Ухвала

від 19.12.2019 по справі 922/2530/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 грудня 2019 року

м. Київ

Справа № 922/2530/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Кролевець О. А., Мамалуй О. О.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду Харківської області

у складі судді Суслової В. В.

від 19.09.2019 та

на постанову Східного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Мартюхіна Н. О., Геза Т. Д., Плахов О. В.

від 30.10.2019

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "ОМЕГА ПЛЮС", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮА ЕСТЕЙТ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАНДАРТ ЕСТЕЙТ"

про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації права власності,

ВСТАНОВИВ:

22 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду через Східний апеляційний господарський суд з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Харківської області від 19.09.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 30.10.2019 у справі № 922/2530/19, як особа, що зверталася до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.

Перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 , Суд дійшов висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України у справі з ціною позову, що не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

У поданій касаційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 19.09.2019 у справі № 922/2530/19, яка залишена без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 30.10.2019, про відмову у прийнятті до провадження заяви третьої особи із самостійними вимогами щодо предмету спору ОСОБА_1 .

Постановляючи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд, з яким погодився апеляційний господарський суд, виходив з того, що ОСОБА_1 згідно із частиною 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України не мав правових підстав для звернення до господарського суду із позовом.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав у юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Учасниками відносин у сфері господарювання є суб`єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб`єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватися і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність). Діяльність негосподарюючих суб`єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб`єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючих суб`єктів (стаття 3 Господарського кодексу України).

Отже господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського й цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

ОСОБА_1 звернувся із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "ОМЕГА ПЛЮС" про визнання недійсним правочину щодо внесення до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮА ЕСТЕЙТ" нерухомого майна, який оформлено актом приймання-передачі нерухомого майна, № 1, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "ОМЕГА ПЛЮС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮА ЕСТЕЙТ".

Однак судами встановлено, що ОСОБА_1 не є стороною оспорюваного правочину щодо внесення до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮА ЕСТЕЙТ" нерухомого майна, який оформлено актом приймання-передачі нерухомого майна № 1, не має жодних господарських відносин ані з Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "ОМЕГА ПЛЮС", ані з Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮА ЕСТЕЙТ". Крім того, матеріали справи не містять жодних доказів того, що ОСОБА_1 є суб`єктом господарювання, учасником вищевказаних Товариств, а також наявності корпоративних відносин між сторонами.

Оскільки, спір підвідомчий господарському суду, зокрема, в разі наявності між сторонами господарських відносин, урегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського й цивільного законодавства, то суди попередніх інстанції правомірно дійшли висновку про застосування пункту 1 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України.

Зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що судами надано повну, всебічну та об`єктивну оцінку доводам ОСОБА_1 , а аргументи, що викладені в касаційній скарзі не викликають розумних сумнівів щодо правильності застосування норм права господарськими судами попередніх інстанцій.

Керуючись статтями 234, 235, пунктом 2 частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Харківської області від 19.09.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 30.10.2019 у справі № 922/2530/19.

2. Копії ухвали надіслати учасникам справи.

3. Надіслати скаржнику касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами. Копію касаційної скарги залишити у Верховному Суді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає скарженню.

Головуючий Н. М. Губенко

Судді О. А. Кролевець

О. О. Мамалуй