Рішення

від 15.03.2010 по справі 14/27-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

15 березня 2010 р.           Справа 14/27-10

Господарський суд Вінницької області у складі: судді Залімського І.Г. при секретарі судового засідання Кучер Р.П., розглянув матеріали справи

за позовом: Виконавчого комітету Вінницької міської ради, вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 13322432   

до: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код ЄДРЮОФОП НОМЕР_1  

про стягнення 429,52 грн. за користування приміщенням

За участю представників сторін:

позивача :   Панянчук С.В., представник за дорученням

відповідача : не з"явився

ВСТАНОВИВ :

Виконавчим комітетом Вінницької міської ради подано позов про стягнення 429,52 грн. з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1.

Ухвалою суду Ухвалою суду від 18.01.2010 р. було порушено провадження у даній справі з призначенням судового засідання на 16.02.2010 р., яке в зв’язку з невиконанням відповідачем вимог суду щодо надання необхідних для розгляду доказів та забезпечення явки в судове засідання уповноваженого представника було відкладено на 15.03.2010 р.

На визначену дату відповідач повторно не з'явився, витребуваних ухвалою суду документів не подав, разом з тим, під час розгляду справи, судом було з'ясовано, що ухвали від 18.01.2010 р. та від 16.02.2010 р., надіслані на адресу відповідача, повернулись до господарського суду Вінницької області, з відміткою пошти : "за вказаною адресою зачинено".

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місце проживання Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 є АДРЕСА_1.

Згідно зі ст. 1 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” місце проживання фізичної особи - житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо) у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово, що знаходиться за певною адресою, за якою здійснюється зв'язок з фізичною особою - підприємцем.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 ЦК України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

Державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Частиною 2 ст. 17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” визначено, що у Єдиному державному реєстрі зокрема містяться відомості про місце проживання фізичної особи - підприємця.

Виходячи зі змісту частини 8 ст. 9, ст. 19 вказаного закону, зміна місця проживання фізичної особи - підприємця тягне за собою заміну свідоцтва про державну реєстрацію, і внесення відповідних змін у Єдиному державному реєстрі.

З аналізу вказаних норм законодавства випливає, що місце проживання фізичної особи - підприємця є адреса, яка зазначена у його свідоцтві про державну реєстрацію та зареєстрована у Єдиному державному реєстрі.

Як вбачається з матеріалів справи, будь-які зміни відомостей про місце проживання відповідача не вносились, а тому його місцем проживання є адреса: АДРЕСА_1.

З урахуванням наведеного надсилання ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи за місцем державної реєстрації відповідача є належним повідомленням його про місце і час слухання справи і у випадку неотримання вказаних ухвал з вини відповідача, який не повідомив у встановленому порядку позивача та державного реєстратора про зміну місця проживання. Розшук судом сторони у справі, у разі відсутності її за місцем реєстрації, господарським процесуальним законодавством не передбачений.

Враховуючи вищевикладене, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, подавши клопотання про незастосування технічної фіксації судового процесу, яке підлягає задоволенню як таке, що не суперечить вимогам ч.7 ст.81-1 ГПК України.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку наданим доказам, в судовому засіданні встановлено наступне.

Згідно договору оренди приміщень /будівель, споруд/ № 3-108 від 28.09.06 р. (далі Договір), укладеного виконкомом Вінницької міської ради з Суб"єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1, останньому на підставі рішення виконкому № 2251 від 28.09.2006 р. було передано в оренду приміщення загальною площею 13,2 кв.м за адресою : м. Вінниця, вул. Келецька, 97.

Відповідно до вказаного Договору відповідач взяв на себе зобов'язання по перерахуванню орендної плати управлінню комунального майна Вінницької міської ради (вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21000).

Термін дії договору згідно п. 1.4 встановлений з 28.09.2006 р. до 28.08.2007 р. Об'єкт оренди був переданий Орендарю за актом прийому-передачі від 28.09.2006 р.

Відповідно до п.п. 2.1., 2.3 Договору відповідач зобов'язувався проводити орендні платежі щомісячно, не пізніше останнього числа поточного місяці. Орендна плата за базовий місяць при укладанні договору оренди складає 89,06 грн, крім того ПДВ. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції попереднього місяця.

Орендна плата перераховується управлінню комунального майна Вінницької міської ради (п. 2.1 договору).

В свою чергу, рішенням господарського суду Вінницької області у справі № 12/121-08 позов Прокурора м. Вінниці в інтересах держави, в особі виконавчого комітету Вінницької міської ради, за участю третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог - Управління комунального майна Вінницької міської ради було задоволено та стягнуто з Суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі за період з вересня 2007 р. по вересень 2008 р. в сумі 1711,4 грн. та 122,43 грн. пені.

У відповідності до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як вбачається з наданих матеріалів справи, з огляду на той факт, що договір оренди закінчив термін дії 28.08.2007 р., а Орендар не скористався наданим йому положеннями п. 4.2.12 Договору правом на продовження дії договору оренди, виконавчим комітетом Вінницької міської ради дії ФОП ОСОБА_1 були розцінені, на разі,0 як відмова від продовження дії договору оренди.

Разом з тим, всупереч положенням п. 6.4 Договору, де визначено, що після закінчення строку дії договору оренди об'єкт має бути звільнено і передано орендодавцю за актом у задовільному стані, приміщення загальною площею 13,2 кв.м за адресою : м. Вінниця, вул. Келецька, 97, що є об"єктом оренди відповідно до умов договору оренди приміщень /будівель, споруд/ № 3-108 від 28.09.06 р., було повернуто Орендодавцю 22.12.2008 р., що засвідчується наявним в матеріалах справи актом прийому-передачі нежилого приміщення до вказаного договору оренди.

При укладанні договору оренди приміщень /будівель, споруд/ № 3-108 від 28.09.06 р. сторони пунктом 6.4 Договору погодили також, що за час фактичного користування об'єктом оренди після закінчення строку даного договору до передачі приміщення за актом орендар зобов'язаний внести плату за користування приміщенням в розмірі орендної плати.

Таким чином, з огляду на той факт, що рішенням господарського суду Вінницької області у справі № 12/121-08 було стягнуто з ФОП ОСОБА_1 борг по орендній платі за період з вересня 2007 р. по вересень 2008 р. включно та беручи до уваги дату повернення Орендарем приміщення у відповідності до акту прийому-передачі від 22.12.2008 р., сума боргу відповідача перед позивачем за фактичне користування приміщенням загальною площею 13,2 кв.м за адресою : м. Вінниця, вул. Келецька, 97, за період з 01.10.2008 р. по 21.12.2008 р. становить 422,13 грн.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 527 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається. Боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно зі статтею 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч.1 ст. 530, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення 422,13 грн. суми основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім суми основного боргу позивач, посилаючись на п. 2.4 договору оренди будівель /споруд, приміщень/ № 3-108 від 28.09.2006 р., де визначено, що своєчасно несплачені Орендарем суми орендної плати стягуються за весь період заборгованості з пенею в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, заявив до стягнення 7,39 грн. пені.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов’язаний сплатити штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня).

В свою чергу, дослідивши в судовому засіданні надані докази та розрахунки, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення 7,39 грн. пені є обгрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 33  ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Господарський суд оцінює доказ за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги щодо стягнення з відповідача 429,52 грн., з яких 422,13 грн. сума основного боргу та 7,39 пені, є обґрунтованими, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, внаслідок чого підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно положень ст. 49 ГПК України, судові витрати підлягають покладенню на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82-84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, -   

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРЮОФОП НОМЕР_1) на користь Виконавчого комітету Вінницької міської ради (вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 13322432, р/р № 37111017002213, УДК у Вінницькій області, МФО 802015) 422,13 грн. (чотириста двадцять дві грн. 13 коп.) боргу, 7,39 грн. (сім грн. 39 коп.) пені, 102 грн. (сто дві грн.) витрат на сплату державного мита, 236 грн. (двісті тридцять шість грн.) судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати сторонам.

Суддя                                              

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  19 березня 2010 р.

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу - вул. Соборна, 59, м.Вінниця, 21050

3 - відповідачу - АДРЕСА_1