Рішення

від 20.12.2019 по справі 553/1322/19

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/1322/19

Провадження № 2/553/827/2019

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20.12.2019м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючої судді - Крючко Н.І.,

при секретарі - Конновій Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного науково - виробничого підприємства АВІСТА про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, компенсації втрат частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати та компенсації за невикористану відпустку,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом Приватного науково - виробничого підприємства АВІСТА про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, компенсації втрат частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати та компенсації за невикористану відпустку, в якому просив Стягнути з Приватного науково - виробничого підприємства АВІСТА код за ЄДРПОУ 22523052 на користь ОСОБА_1 , середній заробіток за час затримки розрахунку, станом на 31.05.2019 в розмірі 151630,13грн., компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати станом на 01.05.2019 у розмірі 37694,76 грн. та компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 12894,87 грн., а всього 202219,76 грн..

Згідно ухвали суду від 05 липня 2019 відкрито загальне позовне провадження та призначено справу підготовчого провадження.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, але надав на адресу суду заяву, в якій прохав проводити судовий розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача приватного науково - виробничого підприємства АВІСТА в судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча про день та час слухання справи був повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи мається рекомендоване повідомлення про отримання поштового відправлення особито .

Статтею 280 ЦПК України передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких обставин в разі якщо відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, відповідач не з`явився в судове засіданні без поважних причин або без повідомлення причини та відповідачем не було подано відзив, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, суд приходить до висновку про можливість заочного розгляду даної справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов ОСОБА_1 таким, що підлягає до задоволення за наступних обставин.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.3 ст. 200 ЦПК України визначено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Отже суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 відповідно до наказу № 28-К1 від 22.02.2016 працював у ПРИВАТНОМУ НАУКОВО-ВИРОБНИЧОМУ ПІДПРИЄМСТВІ АВІСТА , код за ЄДРПОУ 22523052, на посаді начальника відділу департаменту біржових торгів з 22.02.2016 року.

В подальшому 07.06.2016 на підставі наказу № 35-К1 від 07.06.2016 року позивач був переведений на посаду Директора департаменту біржових торгів ПНВП Авіста .

З 07 червня 2016 року по день звільнення - 22 жовтня 2017 року ОСОБА_1 не виплачувалась заробітна плата, про що наголошувалось останнім в позові.

Дані обставини були встановлені рішенням Ленінського районного суду м. Полтави в провадженні якого перебувала цивільна справа № 553/287/18 за позовом ОСОБА_1 до ПНВП Авіста . 19.12.2018 судом ухвалено заочне рішення у вищезазначеній справі.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 18 квітня 2019 року апеляційну скаргу Приватного науково - виробничого підприємства Авіста - задоволено частково, а саме заочне рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 19 грудня 2018 року змінено в частині суми заробітної плати, що підлягає стягненню. Суд постановив на заміну записати: Стягнути з Приватного науково-виробничого підприємства АВІСТА , код за ЄДРПОУ 22523052 на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 135 751, 95 грн. (сто тридцять п`ять сімсот п`ятдесят одна тисяча) грн., 95 коп. .

В іншій частині заочне рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 19.12.2018 року, залишено без змін.

Згідно постанови Полтавського апеляційного суду встановлено строк обіймання ОСОБА_1 вказаної посади, а саме з 07 червня 2016 року по день звільнення - 22 жовтня 2017 року, розмір посадового окладу, що становив 8130 грн. та середньоденний заробіток, який складав 378,13 грн.

У відповідності до ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд констатує, що встановлені наведені вище обставини щодо перебування позивача у трудових відносинах з відповідачем та щодо характеру трудових правовідносин, факту порушення роботодавцем трудових прав ОСОБА_1 , що стосуються незаконного звільнення та не виплати заробітної плати у строк та розмір середньоденного заробітку рішенням суду від 19.12.2018 року, яке було перевірено апеляційною інстанцією доказуванню не підлягають.

Судом встановлено, станом на день подання позову ОСОБА_1 , відповідач не здійснив розрахунку по заробітній платі у відповідності до рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 19 грудня 2018 з врахуванням постанови Полтавського апеляційного суду від 18 квітня 2019 року у справі № 553/287/18 не виконав.

Враховуючи вищезазначене, в силу ст. 117 КЗпП України Відповідач повинен виплатити мені середній заробіток за весь час затримки розрахунку.

Розрахунок середнього заробітку здійснюється відповідно до вимог постанови КМУ № 100 від 08.02.1995 року Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати.

Відповідно до п.8 розділу III Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Даний розрахунок викладений у постанові Полтавського апеляційного суду відповідно до якої розмір мого середньоденного заробітку складав 378,13 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач в рамках зазначеної вище цивільної справи № 553/287/18 просив стягнути заробітну плату за період з 07 червня 2016 року по день звільнення - 22 жовтня 2017 року, затримка розрахунку по заробітній платі почалась з 22 жовтня 2017 року.

Суд приходить до висновку, що середній заробіток за час затримки розрахунку до дня подачі позову обчислюється за формулою:

Середній заробіток за час затримки розрахунку = середньоденний заробіток * кількість робочих днів у відповідному проміжку часу.

Кількість робочих днів з 22.10.2017 по 31.05.2019 з урахуванням встановлених законом святкових і неробочих днів в Україні становить 401. (перелік додається до позовної заяви).

Таким чином, середній заробіток за час затримки розрахунку складає:

378,13грн./день * 401день = 151630,13 грн.

Приймаючи до уваги, той факт, що відповідач не виконав своє зобов`язання, передбачене ст.116 КЗпП України, рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 19.12.2018 та постановою Полтавського апеляційного суду від 18.04.2019 у справі № 553/287/18, він в силу ст. 117 КЗпП України повинен виплатити позивачу середній заробіток за весь час затримки розрахунку, який станом на 31.05.2019 становить 151630,13 грн. та розрахунок наданий позивачем суд визнає вірним.

Відповідно до ст.34 ЗУ Про оплату праці компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Згідно ст.1 ЗУ Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати. Приписи ст.2 вказаного закону встановлюють, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - Компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів. Під доходами слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру в тому числі і заробітна плата.

Розрахунок і нарахування Компенсації здійснюється відповідно до постанови КМУ від 21 лютого 2001 p. N 159 Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати .

Відповідно до п. 4 Порядку сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції') у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом

Таким чином, станом на 01.05.2019 компенсація втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати складає 37694,76 грн. (розрахунок компенсації заборгованості невчасно виплаченої заробітної плати в період з червня 2016 року по жовтень 2017 року відповідно до постанови КМУ від 21 лютого 2001 p. N 159 Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати наведений позивачем суд визнає вірним.

Судом встановлено, що в період роботи позивача на посаді Директора департаменту біржових торгів ПНВП Авіста ним не використовувалась передбачена законом дні відпустка, а саме з 07 червня 2016 року по день звільнення - 22 жовтня 2017 року, тобто 503 календарні дні.

Згідно ст. 6 Закону України Про відпустки щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України Про відпустки нарахування компенсації за невикористану відпустку разі звільнення працівника є обов`язком роботодавця .

Компенсація за невикористану відпустку розраховується за формулою ;

Компенсація за невикористану відпустку = 24 к. дн. (тривалість щорічної основної відпустки згідно ст. 6 Закону України Про відпустки ) / 365 к. дн. (кількість календарних днів у році) * кількість календарних днів перебування на посаді * середньоденний заробіток.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача компенсації за невикористану відпустку у розмірі 12894,87 грн. є законною та обґрунтованою.

Частиною 1 статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог .

Зважаючи на ті обставини, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені у повному обсязі, , тому судові витрати підлягають стягненню з відповідача по справі. На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, ст. 116, 117 КЗпП України, ЗУ Про оплату праці , ЗУ Про компенсацію громадянам частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати , ЗУ Про відпустки , суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Приватного науково - виробничого підприємства АВІСТА про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, компенсації втрат частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати та компенсації за невикористану відпустку - задовольнити.

Стягнути з ПРИВАТНОГО НАУКОВО-ВИРОБНИЧОГО ПІДПРИЄМСТВА АВІСТА , код за ЄДРПОУ 22523052 на користь ОСОБА_1 , середній заробіток за час затримки розрахунку, станом на 31.05.2019 в розмірі 151630,13 грн., компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати станом на 01.05.2019 у розмірі 37694,76 грн. та компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 12894,87 грн., а всього 202219,76 грн. (двісті дві тисячі двісті дев`ятнадцять грн. 76 коп.).

Стягнути з ПРИВАТНОГО НАУКОВО-ВИРОБНИЧОГО ПІДПРИЄМСТВА АВІСТА , код за ЄДРПОУ 22523052 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 2022,21 грн..

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача .

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Полтави протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиН. І. Крючко