Ухвала

від 19.12.2019 по справі 991/1482/19

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

Справа № 991/1482/19

Провадження № 11-сс/991/207/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2019 року м. Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретар судового засідання ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15 листопада 2019 року, якою застосовано запобіжний захід у виді застави відносно підозрюваного:

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Болотівка Буринського району Сумської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , обіймає посаду судді Зарічного районного суду міста Суми,

у кримінальному провадженні № 52019000000000898 від 10 жовтня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

за участю:

підозрюваного ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції з Зарічним районним судом міста Суми),

захисника підозрюваного ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 , (в режимі відеоконференції з Зарічним районним судом міста Суми),

прокурора ОСОБА_7 ,

В С Т А Н О В И Л А:

Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом обставини:

Головним підрозділом детективів (далі ГПД) Національного антикорупційного бюро України (далі НАБУ) проводиться досудове розслідування у об`єднаному кримінальному провадженні № 52019000000000898 від 10 жовтня 2019 року за підозрою ОСОБА_5 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Процесуальне керівництво у вказаному об`єднаному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі САП) Генеральної прокуратури України (далі ГПУ).

За версією органу досудового розслідування, суддя Зарічного районного суду міста Суми ОСОБА_5 04 листопада 2019 року, у період часу з 17 години 25 хвилин до 17 години 27 хвилин, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою власного збагачення зустрівся з ОСОБА_8 на узбіччі автодороги «Т1909» поблизу перехрестя вулиць Герасима Кондратьєва та Козацького проспекту у м. Суми, де висловив йому прохання надати до 06 листопада 2019 року неправомірну вигоду в сумі 1000 доларів США за прийняття рішення щодо не притягнення ОСОБА_8 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП у судовій справі № 591/6070/19, а також додатково 1000 доларів США за прийняття такого ж рішення після надходження до нього на розгляд судової справи № 752/17354/19 з Голосіївського районного суду міста Києва.

З метою реалізації свого протиправного умислу 06 листопада 2019 року, у період часу з 17 години 47 хвилин до 17 години 50 хвилин, ОСОБА_5 , перебуваючи поблизу перехрестя автодоріг «Т1909» та «Гірне-Любачево» в автомобілі «Mercedes W140 SEL600», д.н. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_8 , одержав від останнього неправомірну вигоду в сумі 1000 доларів США за прийняття рішення про не притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП у судовій справі № 591/6070/19, а також 1 000 доларів США за прийняття такого ж рішення після надходження до нього на розгляд судової справи № 752/17354/19 з Голосіївського районного суду міста Києва.

В цілому ОСОБА_5 одержав від ОСОБА_8 неправомірну вигоду у сумі 2000 доларів США, що згідно з офіційним курсом валют встановленим Національним банком України на 06 листопада 2019 року становило 49 400 гривень.

07 листопада 2019 року за результатами обшуків проведених на підставі ухвал слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05 листопада 2019 року, в домоволодінні з надвірними спорудами, транспортному засобі та службовому кабінеті ОСОБА_5 було виявлено та вилучено предмет неправомірної вигоди у сумі 2000 доларів США, а також інші речі та документи, які мають значення для кримінального провадження.

08 листопада 2019 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого корупційного злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

14 листопада 2019 року детектив Національного бюро Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_9 , за погодженням із прокурором третього відділу САП ГПУ ОСОБА_7 звернувся до Вищого антикорупційного суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді застави відносно підозрюваного ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 52019000000000898 від 10 жовтня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15 листопада 2019 року задоволено клопотання детектива та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді застави в розмірі 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 153 680 гривень. А також, зобов`язано підозрюваного ОСОБА_5 виконувати такі обов`язки:

- прибувати до детектива, прокурора, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000898 від 10 жовтня 2019 року та суду за першою вимогою;

- не відлучатися за межі Сумської області без дозволу слідчого, прокурора, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000898 від 10 жовтня 2019 року та суду;

- повідомляти детектива, прокурора, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000898 від 10 жовтня 2019 року та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування із свідком у кримінальному провадженні ОСОБА_8 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 від 16 квітня 2013 року, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, захисник підозрюваного ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала:

В апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 ставить вимогу про скасування ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15 листопада 2019 року, постановлену в рамках кримінального провадження № 52019000000009898 про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляд і застави в розмірі 80 розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 153 680 гривень з покладенням на підозрюваного обов`язків, та постановлення нової ухвали, якою відмовити у задоволенні клопотання детектива.

На обґрунтування апеляційної скарги захисник зазначив, що вважає оскаржувану ухвалу незаконною, необґрунтованою, винесеною з грубим порушенням норм процесуального права та такою, яка не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки на його думку слідчий суддя неповно з`ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив та не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до їх вивчення.

Так, при розгляді даного клопотання слідчим суддею не було враховано особу підозрюваного ОСОБА_5 , його матеріальний стан та його об`єктивну можливість внести таку непомірну заставу. Зазначає, що сімейний бюджет родини підозрюваного ОСОБА_5 складається фактично з його доходів, який витрачається на утримання малолітньої дитини, її навчання, сплату значних послуг на утримання будинку. Крім того, на майно підозрюваного ОСОБА_5 накладено арешт, що унеможливлює отримання коштів на внесення застави з іншого джерела ніж заробітна плата. При цьому, слідчий суддя не обґрунтував свого рішення в частині застосування застави саме в розмірі 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що є максимальним розміром застави, що застосовуються у такому випадку. Також, ані детектив у клопотанні, ані слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі не навів чому такий запобіжний захід, як особисте зобов`язання не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 .

Вважає, що під час застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно підозрюваного ОСОБА_5 слідчим суддею були прийняті до уваги необґрунтовані припущення детектива, а не належні і обґрунтовані доводи сторони захисту. Детективом не було доведено в судовому засіданні існування жодного ризику, як то переховування від суду та органів досудового розслідування, ризик знищення або спотворення речей та документів, які мають істотне значення по справі, ризик незаконного впливу на свідків та ризик перешкоджання кримінальному провадженню. Втім, підозрюваний ОСОБА_5 не допускає порушення процесуальної поведінки, з`являється на виклик детектива та суду, не перешкоджає проведенню слідчих дій та розгляду клопотань судом.

Також, посилається на безпідставність покладення на підозрюваного ОСОБА_5 відповідно до ухвали слідчого судді обов`язків здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 від 16 квітня 2013 року, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, оскільки вказаний паспорт був вилучений під час обшуку, а інших документів не існує.

Позиції учасників судового провадження:

У судовому засіданні підозрюваний та його захисник апеляційну скаргу підтримали в повному обсязі з наведених у ній підстав, просили її задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін, оскільки вважає ухвалу слідчого судді законною, обґрунтованою та такою, яка відповідає фактичним обставинам справи.

Мотиви суду:

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши доводи особи, яка подала апеляційну скаргу та заперечення прокурора, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.

Частиною 4 статті 176 КПК України передбачено, що під час досудового розслідування, запобіжні заходи застосовуються за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором, або за клопотанням прокурора.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищення, схову або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчиненню іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, в якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу, відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосовування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Також, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених устатті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Колегією суддів встановлено, що слідчий суддя під час розгляду клопотання детектива про застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_5 вказаних вимог закону дотримався у повному обсязі.

Так, з наданих суду матеріалів кримінального провадження вбачається, що наведені в клопотанні детектива підстави для застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу перевірялись слідчим суддею при розгляді клопотання. При цьому, у судовому засіданні заслухані пояснення підозрюваного, доводи його захисника, думка прокурора, з`ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, слідчим суддею врахована вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 , в сукупності дані про особу, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, а також конкретні обставини зазначеного правопорушення.

Як вбачається з наданих матеріалів провадження, та встановленого слідчим суддею, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

При цьому, слідчим суддею прийнято до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні. Зокрема те, що обґрунтована підозра це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (Рішення у справах «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України». Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (Рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузіївід 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184).

Колегія суддів вважає, що надані детективом та прокурором докази на обґрунтування підозри є переконливими, узгоджуються між собою та є достатніми для висновку, що ОСОБА_5 міг вчинити вищевказане кримінальне правопорушення, тобто про те, що підозра є обґрунтованою.

Об`єктивних даних, які б свідчили про те, що вказані докази отримані з порушенням порядку, передбаченого Кримінальним процесуальним кодексом України, колегією суддів не встановлено.

Крім того, слідчим суддею встановлена наявність ризику, що ОСОБА_5 має реальну можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 10 років. Звільнення від покарання з іспитовим строком, відповідно до ст. 75 КК України, в даному випадку, не може бути здійснене.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що слідчий суддя належним чином вмотивував свої висновки та з метою забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та запобігання встановленим ризикам, відповідно до вимог КПК України обґрунтовано застосував запобіжний захід, який на даному етапі слідства є адекватним превентивним заходом.

Щодо розміру застави, то згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, має встановлюватися в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа.

З огляду на викладене, враховуючи тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , дані про останнього, його майновий та соціальний стан, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку щодо визначення відносно ОСОБА_5 застави саме у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 153 680 гривень. Такий розмір застави, на думку колегії суддів, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, не порушує права підозрюваного, та колегія суддів не вбачає підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_5 .

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя належним чином вмотивував свої висновки в оскаржуваній ухвалі, а наведені апеляційні доводи щодо неврахування слідчим суддею майнового стану підозрюваного є безпідставними.

Згідно з ч. 3ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу.

Згідно з п. 3 ч. 1ст. 409 КПК України, підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

За змістом ст. 412КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скаргазахисника підозрюваного ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 з урахуванням усіх викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 176-178, 182, 194, 196, 309, 376, 392, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 532 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 , залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15 листопада 2019 року, якою застосовано запобіжний захід у виді застави відносно підозрюваного ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні № 52019000000000898 від 10 жовтня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3