Рішення

від 16.11.2009 по справі 2-1079-2009

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

                 Справа № 2-1079/2009

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

16 листопада 2009  року                                      Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі:       головуючого судді  - Маймур Ф.Ф.

                                  при секретарі  - Чоха К.О.

            за участю :     позивача – ОСОБА_1,

                  представника позивача, третьої особи – ОСОБА_2,

представника відповідача – ОСОБА_3,

третьої особи – ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Дніпроспецексавація», треті особи – ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок ДТП, -

В С Т А Н О В И В :

    07 липня 2008 року ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду  м. Дніпропетровська з позовом до Закритого акціонерного товариства «Дніпроспецексавація», третя особа – ОСОБА_4, про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок ДТП (а.с. 4-7).

    07 серпня 2008 року ухвалою суду до участі у справі в якості третьої особи було притягнуто ОСОБА_2 (а.с. 56).

    18 вересня 2008 року ухвалою суду до участі у справі в якості третьої особи було притягнуто ОСОБА_5 (а.с. 69).

Позивач та представник позивача у позовній заяві та у судовому засіданні посилались на те, що 12 липня 2007 року ОСОБА_4, який знаходився з відповідачем у трудових відносинах, керуючи автомобілем «УАЗ» (д/н НОМЕР_1), порушив правила дорожнього руху та скоїв ДТП, внаслідок якого пошкодив автомобіль «Мазда 626» (д/н НОМЕР_2), яким керував позивач, чим завдав останньому матеріальної та моральної шкоди, добровільно відповідач заподіяну шкоду не відшкодував, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП у розмірі 13 793,07 грн., моральної шкоди у розмірі 4 000,00 грн. та 956,83 грн. у рахунок відшкодування судових витрат, а разом 18 749,90 грн.          00 коп.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та на їх задоволені наполягав.

    Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, оскільки вважає, що           ОСОБА_1 є неналежним позивачем по даній справі та не має право пред’являти будь які вимоги стосовно відшкодування завданих збитків у зв’язку з тим, що останній не є власником пошкодженого транспортного засобу. Крім того, просив суд врахувати, ті обставини, що, згідно до висновку експерта, заподіяна шкода дорівнює ринковій вартості автомобіля на момент пошкодження, та зазначив, що суд повинен обговорити питання про передачу пошкодженого автомобіля після відшкодування збитків особі відповідальній за шкоду.

Третя особа, представник позивача – ОСОБА_2, позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Третя особа – ОСОБА_4, заперечення проти позову підтримав, позовні вимоги не визнав, вважав їх необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.

Третя особа – ОСОБА_5, у судове засідання не з’явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду заяву, в якій просив слухати справу за його відсутності та прийняти рішення на розсуд суду (а.с. 121).

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 12 липня 2007 року о 16 годині 20 хвилин, керуючи автомобілем НОМЕР_3 рухався по вул. Набережна Леніна в м. Дніпропетровську, де при зміні напрямку руху, а саме при здійсненні маневру розвороту, не переконався в безпечності свого маневру та допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_2, який рухався у попутному напрямку, чим порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху України, ці обставини підтверджуються матеріалами про адміністративне правопорушення (а.с. 122-141).

Судом також встановлено, що ОСОБА_4 було визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, зазначені обставини підтверджується постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 серпня 2007 року та не спростовуються висновками судових автотехнічних експертиз № 2509-08 від 12 лютого 2008 року та №1123-09 від 15 липня 2009 року (а.с. 152-159, 179-184).

Судом встановлено, що автомобіль НОМЕР_4, на момент дорожньо-транспортної пригоди належав ОСОБА_5 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ЯАА № 779889, виданого Дніпропетровським МРЕВ УДАІ УМВС України в Дніпропетровській області 24 грудня 2003 року, що підтверджується копією зазначеного свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 10).

У судовому засіданні встановлено, що на момент, коли сталася вищезазначена дорожньо-транспортна пригода, автомобіль НОМЕР_4, перебував у фактичному володінні позивача на підставі довіреності на право розпорядження зазначеним автомобілем, виданої позивачу 18 жовтня 2006 року від імені ОСОБА_5 його представником  ОСОБА_6, посвідчену приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстровано в реєстрі за № 12060, ця обставина підтверджується копією зазначеної довіреності (а.с. 9).

Судом встановлено, що автомобіль НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_4, на момент дорожньо-транспортної пригоди належав ЗАТ «Дніпроспецексавація» на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу АЕС № 025329, виданого Дніпропетровським МРЕВ УДАІ УМВС України в Дніпропетровській області 13 грудня 2006 року, що підтверджується копією зазначеного свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 108).

Встановлено, що ОСОБА_4 на момент дорожньо-транспортної пригоди  перебував у трудових відносинах з ЗАТ «Дніпроспецексавація», а саме працював на посаді замісника голови правління ЗАТ «Дніпроспецексавація», що підтверджується відповідною довідкою (а.с. 111).

Також встановлено, що вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля НОМЕР_4, в результаті його пошкодження при ДТП дорівнює його ринковій вартості на момент ДТП та складає 13 793,07 грн., що підтверджується відповідним висновком спеціаліста (а.с. 13-44).

У судовому засіданні також встановлено, що позивачем за послуги з оцінки розміру заподіяних збитків було сплачено 520,00 грн., що підтверджується квитанцією №6 від 14 вересня 2007 року (а.с. 46).

Судом встановлено, що позивачем за отримання ним правової допомоги при розгляді даної справи було сплачено 250,00 грн., що підтверджується договором про надання правової допомоги від 15 лютого 2008 року та довідкою про оплату (а.с. 48, 49).

Судом також встановлено, що 17 жовтня 2008 року автомобіль НОМЕР_4 був знятий з обліку у ВРЕВ №1 ДАІ м. Дніпропетровська та 21 жовтня 2008 року був проданий у невідновленому стані суб’єкту підприємницької діяльності ОСОБА_8 на запчастини за 3 800,00 грн., що підтверджується відповідними довідками (а.с. 171, 172).

Правовідносини, які виникли між сторонами врегульовані нормами Цивільного Кодексу України.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Зокрема збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої в наслідок порушення її прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

У пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27 березня 1992 року зазначено, що під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо). Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем джерела підвищеної небезпеки.

Суд не приймає заперечення представника відповідача стосовно неналежного позивача, оскільки власник автомобіля НОМЕР_4, ОСОБА_5, надав право розпоряджатися вказаним автомобілем, представляти його інтереси в установах, підприємствах та організаціях з усіх питань, пов’язаних з експлуатацією, керуванням та відчуженням зазначеного автомобіля, включаючи право у випадку спричинення автомобілю пошкодження іншими особами в результаті дорожньо-транспортної пригоди укладати угоди про відшкодування заподіяної шкоди, одержувати та сплачувати за такими угодами грошові суми у розмірах згідно із калькуляціями, актами, експертними висновками.

Оцінюючи дослідженні у судовому засіданні докази у їх сукупності, щодо вимог позивача до відповідача стосовно стягнення з відповідача у рахунок відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 12 липня 2007 року, приймаючи до уваги ті обставини, що розмір завданої шкоди, дорівнює вартості автомобіля на момент ДТП та складає 13 793,07 грн., а також той факт, що позивач продав зазначений автомобіль у невідновленому стані за 3 800,00 грн., суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму завданої матеріальної шкоди за відрахуванням коштів отриманих від продажу пошкодженого автомобіля, а саме стягнути з Закритого акціонерного товариства «Дніпроспецексавація» на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 12 липня 2007 року –  9993 (дев’ять тисяч дев’ятсот дев’яносто три) грн. 07 коп., у задоволенні іншої частини позовних вимог щодо відшкодування матеріальної шкоди позивачу - відмовити.

Вирішуючи позовні вимоги позивача до відповідача стосовно завданої моральної шкоди, яка полягає у перенесених душевних стражданнях, яких позивач зазнав у зв'язку із пошкодженням його майна, внаслідок вказаної транспортної пригоди. Таким чином, враховуючи ступінь душевних страждань позивача, суд вважає можливим позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково, стягнути з відповідача на користь позивача у рахунок відшкодування моральної шкоди 500 грн., а у задоволенні іншої частини позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди  позивачу - відмовити.

Вирішуючи питання, щодо розподілу судових витрат, на підставі ст. 88 ЦПК України і приймаючи до уваги результат вирішення справи, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме: 116,93 грн. – державне мито, 30,00 грн. – збір за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 520,00 грн. – витрати на оплату експертної оцінки, 250,00 грн. – юридична допомога, а разом – 916,93 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 23, 1166, 1167, 1187, 1188 ЦК України, п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27 березня 1992 року ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215, 226 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

    Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Дніпроспецексавація» (49021,                                          м. Дніпропетровськ, вул. Саранська, буд. 57, ЄДРПОУ 31792906) на користь ОСОБА_1 (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Слов’янська, буд. 33) у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 12 липня 2007 року –                            9993 (дев’ять тисяч дев’ятсот дев’яносто три) грн. 07 коп., у рахунок відшкодування моральної шкоди – 500 (п’ятсот) грн. 00 коп., у рахунок повернення судових витрат – 916 (дев’ятсот шістнадцять) грн. 93 коп., а разом – 11410 (одинадцять тисяч чотириста десять) грн. 00 коп.

    ОСОБА_1 у задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено у Апеляційний суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом  подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, та подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду, також апеляційна скарга може бути подана до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жотвневий районний суд м.Дніпропетровська протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду, без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                 Ф.Ф. Маймур