Рішення

від 19.12.2019 по справі 904/1783/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2019м. ДніпроСправа № 904/1783/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Панни С.П. за участю секретаря судового засідання Кравченко Р.В.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ПЛАТІНУМ", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІНС", с. Любимівка, Дніпровський район, Дніпропетровська область

про повернення коштів у розмірі 10 500,00 грн.

Представники:

від позивача: Коноваленко О.В.

від відповідача: Смірнов А.А.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ ПЛАТІНУМ звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІНС" про стягнення суму основного боргу 10 500,00 грн. та судовий збір 1921,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору у спрощений спосіб.

Відповідачем було надано відзив на позовну заяву 18.06.2019, відповідно до якого відповідач зазначає, що рахунок від 28.02.2019 р. № 56, який було надамо позивачем разом з позовною заявою, не є оформленим належним чином, не підписаний уповноваженою особою відповідача та відповідачем не оформлювався. Надана позивачем роздруківка рахунку не відповідає копії того рахунку, що дійсно був виписаний відповідачем (копія рахунку, виписаного відповідачем додається). Редакція рахунку позивача містить асортимент товару: арматура 12 ндл, арматура 12 міра, арматура 10 ндл, тоді як редакція рахунку відповідача містить лише найменування товару: арматура 12 міра. Посилання позивача на отримання рахунку-фактури електронною поштою не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не вбачається, що між учасниками було досягнуто домовленість про можливість укладення договорів в електронній формі чи шляхом обміну електронними листами. 28.02.2019 р. за фактом поставки відповідачем була виписана податкова накладна від 28.02.2019 р. № 57 на суму 9975,00 грн.. зареєстрована 14,03.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних. Лист-вимогу позивача від 11.03.2019 року № 11/03 відповідач не отримував. Позивач надав довідку, підписану поштарем від 23.04.2019 року, в якій зазначено, що поштове відправлення № 4909804180918, яке містило лист-вимогу від 11.03.2019 року № 11/03 було вручено адресату 26.03,2019 р. Разом з тим, відповідно до роздруківки з офіційного веб-сайту ПАТ Укрпошта вбачається, що поштове відправлення №4909804180918:12.03.2019 13:23:00 прийняте; 13.03.2019 14:05:32 - відправлено до точки видачі/доставки, при цьому відомості про вручення відповідачу вимогу відсутні.

08.07.2019 позивач надав суду відповідь на відзив від 18.06.2019 та вказує, що податкова накладна №57 від 28.02.2019 на суду 9 975,00 грн., на яку посилається відповідач, не містить відмітки позивача про погодження, а отже поставка не відбулася, факт поставки має підтверджуватися належними доказами - видатковою накладною, а не податковою. Відповідачем була зареєстрована ще одна податкова накладна №64 від 01.03.2019 на суму 525,00 грн.

16.09.2019 відповідачем подано до суду заперечення, в якому вказує, що 01.03.2019 року позивачем було оплачено рахунок від 28.02.2019 №56 на суму 10500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням, яке міститься в матеріалах справи.

Для підтвердження поставки товару відповідач 16.09.2019 звернувся з клопотанням про витребовування доказів у Головного управління ДВС в Дніпропетровській області, а саме: інформації від фіскальної служби щодо включення позивачем податкових накладних, виданих ТОВ ТОРГІНС , до реєстру при формуванні податкової звітності з податку на додану вартість; щодо включення відповідачем сум ПДВ за вказаними у клопотанні податковими накладними до податкового кредиту при поданні податкових декларацій з ПДВ.

16.09.2019 Господарським судом Дніпропетровської області винесено ухвалу про витребовування доказів у Головного управління ДВС в Дніпропетровській області.

20.09.2019 позивачем надано пояснення в яких було зазначено юридичну адресу Соборної державної податкової інспекції Соборного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому стоїть на обліку Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Платінум .

16.10.2019 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів.

17.10.2019 позивачем подано клопотання про приєднання до матеріалів справи - копію статуту від 30.05.2019 року.

17.10.2019 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області зобов`язали терміново у строк до 04.11.2019р. Головне управління ДФС у Дніпропетровській області надати до Господарського суду Дніпропетровської області інформацію: чи включено ТОВ "КОМПАНІЯ ПЛАТІНУМ" (код 36441363) до "Реєстру виданих та отриманих податкових накладних" в розділі 2 "Отримані податкові накладні" при формуванні податкової звітності з податку на додану вартість податкові накладні, видані ТОВ "ТОРГІНС", а саме: податкову накладну №57 від 28.02.2019р. на суму 9975,00 грн., зареєстровану в ЄРНП; податкову накладну №64 від 01.03.2019р. на суму 525,00 грн., зареєстровану в ЄРНП; чи включено ТОВ "КОМПАНІЯ ПЛАТІНУМ" (код 36441363) суми ПДВ за податковими накладними №57 від 28.02.2019р, №64 від 01.03.2019р., до податкового кредиту при подані Податкових декларацій з податку на додану вартість.

31.10.2019 позивач подав клопотання про залучення до матеріалів справи копію листа Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 16.09.2019 у справі №904/1783/19.

05.11.2019 позивач подав пояснення в яких зазначив, що ГУ ДПС України в Дніпропетровській області було підтверджено факт складання та реєстрації в ЄРПН податкової накладної від 28.02.2019 року № 57 на суму 9975 грн., в т.ч. ПДВ на суму 1662,50 грн. та відображення вказаної накладної саме в лютому 2019 року, коли відбулась поставка товару, а не в березні 2019 року, коли відбулась оплата товару (01.03.2019 року).

05.11.2019 судом було оголошено перерву до 19.11.2019 о 16:00 год.

12.11.2019 відповідачем подано клопотання про залучення до матеріалів справи письмових доказів: копію листа ТОВ ТОРГІНС від 24.10.2019 року №24 - відповідь на лист ТОВ Компанія Платінум щодо коригування податкових накладних; копію доказу направлення листа ТОВ ТОРГІНС від 24.10.2019 року №24 Компанія Платінум .

19.11.2019 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області закрито підготовче провадження та призначено справу №904/1783/19 до судового розгляду по суті на 09.12.2019 о 11:30 год.

У відповідності до вимог ст.233 ГПК України судом 19.12.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Дніпропетровської області, -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2019 року між ТОВ Компанія Платінум та ТОВ Торгінс було укладено договір поставки, за яким позивач оплатив відповідачу передоплату у сумі 10 500,00 грн.за поставку товару - арматури 12 міри.

Згідно вимог ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Як було встановлено у судовому засіданні, 01.03.2019 було укладено договір поставки у спрощеному порядку на підставі якого ТОВ Компанія Платінум 01.03.2019 на виставлений рахунок (який був напрвлений в електронному вигляді) №56 від 28.02.2019 року ТОВ ТОРГІНС оплатила 10 500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №25605 від 01.03.2019 р.

Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 205 Цивільного Кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Частиною першою статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. За приписами ст. 208 Цивільного кодексу України у письмовій формі належить вчиняти зокрема, правочини між юридичними особами.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору поставки, є господарськими зобов`язаннями і згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що 12.03.2019 позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою за вих. №11/03 від 11.03.2019 про поставку оплаченого товару або повернення сплачених за товар коштів, що підтверджується описом-вкладення до листа від 12.03.2019 та квитанцією про відправлення (накладна) від 25.04.2019 №4909804180918.

Позивач зазначає, що відповідач не виконав свого зобов`язання з поставки товару оскільки станом на 11.03.2019 року товар, згідно рахунку №56 від 28.02.2019 року, не поставлений.

Заява свідка ОСОБА_1 від 14.06.2019 року посвідчена ПН ДМНО ОСОБА_2 за р.№589, акт про прийняття-передачі виконання робіт від 28.02.2019 та акту від 28.02.2019 не приймається судом до уваги, оскільки ОСОБА_1 є зацікавленою особою (він беребував на посаді водія).

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст.11 ЦК України , підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.

Згідно зі статтею 627 ЦК України , відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Кодексу).

За статтею 638 Цивільного кодексу України , договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч.1 ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.655 ГК України , за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 671 Цивільного кодексу України визначено, якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов`язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами.

Відповідач з доводами позивача не погоджується та вважає, що на виконання умов договору 28.02.2019 р. фізична особа-підприємець Овсяников Віктор Анатолійович на підставі договору про надання транспортних послуг від 01.05.2018 р. № 8 здійснив перевезення (доставку) узгодженого асортименту товару із складу відповідача на склад позивача за маршрутом: Дніпропетровська область, с. Любимівка. вул. Радгоспна. 28 - м. Дніпро, вул. Молодогвардійська. 6А, що підтверджується актом про прийняття-передачі виконаних робіт (надання послуг) від 28 лютого 2019 року , заявою свідка ОСОБА_1 , товарно-транспортною накладною та актом.

Крім того представник відповідача пояснив, що товар вартістю 9975.00 гри. отримав, зокрема: арматуру 12 ндл кількістю 0,03 т, - арматуру 12 міри кількістю 0.289 т. - арматурура 10 ндл. кількістю 0.105 т. та відмовився ставити свій підпис, мотивуючи це необхідністю уточнення асортименту товару, який мав бути поставлений , про що було складено акт до товарно-транспортної накладної №48 від 28.02.2019 року .

Згідно зі ст. 2 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні на Відповідача, як юридичну особу, поширюється дія цього Закону.

Суд позовні вимоги вважає за необхідним задовольнити виходячи з наступного.

Відповідно до ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень;

господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства;

первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно із ч. І ст. З, ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства .

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити : назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Виходячи з вимог п. 2 ст. З Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні,

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704 (далі по тексту - Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Згідно абз. 2 п. 2.1, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. Первинні документи (на паперових і машино зчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом від 14.10.1997 року № 363 (далі - Правила): Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку Товарно-транспортна накладна потрібна незалежно від виду транспорту, яким переміщають вантаж (лист Мінтранспорту від 26.12.2007 р. № 5327-02/06/14-07).

Відповідно до п. 15.1 - 15.6 Правил: 15.1. У разі зіпсуття або пошкодження вантажу, а також у разі розбіжностей між перевізником і вантажовідправником (вантажоодержувачем ) обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актом.

Як свідчать матеріали справи вищевказані видаткові накладні та товарна - транспортна накладна не підписані з боку позивача щоб підтверджувало отримання товару.

28.02.2019 р. за фактом поставки відповідачем була виписана податкова накладна від 28.02.2019 р. № 57 на суму 9975,00 грн.. зареєстрована 14.03.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідач зазначає, що видаткова накладна виписувалась за першою подією - фактом поставки товару. У відповідача виникло на підставі оформленої податкової накладної право на податковий кредит.

Відповідно до пункту 1 Наказу Міністерства фінансів України № 1307 від 31.12.2015 Про затвердження форми податкової накладної та порядку заповнення податкової накладної (далі Наказ № 1307) - податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у контролюючому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Як було встановлено матеріалами справи, з пояснень позивача встановлено, що ГУ ДПС України в Дніпропетровській області було підтверджено факт складання та реєстрації в ЄРПН податкової накладної від 28.02.2019 року № 57 на суму 9975 грн., в т.ч. ПДВ на суму 1662,50 грн. та відображення вказаної накладної саме в лютому 2019 року, коли відбулась поставка товару, а не в березні 2019 року, коли відбулась оплата товару (01.03.2019 року).

Європейський суд з прав людини у справі Мантованеллі проти Франції звернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст. 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод є право на змагальне провадження.

Ст.13 ГПК України зазначає, що судочинство у господарських судах України здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод : кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

На підставі ст.86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 129 , 232 , 233 , 236-241 ГПК України , суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгінс" (52042, Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Любимівка, вул. Радгоспна, буд.28, код ЄДРПОУ:42053767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Платінум" (49000, м. Дніпро, вул. Володі Дубініна, 14/44, код ЄДРПОУ: 36441363) суму основного боргу у розмірі 10 500,00 грн., а також 1921,00 грн. - судового збору.

Судовій збір покласти на відповідача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного тексту судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 23.12.2019

Суддя С.П. Панна