Постанова

від 17.12.2019 по справі 813/8346/13-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 грудня 2019 року

Київ

справа №813/8346/13-а

адміністративне провадження №К/9901/24944/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Узлісся на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12.02.2014 (суддя - Сидор Н.Т.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2016 (головуючий суддя - Большакова О.О., судді: Глушко І.В., Макарик В.Я.) у справі № 813/4346/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Узлісся до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Узлісся (далі - ТОВ Узлісся ) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 14.10.2012 №0000402200.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12.02.2014, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2016, в позові відмовлено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ТОВ Узлісся оскаржило їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12.02.2014, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2016 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

В обґрунтування своїх доводів посилається на протиправність та передчасність прийняття контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з огляду на положення пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України. Крім того, зазначає, що здійснення фіктивного підприємництва особою контрагентом або встановлення факту ухилення ним сплати податків не може бути безумовним підтвердженням нереальності господарських операцій, відображених добросовісним платником податків.

Відповідач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, на виконання постанови про призначення позапланової документальної перевірки від 04.09.2013 старшого слідчого 1-го відділу кримінальних розслідувань СУ ФР ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області майора податкової міліції Черемісова Ю.В., прийнятої в ході кримінального провадження № 32013080020000030 від 10.04.2013 по факту фіктивного підприємництва, порушеного за частиною 2 статті 205 Кримінального кодексу України відносно ТОВ Техносфера 2000 , проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ Узлісся з питань здійснення фінансово-господарських відносин з ТОВ Техносфера 2000 за період з 01.07.2011 по 31.07.2013.

За наслідками проведеної перевірки складено акт № 11/22-32568069 від 25.09.2013, в якому відображено висновок про те, що за період з 01.07.2011 по 31.07.2013 підприємство в порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України завищено податковий кредит по безтоварних операціях, проведених з ТОВ Техносфера 2000 всього на суму 11134,90 грн., в тому числі за квітень 2012 року в сумі 4617,22 грн., та травень 2012 року в сумі 6517,68 грн.

На обґрунтування цього висновку контролюючий орган посилався на акт ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя від 12.09.2012 №403/2214/30493167 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Техносфера 2000 (код ЄДРПОУ 30493167) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період січень 2011 року - червень 2012 року, яким встановлено відсутність у ТОВ Техносфера 2000 трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання для здійснення основного виду господарської діяльності, а також вказано на ненадання ТзОВ Техносфера 2000 будь-яких первинних документів на підтвердження господарських відносин з контрагентами; у підприємства відсутній податковий кредит за період січень 2011 року - червень 2012 року, який підтверджував би факти придбання та виробництва продукції та товарів, які ним реалізовувались.

На підставі названого акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000402200 від 14.10.2013, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 13918 грн., у т.ч. 11134,90 грн. за основним платежем та 2783,73 грн. за штрафними санкціями.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За правилами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Слід зазначити, що обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованих валових витрат та податкового кредиту первинними документами покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), оскільки саме він виступає суб`єктом, який використовує при обчисленні кінцевої суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, суму податкового кредиту ПДВ, визначену постачальником, та зменшує оподатковуваний доход на вартість товарів (робіт, послуг), визначену продавцем.

Подані платником документи повинні достовірно підтверджувати реальність господарських операцій та інші обставини, з якими законодавець пов`язує право платника на податкову вигоду.

Податкова вигода може бути визнана необґрунтованою, зокрема, у випадках, якщо для цілей оподаткування операції обліковані не у відповідності з їх дійсним економічним змістом або враховані операції, що не обумовлені розумними економічними або іншими причинами (цілями ділового характеру).

Судами встановлено, на підтвердження придбання товарно-матеріальних цінностей (кабелю) у ТОВ Техносфера 2000 позивачем було надано податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення, обороно-сальдову відомість, рахунки-фактури.

Надані позивачем копії первинних документів від імені ТОВ Техносфера-2000 підписано Зайцем Є.О.

Відповідно до вироку Шевченківського районного суду м. Запоріжжя у справі №336/7607/14-к від 21.10.2014, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 13.01.2015, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України.

Зазначеним судовим рішенням встановлено, що вищевказана особа умисно з корисливих мотивів за період з 01.07.2011 по 30.06.2012 створkf фіктивне підприємництво, що спричинило велику матеріальну шкоду державі у вигляді несплачених податків підприємствами - контрагентами. Встановлено, що ОСОБА_2 з корисливих мотивів зареєстрував ТОВ Техносфера -2000 оформляв документи для безпідставного формування податкового кредиту контрагентами без реального продажу кабельної продукції.

Згідно з правовим висновком Верховного Суду України, висловленим, зокрема, в постанові від 01.12.2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Пеппермінт до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, а тому господарські операції такого підприємства не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Отже, враховуючи те, що фіктивність ТОВ Техносфера -2000 встановлена вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя у справі №336/7607/14-к від 21.10.2014, який набрав законної сили та який відповідно до вимог частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час вирішення спору судами попередніх інстанцій) має преюдиційне значення для вирішення цієї адміністративної справи, відображення позивачем у податковому обліку розглядуваних операцій є безпідставним.

Таким чином, ТОВ Узлісся взяло на себе ризик негативних наслідків у вигляді неможливості застосування податкової вигоди на підставі документів від спірного контрагента, що не відповідає вимогам чинного законодавства. Нездійснення заходів з перевірки правоздатності контрагента є ризиком самого платника, а тому саме на нього покладаються негативні наслідки неналежної організації своєї господарської діяльності, зокрема у вигляді непідтвердження права на формування у податковому обліку податкового кредиту.

Щодо доводів позивача про незаконність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з підстав призначення перевірки в межах кримінальної справи, суди попередніх інстанцій обґрунтовано визнали їх безпідставними.

Згідно з пунктом 86.9 статті 86 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) у разі якщо грошове зобов`язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким податковим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим податковим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили. Матеріали такої перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються органу, що призначив перевірку.

Отже, оскільки кримінальне провадження стосувалося не посадових осіб позивача, а його контрагента, відсутні обмеження податкового органу у прийнятті рішення за наслідками перевірки.

За правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -

постановив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Узлісся залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12.02.2014 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2016 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна ,

Судді Верховного Суду