Рішення

від 06.06.2007 по справі 18/150

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м

   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

міста КИЄВА 01030, м.Київ,

вул.Б.Хмельницького,44-Б    

тел.486-65-72

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

№ 18/150                                                                                                        

06.06.07 р.

За позовом:          ТОВ „Нафком -Інвест”;

До:                    ЗАТ „Страхова компанія

„Крона”;

Третя особа:          АБ „Енергобанк”;

Про:                     стягнення 215 981,10 грн.

Суддя  Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:          Полярський М.Ю., представник,

довіреність №56 від 20.03.2007 р.;

Від відповідача:            Щербатюк І.О., представник,

довіреність №14 від 09.11.2006 р.;

                              Єфіменко Д.О.,

представник, довіреність №13 від 09.11.2006 р.;

Від третьої особи:          Самольотов І.І., представник,

довіреність №13/05-40 від 18.04.2005 р.

Справа, в порядку статті 77 ГПК

України, була відкладена слуханням з 29.03.2007 р. до 12.04.2007 р., з

12.04.2007 р. до 16.05.2007 р., з 16.05.2007 р. до 06.06.2007 р., про що

господарським судом винесені відповідні ухвали від 29.03.2007 р., від

12.04.2007 р. та від 16.05.2007 р.

Ухвалою Господарського суду міста

Києва від 16.05.2007 р. строк вирішення спору у даній справі продовжений на

невизначений термін; до участі у справі в якості третьої особи без самостійних

вимог на предмет спору на боці позивача залучений АБ „Енергобанк”.

ОБСТАВИНИ

СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського

суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 215 981,10 грн. страхового

відшкодування, 2 159,81 грн. витрат по сплаті держмита та 118,00 грн. витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у

позовній заяві.

У судовому засіданні представник

позивача позовні вимоги підтримав, просить позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у наданому відзиві на

позов та представники останнього у судових засіданнях позовні вимоги позивача

заперечують, у задоволенні позову просять відмовити, посилаючись на наведене

нижче:

-позивачем порушені вимоги: пункту

5 частини 1 статті 989 Цивільного кодексу України, пункту 4 частини 1 статті 21

Закону України „Про страхування”, які передбачають, що страхувальник

зобов'язаний вжити заходів щодо запобігання та зменшення збитків, завданих

внаслідок настання страхового випадку; пункту 14.3.5. договору; пункту „е”

статті 4.1. Правил страхування майна та пункту „д” статті 4.1. Правил

страхування від вогневих ризиків;

-позивач при укладенні договору не

повідомив необхідну для визначення ступеня ризику інформацію, а отже його дії

підпадають під норми пункту 3 частини 1 статті 991 Цивільного кодексу України,

п. 14.3. ст. 14 Правил страхування майна, п. 14.3. ст. 14 Правил страхування

від вогневих ризиків, п. 18.2. ст. 18 договору, які передбачають право

відповідача на відмову у виплаті страхового відшкодування у разі подання

позивачем свідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт

настання страхового випадку;

-позивачем допущені численні

порушення умов договору, у зв”язку з чим останній не має жодних правових

підстав на отримання відшкодування за знищений в результаті пожежі трактор

марки „Case Typ” (державний номер 069-01 КС), оскільки п. 18.6. ст. 18 договору

передбачено, що невиконання позивачем обов'язків покладених на нього договором,

є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.

Третя особа у наданих письмових

поясненнях та представник останньої у судовому засіданні позовні вимоги

позивача вважає обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а відмову

відповідача вважає неправомірною та такою, що порушує охоронювані законом права

та інтереси позивача та третьої особи.

Розглянувши документи і матеріали,

додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін та третьої

особи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які

мають значення для вирішення спору, господарський суд,-

В С Т А Н О В

И В:

30.08.2006 р. між позивачем та

відповідачем був укладений договір комплексного майнового страхування ДКМС

№101/06, за умовами якого позивачем була застрахована сільськогосподарська

техніка іноземного виробництва, перелік якої наведений в додатку №1 до

договору.

Згідно з додатком №1 до договору

під страховий захист відповідача взятий, зокрема, трактор марки „Case Typ”

(державний номер 069-01 КС).

11.09.2006 р. під час проведення

зяблевої оранки поля, що розташоване на території с. Велика Дівиця Прилуцького

району Чернігівської області, сталася пожежа, внаслідок якої згорів трактор

марки „Case Typ” (державний номер 069-01 КС).

12.09.2006 р. позивач направив

відповідачеві листа №14 від 12.09.2006 р., в якому повідомив про настання

страхового випадку.

Листом №24/2225 від 06.12.2006 р.

відповідач відмовив позивачеві у виплаті страхового відшкодування.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи

документи та досліджені в засіданні суду докази, господарський суд вважає

позовні вимоги позивача обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому господарський суд виходить з наведеного нижче.

Відповідно до статті 1 Закону

України „Про страхування” страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо

захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних

подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним

законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати

громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків,

страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 8 Закону України „Про

страхування” передбачено, що страховий ризик - певна подія, на випадок якої

проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Страховий випадок - подія,

передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з

настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми

(страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій

особі.

Договором страхування, відповідно

до частини 1 статті 16 Закону України „Про страхування”, є письмова угода між

страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання

у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику

або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь

якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а

страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та

виконувати інші умови договору.

Згідно з умовами договору

комплексного майнового страхування до переліку страхових випадків віднесено,

зокрема, пожежі.

Строк дії договору визначений пунктом

11 та становить з 31.08.2006 р. до 30.08.2007р.

Довідкою Прилуцького районного

відділу УМНС України в Чернігівській області від 15.11.2006 р. №14/925

підтверджено факт виникнення пожежі 11.09.2006 р. в тракторі марки „Case Typ”

(державний номер 069-01 КС) на відкритій території Великодівицької сільської

ради. В зазначеній довідці зазначено, що причиною пожежі є недоліки

конструкції, виготовлення і монтажу електромережі трактора.

Факт пожежі також підтверджується

актом про пожежу від 19.09.2006 р., складеним комісією у складі інспектора

ВзПНПД, водія та головного інженера.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи

документи, господарський суд вважає вищезазначений випадок страховим.

Як визначено п. 17.1.1. договору

позивача у разі настання страхової події, яка може у подальшому кваліфікуватись

як страховим випадок, позивач зобов'язаний повідомити відповідача про настання

страхового випадку протягом трьох робочих днів з моменту настання страхового

випадку.

Позивач повідомив відповідача про

настання страхового випадку, що трапився 11.09.2006 р., наступного дня, тобто

12.09.2006 р., про що свідчить лист позивача №14 від 12.09.2006 р.

Господарський суд відмову

відповідача від виплати страхового відшкодування вважає неправомірною, оскільки

перелік причин, які є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування

визначений розділом 18 договору, до яких віднесені:

-страхувальник або особа, на

користь якої укладений договір страхування, вчинили дії, спрямовані на настання

страхового випадку;

-подання страхувальником свідомо

неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового

випадку;

-отримання страхувальником

(вигодонабувачем) повного відшкодування збитків від особи, винної у їх

заподіянні;

-несвоєчасне повідомлення

страхувальником про настання страхового випадку без поважних не це причин або

створення страховику перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру

збитків;

-страхувальник або особа, на

користь якої укладено договір страхування, не надали всіх необхідних

документів, що підтверджують факт настання страхового випадку;

-невиконання страхувальником

обов'язків, покладених на нього цим договором страхування;

-інші випадки, передбачені

законодавством України.

Аналогічний перелік підстав відмови

у виплаті страхового відшкодування визначений статтею 26 Закону України „Про

страхування.

У даному випадку господарський суд

не вбачає жодної з підстав, визначених розділом 18 договору та статтею 26

Закону України „Про страхування” для відмови у виплаті страхового

відшкодування.

Згідно з додатком №1 до договору

страхова сума трактора марки „Case Typ” (державний номер 069-01 КС) складає 215

981,10 грн.

Пунктом 15.4. договору передбачено,

що страхове відшкодування виплачується у розмір фактичного збитку за

вирахуванням франшизи (частина збитків, що не відшкодовуюється страховиком), що

є безумовною за цим договором, але не більше межі відповідальності страховика.

Збиток визначається у разі повної загибелі майна -виходячи з вартості (оцінки)

майна на момент настання страхового випадку.

Враховуючи вищезазначені обставини

страховому відшкодуванню підлягає сума у розмірі 205 182,04 грн. (розмір

фактичного збитку 215 981,10 грн. (вартість трактора) -10 799,06 грн.

(безумовна франшиза, визначена додатком №1 до договору).

Посилання відповідача на Правила

пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерства України з питань

надзвичайних ситуацій №126 від 19.10.2004 р., є недоцільним, оскільки п.

7.9.1.1. зазначених Правил поширює свою дію лише на час проведення робіт по

збору врожаю зернових. Довідкою позивача від 18.12.2006 р. підтверджується, що

станом на 11.09.2006 р. трактор марки „Case Typ” (державний номер 069-01 КС)

здійснював роботи по зяблевій оранці поля.

Відносно тверджень позивача щодо

створення відповідачем перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру

збитків внаслідок прибирання трактору з місця де трапився страховий випадок

слід зазначити про те, що трактор марки „Case Typ” (державний номер 069-01 КС)

з 11.09.2006 р. знаходився на зберіганні начальника охорони ДП „Нафком -Агро”,

про що свідчить наказ №79 від 11.09.2006 р., а його залишення на полі було б

недоцільним. Крім того, договором, укладеним між сторонами, не передбачений

обов'язок позивача залишати застраховане майно у випадку настання страхового

випадку на місці його скоєння.

Посилання відповідача на те, що

застраховане ним майно страхувалося як нерухоме, у зв”язку з чим позивач не мав

права використовувати його за цільовим призначенням, не підтверджується

матеріалами справи, оскільки умовами договору передбачено, що предметом

договору є страхування майна, яким володіє та/або користується та/або

розпоряджається страхувальник.

Свідоцтвом про реєстрацію майна

серії АБ №145876 підтверджується, що трактор марки „Case Typ” (державний номер

069-01 КС) належить на праві власності відповідачеві.

Згідно з довідкою ТОВ „Нафком

-Інвест” трактор марки „Case Typ” (державний номер 069-01 КС) знаходиться на

балансі позивача.

Майно використовувалось за прямим

призначенням відповідно до п. 19.2.8 договору.

Вищенаведеними обставинами також

спростовується позиція відповідача відносно ненадання позивачем необхідної

інформації про застраховане майно.

Посилання відповідача на п.

14.3.ст. 14 Правил страхування майна та Правил страхування від вогневих

ризиків, якими передбачено право відповідача на відмову у виплаті страхового

відшкодування у разі подання позивачем свідомо неправдивих відомостей про

об'єкт страхування є недоцільним, оскільки у матеріалах справи відсутні докази

подання позивачем свідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування.

Твердження відповідача про те, що у

даному випадку необхідно застосовувати положення Закону України „Про іпотеку”

взагалі є безпідставним, оскільки відносини страхування не регулююся зазначеним

Законом.

Відповідно до статті 49 ГПК України

судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних

вимог.

Враховуючи викладене та керуючись

статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И

В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Закритого акціонерного

товариства „Страхова компанія „Крона” (інд. 04050, м. Київ, вул. Мельникова,

31, код ЄДРПОУ 30726778) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю

„Нафком -Інвест” (юридична адреса: м. Київ, бул. Лесі Українки, 15; фактична

адреса: інд. 03057, м. Київ, пров. Польовий, 9, код ЄДРПОУ 32310298) 205 182

(двісті п'ять тисяч сто вісімдесят дві) грн. 04 коп. страхового відшкодування,

2 051 (дві тисячі п'ятдесят одна) грн. 82 коп. витрат по сплаті держмита та 112

(сто дванадцять) грн. 10 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу. Видати наказ.

3.          В іншій частині позову відмовити.

4.          Наказ видати після набрання рішенням

законної сили.

Суддя

О.В. Мандриченко