Ухвала

від 18.12.2019 по справі 321/621/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 321/621/17

провадження № 61-30795св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),

Курило В. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області,

третя особа - Михайлівська районна державна адміністрація Михайлівського району Запорізької області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 28 серпня 2017 року в складі судді Олійника М. Ю. та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області

від 12 жовтня 2017 року в складі колегії суддів: Бєлки В. Ю., Онищенка Е. А., Полякова О. З.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, третя особа - Михайлівська районна державна адміністрація Михайлівського району Запорізької області, про визнання договору оренди поновленим.

Позовна заява мотивована тим, що 03 грудня 2005 року між

Михайлівською районною державною адміністрацією Запорізької області

та його братом - ОСОБА_2 , укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого останній отримав в оренду земельну ділянку, площею 9,9956 га, розташовану за адресою: Запорізька область, Михайлівський район, Роздольська сільська рада, кадастровий номер: 2323386600:05:008:0001, строком до 12 лютого 2012 року. Указаний договір зареєстровано у Михайлівському районному відділі Запорізької філії Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 12 лютого 2007 року № 040727300001. Підставою для надання в оренду ОСОБА_2 земельної ділянки із земель державної власності, було розпорядження голови Михайлівської районної державної адміністрації

від 28 листопада 2005 року № 590. 07 березня 2008 року попередній орендар за договором оренди землі помер. Згідно з постановою Михайлівського районного суду Запорізької області від 30 липня 2009 року право оренди земельної ділянки перейшло до нього як до спадкоємця, про що була складена додаткова угода від 04 вересня 2009 року, державна реєстрація якої відбулась 24 березня 2010 року № 04102730002. 12 березня 2012 року у зв`язку із закінченням строку договору оренди землі, що мало місце 12 лютого 2012 року, та на підставі розпорядження голови Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області

від 17 жовтня 2011 року № 492, між ним як орендарем та Михайлівською районною державною адміністрацією Запорізької області як орендодавцем була укладена додаткова угода, якою були внесені зміни зокрема й до пункту 8 договору оренди землі. Відповідно до зазначених змін, строк дії договору було поновлено на п`ять років, тобто до 12 лютого 2017 року, додаткова угода була зареєстрована у відділі Держкомзему у Михайлівському районі про що у Державному реєстрі земель було вчинено запис від 08 червня 2012 року

№ 232330004001212. 14 березня 2017 року, тобто через два дні після спливу місячного строку з моменту закінчення строку договору, ОСОБА_1 звертався до відповідача з листом, у якому викладав пропозицію щодо укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі на новий строк. Проте листом Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області

від 14 квітня 2017 року йому було відмовлено у поновленні договору оренди земельної ділянки від 03 грудня 2005 року на новий строк.

З урахуванням викладеного ОСОБА_1 просив визнати поновленим договір оренди землі від 03 грудня 2005 року б/н, зареєстрований у Михайлівському районному відділі Запорізької філії Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель було вчинено запис від 12 лютого 2007 року № 040727300001, на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 12 березня 2012 року.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Михайлівсього районного суду Запорізької області від 28 серпня

2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 12 жовтня 2017 року, позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано поновленим договір оренди землі від 03 грудня 2005 року б/н, зареєстрований у Михайлівському районному відділі Запорізької філії Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель було вчинено запис від 12 лютого

2007 року № 040727300001, на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором з урахуванням змін, внесених додатковою угодою

від 12 березня 2012 року, яка була зареєстрована у відділі Держкомзему у Михайлівському районі, про що у Державному реєстрі земель було вчинено запис від 08 червня 2012 року № 232330004001212.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що позивач (орендар) належно виконував свої обов`язки за договором оренди землі і після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк як орендар, який висловив свій намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди на новий строк, у встановлений строк повідомив про це орендодавця, продовжує добросовісно користуватись земельною ділянкою.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У листопаді 2017 року Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Аргументи учасників справ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Для застосування норми матеріального права, передбаченої частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі повинні мати місце лише події, пов`язані з продовженням користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди та відсутністю листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі. Проте у спірних правовідносинах серед інших мали місце такі події: орендар повідомив орендодавця про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, але з пропуском строку, який встановлений пунктом 8 договору оренди землі та частини другої статті 33 Закону України Про оренду землі ; до листа-повідомлення орендар не додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення. Заявник вважав, що оскільки між сторонами не досягнуто домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору, тому переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припинилося.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У березні 2018 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відзив, в якому посилається на те, що доводи касаційної скарги по суті зводяться до переоцінки доказів, яким надана належна оцінка судами попередніх інстанцій. При вирішенні спору судами правильно застосовано положення статті 33 Закону України Про оренду землі , а доводи касаційної скарги не спростовують правильних по суті висновків судів попередніх інстанцій.

Ухвалою Верховного Суду від 12 червня 2019 року передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 320/5724/17 за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим та визнання права користування земельною ділянкою, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Апеляційного суду Запорізької області від 08 травня 2018 року.

Аналіз ухвали Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 320/5724/17 свідчить, що колегія суддів вирішила, що обставини справи дають підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду згідно з частиною четвертою статті 403 ЦПК України.

Отже, вбачається, що оскаржуване судове рішення у цій справі та оскаржуване рішення, яке передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду, ухвалені у подібних правовідносинах.

У пункті 10 частини першої статті 252 ЦПК встановлено, що у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі. Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Оскільки справа № 320/5724/17 передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів вважає за необхідне зупинити касаційне провадження у справі № 321/621/17.

Керуючись пунктом 10 частини першої статті 252 , пунктом 14 частини першої статті 253 , статтею 260 ЦПК , Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

У Х В А Л И В:

Зупинити касаційне провадження у справі № 321/621/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, третя особа - Михайлівська районна державна адміністрація Михайлівського району Запорізької області, про визнання договору оренди поновленим, за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 28 серпня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 12 жовтня 2017 року до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 320/5724/17.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: С. Ю. Бурлаков

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун

В. П. Курило