Рішення

від 17.12.2019 по справі 905/1884/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.12.2019 Справа № 905/1884/19

Господарський суд Донецької області у складі:

судді Фурсової С.М.,

при секретарі судового засідання (помічник судді) Степанян К.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду справу за позовом акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України (01033, місто Київ, вулиця Саксаганського, будинок 1, код ЄДРПОУ - 37243279)

до товариства з обмеженою відповідальністю Парараз (84301, Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Ярослава Мудрого, будинок 26, код ЄДРПОУ - 37556592)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Державної аудиторської служби України (04070, місто Київ, вулиця П.Сагайдачного, будинок 4, код ЄДРПОУ - 40165856)

про стягнення коштів у розмірі 391 645,57 гривень, -

за участю представників сторін:

від позивача : Таволжанський М.В. (адвокат, довіреність №1008 від 28.10.2019)

від відповідача : не з`явився

від третьої особи: Довгий В.Є. (заст. начальника відділу, довіреність №25/1085-Д від 11.10.2019)

С У Т Ь С П О Р У

Акціонерне товариство Державна продовольчо-зернова корпорація України звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю Парараз про стягнення коштів у розмірі 391 645,57 гривень.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на безпідставне завищення відповідачем вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт та вартості матеріалів, чим завдано збиток позивачу у розмірі 391 645,57 гривень.

Ухвалою суду від 28.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 14.11.2019 та залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача Державну аудиторську службу України, встановлено строк учасникам справи для надання суду заяв, документів.

Від Державної аудиторської служби України 13.11.2019 надійшли пояснення по суті спору.

Ухвалою суду від 14.11.2019 відкладено підготовче засідання на 28.11.2019 та продовжено сторонам строк для надання суду заяв по суті справи та наявних доказів.

За результатами підготовчого засідання 28.11.2019 суд дійшов висновку, що учасники справи мали достатній час для подачі заяв, клопотань по суті справи, доказів.

Враховуючи, що судом остаточно визначено предмет спору та характер спірних правовідносин, визначено обставини справи, які підлягають встановленню та зібрано відповідні докази, визначено, що всі питання, передбачені ст. 182 ГПК України вирішено.

Ухвалою суду від 28.11.2019 закрито підготовче провадження у справі, призначено розгляд справи по суті на 17.12.2019.

Представник позивача у судовому засіданні 17.12.2019 наполягав на задоволенні позову з підстав викладених у позовній заяві.

Представник третьої особи надав пояснення по суті спору аналогічні тим, що були подані в письмовій формі.

Представник відповідача у судове 17.12.2019 засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.

Ухвали Господарського суду Донецької області від 28.10.2019, 14.11.2019, 28.11.2019 були направлені, зокрема, відповідачу рекомендованими листами із повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 84301, Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Ярослава Мудрого, будинок 26.

Проте, конверти із копіями ухвал були повернуті на адресу суду підприємством поштового зв`язку без вручення відповідачу у зв`язку із закінченням терміну зберігання даного відправлення.

За приписами частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, судом також враховано, що згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Таким чином, відповідач мав право та можливість ознайомитися з ухвалами суду від 28.10.2019, 14.11.2019, 28.11.2019 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідач своїм правом на подання відзиву по справі не скористався, в інший спосіб своєї позиції не довів.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.9 ст.165 ГПК України).

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд -

В С Т А Н О В И В

14 липня 2017 року між публічним акціонерним товариством Державна продовольчо-зернова корпорація України (далі - Замовник, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю Інтертехбау (далі - Підрядник, відповідач, нова назва ТОВ Парараз ) був укладений договір підряду № 2505-01 (далі - Договір) відповідно до п.1.1. якого, Підрядник зобов`язався виконати роботи з технічного переоснащення системи аспірації транспортно-технологічного обладнання робочої башти елеватора (далі - Роботи) та здати їх Замовнику в установлений даним договором строк, а Замовник - прийняти від Підрядника виконані роботи та оплатити їх вартість.

Роботи передбачені п.1.2. договору виконуються на території Замовника за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, селище Богданівка, вулиця Привокзальна, будинок №1-В (далі - Об`єкт). (п.1.2. договору)

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань товариством з обмеженою відповідальністю Інтертехбау (код ЄДРПОУ 37556592) змінено 22.08.2019 місцезнаходження та найменування юридичної особи на товариство з обмеженою відповідальністю Парараз .

Згідно наказу Мінагрополітики №502 від 29.08.2019 публічне акціонерне товариство Державна продовольчо-зернова корпорація України 10.09.2019 перейменовано в акціонерне товариство Державна продовольчо-зернова корпорація України .

Відповідно до пункту 1.3 Договору склад та обсяги робіт, які будуть виконуватись за даним Договором, визначаються кошторисною документацією - Додаток №1 до даного Договору, який е невід`ємною його частиною (далі - кошторисна документація ).

Відповідно до пункту 3.1. Договору загальна вартість цього Договору (договірна ціна) визначається в кошторисній документації та становить 2 454 106, 86 гривень, в т.ч. ПДВ- 409 017, 81 гривень.

Замовник відповідно до п.4.2.1. договору має право здійснювати в будь-який час, не втручаючись у господарську діяльність Підрядника, технічний нагляд і контроль за ходом, якістю, вартістю та обсягами виконання робіт.

Підрядник зобов`язаний забезпечити своєчасне, якісне та безпечне виконання робіт відповідно до встановлених стандартів

Пункт 4.3.6 Договору передбачає, що Підрядник зобов`язується відшкодувати Замовнику збитки завдані неналежним/неповним/несвоєчасним виконанням умов Договору.

Згідно п.5.3 Договору вартість ресурсів визначається у кошторисній документації, що є невід`ємною частиною цього Договору.

Передача виконаних робіт Підрядником і їх приймання Замовником здійснюється шляхом підписання актів приймання-передачі виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідок про вартість виконаних робіт (форма КБ-3). (п.6.1. договору)

Пунктом 6.2. договору визначено, що Замовник зобов`язаний протягом 5 робочих днів з дня отримання акту приймання-передачі виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) підписати їх та повернути екземпляр Підряднику, якщо у нього не виникло обґрунтованих зауважень до виконаних робіт.

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками та скріплення печатками обох сторін і діє до 10.10.2017, а в частині виконання гарантійних зобов`язань та зобов`язань про нерозголошення конфіденційної інформації - згідно відповідних умов договору.

Так, на виконання умов Договору відповідачем було складено Локальний кошторис № 4-1-1 на загальну суму 2 022 813 гривень (Додаток № 1) та Розрахунок договірної піни на загальну суму 2 454 106,86 гривень ( Додаток № 2).

Позивачем зазначено, що перевіркою Державної Аудиторської Служби України ревізії фінансово-господарської діяльності Державного підприємства Український дитячий центр Молода гвардія стосовно використання коштів передбачених на виконання проектної документації по об`єкту: Розробка проектно-кошторисної документації з реконструкції табору Морський ДП УДЦ Молода гвардія в м.Одеса , а саме: перевіркою правильного застосування розрахункових показників, постійних величин вартості розробки та відношення вартості розробки робочої документації, коефіцієнтів, а також, прийому-передачі виконаних проектних робіт від 27.12.2018р. на суму 835 764,82 грн. (з ПДВ), в порушення вимог п.5.2.1 Правил визначення вартості проектно-вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво ДСТУ (Б Д. 1.1-7:2013), затверджених наказом Мінрегіонбуду України від 08.08.2013р. № 374 встановлено завищення вартості виконаних проектних робіт на суму 164 937,89грн.(з ПДВ), що призвело до матеріальної шкоди (збитків) ДП УДЦ Молода гвардія на тотожну суму.

Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є не лише договори й інші правочини, а й завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти.

Проаналізувавши вищезазначений договір, судом встановлено, що останній за своєю правовою природою є договором підряду та підпадає під регулювання статей 837-864 Цивільного кодексу України.

За статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За приписами частини другої статті 845 Цивільного кодексу України якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною, встановленою договором підряду, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи.

Згідно з частиною першою статті 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до частин першої та другої статті 857 Цивільного кодексу України, робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.

Частиною першою статті 858 Цивільного кодексу України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:

1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

2) пропорційного зменшення ціни роботи;

3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Відповідно до частини четвертої статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

На виконання пункту 6.1 Договору було оформлено Акт приймання виконаних будівельних робіт за січень 2018 року і Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за січень 2018 року.

Акт приймання виконаних будівельних робіт за січень 2018 року та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за січень 2018 року підписані уповноваженими представниками сторін, підписи скріплені печатками підприємств.

Відповідно до платіжних доручень № 50 від 21.02.2018 та № 2263 від 15.08.2017, на виконання умов Договору позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача кошти у розмірі 2 409 640,14 гривень.

Таким чином, в рамках договору, укладеного між сторонами, відповідачем були виконані роботи відповідно до обсягів та умов договору, які були прийняті позивачем беззаперечно, що підтверджується наявністю підписів сторін на вищезазначених актах.

Про належне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором свідчить також відсутність з боку позивача претензій та повідомлень про порушення відповідачем умов договорів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Державна аудиторська служба України (далі-Аудиторська служба, Держаудитслужба) провела ревізію фінансово-господарської діяльності публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України за період з 01.10.2017 по 31.03.2019, результат якої відображено в акті ревізії від 03.07.2019 № 07-21 /2.

Відповідно до Довідки Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області від 14.06.2019 №07-22/10 (далі-Довідка від 14.06.2019) зустрічної звірки у Товаристві з обмеженою відповідальністю Інтертехбау щодо документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку ПАТ ДПЗКУ за період з 01.10.2017 по 31.03.2019 було встановлено наступне.

Звіркою вищезазначених актів приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в на предмет відповідності будівельним нормам Держаудитслужбою встановлено, що в розрізі окремих найменувань матеріалів, їх ціни в акті виконаних будівельних робіт перевищують ціни включені до локального кошторису на загальну суму 326 371, 31 гривень, а з врахуванням ПДВ (20%) на суму 391 645, 57 гривень.

В Довідці від 14.06.2019 Держаудитслужбою встановлено:

1) по окремих видах обладнання, його вартість включена відповідачем до акту виконаних будівельних робіт більша, ніж у наданих до зустрічної звірки видаткових накладних.

2) при порівнянні об`ємів виконаних робіт та кількості матеріалів включених до акту виконаних будівельних робіт з даними локального кошторису встановлено, то в окремих випадках їх кількість включена до акту виконаних будівельних робіт менша, ніж це передбачено локальним кошторисом, а по інших видах робіт та матеріалів їх кількість в акті виконаних будівельних робіт перевищує дані локального кошторису.

3) при виконанні робіт з технічного переоснащення системи аспірації транспортно-технологічного обладнання робочої башти елеватор, ТОВ Інтертехбау також використовувалось частково обладнання Замовника, зокрема до акту приймання-виконання будівельних робіт форми КБ-2в включено циклон батарейний в комплекті з опорною рамою БЦШ 500 - 1 штука та циклон батарейний в комплекті з опорною рамою БЦШ 400 - 2 штуки, які Замовником передано ТОВ Інтертехбау згідно акту приймання-передачі устаткування до монтажу без дати.

Як вбачається з Довідки Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області від 14.06.2019 №07-22/10, під час проведення перевірки досліджувались договір підряду №2505-01 від 14.07.2017 з додатками до нього, Акт приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в , Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми №КБ-3, видаткові накладні, за якими придбались матеріали та обладнання, Акт приймання-передачі устаткування циклон батарейний в комплекті з опорною рамою БЦШ 500 - 1 штука та циклон батарейний в комплекті з опорною рамою БЦШ 400 - 2 штуки, які Замовником передано ТОВ Інтертехбау .

Разом з тим, позивачем до матеріалів справи не надано видаткові накладні, за якими придбались матеріали та обладнання, Акт приймання-передачі устаткування циклон батарейний в комплекті з опорною рамою БЦШ 500 - 1 штука та циклон батарейний в комплекті з опорною рамою БЦШ 400 - 2 штуки, які Замовником передано ТОВ Інтертехбау . Таким чином, суд не може встановити факт завищення вартості виконаних робіт відповідно до розрахунку Державної аудиторської служби України.

Також, заявником не надано суду Акту ревізії від 03.07.2019 № 07-21 /2.

Крім того, суд під час прийняття рішення враховує ту обставину, що позивачем не заявлялось клопотання про призначення відповідної експертизи під час розгляду даної справи.

На переконання господарського суду без призначення у даній справі судової економічної експертизи встановити реальний розмір збитків, про відшкодування яких подано позов, не вбачається за можливе.

Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача з вимогою №130-6-19/6156 від 02.10.2019 про укладення коригуючого акту та повернення зайво перерахованих грошових коштів у сумі 391 645,57 гривень.

З огляду на те, що відповідачем не було повернуто позивачу грошові кошти у сумі 391 645,57 гривень, позивач, посилаючись на норми ст. 22 Цивільного кодексу України та ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України, просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 220157,00 грн.

Статтею 224 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до частини першої статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

4.15. Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

4.16. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1)протиправної поведінки;

2)збитків та їх розміру;

3)причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками;

4)вини.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад господарського правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання взятих на себе зобов`язань, оскільки, в даному випадку, його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

В свою чергу, загальний порядок укладення, зміни і розірвання цивільно-правових договорів врегульовано Главою 53 Цивільного кодексу України. Порядок укладення, зміни і розірвання господарських договорів встановлено Главою 20 Господарського кодексу України.

Пунктом 7 ст.179 Господарського кодексу України визначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів

Відповідно до ч.3 ст.180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов`язанні у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Зі змісту статті 632 Цивільного кодексу України вбачається, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, тобто є вільною, за виключенням випадків визначених законом, у яких ціни (тарифи, ставки тощо) встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, істотними вважаються насамперед ті умови договору, які названі такими за законом.

При цьому, відповідно до частини 3 статті 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, крім випадків, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб, та інших суб`єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини та проявляється у можливості сторін на власний розсуд визначати умови договору.

Згідно з п.3.1 Договору вартість робіт з урахуванням ПДВ складає 2 454 106,86 гривень.

При цьому, в супереч твердженням позивача, в договорі відсутні застереження щодо твердої ціни договору.

Крім того, в Договірній ціні зазначено, що вона складена в поточних цінах станом на 25.05.2017, в той час як спірні роботи виконувались у січні 2018 року, тобто, майже через рік.

В свою чергу, Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. До зобов`язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов`язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов`язань.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 2 ст. 632 Цивільного кодексу України регламентовано, що зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

В силу приписів ч.1 ст.188 Господарського кодексу України, ст.ст.525, 651 Цивільного кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст.654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Частинами 2-3 статті 188 Господарського кодексу України передбачено, що сторона договору, яка вважає за необхідне, зокрема, змінити договір, повинна надіслати пропозицію про це другій стороні, яка у двадцятиденний строк після одержання такої пропозиції повідомляє іншу сторону про результати її розгляду.

Судом також встановлено, що на день вирішення спору сторонами не укладалось будь-яких змін до договору в частині узгодження нової вартості робіт в бік зменшення.

Відповідно до частин 4-5 статті 188 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Доказів того, що позивач звертався до суду з позовом про спонукання відповідача про внесення змін до договору в частині нової вартості робіт не подано, як і доказів на підтвердження звернення до відповідача із пропозицією внести зміни до Договору в частині зміни вартості робіт.

В свою чергу, акт ревізії Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області №07-22/10 від 14.06.2019, на який посилається позивач як на доказ переплати ним коштів у розмірі 391 645,57 гривень, не встановлює в розумінні ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставин, які не потребують доведення.

При цьому, суд зазначає, що висновки, викладені у Довідці Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області №07-22/10 від 14.06.2019, також не несуть жодного імперативного характеру для сторін Договору.

Так, загальне поняття акта ревізії наведено у пункті 3 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №550 від 20 квітня 2006 року з подальшими змінами, (далі - Порядок), згідно з яким акт ревізії - документ, який складається посадовими особами органу державного фінансового контролю, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід`ємною частиною акта.

У цьому випадку акт ревізії, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень (що в свою чергу відповідає встановленим правилам складання акта ревізії) не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб`єкта господарювання та, відповідно, не є актом індивідуальної дії (аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 10.09.2013 у справі № 21-237а13).

Більше того, за умови існування між сторонами договірних правовідносин, посилання на акт Державної аудиторської служби України, який носить рекомендаційний характер, як на підставу для задоволення позовних вимог, є неправомірними. Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати.

Зазначене узгоджується також з позицією Верховного Суду України, наведеною у постанові №3-69гс12 від 22.01.2013, відповідно до якої, виявлені внутрішньою ревізією порушення не можуть впливати на умови спірних договірних відносин і не можуть їх змінювати.

Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками акт ревізії у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась.

У той же час, виявлення вказаних порушень може бути підставою для притягнення до відповідальності посадових осіб у встановленому чинним законодавством України порядку.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Вищого господарського суду України від 02.10.2013 у справі № 922/1609/13.

Згідно зі ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд звертає увагу на те, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Переконливість кожного доказу доводиться у змагальній процедурі безпосередньо перед тим складом суду, який дає цьому доказу юридично значущу оцінку.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 21 січня 2018 року у справі №5-249кс15.

Крім того, суд зазначає, що згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі Руїс Торіха проти Іспанії ). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі Проніна проти України , в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Проте, суд не може дійти до беззаперечного висновку, щодо завищення вартості виконаних робіт, а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача збитків у розмірі 391 645,57 гривень не підлягають задоволенню.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 96, 129, 165, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В

У задоволенні позовних вимог акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України до товариства з обмеженою відповідальністю Парараз про стягнення коштів у розмірі 391 645,57 гривень - відмовити.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні 17.12.2019 проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 23.12.2019.

Позивач: акціонерне товариство Державна продовольчо-зернова корпорація України (01033, місто Київ, вулиця Саксаганського, будинок 1, код ЄДРПОУ - 37243279)

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю Парараз (84301, Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Ярослава Мудрого, будинок 26, код ЄДРПОУ - 37556592)

Третя особа: Державна аудиторська служба України (04070, місто Київ, вулиця П.Сагайдачного, будинок 4, код ЄДРПОУ - 40165856)

Суддя С.М. Фурсова