Рішення

від 23.12.2019 по справі 904/3249/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2019м. ДніпроСправа № 904/3249/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В. за участю секретаря судового засідання Іскович К.В.

за позовом Фізичної особи-підприємця Кухарук Віталія Богдановича, м. Тернопіль

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРБ ЛТД", Дніпропетровська область, м. Дніро

про стягнення 10 500,00 грн.

Представники:

від позивача: Кухарук В.Б.;

від позивача: Александров В.В., ордер серія ТР №011616 від 25.11.2019р.

від відповідача: Сінцова Т.В. ордер серія ДП №2759/023 від 23.08.2019

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець Кухарук Віталій Богданович звернулась до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРБ ЛТД" про стягнення 10 500,00 грн. основного боргу.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору-заявки надання транспортних послуг від 23.01.2019 в частині оплати наданих послуг.

Ухвалою суду від 31.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

10.09.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "АРБ ЛТД" подало до суду зустрічну позовну заяву, в якій просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця Кухарука Віталія Богдановича штраф за несвоєчасну доставку та пошкодження вантажу згідно з видатковою накладною № РН-00113 від 25.01.2019 у сумі 19 290,96 грн., згідно з видатковою накладною № РН-00117 від 25.01.2019 у сумі 1 298,88 грн. та вартість пошкодженого вантажу 96 454,80 грн.

Зустрічні позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю "АРБ ЛТД" обґрунтовує наступним. Відповідачем було здійснено перевезення вантажу, однак з порушенням умов договору. Відповідно до Акту № КВ-0000026 здачі-прийняття робіт (надання послуг ) від 28.01.2019 позивач не прийняв надання послуг з перевезення вантажу, оскільки відповідно до умов договору доставка вантажу до кінцевого пункту розвантаження мала бути здійснена 25.01.2019, однак перевізник здійснив доставку на адресу вантажоотримувача з простроченням на один день, що вбачається з Повідомлення про приймання № 210310877 від 27-01-2019 за накладною № 00113 та Повідомлення про приймання № 210310876 від 27-01-2019 за накладною № 00117 , було пошкоджено вантаж, що підтверджується підписаним представником постачальника актом про виявлення невідповідностей від 26.01.2019. Акт про виявлення невідповідностей від 26.01.2019 складений щодо накладної № 00113. Таким чином, відповідач порушив умови договору. Вартість пошкодженого вантажу 96 454,80 грн.

Ухвалою суду від 11.09.2019 повернуто зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АРБ ЛТД" до Фізичної особи-підприємця Кухарука Віталія Богданович про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку та пошкодження вантажу згідно з видатковою накладною № РН-00113 від 25.01.2019 у сумі 19 290,96 грн., згідно з видатковою накладною № РН-00117 від 25.01.2019 у сумі 1 298,88 грн. та вартості пошкодженого вантажу 96 454,80 грн. і додані до неї документи.

10.09.2019 відповідач подав до суду відзив, в якому зазначив, що позивачем було здійснено перевезення вантажу, однак з порушенням умов договору. Відповідно до Акту № КВ-0000026 здачі-прийняття робіт (надання послуг ) від 28.01.2019 відповідач не прийняв надання послуг з перевезення вантажу, оскільки відповідно до умов договору доставка вантажу до кінцевого пункту розвантаження мала бути здійснена 25.01.2019, однак перевізник здійснив доставку на адресу вантажоотримувача з простроченням на один день, що вбачається з Повідомлення про приймання № 210310877 від 27-01-2019 за накладною № 00113 та Повідомлення про приймання № 210310876 від 27-01-2019 за накладною № 00117 , було пошкоджено вантаж, що підтверджується підписаними представником постачальника акту про виявлення невідповідностей від 26.01.2019. Акт про виявлення невідповідностей від 26.01.2019 складений щодо накладної № 00113. Таким чином, позивач порушив умови договору. Окрім того, позовні вимоги перевізником заявлені передчасно, оскільки за умовами договору не настав строк виконання замовником свого зобов`язання щодо оплати наданих послуг з перевезення вантажу, а відтак на момент звернення з даним позовом права перевізника не порушені, оскільки умовами договору не передбачено порядку та строку оплати за послуги перевізника, а позивачем не надано доказів щодо досягнення сторонами домовленості на оплату за послуги. Таким чином, права позивача не порушені відповідачем та є відсутнім порушення суб`єктивного права позивача, що підлягає судовому захисту у даному спорі. У зв`язку із викладеним, відповідач просить суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі; стягнути з Фізичної особи-підприємця Кухарук Віталія Богдановича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АРБ ЛТД" витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 5 500,00 грн.

20.09.2019 позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій просить суд:

- визнати недійсним п. 3.2. договору-заявки надання транспортних послуг від 23.01.2019, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю АРБ ЛТД та Фізичною особою-підприємцем Кухарук Віталій Богданович;

- витребувати у відповідача і долучити до матеріалів справи оригінали: претензії № 002 від 04.02.2019; доказів направлення претензії № 002 від 04.02.2019; претензії № 002 від 04.02.2019 (повторно від 21.03.2019); доказів направлення претензії № 002 від 04.02.2019 (повторно 21.03.2019); претензії № 002 від 04.02.2019 (повторно від 17.05.2019); копії доказів направлення претензії № 002 від 04.02.2019 (повторно 17.05.2019); копії претензії № 002 від 04.02.2019 (повторно від 25.07.2019); доказів направлення претензії № 002 від 04.02.2019 (повторно 25.07.2019), в разі прийняття судом їх копій до уваги;

- надіслати в правоохоронні органи окрему ухвалу відносно службових осіб ТОВ АРБ ЛТД по факту підроблення і використання підроблених документів (ст.ст. 358, 366 КК України), а саме: копії претензії №002 від 04.02.2019; копії доказів направлення претензії № 002 від 04.02.2019; копії претензії № 002 від 04.02.2019 (повторно від 21.03.2019); копії доказів направлення претензії № 002 від 04.02.2019 (повторно 21.03.2019); копії претензії №002 від 04.02.2019 (повторно від 17.05.2019); копії доказів направлення претензії №002 від 04.02.2019 (повторно 17.05.2019); копії претензії № 002 від 04.02.2019 (повторно від 25.07.2019); копії доказів направлення претензії № 002 від 04.02.2019 (повторно 25.07.2019).

Ухвалою суду від 30.09.2019 здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 904/3249/19 за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання, яке відбудеться 30.10.2019.

29.10.2019 позивач подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи та участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якому просить постановити ухвалу щодо його участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції, забезпечення якої просить доручити Господарському суду Тернопільської області.

Ухвалою суду від 30.10.2019 відкладено підготовче засідання на 25.11.2019.

25.11.2019 відповідач подав до суду клопотання про зупинення провадження по справі.

25.11.2019 суд ухвалив у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "АРБ ЛТД" про зупинення провадження у справі - відмовити. Закрити підготовче провадження та призначити справу для судового розгляду по суті у судове засідання на 23.12.2019.

27.11.2019 до господарського суду від представника Фізичної особи-підприємця Кухарук Віталій Богданович надійшло клопотання, в якому позивач просить постановити ухвалу щодо його участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції, забезпечення якої просить доручити Господарському суду Тернопільської області.

Ухвалою суду від 28.11.2019 клопотання представника Фізичної особи-підприємця Кухарук Віталій Богданович про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено. Розгляд справи відбудеться у судовому засіданні 23.12.2019.

У судове засідання 23.12.2019 з`явились представники позивача та відповідача.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

23.01.2019 між Фізичною особою-підприємцем Кухарук Віталієм Богдановичем (перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АРБ ЛТД" (замовник) було укладено договір-заявку надання транспортних послуг (далі - договір).

Перевізник згідно договору-заявки здійснює транспортні послуги автомобільним транспортом по Україні та країнах СНД (п. 1.1. договору).

Навантаження й розвантаження автомобіля здійснюється за адресою, вказаною в заявці (п. 1.2. договору).

За виконані послуги замовник здійснює обумовлену оплату (п. 1.3. договору).

Плата за послуги здійснюється на кожне перевезення конкретно і узгоджується в договір-заявці на перевезення (п. 3.1. договору).

Плата за послуги проводиться за домовленістю протягом одного банківського дня (п. 3.2. договору).

Відповідно до розділу 5 договору маршрут перевезення: м Дніпро вул. Молодогвардійська 32 - Київська область Макарівський район с.Копілів, вул. Індустріальна 6 ТОВ АТБ-Маркет час здачі 11,00, 15,00; найменування вантажу: нехарчовий палетований вантаж; вага, об`єм вантажу 13 євро палет; дата завантаження: 24.01.18; дата розвантаження: 25.01.18; адреса завантаження: м. Дніпро вул. Молодогвардійська, 32; адреса розвантаження: Київська область Макарівський район с.Копілів, вул. Індустріальна 6 ТОВ АТБ-Маркет час здачі 11,00, 15,00; умови перевезення і навантаження: навантаження/вивантаження ч/з зад.; вартість перевезення і форма оплати: 10 500,00 грн. б / готівковий розрахунок з ПДВ.

Позивач зазначає, що на виконання умов договору надав відповідачу транспортні послуги на суму 10 500,00 грн., на підтвердження чого надав підписані товарно-транспортні накладні № 00113 від 25.01.2019 (а.с. 22) та № 00117 від 25.01.2019 (а.с. 23).

Господарський суд зазначає, що відповідач не заперечує факт надання йому вказаних послуг з перевезення.

Позивач стверджує, що відповідачу одразу ж після виконання перевезення був виписаний і надісланий на електронну пошту рахунок-фактуру № КВ-0000026 від 28.01.2019 (а.с. 27) на оплату та оригінали заповнених товарно-транспортних накладних № 00113 від 25.01.2019 та № 00117 від 25.01.2019, а також, додатково був виписаний та надісланий Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) для підписання, на підтвердження чого надав експрес-накладну № 59000396793458 від 31.01.2019 (а.с. 28).

Однак, як зазначає позивач, відповідач акт виконаних робіт не підписав, рахунок не оплатив.

Позивач зазначає, що з метою врегулювання спору направив на адресу відповідача вимогу про сплату коштів за надані послуги з перевезення вантажу від 09.04.2019 (а.с. 29), в якій просив сплатити заборгованість.

В якості доказу направлення на адресу відповідача вказаної вимоги позивач надав до суду фіскальний чек (а.с. 30), накладну Укрпошти (а.с. 31) та опис вкладення (а.с. 32).

Господарський суд зазначає, що надані позивачем фіскальний чек та накладна Укрпошти містять різні 13-символьні цифрові номери (штрихкодові ідентифікатори), а саме: фіскальний чек - 4602702208755, а накладна - 4602702185500.

За результатами пошуку за штрихкодовим ідентифікатором 4602702208755 на WEB сторінці Укрпошти (http://ukrposhta.ua/ua/vidslidkuvati-forma-poshuku), вбачається, що відправлення було направлено адресату у м. Київ та 18.04.2019 відправлення було вручено особисто в м. Києві.

У зв`язку із чим господарський суд вважає, що фіскальний чек (а.с. 30), в якості доказу направлення на адресу відповідача вимоги від 09.04.2019, позивачем надано помилково.

За результатами пошуку за штрихкодовим ідентифікатором 4602702185500 на WEB сторінці Укрпошти (http://ukrposhta.ua/ua/vidslidkuvati-forma-poshuku), вбачається, що:

- 09.04.2019 відправлення прийняте в м. Тернопіль;

- 12.04.2019 відправлення надійшло на сортувальний центр м. Дніпро;

- 12.04.2019 відправлення відправлено до точки видачі/доставки м. Дніпро;

- 12.04.2019 відправлення перебуває у точці видачі/доставки м. Дніпро;

- 14.05.2019 відправлення надійшло на сортувальний центр м. Дніпро;

- 16.05.2019 відправлення вручено особисто відправнику м. Тернопіль.

Однак, як стверджує позивач, відповідач відповідь на вимогу не надав, заборгованість не сплатив.

Позивач зазначає, що 28.05.2019 направив відповідачу вимогу про сплату коштів за надані послуги з перевезення вантажу (а.с. 33), в якій просив сплатити заборгованість.

В якості доказу направлення на адресу відповідача вказаної вимоги позивач надав до суду фіскальний чек (а.с. 35), накладну Укрпошти (а.с. 36) та опис вкладення (а.с. 34).

З наданих позивачем фіскального чеку та накладної Укрпошти вбачається, що поштовому відправленню (вимозі про сплату коштів за надані послуги з перевезення вантажу) на адресу відповідача, присвоєно 13-символьний цифровий номер (штрихкодовий ідентифікатор) 4602702240705. Згідно результату пошуку за штрихкодовим ідентифікатором 4602702240705 на WEB сторінці Укрпошти (http://ukrposhta.ua/ua/vidslidkuvati-forma-poshuku), вбачається, що:

- 28.05.2019 відправлення прийняте в м. Тернопіль;

- 31.05.2019 відправлення надійшло на сортувальний центр м. Дніпро;

- 31.05.2019 відправлено до точки видачі/доставки м. Дніпро;

- 31.05.2019 відправлення перебуває у точці видачі/доставки м. Дніпро;

- 31.05.2019 відправлення перенаправлено до іншого відділення: інші причини;

- 01.06.2019 відправлено до точки видачі/доставки м. Дніпро;

- 01.06.2019 відправлення перебуває у точці видачі/доставки м. Дніпро;

- 10.07.2019 відправлення повернуто за зворотною адресою;

- 22.07.2019 відправлення вручено відправнику в м. Тернопіль.

Позивач зазначає, що відповідач відповідь на вимогу не надав, заборгованість не сплатив, що і стало причиною звернення до суду.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення (ч. 1 ст. 908 Цивільного кодексу України).

Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них (ч. 2 ст. 908 Цивільного кодексу України).

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України).

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі (ч. 2 ст. 909 Цивільного кодексу України).

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України).

За перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата (ч. 1 ст. 916 Цивільного кодексу України).

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Господарський суд зазначає, що спірним договором строк виконання зобов`язання з оплати наданих послуг не встановлений.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Як вказано вище, позивач 09.04.2019 направив на адресу відповідача вимогу про сплату коштів за надані послуги з перевезення вантажу, в якій просив сплатити заборгованість.

Наказом міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013 затверджено Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень (далі - Норматив).

Нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання;1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. (пп. 3, 4 п. 1 Нормативу).

При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день (п. 2 Нормативу).

Враховуючи вищевикладене, відповідно до Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, вищевказане поштове відправлення було доставлено відповідачу 15.04.2019 (09.04.2019 (день подання поштового відправлення) + 4 дня + 1 день) (з урахуванням того, що останній день строку припадає на вихідний день - неділю).

Таким чином, відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, відповідач повинен був сплатити за надані послуги у строк до 22.04.2019 включно (15.04.2019 + 7 календарних днів).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Доказів оплати наданих послуг в сумі 10 500,00 грн. відповідач не надав.

Відповідач у своєму відзиві зазначає, що позивачем було здійснено перевезення вантажу , однак з порушенням умов договору. Відповідно до Акту № КВ-0000026 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 28.01.2019 відповідач не прийняв надання послуг з перевезення вантажу, оскільки відповідно до умов договору доставка вантажу до кінцевого пункту розвантаження мала бути здійснена 25.01.2019, однак перевізник здійснив доставку на адресу вантажоотримувача з простроченням на один день, що вбачається з Повідомлення про приймання № 210310877 від 27-01-2019 за накладною № 00113 та Повідомлення про приймання № 210310876 від 27-01-2019 за накладною № 00117 , було пошкоджено вантаж, що підтверджується підписаними представником постачальника акту про виявлення невідповідностей від 26.01.2019. Акт про виявлення невідповідностей від 26.01.2019 складений щодо накладної № 00113. Таким чином, позивач порушив умови договору.

Господарський суд зазначає наступне.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України).

23.01.2019 між Фізичною особою-підприємцем Кухарук Віталій Богданович (перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АРБ ЛТД" (замовник) було укладено договір-заявку надання транспортних послуг (далі - договір).

Перевізник згідно договору-заявки здійснює транспортні послуги автомобільним транспортом по Україні та країнах СНД (п. 1.1. договору). За виконані послуги замовник здійснює обумовлену оплату (п. 1.3. договору). Плата за послуги визначається на кожне перевезення конкретно і узгоджується в договір-заявці на перевезення (п. 3.1. договору). Відповідно до розділу 5 договору вартість перевезення і форма оплати: 10 500,00 грн. б/готівковий розрахунок з ПДВ.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 4.2. договору за несвоєчасну доставку перевізник сплачує штрафні санкції в розмірі 20% від вартості вантажу. За невірне заповнення документів перевізник сплачує штрафні санкції в розмірі 2 000,00 грн. за кожен документ. За пошкодження вантажу, в розмірі повної вартості вантажу і 20 % від суми недопоставки через псування або пошкодження вантажу.

Таким чином, сторони в договорі чітко визначили відповідальність позивача за неналежне виконання ним своїх зобов`язань за договором, в тому числі за несвоєчасну доставку вантажу та за пошкодження вантажу, шляхом сплати штрафних санкцій. Отже, відповідач не позбавлений права на звернення до суду за захистом своїх прав щодо стягнення з позивача штрафних санкцій за несвоєчасну доставку та пошкодження вантажу.

Однак, неналежне виконання перевізником зобов`язань за договором, а саме: несвоєчасна доставку вантажу чи пошкодження вантажу та, як наслідок, сплата штрафних санкцій, не впливає на обов`язок замовника сплатити за надані послуги.

Також у своєму відзиві відповідач зазначає, що позовні вимоги перевізником заявлені передчасно, оскільки за умовами договору не настав строк виконання замовником свого зобов`язання щодо оплати наданих послуг з перевезення вантажу, а відтак на момент звернення з даним позовом права перевізника не порушені, оскільки умовами договору не передбачено порядку та строку оплати за послуги перевізника, а позивачем не надано доказів щодо досягнення сторонами домовленості на оплату за послуги. Таким чином, права позивача не порушені відповідачем та є відсутнім порушення суб`єктивного права позивача, що підлягає судовому захисту у даному спорі.

Як вказано вище, спірним договором строк виконання зобов`язання з оплати наданих послуг не встановлений.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Позивач 09.04.2019 направив на адресу відповідача вимогу про сплату коштів за надані послуги з перевезення вантажу, в якій просив сплатити заборгованість.

Відповідно до Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень вищевказане поштове відправлення було доставлено відповідачу 15.04.2019 (09.04.2019 (день подання поштового відправлення + 4 дні + 1 день) (з урахуванням того, що останній день строку припадає на вихідний день - неділю).

Таким чином, відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, відповідач повинен був сплатити за надані послуги у строк до 22.04.2019 включно (15.04.2019 + 7 календарних днів).

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у розмірі 10 500,00 грн. є правомірними та підлягають задоволенню.

Позивач у відповіді на відзив просить суд визнати недійсним п. 3.2. договору-заявки надання транспортних послуг від 23.01.2019 укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю АРБ ЛТД та Фізичною особою-підприємцем Кухарук Віталій Богданович.

Господарський суд зазначає наступне.

Ухвалюючи рішення у справі, суд за заявою позивача, поданою до закінчення підготовчого провадження, може визнати недійсним повністю чи у певній частині пов`язаний з предметом спору правочин, який суперечить закону , якщо позивач доведе, що він не міг включити відповідну вимогу до позовної заяви із незалежних від нього причин (ч. 3 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 3.2. договору плата за послуги здійснюється за домовленістю протягом одного банківського дня.

Господарський суд зазначає, що п. 3.2. договору не передбачає настання строку оплати за надані послуги залежно від одноособової волі відповідача.

З аналізу п. 3.2. договору вбачається, що оплата здійснюється за домовленістю сторін протягом одного банківського дня. Із специфіки правовідносин, що виникли між сторонами, така домовленість може бути досягнута між сторонами шляхом підписання додатків до заявки на перевезення, додаткових угод до договору-заявки, тощо.

Господарський суд зазначає, що за відсутності додаткових угод до договору щодо встановлення строку оплати, тощо, в даному випадку має місце не встановлення сторонами строку виконання обов`язку з оплати за наді послуги.

Непогодження сторонами в договорі строку виконання зобов`язання не може свідчити про порушення вимог чинного законодавства, оскільки така можливість (не погодження строку виконання зобов`язання) прямо передбачена ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає, що п. 3.2. договору суперечить вимогам чинного законодавства, у зв`язку із чим клопотання позивача про визнати недійсним п. 3.2. договору-заявки надання транспортних послуг від 23.01.2019 задоволенню не підлягає.

Позивач у своїй відповіді на відзив просить суд витребувати у відповідача і долучити до матеріалів справи оригінали: претензії № 002 від 04.02.2019; доказів направлення претензії № 002 від 04.02.2019; претензії № 002 від 04.02.2019 (повторно від 21.03.2019); доказів направлення претензії № 002 від 04.02.2019 (повторно 21.03.2019); претензії № 002 від 04.02.2019 (повторно від 17.05.2019); копії доказів направлення претензії № 002 від 04.02.2019 (повторно 17.05.2019); копії претензії № 002 від 04.02.2019 (повторно від 25.07.2019); доказів направлення претензії № 002 від 04.02.2019 (повторно 25.07.2019), в разі прийняття судом їх копій до уваги.

Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї (ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України).

Господарський суд зазначає, що наведені позивачем у своєму клопотанні докази, жодним чином не вплинуть на результат вирішення спору, оскільки не стосуються предмету даного спору. Враховуючи викладене, господарський суд вважає за доцільне відмовити у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів.

Також, позивач у своїй відповіді на відзив просить суд надіслати в правоохоронні органи окрему ухвалу відносно службових осіб ТОВ АРБ ЛТД по факту підроблення і використання підроблених документів (ст.ст. 358, 366 КК України), а саме: копії претензії № 002 від 04.02.2019; копії доказів направлення претензії № 002 від 04.02.2019; копії претензії № 002 від 04.02.2019 (повторно від 21.03.2019); копії доказів направлення претензії № 002 від 04.02.2019 (повторно 21.03.2019); копії претензії № 002 від 04.02.2019 (повторно від 17.05.2019); копії доказів направлення претензії № 002 від 04.02.2019 (повторно 17.05.2019); копії претензії № 002 від 04.02.2019 (повторно від 25.07.2019); копії доказів направлення претензії № 002 від 04.02.2019 (повторно 25.07.2019).

Суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу (ч. 1 ст. 246 Господарського процесуального кодексу України).

В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення (ч. 5 ст. 246 Господарського процесуального кодексу України).

Окрема ухвала надсилається відповідним юридичним та фізичним особам, державним та іншим органам, посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно (ч. 6 ст. 246 Господарського процесуального кодексу України).

Окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, який повинен надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено (ч. 11 ст. 246 Господарського процесуального кодексу України).

Господарський суд зазначає, що жодних належних, допустимих та достовірних доказів, які б свідчили про вчинення службовими особами ТОВ АРБ ЛТД суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України, а саме: підроблення і використання підроблених документів, позивачем до суду не надано. Крім того, як зазначалось вище, зазначені позивачем у своєму клопотанні документи жодним чином не впливають на результат вирішення спору, оскільки не стосуються предмету даного спору.

З огляду на викладене, господарський суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про надіслання до правоохоронних органів окремої ухвали.

Відповідач у своєму відзиві просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця Кухарук Віталія Богдановича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АРБ ЛТД" витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 5 500,00 грн.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно із ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За приписами ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Так, відповідачем долучено до матеріалів справи договір про надання правової допомоги № 23-08/19 від 23.08.2019, укладений між відповідачем та адвокатом Синцовою Т.В., додаткову угоду № 1 від 23.08.2019 до договору про надання правової допомоги № 23-08/19 від 23.08.2019, акт №1 приймання-передачі наданої правової допомоги від 03.09.2019, платіжне доручення № 1167 від 27.08.2019 про сплату Синцовій Т.В. грошових коштів у розмірі 5 500,00 грн., з призначенням платежу: оплата сч.№3 от 23.08.2019 за гонорар адвоката , ордер серії АЕ № 1004154 від 23.08.2019, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ДП № 4263 від 22.04.2019.

Згідно із ч. 4, 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача (п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, відповідно до положень п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача у розмірі 5 500,00 грн.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 1 921,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРБ ЛТД" (49034, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Маршала Малиновського, буд. 58, кв. 38, ідентифікаційний код 38198180) на користь Фізичної особи-підприємця Кухарук Віталія Богдановича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 10 500,00 грн. основного боргу, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921,00 грн. , про що видати наказ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Повне рішення складено 23.12.2019

Суддя І.В. Мілєва