Постанова

від 21.12.2019 по справі 423/3904/19

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 423/3904/19

Провадження № 22-ц/810/1066/19

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2019 року місто Сєвєродонецьк

Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого: Стахової Н.В.,

суддів: Лозко Ю.П., Назарової М.В.,

за участю секретаря судового

засідання: Сінько А.І.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідачі - Товариство з обмеженою відповідальністю Династія СД , Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробничий центр ЄВРОДІМ , Товариство з обмеженою відповідальністю СХІДГАЗТРЕЙД , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Луганського апеляційного суду у порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Династія СД на ухвалу Попаснянського районного суду Луганської області від 19 листопада 2019 року, постановлену у складі судді Архипенко А.В. у приміщенні того ж суду, за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Династія СД , Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничий центр ЄВРОДІМ та Товариства з обмеженою відповідальністю СХІДГАЗТРЕЙД про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та стягнення шкоди,

встановив:

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що йому на праві власності належить земельна ділянка загальною площею 1,7700 га, кадастровий номер 4423857500:11:003:0005, що розташована на землях Мирнодолинської селищної ради Попаснянського району Луганської області. Договір про встановлення земельного сервітуту на його земельній ділянці не укладався. Поряд з його земельною ділянкою знаходяться земельні ділянки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яка перебуває у користуванні ТОВ Східгазтрейд , земельна ділянка власником якої є ТОВ НВЦ Євродім , та земельна ділянка власником якої є ТОВ МТК , яка перебуває у користуванні ТОВ Східгазтрейд . Відповідачі своїми діями здіснюють йому перешкоди у користуванні земельною ділянкою (закопують котлован, не дають працювати найнятим працівникам). Отже, забезпечення позову є певною гарантією зупинення негативних наслідків, які можуть зашкодити законним правам власника земельної ділянки - позивача. Співпадання одного словосполучення жодним чином не свідчить про тотожність ухвали про забезпечення позову задовленню позовних вимог, тому судом не порушено ч. 10 ст. 150 ЦПК України.

В судовому засіданні відповідач - представник ТОВ Династія СД апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.

Позивач та його представик апеляційну скаргу не визнали, пояснивши, що ухвала суду є законною та обґрунтованою.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, одна їх неявка не перешкоджає розгляду справи відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення представника відповідача, позивача та його представника, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що забезпечення позову буде направлено на ефективний захист оспорюваних прав та інтересів позивача, а невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду і така вимога відповідає положенням ст. 149-150 ЦПК України.

Проте до таких висновків суд першої інстанції дійшов з порушенням норм процесуального права.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки загальною площею 1,7700 га, кадастровий номер 4423857500:11:003:0005, що розташована на землях Мирнодолинської селищної ради Попаснянського району Луганської області.

Згідно ч.ч.1,2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з абз.1, 3 п.4 постанови №9 Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року Пропрактику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Види забезпечення позову визначені в ст.150 ЦПК України.

Відповідно до ч.10 ст.150 ЦПК України, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Обраний позивачем спосіб забезпечення позову, а саме заборона проїзду та проходу автотранспорту по території земельної ділянки позивача є повністю тотожнім за змістом позовним вимогам, і задоволення такої заяви позивача є вирішенням спору до розгляду справи по суті.

Що стосується вимоги позивача заборонити відповідачам чинити йому будь-які перешкоди у користуванні земельною ділянкою, то вказана вимога не є заходом забезпечення в межах заявлених позовних вимог.

Разом з тим слушними є посилання позивача та його представника на те, що стосовно земельної ділянки позивача не встановлено земельного сервітуту, оскільки доказів на підтвердження вказаних обставин відповідачем не надано. Однак це не є підставою для залишення оскаржуваної ухвали без змін.

Таким чином, суд першої інстанції, керуючись ст.ст.149,150,152,153 ЦПК України, необґрунтовано задовольнив заяву про забезпечення позову.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга обґрунтована, оскільки суд першої інстанції в порушення вимог процесуального закону задовольнив заяву про забезпечення позову, зазначені порушення є підставою для скасування ухвали і постановлення нової ухвали про відмову у забезпеченні позову на підставі ч. 4 статті 376 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 367, 374,376,382,383,384,389 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Династія СД задовольнити.

Ухвалу Попаснянського районного суду Луганської області від 19 листопада 2019 року скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Династія СД , Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничий центр ЄВРОДІМ та Товариства з обмеженою відповідальністю СХІДГАЗТРЕЙД про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та стягнення шкоди відмовити.

Постанова Луганського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.

Повний текст постанови складений - 21 грудня 2019 року.

Головуючий

Судді: