25.09.2008р. №1068 Про реєстрацію об`єктів комунальної власності м. Одеси територіальній громаді міста Одеси в особі ОМР видано свідоцтво про право власності на спірні нежитлові будівлі. Також ОМР зазначає, що твердження позивача щодо належності спірного майна ТСОУ станом на час прийняття ОМР спірних рішень, спростовується самим позивачем у позові, оскільки рішення господарського суду Одеської області від 21.12.2005р. у справі № 25/289-05-10101, яким було визнано право власності на спірні нежитлові будівлі за підприємством Одеський обласний морський спортивний клуб Товариства сприяння обороні України , скасовано постановою Вищого господарського суду України від 21 грудня 2006р., тобто станом на 2008р. у ТСОУ не було жодних прав на нежитлові будівлі за адресою: м. Одеса, Ланжерон пляж, 1. Як зазначає відповідач-1, будь-яких доказів на підтвердження права власності громадської організації Товариство сприяння обороні України на спірну будівлю позивачем не надано. Таким чином, відповідач-1 вважає, що відсутність у позивача права на будівлю унеможливлює звернення з даним позовом до суду з підстав порушення його права. Також відповідач-1 зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували наявність у позивача права власності чи права користування спірною будівлею, а тому задоволення позовних не призведе до відновлення прав та законних інтересів саме позивача.

У відповіді на відзив відповідача - Одеської міської ради за вх.№12923/19 від 01.07.2019р. позивач зазначає, що спірні рішення від 20.03.2008р. та від 25.09.2008р. прийняті ВК ОМР, а оскільки виконавчий комітет не с самостійною юридичною особою, у якості відповідача залучається відповідно Одеська міська рада. Щодо тверджень відповідача-1 про набуття ним спірних будівель у власність на підставі постанови КМУ від 05.11.1991 р. №311 та рішення Одеської обласної ради від 25.11.1991р. № 266-ХХІ позивач зазначає, що у Переліку державного майна, що передається у власність міст обласного підпорядкування, на який посилається ОМР, не міститься спірний об`єкт нерухомого майна, при цьому площа об`єкту - 741,3 кв.м. з`явилась значно пізніше 1991р., а саме - під час проведення технічної інвентаризації у 2008р. Щодо посилань відповідача-1 на відсутність у позивача права на спірні нежитлові будівлі позивач вказує, що відповідно до Статуту ТСОУ має право на майно усіх підпорядкованих йому організацій, у тому числі й на майно підпорядкованому йому Підприємства Одеський обласний морським спортивний клуб ТСОУ. Щодо посилань відповідача-1 на обов`язковість рішень господарських судів у справі №25/289-05-10101 для даної справи, позивач зазначає, що він не приймав участі у справі №25/289-05-10101, окрім того, у справі №25/289-05-10101 предметом позову була незаконність дій БТІ щодо відмови в проведенні державної реєстрації права власності, спору про належність майна тій чи іншій особі на той час не бую. Належність нежитлових будівель до майна ТСОУ учасниками справи (в т. ч. Одеською міською радою) не заперечувалась, майно ТСОУ лише було визначено судами як загальнодержавне. При цьому позивач також зазначає, що ОМР жодним чином не доведено її права на спірне майно.

У відзиві на позовну заяву за вх.№12996/19 від 01.07.2019р. відповідач-2 (КП "Бюро технічної інвентаризації" Одеської міської ради) просить суд відмовити у задоволенні позову із посиланням на те, що реєстрація права власності на спірне нежитлове приміщення за територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради була проведена відповідно до діючого на той час законодавства у сфері державної реєстрації. Щодо скасування державної реєстрації права власності, відповідач-2 зазначив, що він не є суб`єктом державної реєстрації прав, не має доступу до Державного реєстру прав, відповідно до Закону припинило виконання тимчасово делегованих державою повноважень у сфері державної реєстрації прав 01.01.2013р., а тому не має відповідної компетенції щодо скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

04.07.2019р. за вх.№2-3167/19 господарським судом одержано заяву про застосування наслідків спливу позовної давності, згідно з якою відповідач-1 просить суд застосувати наслідки спливу позовної давності до позовних вимог ГО Товариство сприяння обороні України до Одеської міської ради, КП Бюро технічної інвентаризації , ПП СПС-Ріелт , приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Чужовської Н.Ю. про визнання незаконними та скасування рішень, визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання недійсним договорів купівлі-продажу та оренди землі, скасування державної реєстрації та відмовити у задоволенні позову. При цьому відповідач-1 зазначає, що позивачем у справі пропущений строк, в межах якого він міг звернутись до суду з вимогами, викладеними у позовній заяві, оскільки рішення ВК ОМР ради від 20.03.2008р. №305 Про реєстрацію об`єктів комунальної- власності м. Одеси з додатками опубліковано на офіційному веб-сайті Одеської міської ради 29.03.2008р., а рішення ОМР від 25.12.2008р. №3767-V Про перелік об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню, та внесення змін до рішень Одеської міської ради , опубліковано на офіційному веб-сайті Одеської міської ради 21.01.2009р., отже позивач повинен був дізнатися про оспорюванні рішення з офіційних джерел Одеської міської ради, на яких оприлюднено оскаржувані рішення. Таким чином відповідач-1 вважає, що позивачем пропущений строк позовної давності щодо вимог про визнання незаконними та скасування вищевказаних рішень або їх частин сплинув 29.03.2011р. та 21.01.2012р. відповідно. Щодо вимог про визнання незаконним свідоцтва, рішення ВК ОМР від 25.09.2008р. №1068, на підставі якого видане свідоцтво, визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 29.10.2010р. №677, скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсним договору оренди землі від 31.07.2015р. №2277, скасування державної реєстрації договору оренди землі, скасування рішення про державну реєстрацію договору оренди землі, відповідач-1 зазначає, що позивач, вважаючи себе власником спірного майна, зобов`язаний був це майно утримувати, що унеможливлює необізнаність позивача про видачу свідоцтва про право власності територіальної громади м. Одеси на спірне майно, подальше його відчуження на користь ПП СПС-Ріелт та державну реєстрацію останнім свого права. При цьому відповідач-1 посилається на правову позицію Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 22.02.2017р. у справі №6-17цс17.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.07.2019р. залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Підприємство "Одеський обласний морський спортивний клуб" Товариства сприяння обороні України та Одеську обласну організацію Товариства сприяння обороні України, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів Департамент комунальної власності Одеської міської ради.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.07.2019р. клопотання Громадської організації "Товариство сприяння обороні України" про залучення співвідповідача за вх.№2-3461/19 від 22.07.2019р. задоволено. Залучено до участі у справі в якості нового відповідача - Виконавчий комітет Одеської міської ради.

У поясненнях за вх.№15639/19 від 06.08.2019р. третя особа (Одеська обласна організація товариства сприяння обороні України) просить суд розглядати справу за відсутністю представника останньої, позов підтримала, із посиланням на те, що станом на 2008 рік (на момент передачі будівель до комунальної власності територіальної громади м. Одеси) право власності на нерухоме майно було незареєстроване, однак будівлі належали виключно Підприємству ООМСК ТСО, у власність інших осіб будівлі не передавалися.

У поясненнях за вх.№15640/19 від 06.08.2019р. третя особа (Підприємство Одеський обласний морський спортивний клуб Товариства сприяння обороні України) просить суд справу розглядати без її участі, позов підтримала в повному обсязі із посиланням на те, що Підприємство ООМСК ТСО належить до складу ГО ТСОУ , є його структурним підрозділом, та є правонаступником ООМСК ТСОУ. В свою чергу ГО ТСОУ відповідно до Статуту має право володіння, користування і розпорядження майном, набутим товариством, а також його відокремленими підрозділами та іншими, створеними юридичними особами, у спосіб, що не заборонений законодавством. Спірні нежитлові будівлі будувались за рахунок Підприємства ООМСК ТСО (його попередників) та ніколи не належали іншим особам. Окрім того, третя особа просила суд розглядати справу за відсутності її представника.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.08.2019р. заяву ГО ТСОУ про залишення без розгляду частини позовних вимог за вх.№15681/19 від 07.08.2019р. задоволено. Позовні вимоги ГО ТСОУ про визнання недійсним договору оренди землі від 31.07.2015 року, укладеного між Одеською міською радою і ПП "СПС-Ріелт", серія та номер: 2277, посвідченого приватним нотаріусом ОМНО Чужовською Н.Ю.; скасування державної реєстрації договору оренди землі від 31.07.2015 року, укладеного між Одеською міською радою і ПП "СПС-Ріелт", серія та номер: 2277, посвідченого приватним нотаріусом ОМНО Чужовською Н.Ю., дата і час державної реєстрації 31.07.2015 11:02:22, номер запису про інше речове право: 10636182; скасування рішення про державну реєстрацію договору оренди землі, індексний номер:23306069 від 31.072015 11:18:42, приватний нотаріус ОМНО Чужовською Н.Ю. у справі № 916/1426/19 залишено без розгляду.

У відзиві за вх.№16244/19 від 14.08.2019р. відповідач-4 (Виконавчий комітет Одеської міської ради) просив суд відмовити у задоволенні позову із посиланням на те, що територіальна громада міста Одеса в особі ОМР була власником спірної нежитлової будівлі на підставі свідоцтва про право власності від 13.02.2009р. САС №636009, право власності було набуло ОМР на підставі постанови КМУ від 05.11.1991р. №311 Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю) , рішення Одеської обласної ради народних депутатів від 25.11.1991 р. № 266-ХХІ . Також відповідач-2 зазначає, що станом на 2008р. у ТСОУ не було жодних прав на нежитлові будівлі, за адресою: м. Одеса, Ланжерон пляж. 1, та посилається на встановлені у справі №25/289-05-10101 обставини із зазначенням, що господарськими судами вже встановлено відсутність прав ГО ТСОУ на спірні нежитлові будівлі. Як зазначає відповідач-2 в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували наявність у позивача права власності чи права користування спірною будівлею, а тому в даному випадку задоволення позовних вимог про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності, визнання недійсним договору купівлі-продажу об`єкта нерухомого майна, скасування державної реєстрації права власності на належне ПП СПС-Ріелт нерухоме майно не призведе до відновлення прав та законних інтересів саме позивача.

У відповіді на відзив відповідача - ВК ОМР за вх.№17577/19 від 02.09.2019р. позивач (ГО ТСОУ ) зазначив, що аргументи відповідача-2 не підтверджені належними і допустимими доказами, у рішенні від 11.01.1992р. №2 та його додатку №1 державний житловий та нежитловий фонд... та рішенні від 06.04.1992р. №104 спірне майно не значиться (не конкретизоване). Також ГО ТСОУ зазначає, що в акті приймання-передачі державного майна в комунальну власність міста Одеси по галузі житлово-комунальне господарство від 18.02.1992р. спірне майно не вказане. Окрім того, ГО ТСОУ посилається на те, що у рішенні Одеської обласної ради народних депутатів від 25.11.1991р. №266-ХХІ відсутня конкретизація майна нежитлового фонду, що позбавляє відповідачів стверджувати про передачу спірних будівель до комунальної власності територіальної громади міста, із посиланням при цьому на аналогічний висновок міститься у постанові ВГСУ від 19.08.2010р. у справі №15/74-09-3246. Також ГО ТСОУ зазначає, що спірне нерухоме майно ніколи не перебувало у державній власності, і відповідно, не могло бути передано державою у комунальну власність, що підтверджується, зокрема, листом ФДМУ від 12.07.2019р. №10-24-12849. Щодо посилань відповідача на відсутність прав ГО ТСОУ на нежитлові будівлі, що вже було встановлено господарськими судами, позивач зазначає, що ГО ТСОУ не приймав участі у справі №25/289-05-10101, спору про належній майна особі у справі №25/289-05-10101 не було.

У запереченнях (в порядку ст.167 ГПК України) за вх.№18288/19 від 10.09.2019р. відповідач-4 (Виконавчий комітет Одеської міської ради) зазначає, що лист ФДМУ, на який посилається ГО ТСОУ , не підтверджує факт того, що майно за адресою: м. Одеса, пляж Ланжерон, 1, не перебувало у державній власності, а лише підтверджує відсутність відомостей про вказане нерухоме майно на теперішній час в Єдиному реєстрі об`єктів державної власності.

У письмових поясненнях за вх.№18824/19 від 17.09.2019р. третя особа (Департамент комунальної власності Одеської міської ради) підтримує правову позицію Одеської міської ради та не погоджується з позовом ГО ТСОУ , вважає його необґрунтованим та такими, що не підлягає задоволенню із посиланням на те, що станом на 2008р. у ТСОУ не було жодних прав на нежитлові будівлі за адресою: м. Одеса, Ланжерон пляж, 1, судовими рішеннями у справі №25/289-05-10101 встановлено відсутність прав ГО ТСОУ на спірні нежитлові будівлі. Також третя особа зазначає, що відсутність у позивача прав на будівлю унеможливлює звернення з даним позовом до суду з підстав порушення його права; в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували наявність у позивача права власності чи права користування спірною будівлею, а тому в даному випадку задоволення позовних вимог про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності, визнання недійсним договору купівлі-продажу об`єкта нерухомого майна, скасування державної реєстрації права власності на належне ПП СПС-Ріелт нерухоме майно, скасування права оренди земельної ділянки комунальної власності ПП СПС-Ріелт не призведе до відновлення прав та законних інтересів саме позивача. Окрім того, ДКВ ОМР зазначає, що у складі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПП СПС-РІЕЛТ відсутні будь-які відомості щодо попереднього землекористувача.

У відзиві на позовну заяву за вх.№1956/19 від 25.09.2019р. ПП СПС-Ріелт заперечив проти задоволення позову та просив суд відмовити у його задоволенні із посиланням на те, що знаходження майна на балансі підприємства та користування земельною ділянкою не є правовстановлюючими документами і не встановлюють наявність права власності, отже ГО ТСОУ не є та ніколи не був власником спірного майна, жодного підтверджуючого документу до суду не надано. Також ПП СПС-Ріелт зазначає, що ГО ТСОУ не доведено які його права порушено, або оспорюються. Окрім того, ПП СПС-Ріелт заперечив проти задоволення вимог про стягнення вказаної суми витрат на правову допомогу.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.10.2019р. задоволено клопотання Громадської організації Товариство сприяння обороні України за вх.№18501/19 від 12.09.2019р. та заяву Приватного підприємства СПС-Ріелт за вх.№18808/19 від 17.09.2019р. про об`єднання в одне провадження справ №916/1426/19 та №916/2600/19. Об`єднано в одне провадження справи №916/1426/19 та №916/2600/19. Присвоєно об`єднаній справі №916/1426/19.

Так, у позовній заяві у справі №916/2600/19 ГО ТСОУ та Підприємство ООМСК ТСОУ звернулись до Одеської міської ради та ПП СПС-РІЕЛТ про визнання незаконним та скасування рішення Одеської міської ради від 10.06.2015р. №6790-VI Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,4754 га, за адресою: м. Одеса, пляж Ланжерон , 1, для експлуатації та обслуговування оздоровчого центру та надання її Приватному підприємству СПС-ріелт в оренду та про визнання недійсним договору оренди землі від 31.07.2015р., укладеного між Одеською міською радою, що діяла від імені та в інтересах Територіальної громади міста Одеси (орендодавець) і Приватним підприємством СПС-ріелт (орендар), серія та номер: 2277, посвідчений приватним нотаріусом ОМНО Чужовською Н.Ю.

В обґрунтування позовної заяви позивачі вказують, що рішення і дії Одеської міської ради щодо передачі земельної ділянки ПП СПС-Ріелт в оренду є незаконними з підстав незаконності набуття останнім права власності на нерухоме майно, що слугувало передумовою подальшої передачі землі в оренду та з підстав того, що це порушує права Підприємства ООМСК ТСОУ на право тимчасового користування землею за діючим договором від 20.03.2001р.

У відзиві за вх.№19033/19 від 19.09.2019р. у справі №916/2600/19 ОМР заперечила проти позову та просила відмовити у його задоволенні із посиланням на те, що ПП СПС-Ріелт як власник нежитлової будівлі загальною площею 741,3 кв.м. за адресою: м. Одеса, Ланжерон пляж, 1, має право користування земельною ділянкою, на якій вона розміщена, в свою чергу у позивача немає жодних речових прав на нежитлові будівлі за адресою: м. Одеса, Ланжерон пляж, 1. Окрім того, ОМР посилається на пропущення позивачем строку, в межах якого він міг звернутись до суду з вимогами, викладеними у позовній заяві.

У відзиві на позовну заяву за вх.№20209/19 від 03.10.2019р. у справі №916/2600/19 ПП СПС-Ріелт просило суд відмовити у задоволенні позову з підстав того, що особа, яка набула право власності на нерухоме майно фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розташоване у тому обсязі і на тих умовах як і у попереднього власника. При цьому договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно. Також ПП СПС-Ріелт заявив про застосування строку позовної давності до позовних вимог позивачів. Окрім того, у відзиві ПП СПС-Ріелт заявив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і очікує понести у зв`язку з розглядом справи складає 10000 грн.

У відповіді на відзив відповідача - ПП СПС-Ріелт за вх.№20754/19 від 10.10.2019р. ГО ТСОУ зазначив, що спірне нерухоме майно належало підприємству ООМСК та було побудовано його попередниками на земельній ділянці, що перебувала у його (їх (попередників) з 1951 року. За посиланнями ГО ТСОУ про будівництво будівель саме за рахунок підрозділів ТСОУ свідчить, зокрема, акт приймання будинку (споруди) 1982 року; також у рішенні ВК ОМР від 31.03.2000р. та в самому договорі на право тимчасового користування землею від 20.03.2001р. вказано, що земельна ділянка передається у користування для експлуатації й обслуговування будівель та споруд клубу та комплексного благоустрою прилеглої території , тобто станом на 2000-2001 р.р. належність будівель клубу Одеською міською радою не заперечувалось. Як зазначає ГО ТСОУ в 2008 році - станом на час вибуття із володіння Підприємства ТСОУ спірні будівлі належали клубу, хоча право власності на них на то час не було зареєстровано.

16.10.2019р. за вх.№2-5056/19 господарським судом одержано клопотання про застосування наслідків спливу позовної давності, згідно з яким ПП СПС-Ріелт заявив про застосування наслідків спливу позовної давності зважаючи на те, що оспорювані рішення були опубліковані в установленому законом порядку.

У відповіді на відзив відповідачів - ПП СПС-Ріелт та Одеської міської ради за вх.№21534/19 від 21.10.2019р. позивачі зазначили, що будь-які обставини, які встановлювались у справі №25/289-05-10101 не мають преюдиціального значення для даної справи, оскільки ГО ТСОУ не був ані стороною, ані учасником справи №25/289-05-10101. Також позивачі зазначають, що їх право на спірне майно виникло значно раніше, аніж з моменту набрання законної сили рішенням від 21.12.2005р. у справі №25/289-05-10101, це право існувало вже на момент укладання договору довгострокового користування землею 20.03.2001р. між Одеським обласним морським спортивним клубом та Одеською міською радою. При цьому позивачі вказують, що спір у даній стосується незаконності відчуження будівель клубу, як первісне, і як наслідок - похідне незаконність передачі земельної ділянки в оренду. Окрім того, позивачі стверджують, що про факт незаконності відчуження нерухомого майна Одеською міською радою позивач - ГО ТСОУ дізнався після одержання листа Одеської обласної організації ТСОУ в квітні 2019 року, а про існування договору оренди - з державного реєстру речових прав вже після одержання цього листа.

02.12.2019р. за вх.№24886/19 господарським судом одержано від ПП СПС-Ріелт заяву, в якій відповідач-3 просить стягнути з ГО ТСОУ на його користь витрати на правову допомогу у розмірі 15000 грн.

У запереченні проти заяв (клопотань) відповідачів щодо застосування строків позовної давності за вх.№24940/19 від 03.12.2019р. позивачі стверджують, що дізнались про спірні рішення щодо нерухомого майна під час інвентаризації майна з листа Одеської обласної організації ТСОУ у 2019 році та опублікування спірних рішень на офіційному сайті не можуть слугувати доказом того, що ГО ТСОУ міг (повинен був) дізнатись раніше.

У судовому засіданні 09.12.2019р. представник позивачів підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представники відповідачів-1,3,4 заперечили проти задоволення позову та просили суд відмовити у його задоволенні.

Відповідач -2, який про дату, час і місце судового засідання повідомлений шляхом надіслання на адресу відповідача -2 відповідної ухвали, у судове засідання не з`явився та про причини свого нез`явлення суд не повідомив.

Третя особа (Одеська обласна організація товариства сприяння обороні України) у судове засідання не з`явилась та у поясненнях за вх.№15640/19 від 06.08.2019р. повідомила суд про розгляд справи за її відсутністю у судових засіданнях.

На підставі ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 09.12.2019р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивачів, відповідачів-1,3,4 та третьої особи (ДКВ ОМР), господарським судом встановлено:

Відповідно до Статуту Всесоюзного добровільного товариства сприяння армії, авіації та флоту (ДТСААФ СРСР), затвердженого Х Всесоюзний з`їздом ДТСААФ від 1988р., Всесоюзне добровільне товариство сприяння армії, авіації та флоту - масова оборонно-патріотична організація громадян СРСР.

Згідно з п.53 Статуту Всесоюзного добровільного товариства сприяння армії, авіації та флоту (ДТСААФ СРСР) Центральний комітет ДТСААФ СРСР, ЦК ДТСААФ союзних республік, краєві, обласні, окружні, міські, районні комітети та комітети первісних організацій ДТСААФ, а також об`єднання, підприємства, організації, науково-конструкторські бюро та інші установи, створені ЦК ДТСААФ СРСР, ЦК ДТСААФ союзних республік, краєвими та обласними комітетами Товариства у відповідності до положень та статутів про них, які мають відокремлене майно та перебувають на окремому балансі,є юридичними особами. Відповідно до діючого законодавства вони мають право розпоряджатись майном та засобами, відкривати та закривати розрахункові та поточні рахунки в кредитних установах, здійснювати по ним грошово-розрахункові операції, укладати договори та угоди, видавати довіреності, бути позивачами та відповідачами в суді, арбітражі, придбати, реалізовувати та орендувати майно, проводити платні заходи, пов`язані з діяльністю Товариства, здійснювати будівництво, ремонт, розширення, реконструкцію та технічне переозброєння підприємств, учбових організацій, спортивних та інших споруд.

Відповідно до Статуту Товариства сприяння обороні України (ТСО України), який затверджений VІІ (позачерговим з`їздом) ТСО України 26.09.1991р. та зареєстрований Міністерством юстиції України 10.10.1991р., із змінами і доповненнями внесеними на ХІ (позачерговому) з`їзді ТСО України 25.04.2007р., Товариство сприяння обороні України є всеукраїнським громадським добровільним оборонно-патріотичним і спортивно-технічним об`єднанням громадян. Товариство є правонаступником ДТСААФ УРСР.

Відповідно до Статуту Громадської організації Товариство сприяння обороні України , затвердженого постановою XIV (позачергового) З`їзду Товариства сприяння обороні України (ТСО України) від 07.12.2016р. Товариство сприяння обороні України (ТСО України) (Товариство) є неприбутковим громадським об`єднанням, яке утворене на установчих зборах засновників і діє у організаційно-правовій формі як громадська організація, що створена на основі єдності інтересів для спільної реалізації мети і завдань, передбачених цим Статутом. Товариство є правонаступником ДТСААФ УРСР. Для здійснення своїх програмних та статутних цілей і завдань Товариство має право володіти, користуватись і розпоряджатися коштами та іншим майном, яке відповідно до закону набуте Товариством (Відокремленими підрозділами Товариства та іншими, створеними Товариством юридичними особами) у спосіб, що не забороняється законом.

Відповідно до Статуту Одеської обласної організації Товариства сприяння обороні України (ТСО України), затвердженого на ХХІІ (позачерговій) конференції Одеської обласної організації Товариства сприяння обороні України від 07.03.2017р. Одеська обласна організація Товариства сприяння обороні України є Відокремленим підрозділом обласного рівня, що є неприбутковим громадським об`єднанням, основою метою якої не є одержання прибутку. Одеська обласна організація Товариства сприяння обороні України є правонаступником Одеської обласної організації ДТСААФ УРСР. Одеською обласною організацією утворені навчальні і спортивно-технічні заклади, в т.ч. Підприємство Одеський обласний морський спортивний клуб Товариства сприяння обороні України.

Згідно з п.7.2. Статуту для здійснення своїх програмних та статутних цілей і завдань Відокремлений підрозділ має право володіти, користуватись і розпоряджатись коштами та іншим майном, яке відповідно до закону, набуте Відокремленим підрозділом Товариства та створеними відокремленим підрозділом юридичними особами у спосіб, що не забороняється чинним законодавством України, або передане Товариством у володіння, користування та розпорядження Відокремленому підрозділу. Користування та розпорядження майном здійснюється у відповідності до Положення, затвердженого в порядку, передбаченому Статутом Товариства, Загальними зборами Товариства.

Відповідно до Статуту Підприємства Одеський обласний морський спортивний клуб Товариства сприяння обороні України, затвердженого рішенням Бюро Одеської обласної організації Товариства сприяння обороні України (протокол №2 від 11.03.2005р.) та зареєстрованого Жовтневою рай адміністрацією м. Одеси 18.07.2001р., реєстр.№04056836Ю0021121, із змінами станом на 11.11.2009р., Підприємство Одеський обласний морський спортивний клуб Товариства сприяння обороні України є унітарним підприємством, заснованим на власності об`єднання громадян Одеської обласної організації Товариства сприяння обороні України , іменованого в подальшому засновник, згідно з вимогами ГК України, законів України Про об`єднання громадян , Про власність , Про освіту , Про професійно-технічну освіту та інших, з метою виконання статутних завдань і цілей засновника шляхом здійснення господарської та іншої комерційної діяльності. Рішення про створення підприємства прийнято за згодою Центрального комітету Товариства сприяння обороні України. Засновником підприємства є Одеська обласна організація Товариства сприяння обороні України.

Відповідно до п.1.2 Статуту Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, основні і оборотні засоби, розрахункові (поточні), валютні та інші рахунки в установах банків, круглу печатку, штампи і бланки зі своєю назвою та ідентифікаційним кодом, комерційне (фірмове) найменування, свою торгівельну марку, виступає позивачем і відповідачем у суді, господарському суді та третейському суді.

Згідно з п.4.1 Статуту Підприємство є правонаступником Одеського обласного морського спортивного клубу Товариства сприяння обороні України, зареєстрованого Одеською обласною державною адміністрацією України 22.02.1993р., реєстраційний №65-99-93 код ЄДРПОУ 19209760.

Відповідно до п.3.2 Статуту для діяльності підприємства сформований статутний фонд у розмірі 200 грн. Внесок здійснений шляхом внесення грошей.

Згідно з п.3.3 Статуту майно підприємства згідно з чинним законодавством статутом належить йому на праві власності.

Також господарським судом встановлено, що рішенням Виконавчого комітету Одеської обласної Ради депутатів трудящих від 15.02.1951р. №235 Про будівництво водної станції Добровільного Товариства Сприяння Військово-Морського Флоту /ДТ СВМФ / в м. Одесі зобов`язано Виконавчий комітет Міської ради депутатів трудящих до 25.02.1951р. відвести і закріпити за ДТ СВМФ земельну ділянку для будівництва водної станції; зобов`язано Облпроект виготовити кошторисно-технічну документацію за замовленням Обласного комітету ДТ СВМФ; зобов`язано Будівельний трест №1 Головморбудівництва укласти з Обласним комітетом ДТ СВМФ договір на виробництво робіт по будівництву водної станції і забезпечення закінчення будівництва в ІІІ-му кварталі 1951р.

Рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради депутатів трудящих від 27.02.1951р. №210 Про відвід земельної ділянки в парку ім. Шевченко у рятувальної станції Одеському обласному комітету ДТ СВМФ під будівництво водної станції задоволено прохання Одеського обласного комітету ДТ СВМФ відвести йому вільну земельну ділянку площею 0,5 га в парку ім. Шевченко у Рятувальної станції під будівництво водної станції.

Згідно з Випискою з постанови Ради Міністрів Української РСР від 12.09.1961р. №2581 Про об`єднання українських товариств ДОТОСАРМУ, ДОТОСААФ і ДОТОСФЛОТУ в Українське республіканське добровільне товариство сприяння армії, авіації і флоту об`єднано українські товариства ДОТОСААФ, ДОТОСАРМ, і ДОТОСФЛОТ в Українське республіканське добровільне товариство сприяння армії, авіації і флоту (ДОТОСААФ УРСР).

21.07.1982р. Головою Одеського обласного комітету ДТ СААФ затверджено Акт приймання будинку (споруди) Полігону з боротьби за живучість корабля на водній станції Одеської морської школи ДТ СААФ державною комісією, згідно з яким забудовником Одеською морською школою прийнятий від будівельної організації Виробничо-диспетчерського відділу судноремонтного заводу 32 ММ Флоту полігон. Споруда має дві секції загальний об`єм 300 куб.м., корисну площу 100 кв.м.

Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 31.03.2000р. №114 Про розгляд питання: Про надання Одеському обласному морському спортивному клубу товариства сприяння обороні України, земельної ділянки, загальною площею 0,5094 га, розташованої у прибережній зоні, за парком ім. Т.Г. Шевченка, для експлуатації й обслуговування будівель і споруд клубу затверджено проект земельної ділянки та надано Одеському обласному морському спортивному клубу товариства сприяння обороні України земельну ділянку загальною площею 0,5094 га, розташовану у прибережній зоні, за парком ім. Т.Г. Шевченка у тимчасове довгострокове користування терміном до 25 років для експлуатації й обслуговування будівель та споруд клубу та комплексного благоустрою прилеглої території, а саме земельну ділянку площею 0,3934 га за рахунок раніше наданих земель; земельну ділянку площею 0,1160 га із земель міста. Затверджено договір між Одеською міською радою та ООМСК ТСОУ.

20.03.2001р. між Одеською міською радою і Одеським обласним морським спортивним клубом товариства сприяння оборони України (землекористувач) укладений договір на право тимчасового користування землею, згідно з яким Одеська міська рада на підставі ст.3,10 Земельного Кодексу України надає, а Землекористувач приймає в тимчасове користування земельну ділянку площею 5094 кв.м. за адресою: м. Одеса. Прибережна зона за парком ім. Т.Г. Шевченка відповідно до плану тимчасового землекористування, що додається. Земельна ділянка площею 5094 кв.м. надається у тимчасове довгострокове користування терміном на 25 років з моменту ухвалення рішення Одеської міської ради №1208-ХХІІІ від 28.04.2000р. для експлуатації та обслуговування будівель та споруд клубу та комплексного благоустрою прилеглої території, а саме:

- земельна ділянка, площею 3934 кв.м., за рахунок раніше наданих земель;

- земельна ділянка, площею 1160 кв.м. із земель міста.

Розпорядженням Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 19.10.2004р. №3572 Про присвоєння поштової адреси будівлям та спорудам Одеського обласного морського спортивного клубу на пляжі Ланжерон присвоєно будівлям та спорудам Одеського обласного морського спортивного клубу на пляжі Ланжерон поштову адресу: пляж Ланжерон,1.

У листі Спеціальної комісії з питань приватизації Верховної Ради України від 22.03.2005р. №0624/15-217 повідомлено ТСО України, що майно ТСО України ніколи не перебувало у власності загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу PCP. Воно, будучи створеним за рахунок джерел обумовлених їх статутами, завжди знаходилося на самостійному балансі тих українських республіканських громадських організацій на матеріальній базі яких (внаслідок їх неодноразових реорганізацій шляхом розподілу та злиття) було створено ТСО України і на підставі ст.20 та 28 Закону України Про власність є майном цієї української громадської організації. Це обумовлено і пунктами 7.2,7.3,7.4 та 7.5 статуту ТСО України. Враховуючи наведене, у Спеціальній контрольній комісії Верховної Ради з питань приватизації вважають, що постанови Верховної Ради України №2268-ХІІ від 10.04.1992р. Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу PCP, розташовані на території України та №3943-ХІІ від 04.02.1994р. Про майно загальносоюзних організацій колишнього Союзу PCP не поширюються на майно ТСО України.

У листі Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Верховної Ради України від 22.03.2005р. №06-8/13-169 повідомлено ТСО України, що на думку Комітету, постанови Верховної Рада України від 10.04.1992р. №2268 Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу PЗP, розташовані на території України та від 04.02.1994р. №3943 Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу PCP стосуються майнових комплексів та фінансових ресурсів загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу PCP, яке належало та обліковувалось як майно центральних органів цих організацій, до яких відносилось і ДТСААФ СРСР. Тому, на думку Комітету, дія вищезазначених Постанов не поширюються на майно громадських організацій Української PCP та їх регіональних організаційних структур, які мали у власності відокремлене майно, і яке обліковувалось на окремому балансі, та мали статус юридичних осіб.

Рішенням господарського суду Одеської області від 21.12.2005р. у справі №25/289-05-10101 задоволено позов Підприємства Одеський обласний морський спортивний клуб Товариства сприяння обороні України до КП Одеське МБТІ та РОН , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Одеська обласна організація Товариства сприяння обороні України та за Підприємством Одеський обласний морський спортивний клуб Товариства сприяння обороні України визнано право власності на нежитлові будівлі загальною площею 787,1 кв.м.

05.06.2006р. КП МБТІ та РОН складений технічний паспорт на нежилі будівлі площею 787,1 м., розташовані за адресою: м. Одеса, пляж Ланжерон , 1, користувачем у технічному паспорті зазначено Одеський обласний морський спортивний клуб ТСО .

На підставі рішення господарського суду Одеської області від 21.12.2005р. у справі №25/289-05-10101 за Підприємством Одеський обласний морський спортивний клуб Товариства сприяння обороні України зареєстровано право власності на нежитлові будівлі за адресою: м. Одеса, пляж Лонжерон буд.1, про що свідчить Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості №12212714 від 19.10.2006р.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.12.2006р. рішення господарського суду Одеської області від 21.12.2005р. скасовано та справу №№25/289-05-10101 передано на новий розгляд.

Рішенням господарського суду Одеської області від 04.07.2007р. у справі №6/208-07-4905 задоволено позов Одеської міської ради до КП ОМБТІ та РОН за участю третіх осіб Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та Підприємства Одеський обласний морський спортивний клуб товариства сприяння обороні України. Зобов`язано Комунальне підприємство Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості здійснити анулювання запису про державну реєстрацію права власності на нежитлові будівлі, загальною площею 787,1 кв. м, розташовані на земельній ділянці площею 5094 кв. м за адресою: м. Одеса, пляж Ланжерон , 1 за підприємством Одеський обласний морський спортивний клуб Товариства сприяння обороні України, реєстраційний номер : 16435958, номер запису : 5789 в книзі 55 неж - 183.

Рішенням господарського суду Одеської області від 07.11.2007р. у справі №17-30-25/289-05-10101, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.01.2008р., Підприємству Одеський обласний морський спортивний клуб Товариства сприяння обороні України відмовлено у задоволенні позову до КП Одеське МБТІ та РОН , Одеської міської ради, Виконавчого комітету Одеської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Одеська обласна організація Товариства сприяння обороні України, та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради про визнання права власності на нежитлові будівлі загальною площею 787,1 кв.м., розташованих на земельній ділянці площею 5094 кв.м. за адресою м. Одеса, пляж Ланжерон,1.

При цьому у рішенні суду встановлено, що:

- Із наданих установчих документів неможливо зробити висновок, що оспорюване майно було набуто Підприємством Одеський обласний морський спортивний клуб Товариства сприяння обороні України шляхом передачі його засновником, яким є Одеська обласна організація Товариства сприяння обороні України... до статутного фонду підприємства, оскільки доказів набуття, володіння Одеською обласною організацією Товариства сприяння обороні України нежилих будівель, які розташовані за адресою: м. Одеса, пляж Ланжерон, 1, загальною площею 787,1 кв.м., позивач суду не надав та не довів належним чином ці обставини, в порушення положень ст. 34 ГПК України.

- Докази набуття Одеською обласною організацією Товариства сприяння обороні України в процесі господарської діяльності об`єкту нерухомості в матеріалах справи відсутні, яке до речі не підлягає приватизації, викупу, вилученню, передачі іншим органам і відчуження без рішення повноважних органів згідно із статутом ТСОУ. Між тим, відсутні і докази прийняття Товариством сприяння оборони України рішення щодо відчуження об`єктів нерухомості за адресою: м. Одеса, пляж Ланжерон, 1, загальною площею 787,1 кв.м., шляхом передачі до статутного фонду новоствореного підприємства Підприємства „Одеський обласний морський спортивний клуб" Товариства сприяння Обороні України.

- Крім того, рішення Одеської міської ради №1208-ХХІІІ від 28.04.2000р. „Про затвердження проекту відведення та надання Одеському обласному морському спортивному клубу товариства сприяння обороні України земельної ділянки загальною площею 0,5094 га, за адресою: м. Одеса, прибережна зона, за парком ім. Т.Г. Шевченка, для експлуатації й обслуговування будівель та споруд клубу" та договір на право тимчасового користування землею від 20.03.2001р., не є підставою виникнення права власності на нерухоме майно, розташоване на цій земельній ділянці, оскільки зазначені рішення та договір свідчать лише про визначення позивача користувачем земельної ділянки за адресою: м. Одеса, пляж Ланжерон, 1 та не може бути доказом набуття, володіння Одеською обласною організацією Товариства сприяння обороні України цим майном.

- Зокрема, статтею 1 Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" № 1540-ХП від 10 вересня 1991 року (далі - Закон № 1540-ХП від 10 вересня 1991 року) встановлено, що майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об`єктів союзного підпорядкування, розташованих на території України, є державною власністю України; згідно з постановою Верховної Ради України і№ 2268-Х1І від 10 квітня 1992 року до визначення правонаступників загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР майно та фінансові ресурси розташованих на території України підприємств, установ та об`єктів, що перебували у віданні центральних органів цих організацій, тимчасово передані Фонду державного майна України; відповідно до пункту першого постанови Верховної Ради 3 країни № 3943-ХП від 4 лютого 1994 року до законодавчого визначення суб`єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України, зазначене майно тимчасово є загальнодержавною власністю.

- У відповідності до ст.21 Закону України „Про власність", який діяв на момент прийняття наказу Одеського обласного комітету Товариства сприяння обороні України №130 від 13.11.92 р. "Про створення Одеського обласного морського спортивного клубу", пунктами 1, 3 якого створено на базі ліквідованої Одеської морської школи Одеський обласний морський спортивний клуб, було визначено, що підставою виникнення права колективної власності громадських товариств і об`єднань, до яких відноситься позивач, є зокрема добровільне об`єднання майна громадян і юридичних осіб, державні субсидії, пожертвування організацій і громадян та інші цивільно-правові угоди.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.04.2008р. у справі №17-30-25/289-05-10101 рішення господарського суду Одеської області від 07.11.2007р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.01.2008р. залишені без змін, а касаційна скарга Підприємства Одеський обласний морський спортивний клуб Товариства сприяння обороні України - без задоволення.

Ухвалою Верховного суду України від 31.07.2008р. відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови ВГСУ від 17.04.2008р.

Рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 20.03.2008р. №305 Про реєстрацію об`єктів права власності м. Одеси вирішено КП ОМБТІ та РОН провести технічну інвентаризацію та зареєструвати за Одеською міською радою об`єкти нежитлового фонду комунальної власності, згідно з додатком; оформити та видати Одеській міській раді свідоцтва про право власності на об`єкти, зазначені в додатку до цього рішення. В п.93 додатку до рішенням ВК ОМР від 20.03.2008р. №305 зазначено будівлі загальною площею 787,1 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, пляж Ланжерон , 1,

08.07.2008р. КП ОМБТІ та РОН виготовлений технічний паспорт на нежитлові будівлі за адресою: м. Одеса, пляж Ланжерон, 1. Власник - територіальна громада м. Одеси в особі Одеської міської ради.

Рішенням ВК ОМР від 25.09.2008р. №1068 Про реєстрацію об`єктів комунальної власності м. Одеси вирішено КП ОМБТІ та РОН за заявою Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради вирішено провести інвентаризацію об`єктів, зазначених у додатку до цього рішення та зареєструвати за Одеською міською радою право власності на об`єкти нежитлового фонду, згідно з додатком до цього рішення.

В п.15 додатку до рішення ВК ОМР від 25.09.2008р. №1068 вказано: будівлі, загальною площею 741,3 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, пляж Ланжерон, 1.

Рішенням Одеської міської ради від 25.12.2008р. №3767-V Про перелік об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню, та внесенню змін до рішень Одеської міської ради внесено до переліку об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню, зокрема, нежитлові будівлі загальною площею 741,3 кв.м., Ланжерон ,1, спосіб та умови продажу викуп орендарем за грошові кошти.

13.02.2009р. на підставі рішення ВК ОМР від 25.09.2008р. №1068 видане свідоцтво про право власності на нежитлові будівлі серія САС №636009, яким посвідчено, що об`єкт, який розташований за адресою: м. Одеса, пляж Ланжерон , 1, в цілому, дійсно належить територіальній громаді міста Одеси, в особі Одеської міської ради, на праві комунальної власності. Об`єкт в цілому складається з будівель літ. А , Б , В , Г , Д , Е , Ж , З , И , загальною площею 741,3 кв.м., основною площею 669,8 кв.м., відображених у технічному паспорті від 08.07.2008р.

06.05.2009р. КП ОМБТІ та РОН виданий витяг про реєстрацію права комунальної власності на нерухоме майно №22653144, згідно з яким за територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради на підставі свідоцтва про право власності серія САС №636009 зареєстроване право комунальної власності за територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради на нежитлові будівлі за адресою: м. Одеса, пляж Ланжерон, 1.

29.10.2010р. між територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради, від імені якої діє Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (Продавець) та Приватним підприємством СПС-Ріелт (Покупець) укладений договір купівлі-продажу, згідно з яким Продавець продав, а Покупець купив індивідуально визначене майно комунальної власності у вигляді нежитлових будівель, що знаходяться за адресою: м. Одеса, пляж Ланжерон,1, та в цілому складаються з будівель літ. А , Б , В , Г , Д , Е , Ж , З , И , загальною площею 741,3 кв.м., основною площею 669,8 кв.м., відображених у технічному паспорті від 08.07.2008р. та розташовані на земельній ділянці, що належить територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради та знаходиться у фактичному користуванні, площа якої не визначена, документи на яку не оформлені. Даний договір посвідчений приватним нотаріусом ОМНО Левенець Т.П. та зареєстрований в реєстрі за № 677.

Відповідно до п.1.2 договору відчуження об`єкта комунальної власності здійснюється згідно з рішенням Одеської міської ради від 25.12.2008р. №3767-V Про перелік об`єктів комунальної власності територіальної громади м.Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню, та внесення змін до рішень Одеської міської ради , від 20.01.2009р. №4084-V Про перелік об`єктів комунальної власності територіальної громади м.Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню, та внесення змін до рішень Одеської міської ради (п.3.1.), від 09.04.2009р. №4122-V Про перелік об`єктів комунальної власності територіальної громади м.Одеси, що підлягають - приватизації та відчуженню у 2009 році, та внесення змін до рішень Одеської міської ради (п.11), №4420- V Про перелік об`єктів комунальної власності територіальної громади м.Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2009 році, та внесення змін до рішень Одеської міської ради (п.9.2), Положенням Про механізм відчуження об`єктів комунальної власності , затвердженим у новій редакції рішенням Одеської міської ради №946-ІІІ від 28.04.2000р., на підставі Конституції України, Цивільного кодексу України, Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

Згідно з п.п.3.1,3.2 договору передача об`єкта купівлі-продажу від Продавця до Покупця здійснюється у 10-денний термін з моменту перерахування Покупцем на рахунок Продавця повної вартості за об`єкт та оформлюється Актом приймання-передачі, що підписується сторонами за цим договором. Право власності на об`єкт купівлі-продажу переходить до Покупця з моменту державної реєстрації права власності на нерухомість. Державна реєстрація здійснюється після повної оплати вартості об`єкта купівлі-продажу, зазначеного у п.1.3 цього договору, штрафних санкцій, що можуть виникнути у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за цим договором, та отримання Покупцем Акта приймання-передачі.

05.11.2010р. між сторонами договору складений та підписаний акт приймання-передачі, згідно з яким Продавець передав, а Покупець прийняв індивідуально визначене майно комунальної власності у вигляді нежитлових будівель, що знаходяться за адресою: м. Одеса, пляж Ланжерон,1, та в цілому складаються з будівель літ. А , Б , В , Г , Д , Е , Ж , З , И , загальною площею 741,3 кв.м., основною площею 669,8 кв.м., відображених у технічному паспорті від 08.07.2008р.

12.11.2010р. КП ОМБТІ та РОН виданий витяг про державну реєстрацію прав №27975058, згідно з яким зареєстровано право приватної власності на нежитлові будівлі за адресою: м. Одеса, пляж Ланжерон,1, за ПП СПС-Рітейл на підставі договору купівлі-продажу №677 від 29.10.2010р.

Рішенням Одеської міської ради від 10.06.2015р. №6790-VІ Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,4754 га, за адресою: м. Одеса, пляж Ланжерон , 1, для експлуатації та обслуговування оздоровчого центру та надання її Приватному підприємству СПС-Ріелт в оренду затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 5110137500:23:002:0007) площею 0,4754 га (категорія земель за основним цільовим призначенням - землі рекреаційного призначення), за адресою: м. Одеса, пляж Ланжерон , 1; надано Приватному підприємству СПС-Ріелт земельну ділянку, вказану в пункті 1 цього рішення, в оренду терміном на 10 років, до початку реалізації планувальних рішень району, для експлуатації та обслуговування оздоровчого центру, цільове призначення земельної ділянки: Е.07.01 - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення; затверджено проект договору оренди землі між Одеською міською радою та Приватним підприємством СПС-Ріелт ; затверджено орендну плату в розмірі 3-х відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

31.07.2015р. між Одеською міською радою (Орендодавець) та Приватним підприємством СПС-Ріелт (Орендар) укладено оренди землі, згідно з яким Орендодавець на підставі Закону України Про оренду землі №161 -XIV від 06.10.1998р. та рішення Одеської міської ради №6790-VI від 10.06.2015р. надає, а Орендар приймає у строкове, платне володіння, користування земельну ділянку, площею 0,4754 га, що знаходиться за адресою: місто Одеса, Ланжерон пляж, земельна ділянка 1, кадастровий номер 51 10137500:23:002:0007. Вид використання земельної ділянки: для експлуатації та обслуговування оздоровчого центру; цільове призначення земельної ділянки: Е.07.01 - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення. Зазначена земельна ділянка належить, на праві комунальної власності, Територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради, право власності на яку зареєстровано 21.07.2015р. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про право власності: 10533002, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 687369751101, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень №41141192, виданим 23.07.2015р. Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції Одеської області. даний договір посвідчений приватним нотаріусом Чужовською Н.Ю. та зареєстрований в реєстрі за №2277.

Відповідно до п.2.1 договору в оренду передається земельна ділянка площею 0,4754 га, у тому числі по угіддях: під капітальною одноповерховою забудовою - 0,0442 га; під тимчасовою забудовою - 0,01 га; під спорудами - 0,0441 га; під проїздами, проходами та площадками - 0,1815 га; під зеленими насадженнями - 0,1914 га; інші - 0,0042 га.

Згідно з п.2.2 договору на земельній ділянці розташовано: нежитлові будівлі, що належать ПП СПС-РІЕЛТ на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 29.10.2010р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Левенець Т.П., за реєстровим №677, зареєстрованого в Державному реєстрі правовиків 29.10.2010р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Левенець Т.П., номер правочину: 4185402, право власності на які зареєстровано 12.11.2010р. Комунальним підприємством Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості в книзі: 99неж-І65, номер запису: 5789. Інженерне забезпечення - від існуючих міських мереж.

Відповідно до п.3.1 договору договір укладено терміном на 10 (десять) років, до початку реалізації планувальних рішень району, для експлуатації та обслуговування оздоровчого центру.

31.07.2015р. одержано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №41575995, згідно з яким 31.07.2015р. внесено запис про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий номер 5110137500:23:002:0007 строком до 31.07.2025р. на підставі договору оренди землі, серія та номер 2277, виданого 31.07.2015р., орендар - ПП СПС-Ріелт .

У листі від 02.04.2019р. ГО ТСОУ звернулась до Одеської обласної організації ГО ТСОУ про надання наявної у Одеської обласної організації ТСОУ документації стосовно: нерухомого майна - нежитлових будівель площею 787,1 кв.м. за адресою: Одеська обл., м. Одеса, пляж Ланжерон , 1; земельної ділянки за адресою: Одеська обл., пляж Ланжерон , 1.

У відповідь на даний лист Одеська обласна організація ТСОУ листом вих.№37 від 02.04.2019р. повідомлено ГО ТСОУ , що рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 20.03.2008р. №305 нерухоме майно - будівлі загальною площею 787,1кв.м, розташовані за адресою: м. Одеса, пляж Ланжерон ,1, були передані Одеській міській раді як об`єкти нежитлового фонду комунальної власності, а рішенням виконкому Одеської міської ради від 25.12.2008р. вказане майно було внесено до переліку об`єктів комунальної власності, територіальної громади м. Одеси, що підлягали приватизації та відчуженню. Після приватизації нерухоме майно за адресою: м. Одеса, пляж Ланжерон , 1, було відчужене Одеською міською радою на користь Приватного підприємства СПС-Ріелт .

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №165996954 від 10.05.2019р. нежитлові будівлі за адресою: м. Одеса, Ланжерон пляж,1 загальною площею 741,3 кв.м. належать на праві приватної власності ПП СПС-Ріелт .

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №165998196 від 10.05.2019р. щодо земельної ділянки кадастровий номер 5110137500:23:002:0007 зареєстровано право оренди за ПП СПС-Ріелт на підставі договору оренди землі, серія та номер 2277, виданий 31.07.2015р.

У листі від 12.07.2019р. Фондом державного майна України повідомлено, що з даними, які надані Фонду суб`єктами управління, відомості щодо нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: м. Одеса, пляж Ланжерон,1, в Єдиному реєстрі об`єктів державної власності, відсутні.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Як вище встановлено господарським судом, предметом позову у даній справі є оскарження рішень та правоустановчих документів (свідоцтва, договори), на підставі яких відповідачами набуто право комунальної власності на нерухоме майно, та в подальшому право приватної власності на це нерухоме майно.

При цьому позовні вимоги в цій частині обґрунтовані посиланнями на те, що Громадська організація Товариство сприяння обороні України на підставі Статуту має право на спірне нерухоме майно, оскільки власником цього нерухомого майна є Підприємство ООМСК , але протягом 2008-2015 р.р. вказане нерухоме майно було безпідставно внесено до переліку майна комунальної власності та відчужено ПП СПС-Ріелт .

Статтею 16 ЦК України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 ГК України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

В свою чергу, під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Згідно зі ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Отже, у разі, якщо особа, яка вважає себе власником майна, не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб, то відповідно до статті 392 ЦК України права такої особи підлягають захисту шляхом пред`явлення позову про визнання права власності на належне цій особі майно.

За наслідками доведення та встановлення за особою права власності на спірне майно, така особа, як неволодіючий власник, має право захисту свого права власності шляхом пред`явлення віндикаційного позову про витребування свого майна (статті 387, 388 ЦК України), або, як володіючий власник, - шляхом пред`явлення негаторного позову про усунення перешкод у користуванні і розпорядженні майном (стаття 391 ЦК України).

Аналогічна правова позиція викладена у поставної Верховного Суду від 22.05.2019р. у справі №916/700/17.

При цьому господарським судом також враховується правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 27.08.2019р. у справі №925/366/18, який полягає у наступному.

Відповідно до ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Віндикацією є передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна або особи, яка має речове право на майно (титульний володілець), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу правомочностей.

Предмет віндикаційного позову становить вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном не власника про повернення індивідуально визначеного майна з чужого незаконного володіння .

Предмет доказування у таких справах становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як-от: факти, що підтверджують його право власності або інше суб`єктивне право титульного володільця на витребуване майно, факт вибуття майна з володіння позивача, наявність майна в натурі у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном.

В свою чергу, відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Негаторний позов подається у випадках, коли власник має своє майно у володінні, але дії інших осіб перешкоджають йому вільно його використовувати або розпоряджатися ним. Характерною ознакою негаторного позову є його спрямованість на захист права від порушень, не пов`язаних з позбавленням володіння майном, а саме у разі протиправного вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження та користування належним йому майном.

Отже, предмет негаторного позову становить вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності , що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом.

При цьому для задоволення вимог власника достатньо встановити факт об`єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей. Таким чином право власності як абсолютне право має захищатися лише при доведенні самого факту порушення.

Між тим, позов про визнання незаконним та скасування пункту 93 Додатку до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 20.03.2008 року № 305 "Про реєстрацію об`єктів комунальної власності м. Одеси"; визнання незаконним та скасування пункту 51 Рішення Одеської міської ради від 25.12.2008 року № 3767-V "Про перелік об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню, та внесення змін до рішень Одеської міської ради"; визнання незаконним та скасування пункту 15 Додатку до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 25.09.2008 року № 1068 "Про реєстрацію об`єктів комунальної власності м. Одеси"; визнання недійсним свідоцтва про право власності на нежитлові будівлі (бланк серії САС № 636009), видане 13.02.2009 року виконавчим комітетом Одеської міської ради на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 25.09.2008 року № 1068, зареєстроване Комунальним підприємством "Одеське міське БТІ" у реєстрі права власності на нерухоме майно 06.05.2009р.; визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових будівель, що знаходяться за адресою: м. Одеса, пляж "Ланжерон", 1 від 29.10.2010р. між Територіальною громадою в особі Одеської міської ради (продавець) та ПП "СПС- РІЕЛТ" (покупець), скасування державної реєстрації права власності за ПП "СПС-Ріелт" на нерухоме майно - будівлі літ. А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, З, И, загальною площею 741,3 кв.м. основною площею 669,8 кв.м., на підставі договору купівлі-продажу р. № 677, посвідченого приватним нотаріусом ОМНО Левенець Т.М., дата прийняття рішення про державну реєстрацію 12.11.2010р., не відноситься до жодного з вище перелічених господарським судом встановлених законом способів захисту права власності.

Більш того, позивачами взагалі не доведено суду наявності права власності на нерухоме майно у вигляді нежитлових будівель що знаходяться за адресою: м. Одеса, пляж Ланжерон , 1.

Такого висновку господарський суд дійшов з огляду на наступне.

Рішенням господарського суду Одеської області від 07.11.2007р. у справі №17-30-25/289-05-10101, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.01.2008р. та постановою Вищого господарського суду України від 17.04.2008р., Підприємству Одеський обласний морський спортивний клуб Товариства сприяння обороні України відмовлено у задоволенні позову до КП Одеське МБТІ та РОН , Одеської міської ради, Виконавчого комітету Одеської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Одеська обласна організація Товариства сприяння обороні України, та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради про визнання права власності на нежитлові будівлі загальною площею 787,1 кв.м., розташованих на земельній ділянці площею 5094 кв.м. за адресою м. Одеса, пляж Ланжерон,1.

При цьому у рішенні господарського суду Одеської області від 07.11.2007р. у справі №17-30-25/289-05-10101 встановлено, що, по-перше, позивачем не доведено наявності права власності на нежилі будівлі, які розташовані за адресою: м. Одеса, пляж Ланжерон, 1, загальною площею 787,1 кв.м. По-друге, спірне нерухоме майно тимчасово є загальнодержавною власністю.

Відповідно до ст.129 Конституції України обов`язковість рішення суду визначено однією із основних засад судочинства.

У ч.1 ст.129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

У п.33 рішення Європейського суду з прав людини у справі Христов проти України (Khristov v. Ukraine, заява № 24465/04) від 19 лютого 2009 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. справу Брумареску проти Румунії (Brumarescu v. Romania) [GC], заява № 28342/95, п. 61, ECHR 1999-VII).

Таким чином відсутність у Підприємства ООМСК ТСО України права власності на нерухоме майно, розташоване за адресою м. Одеса, пляж Ланжерон , 1, свідчить про відсутність такого права і у ГО ТСО України , як особи, яка відповідно до п.7.3. Статуту останньої, із змінами станом на 2007 рік, має право на майно і засоби, придбані в результаті господарської, комерційної та інших видів діяльності створених ним госпрозрахункових установ, організацій і підприємств.

Посилання позивача на те, що в силу вимог ч.5 ст.75 ГПК України позивач може у загальному порядку спростувати встановлені стосовно певної особи судом рішенням обставини, господарський суд до уваги не приймає, з наступних мотивів.

По-перше, у рішенні господарського суду про відмову Підприємству Одеський обласний морський спортивний клуб Товариства сприяння обороні України у задоволенні позову про визнання права власності на спірне нерухоме майно обставини щодо недоведеності позовних вимог встановлені саме стосовно Підприємства Одеський обласний морський спортивний клуб Товариства сприяння обороні України, яке приймало участь у даній справі в якості позивача.

По-друге, у даній справі ГО ТСО України посилаючись на ті ж самі обставини, що були досліджені господарським судом Одеської області у справі №№17-30-25/289-05-10101, фактично намагається переоцінити рішення господарського суду Одеської області від 07.11.2007р. у справі №17-30-25/289-05-10101, яке набрало законної сили у встановленому законом порядку.

Посилання ГО ТСОУ на помилковість висновків господарського суду у рішенні від 07.11.2007р. у справі №17-30-25/289-05-10101 щодо віднесення спірного нерухомого майна до загальнодержавної власності господарський суд позбавлений можливості прийняти до уваги, оскільки такі посилання також зводяться до перегляду рішення, яке набрало законної сили.

Таким чином, надаючи правову оцінку доводам позивачів в цій частині, господарський суд виходить з встановлення рішенням господарського суду Одеської області від 07.11.2007р. у справі №17-30-25/289-05-10101 відсутності права власності Підприємства ООМСК ТСОУ на спірне нерухоме майно, а тому доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині нерухомого майна у вигляді нежитлових будівель, розташованих за адресою: м. Одеса, Ланжерон пляж,1 загальною площею 741,3 кв.м.

Щодо заяв Одеської міської ради від 04.07.2019р. за вх.№2-3167/19, ПП СПС-Ріелт від 03.10.2019р. за вх.№20209/19 та від 16.10.2019р. за вх.№2-5056/19 про застосування строків позовної давності, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За вимогами ч.ч. 3,4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Враховуючи встановлення господарським судом відсутності порушених прав позивача щодо нерухомого майна, позовна давність у даному випадку не застосовується, а господарський суд відмовляє у задоволенні позову в цій частині саме за недоведеністю позовних вимог, а не за спливом позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачами-1,3.

Щодо позовних вимог про визнання недійним та скасування рішення Одеської міської ради від 10.06.2015р. №6790-VІ та визнання недійним договору оренди землі від 31.07.2015р., який укладений між Одеською міською радою і ПП СПС -Ріелт , господарський суд виходить з наступного.

Як зазначають позивачі, такі вимоги є похідними від вимог щодо нерухомого майна у вигляді нежитлових будівель.

Отже, виходячи з того, що господарським судом відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо нерухомого майна у вигляді нежитлових будівель, у задоволенні позовних вимог щодо земельної ділянки також слід відмовити.

Окрім того, в обґрунтування позовних вимог позивачі посилаються на те, що рішення і дії Одеської міської ради щодо передачі земельної ділянки ПП СПС-Ріелт в оренду порушують права Підприємства ООМСК ТСОУ на право тимчасового користування землею за діючим договором від 20.03.2001р.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.116 ЗК України, в редакції чинній станом на виникнення спірних правовідносин, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частиною 1 ст.122 ЗК України, в редакції чинній станом на виникнення спірних правовідносин, встановлено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно з ч.1 ст.120 ЗК України, в редакції чинній станом на виникнення спірних правовідносин, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Відповідно до ч.1 ст.377 ЦК України, в редакції чинній станом на виникнення спірних правовідносин, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно з ч.3 ст.7 Закону України Про оренду землі , в редакції чинній станом на виникнення спірних правовідносин, до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Як вище встановлено господарським судом після набуття ПП СПС-Рітейл права власності на нежитлові будівлі за адресою: м. Одеса, пляж Ланжерон, 1, рішенням Одеської міської ради від 10.06.2015р. №6790-VІ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,4754 га, за адресою: м. Одеса, пляж Ланжерон , 1, для експлуатації та обслуговування оздоровчого центру та надання її ПП СПС-Ріелт в оренду та на підставі цього рішення між Одеською міською радою та ПП СПС-Ріелт укладений договір оренди землі від 31.07.2015р.

Відповідно до ч.5 ст.116 Земельного Кодексу України, в редакції чинній станом на виникнення спірних правовідносин, земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Перелік підстав для припинення права користування земельною ділянкою наведений в ст.141 ЗК України, зокрема за п. а ч.1 даної статті підставою припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

Таким чином, враховуючи, строк дії договору на право тимчасового користування землею від 20.03.2001р., укладеного між Одеською міською радою і Одеським обласним морським спортивним клубом товариства сприяння оборони України, встановлений до 28.04.2025р., а також відсутність належної згоди землекористувача на вилучення переданої йому в користування земельної ділянки, господарський суд дійшов висновку про порушення рішенням Одеської міської ради від 10.06.2015р. №6790-VІ та договором оренди землі від 31.07.2015р., укладеним між Одеською міською радою та ПП СПС-Ріелт , прав Підприємства ООМСК ТСО України, як правонаступника Одеського обласного морського спортивного клубу товариства сприяння оборони України на користування земельною ділянкою за договором договору на право тимчасового користування землею від 20.03.2001р.

При цьому в матеріалах справи наявні заява ПП СПС-Ріелт викладена у відзиві від 03.10.2019р. за вх.№20209/19 про застосування строків позовної давності.

Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

ПП СПС-Ріелт , заявляючи про сплив строку позовної давності посилається на те, що позивач знав і міг дізнатись про рішення Одеської міської ради від 10.06.2015р. №6790-VІ 30.06.2015р., оскільки дане рішення органу місцевого самоврядування розміщене на офіційному веб-сайті Одеської міської ради 30.06.2015р.

У п.137 рішення у справі Олександр Волков проти України (Oleksandr Volkov v. Ukraine) від 09.01.2013р. Європейським судом з прав людини було зазначено наступне: Суд вважає, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства (Stubbings and Others v. the United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.

Крім того, у п.570 рішення від 20.09.2011р. за заявою №14902/04 у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії Європейським судом з прав людини було зазначено наступне: Європейський Суд до цього визначив, що давність може визначатися як право, що надається законом особі, яка скоїла злочин, більше не бути переслідуваною або судимою після спливу визначеного строку з моменту скоєння діянь. Строки давності є загальною рисою правових систем Держав - учасників Конвенції, мають багато цілей, серед яких гарантування правової захищеності шляхом встановлення строку для дій і перешкоджання посяганню на право на захист, яке могло б бути скомпрометованим, якщо б суди виносили рішення, доказова база по яких була б неповною внаслідок часу, що сплинув (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства (Stubbings and Others v. the United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV).

У ч.1 ст.261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Це правило пов`язане не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про такі обставини.

Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (статті 15, 16, 20 Цивільного кодексу України), за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права.

Аналіз статті 261 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов.

Велика Палата Верховного Суду зазначає, що суди дійшли правильного висновку, що позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтями 32-38 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на час винесення оскаржуваних судових рішень), про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення відповідного права можна було отримати раніше.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №907/50/16.

Рішення Одеської міської ради від 10.06.2015р. №6790-VІ оприлюднено на офіційному веб-сайті Одеської міської ради 30.06.2015р., тобто було доведено до відома зацікавлених осіб 30.06.2015р., що в свою чергу свідчить, що позивачі могли дізнатись про дане рішення саме 30.06.2015р., а тому саме з наступної дати 01.07.2015р. починається перебіг строку позовної давності до вимог про визнання недійсним та скасування рішення Одеської міської ради від 10.06.2015р. №6790-VІ та закінчується перебіг цього строку відповідно 01.07.2018р.

З позовом про визнання недійсним та скасування рішення Одеської міської ради від 10.06.2015р. №6790-VІ позивач звернувся до суду 30.08.2019р., про що свідчать відомості із офіційного сайту Укрпошти щодо відстеження поштового відправлення за №0101415956852, в якому на адресу суду найшов відповідний позов.

Таким чином позивачем пропущений строк позовної даності на звернення до суду з позовом про визнання недійсним та скасування рішення Одеської міської ради від 10.06.2015р. №6790-VІ. Жодних причин поважності пропуску строку позовної давності позивачами суду не наведено.

При цьому, господарським судом на підставі ч.4 ст.236 ГПК України враховується висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 18.12.2018р. у справі №916/563/14.

Посилання на те, що позивачам стало відомо про рішення Одеської міської ради від 10.06.2015р. №6790-VІ лише під час розгляду справи №916/1426/19, господарський суд не приймає до уваги, оскільки позивачем не доведено суду обставин, які свідчать про неможливість позивачів дізнатися про порушення своїх прав оскаржуваним рішенням Одеської міської ради.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи наявність заяви ПП СПС-Ріелт про застосування наслідків спливу позовної давності, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсним та скасування рішення Одеської міської ради від 10.06.2015р. №6790-VІ.

Водночас, виходячи з того, що рішення Одеської міської ради від 10.06.2015р. №6790-VІ, на підставі якого між Одеською міською радою та ПП СПС-Ріелт укладено договір оренди землі від 31.07.2015р., є чинним, у задоволенні вимог про визнання недійсним договору оренди землі від 31.07.2015р. слід також відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п.п.1,4 ч.3 ст.123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно з п.2 ч. 1, п.2 ч.4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Позивачі при пред`явленні позову сплатили судовий збір у розмірі 21 131 грн., про що свідчать платіжне доручення №952 від 23.04.2019р. на суму 17289 грн. та квитанції №0.0.1449636352.1 від 29.08.2019р. на суму 1921 грн., №0.0.1449638270.1 від 29.08.2019р. на суму 1921 грн.

Виходячи з того, що судом прийнято рішення про відмову позивачам у задоволенні позову, витрати по сплаті судового збору, а також заявлені у попередньому розрахунку поштові витрати та витрати на правову допомогу покладаються господарським судом на позивачів.

Судові витрати на правову допомогу, які заявлені ПП СПС-Ріелт у відзиві на позов за вх.№19596/19 від 25.09.2019р. та у відзиві на позов за вх.№20209/19 від 03.10.2019р., а також у заяві за вх.№24888/19 від 02.12.2019р. в розмірі 15 000 грн. господарським судом покладаються на відповідача, оскільки останнім, всупереч вимог ст.126 ГПК України, не надано до суду доказів здійснення ним таких судових витрат, детального опису виконаних адвокатом робіт (надання послуг), а також до закінчення судових дебатів не заявлено про надання таких доказів протягом піяти днів після ухвалення рішення, як то передбачено вимогами ч.8 ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1. Відмовити Громадській організації "Товариство сприяння обороні України" у задоволенні позову до Одеської міської ради, Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації" Одеської міської ради, Приватного підприємства "СПС-Ріелт", Виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання незаконним та скасування пункту 93 Додатку до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 20.03.2008 року № 305 "Про реєстрацію об`єктів комунальної власності м. Одеси"; визнання незаконним та скасування пункту 51 Рішення Одеської міської ради від 25.12.2008 року № 3767-V "Про перелік об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню, та внесення змін до рішень Одеської міської ради"; визнання незаконним та скасування пункт 15 Додатку до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 25.09.2008 року № 1068 "Про реєстрацію об`єктів комунальної власності м. Одеси"; визнання недійсним свідоцтва про право власності на нежитлові будівлі (бланк серії САС № 636009), виданого 13.02.2009 року виконавчим комітетом Одеської міської ради на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 25.09.2008 року № 1068, зареєстрованого Комунальним підприємством "Одеське міське БТІ" у реєстрі права власності на нерухоме майно 06.05.2009р.; визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових будівель що знаходяться за адресою: м. Одеса, пляж "Ланжерон", 1, та в цілому складаються з будівель літ. А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, З, И загальною площею 741,3 кв. м основною площею 669,8 кв.м., укладений 29 жовтня 2010 року між Територіальною громадою в особі Одеської міської ради (продавець) та ПП "СПС- РІЕЛТ" (покупець), посвідчений приватним нотаріусом ОМНО Левенець Т.П. та зареєстрований в реєстрі за № 677; скасування державної реєстрації права власності за ПП "СПС-Ріелт" на нерухоме майно - будівлі літ. А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, З, И, загальною площею 741,3 кв.м. основною площею 669,8 кв.м., на підставі договору купівлі-продажу р. № 677, посвідченого приватним нотаріусом ОМНО Левенець Т.М., дата прийняття рішення про державну реєстрацію 12.11.2010 р.

2. Судові витрати Громадської організації "Товариство сприяння обороні України" покласти на Громадську організацію "Товариство сприяння обороні України".

3. Судові витрати Приватного підприємства "СПС-Ріелт" покласти на Приватне підприємство "СПС-Ріелт".

4. Відмовити Громадській організації "Товариство сприяння обороні України" та Підприємству "Одеський обласний морський спортивний клуб" Товариства сприяння обороні України у задоволенні позову до Одеської міської ради, Приватного підприємства "СПС-Ріелт" про визнання незаконним та скасування рішення Одеської міської ради від 10.06.2015р. №6790-VІ Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,4754 га, за адресою: м. Одеса, пляж Ланжерон ,1 для експлуатації та обслуговування оздоровчого центру та надання її Приватному підприємству СПС-Ріелт в оренду ; визнання недійсним договору оренди землі від 31.07.2015 року, укладеного між Одеською міською радою, що діяла від імені та в інтересах територіальної громади міста Одеси (орендодавець) і Приватним підприємством "СПС-Ріелт" (орендар), серія та номер: 2277, посвідчений приватним нотаріусом ОМНО Чужовською Н.Ю.

5. Судові витрати Громадської організації "Товариство сприяння обороні України" та Підприємства "Одеський обласний морський спортивний клуб" Товариства сприяння обороні України покласти на Громадську організацію "Товариство сприяння обороні України" та Підприємство "Одеський обласний морський спортивний клуб" Товариства сприяння обороні України.

6. Судові витрати Приватного підприємства "СПС-Ріелт" покласти на Приватне підприємство "СПС-Ріелт".

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 19 грудня 2019 р.

Суддя Г.Є. Смелянець

СудГосподарський суд Одеської області
Дата ухвалення рішення09.12.2019
Оприлюднено23.12.2019
Номер документу86502850
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —916/1426/19

Ухвала від 09.09.2020

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Краснов Є.В.

Ухвала від 09.09.2020

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Краснов Є.В.

Ухвала від 03.09.2020

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Краснов Є.В.

Ухвала від 27.07.2020

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Краснов Є.В.

Ухвала від 27.07.2020

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Краснов Є.В.

Постанова від 17.06.2020

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Філінюк І.Г.

Ухвала від 05.05.2020

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Філінюк І.Г.

Ухвала від 19.03.2020

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Філінюк І.Г.

Ухвала від 11.03.2020

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Філінюк І.Г.

Ухвала від 03.02.2020

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Філінюк І.Г.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні