Рішення

від 16.12.2019 по справі 922/3367/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/3367/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

при секретарі судового засідання Гаврильєву О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ до Об`єднання співласників багатоквартирного будинку "Схід-Захід, 19-А", м. Харків про стягнення 988,68 грн. за участю представників сторін:

позивача - не з`явився

відповідача - Гриценко К.В., дов. від 06.11.2019 року

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Об`єднання співласників багатоквартирного будинку "Схід-Захід, 19-А", м. Харків, в якій просить суд стягнути з відповідача боргу у загальній сумі 988,68 грн., у тому числі: пеня у сумі 925,57 грн. та 3% річних у сумі 63,11 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 жовтня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі №922/3367/19, призначено розгляд справи в судовому засіданні на 18 листопада 2019 року на 11:20 та про розгляд справи повідомлено сторін.

07 листопада 2019 року через канцелярію суду, Об`єднанням співласників багатоквартирного будинку "Схід-Захід, 19-А" подано відзив (вхідний №26825) на позовну заяву, який суд приймає та долучає до матеріалів справи.

Згідно частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засіданні.

Враховуючи пункт 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України 18 листопада 2019 року суд починає розгляд справи по суті.

Протокольною ухвалою від 18 листопада 2019 року на підставі частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України відкладено судове засідання на 02 грудня 2019 року на 10:40 годин.

Протокольною ухвалою від 02 грудня 2019 року на підставі частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України відкладено судове засідання на 16 грудня 2019 року на 11:40 годин.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про день і час розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, які повернулися до суду 30 жовтня 2019 року та 02 грудня 2019 року.

Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву просить застосувати строки позовної давності з посиланням на статті 256, 257 Цивільного кодексу України. Зазначає, що до правових наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, застосовується загальний строк позовної давності тривалістю у три роки. Оскільки позовні вимоги позивача ґрунтуються на порушеннях відповідачем строків оплати за період з 16 лютого 2016 року по 22 лютого 2016 року, з 22 лютого 2016 року по 23 лютого 2016 року, з 15 березня 2016 року по 16 березня 2016 року, з 16 березня 2016 року по 21 березня 2016 року, а позов подано до суду 17 жовтня 2019 року, відповідач вважає, що нарахування 3% річних та пені здійснено з пропущенням строку позовної давності. Зважаючи на вищенаведене, відповідач наполягає на пропуску позивачем строку позовної давності щодо нарахування 3% річних та пені, тобто за межами трьохрічного строку, що є підставою для відмови у задоволенні заявлених позивачем позовних вимог.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника відповідача, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

21 грудня 2015 року між Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальником, позивачем) та Об`єднанням співласників багатоквартирного будинку "Схід-Захід, 19-А" (споживачем, відповідачем) було укладено договір № 2177/16-ТЕ-32 постачання природного газу.

31 грудня 2015 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 1/2 до договору № 2177/16-ТЕ-32 постачання природного газу від 21 грудня 2015 року.

29 січня 2016 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 2/1 до договору № 2177/16-ТЕ-32 постачання природного газу від 21 грудня 2015 року.

31 березня 2016 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 3 до договору № 2177/16-ТЕ-32 постачання природного газу від 21 грудня 2015 року.

30 квітня 2016 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 4 до договору № 2177/16-ТЕ-32 постачання природного газу від 21 грудня 2015 року.

15 серпня 2016 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 5 до договору № 2177/16-ТЕ-32 постачання природного газу від 21 грудня 2015 року.

Відповідно до пункту 1.1. договору постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2016 році природний газ, а споживач зобов`язується прийняти та цей газ на умовах цього договору.

Згідно пункту 1.2. договору природний газ, що постачається за цим договором використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

Відповідно до пункту 2.1. договору та додаткової угоди № 4, постачальник передає споживачу з 01 травня 2016 року по 30 вересня 2016 року (включно) природний газ обсягом до 13,0 тис. куб.м.

Згідно пункту 6.1 договору та додаткової угоди № 3, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідач за поставлений природний газ здійснював оплату несвоєчасно, з порушенням передбачених сторонами у пункті 6.1 договору строків, що підтверджується складеною позивачем довідкою по операціях відповідача за договором, а також розрахунком позовних вимог.

Враховуючи несвоєчасне погашення заборгованості відповідачем, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом, в якому просив стягнути на свою користь пеню у розмірі 925,57 грн., 3% річних в сумі 63,11 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд керується наступним.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За умовами частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В матеріалах справи відсутні докази своєчасної оплати відповідачем отриманого природного газу.

Статтею 611 Циільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 8.2. договору сторони передбачили, що у разі невиконання споживачем пункту 6.1. умов цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Крім того, згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаних норм чинного законодавства та умов договору, позивачем за несвоєчасне виконання договірних зобов`язань нараховано відповідачу пеню у розмірі 925,57 грн., 3% річних в сумі 63,11 грн.

Згідно частини 1 статті 259 Цивільного кодексу України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

На виконання даної норми сторони в пункті 10.3 договору узгодили, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, встановлюється тривалістю у 5 (п`ять) років.

Крім того, судом при дослідженні розрахунків позовних вимог не було встановлено порушення позивачем шестимісячного строку нарахування пені, передбаченої частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, тобто, розрахунок пені здійснено позивачем у відповідності до вимог статті 232 Господарського кодексу України, з наступного дня, від дня прострочення основного зобов`язання.

Перевіривши правомірність нарахування позивачем пені та 3% річних, враховуючи пункт 8.2 спірного договору та приписи статті 232 Господарського кодексу України, статті 625 Цивільного кодексу України, суд встановив, що дані нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства та умовам договору, у зв`язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими, доведеним матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" підлягають задоволенню повністю.

Разом з тим, у відзиві представник відповідача просив застосувати наслідки спливу строку позовної давності до вимог про стягнення пені та 3% річних.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовною давністю є строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (стаття 267 Цивільного кодексу України).

Статтею 258 Цивільного Кодексу України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Частиною 2 вказаної норми Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно статті 259 Цивільного кодексу України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Судом встановлено, що пунктом 10.3 договору сторони погодили збільшений строк позовної давності, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором, у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань та встановлення його тривалістю у 5 років.

Отже, перевіривши розрахунок пені та 3% річних наданий позивачем, взявши до уваги пунктом 10.3 договору, яким продовжений строк позовної давності щодо звернення із вимогами про стягнення матеріальних втрат до 5 років, та зважаючи на встановлені вище обставини у справі, суд дійшов висновку, що здійснені позивачем розрахунки пені у розмірі 925,57 грн. та 3% річних в сумі 63,11 грн. є арифметично вірними, відповідають приписам законодавства, а тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921,00 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 165, 196, 201, 208-210, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Об`єднання співласників багатоквартирного будинку "Схід-Захід, 19-А" (61058, м. Харків, вул. Данилевського, 19-А, код ЄДРПОУ 37764963) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 925,57 грн. пені, 63,11 грн. 3% річних та 1921,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Повне рішення складено "20" грудня 2019 р.

Суддя П.В. Хотенець