Постанова

від 13.08.2007 по справі 47/676-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Україна

Україна

Харківський апеляційний

господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2007

р.                                                          

Справа № 47/676-06 

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Бондаренко В.П.,

судді Лакіза В.В. , Івакіна В.О.

при секретарі Саутенко К.О.

за

участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача -  ОСОБА_1,

доручення в матеріалах справи

ПП "Арей" - не з'явився

ТОВ "Зоряний час" - не з'явився

ТОВ "ТК "Сатурн" - Бабич Я.Л., доручення в матеріалах

справи

ДКП "Миргородтехінвентаризація" - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні

Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПП

"Арей" (вх. № 886Х/1-9) на рішення господарського суду

Харківської області від 14.02.07 р. по справі № 47/676-06

за позовом Закритого

акціонерного товариства "Фундатор", м. Кременчук

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог

на предмет спору - Приватне підприємство "Арей", м. Полтава

до Суб"єкта підприємницької

діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, м. Харків

про визнання договору недійсним

та за зустрічним позовом Суб"єкта підприємницької діяльності

- фізичної особи ОСОБА_2, м. Харків

до 1. Закритого акціонерного товариства "Фундатор", м.

Кременчук

    2. Приватного

підприємства "Арей", м. Полтава

    3. Товариства з

обмеженою відповідальністю "Зоряний час", м. Полтава

    4. Товариства з

обмеженою відповідальністю "ТК "Сатурн", м. Полтава

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних

вимог на предмет спору - Дочірнє комунальне підприємство

"Миргородтехінвентаризація", м. Полтава

про визнання договору дійсним та зобов"язання виконати умови

договору

встановила:

          Рішенням

господарського суду Харківської області від 14 лютого 2007 року (суддя

Светлічний Ю.В.) у задоволенні первісного позову відмовлено, а зустрічний позов

задоволено.

          ПП "Арей” з

рішенням господарського суду першої інстанції не погодилося,  звернулося до Харківського апеляційного

господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення

господарського суду Харківської області від 14 лютого 2007 року скасувати

та  прийняти нове рішення, яким первісний

позов задовольнити, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у

рішенні суду, фактичним обставинам справи та неправильне застосування норм

матеріального права.                                                        

       У відзиві на

апеляційну скаргу ТОВ "ТК Сатурн” зазначає, що апеляційна скарга підлягає

задоволенню з тих підстав, що оскаржуване рішення прийняте при неповному

з'ясуванні обставин справи, воно не обґрунтоване і не відповідає як фактичним

обставинам, так і вимогам чинного законодавства. На цій підставі просить

рішення господарського суду Харківської області від 14 лютого 2007 року скасувати

та  прийняти нове рішення, яким первісний

позов задовольнити.

          У письмових

поясненнях, які надійшли до канцелярії суду 21 травня 2007 року, ДКП

"Миргородтехінвентарізація” просить розглядати справу без його участі та

прийняти рішення на розсуд суду.

          Колегія суддів

розглянула апеляційну скаргу, перевірила матеріали справи, заслухала присутніх

в судовому засіданні представників відповідача та ТОВ "ТК

"Сатурн" і встановила наступне.

Позивач, ЗАТ "Фундатор", звернувся до господарського

суду з позовом, в якому просив визнати недійсним договір від 20.12.2005 р.

купівлі-продажу нежитлової будівлі, що складається з 536 (п'ятсот тридцяти

шести) приміщень загальною площею 5355,2 

м2, та знаходиться у будинку АДРЕСА_1, укладений між ЗАТ

"Фундатор" (продавець) та ФОП ОСОБА_2 (покупець), з тих підстав, що

він не відповідає вимогам чинного законодавства України, оскільки не був

посвідчений нотаріально та зареєстрований.

16.05.2006 р. відповідач, ФОП ОСОБА_2, звернувся до суду із

зустрічною позовною заявою, в якій просить суд, з посиланням на ст. 220 ЦК

України, визнати договір купівлі-продажу нежитлової будівлі від 20.12.2005 р.

дійсним, зобов'язати позивача виконати умови договору купівлі-продажу від

20.12.2005 р. та прийняти відповідно до умов договору простий вексель у якості

розрахунку за придбану нежитлову будівлю.

19.05.2006 р. відповідач, ФОП ОСОБА_2, надав уточнення до

зустрічного позову, в якому просив визнати дійсним договір купівлі-продажу від

20.12.2005 р., зобов'язати ЗАТ "Фундатор" прийняти за актом

пройому-передачі, як розрахунок за договором вексель НОМЕР_1 на суму 2160000

грн. та визнати за ним право власності на нежитлову будівлю, що складається з

536 (п'ятсот тридцяти шести) приміщень загальною площею 5355,2  м2, та знаходиться у будинку

АДРЕСА_1.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції

про відмову у задоволенні первісного позову та задоволенні зустрічного позову,

виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.08.2005 р. між Приватним

підприємством "Арей" (покупець) та ЗАТ "Фундатор"

(продавець) було укладено договір купівлі-продажу об'єкту нерухомості,

розташованого АДРЕСА_1, загальною площею 5355,2 м2. Передача

вказаної нерухомості відбулась на підставі акту приймання-передачі

нерухомого майна від 19.08.2005 р. (т. 2, а.с. 4-5). ПП "Арей"

розрахувалося по договору купівлі-продажу майна в повному обсязі.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є

укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов

договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що

визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного типу, а

також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути

досягнуто згоди.

Таким чином, при укладенні договору купівлі-продажу нерухомості

від 17.08.2005 р. ПП "Арей" та ЗАТ "Фундатор" досягли  згоди з усіх істотних умов договору

купівлі-продажу нерухомого майна.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на

підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Правочином є дія

особи, що спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та

обов'язків. Правочин є правомірним, якщо його недійсність не встановлена

законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Докази того, що договір від 17.08.2005 р. у встановленому законом

порядку  розірвано або визнано недійсним

в матеріалах справи відсутні,  отже, він

є дійсним на даний час, тому у суду першої інстанції були відсутні правові

підстави для визнання дійсним договору від 20.12.2005 р.

В ст. 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких

є необхідним для чинності правочину, зокрема, в ч. 2 вказаної статті зазначено,

що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної

дієздатності.

Статтею 658 ЦК України передбачено, що право продажу товару, крім

випадків, примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить

власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває

право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його

повернення.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, при його прийнятті судом

першої інстанції не було прийнято до уваги той факт, що спірне нежитлове

приміщення на момент укладення договору купівлі-продажу від 20.12.2005 р. між

СПДФО ОСОБА_2 та ЗАТ “Фундатор" вже було власністю ПП “Арей”, тобто ЗАТ

"Фундатор" уклало договір купівлі-продажу від 20.12.2005 р., не

будучи власником майна, яке є предметом вказаного договору.

Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є

недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які

встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього

Кодексу.

Відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який

вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим

правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження  того, що ЗАТ "Фундатор" та ФОП

ОСОБА_2 виконувались умови договору від 20.12.2005 р., а також на підтвердження

фактичного володіння, користування та розпорядження ФОП ОСОБА_2 спірним майном,

оскільки, як зазначалось вище, ЗАТ "Фундатор" не було власником

спірного майна.

Таким чином, враховуючи викладене, первісний позов про визнання

недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 20.12.2005 р.,

укладений між ЗАТ "Фундатор" та ФОП ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які докази ухилення

ЗАТ "Фундатор" від нотаріального посвідчення договору від 20.12.2005

р. тому суд першої інстанції  дійшов  помилкового висновку про ухилення сторін від

нотаріального посвідчення договору від 20.12.2005 р. Більш того, у покупця за

вказаним договором, ФОП ОСОБА_2, відсутнє будь-яке право вимоги, тим більш на

вчинення нотаріального посвідчення договору. Лише укладення нотаріально

посвідченого попереднього договору купівлі-продажу нежитлової будівлі

відповідно до вимог ст. 635 ЦК України могло довести факт ухилення та

породжувало у ФОП ОСОБА_2 право вимоги на укладення договору та право вимоги

визнати вказаний          договір дійсним

у встановленому порядку.

Слід також зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України

якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується

письмовими доказами і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна

із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий

договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не

вимагається, отже, застосування ст.ст. 220 та 334 ч. 3 можливо лише за умови

повного або часткового виконання сторонами договору.

ЗАТ "Фундатор" не прийнято вексель, емітований ФОП

ОСОБА_2 за актом прийому-передачі у якості оплати за договором, з чого

випливає, що судом неправильно було застосовано ст. 220, ч. 3, 4 ст. 334 ЦК

України в якості підстав для задоволення позовних вимог за зустрічним позовом.

Слід також відмітити, що в оскаржуваному рішенні зазначено, що

відповідно до пояснень ЗАТ "Фундатор" СО Московського РО ХМУ УМВС

України в Харківській області за заявою колишнього голови правління ЗАТ

"Фундатор" було порушено кримінальну справу за ознаками підробки

документів, а саме, підробки договору купівлі-продажу нерухомого майна від

17.08.2005 р., укладеного між ЗАТ "Фундатор" та ПП "Арей".

Однак в матеріалах справи відсутні жодні докази на підтвердження

вищевикладеного.

З матеріалів справи також вбачається, що в зустрічній позовній

заяві містились вимоги про визнання договору від 20.12.2005 р. дійсним та

зобов'язання ЗАТ "Фундатор" прийняти в якості оплати простий вексель

на суму 2600000 грн., у подальшому позивач за зустрічним позовом уточнив

позовні вимоги вимогою про визнання за ним права власності на нежитлову будівлю

за договором від 20.12.2005 р. Однак в матеріалах справи є докази, а саме,

договори купівлі-продажу між ПП "Арей" та ТОВ "Зоряний час"

та ТОВ "Зоряний час" і ТОВ "ТК Сатурн", на підтвердження

того, що на момент розгляду справи право власності на спірні об'єкти

нерухомості належало за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу ТОВ

"ТКСатурн", який зареєстрований у органах БТІ та у судовому порядку

не був оскаржений, розірваний або визнаний недійсним. Отже, ТОВ "ТК

Сатурн" є власником спірного об'єкту нерухомості та добросовісним

набувачем за договором. Однак суд першої інстанції визнав право власності на

той же самий об'єкт нерухомості за іншою особою, за ФОП ОСОБА_2, зазначивши, що

правочин, за яким був придбаний об'єкт нерухомості та договір купівлі-продажу

між ПП "Арей" та ТОВ "Зоряний час" є нікчемними, чим вийшов

за межі своїх повноважень.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що при

прийнятті рішення від 14.02.2007 р. по справі № 47/676-06 господарським судом

Харківської області були неповно з'ясовані обставини справи, висновки, зроблені

в рішенні, не відповідають обставинам справи та порушені норми матеріального та

процесуального права, у зв'язку з чим рішення підлягає скасуванню, а апеляційна

скарга ПП "Арей" - задоволенню.

Керуючись статтями 99, 101, 102, п. 2 статті 103, п.п. 1, 3, 4 ч.

1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України,

колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу ПП "Арей" задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 14.02.2007 р.

по справі № 47/676-06 скасувати.

Первісний позов задовольнити.

Визнати недійсним договір від 20.12.2005 р. купівлі-продажу

нежитлової будівлі, що складається з 536 (п'ятсот тридцяти шести) приміщень

загальною площею 5355,2  м2,

та знаходиться у будинку АДРЕСА_1, укладений між ЗАТ "Фундатор"  та ФОП ОСОБА_2

Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи

ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Закритого акціонерного товариства

"Фундатор" (Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Ткаченка, 67, код

ЄДРПОУ 32615134) 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу.

У задоволенні зустрічного позову відмовити.

Зобов'язати господарський суд Харківської області видати

відповідний наказ.

         Головуючий суддя                                (підпис)                      Бондаренко В.П. 

                                 Судді                                (підпис)                      Лакіза В.В. 

(підпис)                     

Івакіна В.О.