Рішення

від 16.12.2019 по справі 906/1062/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2019 р. м. Житомир Справа № 906/1062/19

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Прядко О.В.

секретар судового засідання: Чухалова О.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Руденко М.В. - довіреність № 3800 від 10.12.2018,

від відповідача: не прибув;

від третьої особи: не прибув.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Житомирської філії ПАТ "Укртелеком"

до Управління праці та соціального захисту населення Попільнянської районної державної адміністрації

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління Державної казначейської служби України в Попільнянському районі Житомирської області

про стягнення 74173,08 грн

Процесуальні дії по справі.

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Житомирської філії ПАТ "Укртелеком" звернулось до суду з вимогою про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Попільнянської районної державної адміністрації 74173,08 грн відшкодування вартості телекомунікаційних послуг пільговій категорії населення.

Ухвалою господарського суду від 15.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; призначено судове засідання на 14.11.2019 о 09:30.

Ухвалою господарського суду від 14.11.2019 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України в Попільнянському районі Житомирської області. Крім того, суд ухвалив перейти до розгляду справи №906/1062/19 за правилами загального позовного провадження та почати розгляд справи зі стадії відкриття провадження у справі; призначити підготовче засідання на 04.12.2019 о 12:00.

Ухвалою суду від 04.11.2019 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 16.12.2019 о 14:30.

Відповідач та третя особа своїх уповноважених представників в судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи те, що явка представників сторін та третьої особи в засідання суду обов`язковою не визнавалась, їх представники у судове засідання не викликались, останніх було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання, господарський суд вважає, що неявка представників відповідача та третьої особи не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами.

В судовому засіданні 16.12.2019 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення господарського суду Житомирської області.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що у період з січня по липень 2019 року ПАТ "Укртелеком" в особі Житомирської філії було надано послуги зв`язку на пільгових умовах частині населення Попільнянського р-ну Житомирської області, яке включено до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги і підпадає під дію Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про охорону дитинства", "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", тощо.

Позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує зобов`язання з відшкодування витрат за надані телекомунікаційні послуги громадянам, які користуються пільгами з їх оплати за період січень-липень 2019 року, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 74173,08 грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач, згідно з відзивом на позовну заяву(а.с.72-75), проти позову заперечує та вказує, що кошти на пільги з послуг зв`язку у державному бюджеті на 2019 рік не були передбачені, позитивні рішення про виділення коштів на такі цілі місцевими радами Попільнянського району не були прийняті, а Управління праці та соціального захисту населення Попільнянської РДА є бюджетною неприбутковою установою, і бюджетні відносини, учасником яких є управління, регулюються виключно Бюджетним кодексом України (а.с.92-95).

У запереченні на відзив відповідача позивач вважає доводи відповідача необґрунтованими (а.с.89-91).

В запереченні на відповідь на відзив Управління праці та соціального захисту населення Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області повторно виклав свої пояснення та мотиви невизнання й відхилення обставин та правової позиції позивача, наведених у відповіді на відзив (а.с.84-86).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з`явились, хоча про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені про що свідчать поштові повідомлення про вручення судової кореспонденції (а.с. 101-102).

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком", відокремленим підрозділом якого є Житомирська філія ПАТ "Укртелеком" (позивач), є оператором телекомунікацій, який надає телекомунікаційні послуги споживачам відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про телекомунікації", Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295, інших законодавчих актів України.

Факт надання послуг та фактичне споживання їх споживачами, які користуються пільгами, підтверджується розрахунком боргу та розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг (Форма №2-пільга) громадянам Попільнянського району Житомирської області за період січень - липень 2019 року (а.с.16-29).

Позивачем направлялись відповідачу для здійснення розрахунку за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям споживачів відповідні розрахунки та акти звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги (Форма №3-пільга) з сумою заборгованості, про що свідчать супровідні листи та описи вкладення (а.с.30-51).

Однак відповідач відповідних відрахувань по відшкодуванню пільгової вартості послуг зв`язку за вказаний період не здійснював, акти звірки, надіслані позивачем, не підписував.

За даними позивача, станом на дату звернення до суду з позовом, борг по відшкодуванню вартості телекомунікаційних послуг, наданих пільговій категорії населення у період січень-липень 2019 року, становив 74173,08 грн.

Не відшкодування відповідачем сум понесених ПАТ "Укртелеком" в особі Житомирської філії ПАТ "Укртелеком" витрат за надані телекомунікаційні послуги населенню на пільгових умовах стало підставою для звернення позивача за захистом порушеного права до суду.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, повно, всебічно і об`єктивно оцінивши докази в їх сукупності, враховує наступне.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Згідно з приписами ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права і обов`язки.

Відповідно до ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Позивач як оператор телекомунікацій надає послуги зв`язку споживачам на підставі публічного договору.

Проаналізувавши правовідносини, які виникли між сторонами, суд дійшов висновку, що між ними склались правовідносини щодо надання послуг зв`язку окремим категоріям споживачів на пільговій основі.

Норми цих законів, зокрема, спрямовані на реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовному обов`язку оператора телекомунікацій надавати пільги визначеним категоріям громадян кореспондує безумовний обов`язок держави в особі її органів відшкодувати вартість таких пільг.

За змістом статей 89,102 Бюджетного кодексу України видатки на відшкодування вартості послуг, наданих пільговим категоріям громадян, здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з державного бюджету України (субвенцій з державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 2 ст. 97 Бюджетного Кодексу України встановлено, що порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам визначаються Кабінетом Міністрів України.

Листом від 16.06.2017 № 09010-20-10/16034 "Щодо реалізації деяких положень Бюджетного кодексу України з питань нарахування та виплати пільг" Міністерство фінансів України повідомило, наступне: "Відповідно до статей 89 та 102 Бюджетного кодексу України (далі - Кодекс) видатки на виконання державних програм соціального захисту, у тому числі на надання пільг окремим категоріям громадян, проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту. Джерелами здійснення видатків, які, зокрема, визначаються функціями держави і можуть бути передані на виконання місцевому самоврядуванню з метою забезпечення найбільш ефективного їх виконання на основі принципу субсидіарності, статтею 83 Кодексу визначено кошти місцевих бюджетів, у тому числі трансферти з Державного бюджету України. В умовах реформи міжбюджетних відносин та поглиблення процесу децентралізації влади з 1 січня 2017 року видатки на надання пільг з послуг зв`язку, інших передбачених законодавством пільг та компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян включено до визначених статтею 91 Кодексу видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів. Пунктом 26 розділу VI Кодексу встановлено, що норми і положення окремих законів України застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів. Це, зокрема, стосується соціальних норм і нормативів користування житлово-комунальними послугами, щодо оплати яких держава надає пільги та встановлює субсидії, розмірів допомог, компенсацій тощо. Разом з тим такі програми відносяться до державних програм соціального захисту населення і є державною гарантією, отже, одержувачу не може бути відмовлено в їх наданні у разі, якщо він має на них право. У цьому випадку проводиться відшкодування витрат за фактично спожиті послуги (нараховані соціальні виплати) у межах установлених норм (розмірів). Виходячи з цього згідно з частиною шостою статті 48 Кодексу бюджетні зобов`язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв`язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень. У зв`язку з цим фінансування витрат на надання пільг окремим категоріям громадян здійснюється у межах встановлених соціальних норм (нормативів) незалежно від обсягів коштів, передбачених у державному або місцевих бюджетах на відповідний рік".

Згідно з пунктом 20-4 ч.1 ст.91 Бюджетного кодексу України, до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки: пільги з послуг зв`язку, інші передбачені законодавством пільги, що надаються ветеранам війни; особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; ветеранам праці; жертвам нацистських переслідувань; ветеранам військової служби; ветеранам органів внутрішніх справ; ветеранам Національної поліції; ветеранам податкової міліції; ветеранам державної пожежної охорони; ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби; ветеранам служби цивільного захисту; ветеранам Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України; вдовам (вдівцям) померлих (загиблих) ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції, ветеранів податкової міліції, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби, ветеранів служби цивільного захисту та ветеранів Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України; особам, звільненим з військової служби, які стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби; особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю та особам, які супроводжують осіб з інвалідністю I групи або дітей з інвалідністю (не більше одного супроводжуючого); реабілітованим громадянам, які стали особами з інвалідністю внаслідок репресій або є пенсіонерами; громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; дружинам (чоловікам) та опікунам (на час опікунства) дітей померлих громадян, смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою; багатодітним сім`ям, дитячим будинкам ту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, структурних підрозділів з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських рад.

Оскільки у статті 91 Бюджетного кодексу України передбачено, що видатки місцевих бюджетів на відшкодування наданих пільг з послуг зв`язку можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, застосуванню підлягає стаття 93 цього Кодексу, яка передбачає наступне:

- місцева рада може передати кошти на здійснення окремих видатків місцевих бюджетів іншій місцевій раді у вигляді міжбюджетного трансферту до відповідного місцевого бюджету (ч.1 ст. 93);

- передача коштів між місцевими бюджетами здійснюється на підставі рішень відповідних місцевих рад, прийнятих кожною із сторін, і укладання договору. Усі договори про передачу коштів між місцевими бюджетами згідно з такими рішеннями укладаються до 1 серпня року, що передує плановому (ч.3 ст. 93).

Так, стаття 89 Бюджетного кодексу України визначає видатки, що здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

Стаття 90 Бюджетного кодексу України визначає видатки, що здійснюються з бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом вирішення цього спору не є питання, яка місцева рада Попільнянського району (Попільнянська селищна рада, Корнинська селищна рада, Андрушківська сільська рада, Квітнева сільська рада) повинна прийняти рішення про передачу (виділення) коштів на здійснення видатків місцевих бюджетів, про які йдеться у п.20-4ст.91 Бюджетного кодексу України, на оплату наданих позивачем послуг зв`язку пільговій категорії громадян, що проживають на території Попільянського району.

Водночас за визначенням статті 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальна громада - жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.

Частиною 1 статті 6 цього Закону передбачено, що первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

Згідно з ч. 2 статті 6 цього Закону територіальні громади в порядку, встановленому законом, можуть об`єднуватися в одну сільську, селищну, міську територіальну громаду, утворювати єдині органи місцевого самоврядування та обирати відповідно сільського, селищного, міського голову.

Судом встановлено, що на території Попільнянського району діє, зокрема, Попільнянська селищна рада, Корнинська селищна рада, Андрушківська сільська рада, Квітнева сільська рада.

Разом з тим, спірні відносини виникли між органом зв`язку Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Житомирської філії ПАТ "Укртелеком" та Управлінням праці та соціального захисту населення Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області.

Таким чином, до вирішення даних правовідносин суд застосовує "Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги", затверджене Постановою Кабінету Міністрів України №117 від 29 січня 2003 року, в редакції, чинній станом на 01.01.2019.

Так, згідно з вказаною Постановою, Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (далі - Реєстр), - автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із законами України (далі - пільговики).

Реєстр складається з баз даних Мінсоцполітики, Міністерства соціальної політики Автономної Республіки Крим, головних управлінь праці та соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінь праці та соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, структурних підрозділів з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських рад.

Відповідно до п. 3 вказаного Положення, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - уповноважені органи);

- організовують збирання, систематизацію і зберігання зазначеної у пункті 2 цього Положення інформації та забезпечують її автоматизоване використання для контролю за відомостями, які подаються підприємствами та організаціями, що надають послуги, для розрахунків за надані пільговикам послуги;

- ведуть облік пільговиків шляхом формування на кожного пільговика персональної облікової картки згідно з формою "1-пільга", в якій використовується індивідуальний ідентифікаційний номер пільговика у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів, тощо.

Підпунктом 1 п.11 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги передбачено, що уповноважений орган щомісяця звіряє інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не провадить розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації.

Таким чином, розпорядником коштів бюджетного фінансування вказаних вище соціальних пільг для населення Попільнянського району Житомирської області є Управління праці та соціального захисту населення Попільнянської районної державної адміністрації, а тому на підставі зазначених вище законодавчих норм та вимог Порядку №256 саме на відповідача покладено обов`язок щодо здійснення розрахунків з позивачем за телекомунікаційні послуги, надані особам, які мають право на відповідні пільги.

При цьому, слід зазначити, що чинне законодавство України не передбачає обов`язковості укладення договору про відшкодування витрат за надані послуги зв`язку пільговим категоріям громадян, оскільки зобов`язання сторін у даній справі виникають безпосередньо із Законів України і не залежать від їх бажання.

Відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу", Закону України "Про жертви нацистських переслідувань", Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Закону України "Про статус ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний статус" та Закону України "Про охорону дитинства" для певних категорій споживачів встановлені пільги з оплати за послуги зв`язку.

Відповідно до пункту 3 статті 63 Закону України "Про телекомунікації" та пункту 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2012 року № 295 (далі - Правила), споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, телекомунікаційні послуги надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Закон України "Про телекомунікації" та Правила не передбачають жодного обмеження щодо надання послуг у разі відсутності коштів на зазначені цілі.

Згідно з ч.6 ст.48 Бюджетного кодексу України, бюджетні зобов`язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв`язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Відповідно до ст.102 Бюджетного кодексу України, видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті "б" пункту 4 частини першої статті 89 цього Кодексу (державні програми соціального захисту), проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, згідно з п.2 якого фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі.

Пунктом 3 вказаного Порядку визначено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Пунктом 5 Порядку передбачено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) до 22 числа місяця, що настає за звітним, - щодо пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло -, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян, пільг з послуг зв`язку, зокрема безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з придбанням відповідних стаціонарних абонентських терміналів, та інших передбачених законодавством пільг (крім пільг на одержання ліків та зубопротезування). Інформація про фактично нараховані за звітний період суми подається як в цілому, так і за розрахунками, не проведеними згідно з Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 р. №20.

Абзацом 2 п.12 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету передбачено, що погашення кредиторської заборгованості за зазначеними державними програмами соціального захисту населення, яка утворилася станом на початок року, провадиться першочергово.

Таким чином, з урахуванням вищезазначених норм, головним розпорядником коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, в даному випадку щодо відшкодування витрат на послуги зв`язку, які надавались споживачам на пільгових умовах, є Управління праці та соціального захисту населення Попільнянської РДА Житомирської області, саме на останнє покладено обов`язок щодо виконання зобов`язань з оплати наданих послуг зв`язку на пільгових умовах.

Наявними в матеріалах справи Розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг підтверджено, що у період з січня по липень 2019 року позивач поніс витрати з надання пільг на послуги зв`язку зазначеній категорії пільговиків на загальну суму 74173,08грн (а.с. 16-29).

Матеріали справи не містять доказів погашення вказаної заборгованості відповідачем.

Суд враховує, що відповідач у відзиві на позовну заяву факт надання позивачем телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян не оспорює, при цьому, заперечуючи проти позовних вимог, вказує на відсутність відповідного бюджетного фінансування, відтак і на відсутність у нього зобов`язань відшкодовувати такі витрати.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що телекомунікаційні послуги на пільгових умовах позивачем надавались не за власною ініціативою, а на виконання імперативних законодавчих вказівок щодо цього. Як наслідок, уповноважений на те державою орган - відповідач у справі, в силу закону, зобов`язаний ці витрати позивачу відшкодувати за рахунок бюджетних коштів.

Управління праці та соціального захисту населення Попільнянської районної державної адміністрації відповідає за своїми зобов`язаннями, які виникли безпосередньо із закону і така відповідальність не може ставитися в залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

Оцінюючи доводи відповідача, суд вважає за доцільне зазначити, що відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення відповідача від відшкодування вказаних вище витрат, понесених позивачем, та не може бути підставою для звільнення від відповідальності за порушення такого зобов`язання шляхом примусового стягнення.

Не підписання управлінням актів звіряння розрахунків також не може бути підставою для звільнення суб`єкта владних повноважень від законодавчо встановленого обов`язку компенсувати вартість фактично спожитих послуг пільговими категоріями населення.

Зі змісту статті 617 ЦК України вбачається, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Законодавством не передбачена залежність відшкодування від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету чи випадки повного або часткового звільнення від обов`язку здійснення розрахунків з постачальниками послуг на пільгових умовах, оскільки надання пільг певним категоріям населення відбувається у відповідності до вимог Законів України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться і у ч.1 ст.193 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною другою статті 218 ГК України та статтею 617 ЦК України не передбачено такої підстави для звільнення від відповідальності, як відсутність у боржника необхідних коштів.

Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету (рішення від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004, від 01 грудня 2004 року № 20-рп/2004, від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007).

Зокрема, у Рішенні від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов`язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави (підпункт 3.2).

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2018 у справі №906/621/17.

Окрім того, ст.1 Цивільного кодексу України визначено, що однією із ознак майнових відносин є юридична рівність їх учасників, у тому числі й органів державної влади.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 у справі №11/446 та в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005.

Згідно зі ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, заявленими відповідно до вимог чинного законодавства, тому підлягають задоволенню у повному обсязі на суму 74173,08 грн відшкодування вартості телекомунікаційних послуг пільговій категорії населення.

Судові витрати у справі в порядку ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Житомирської філії ПАТ "Укртелеком" до Управління праці та соціального захисту населення Попільнянської районної державної адміністрації про стягнення 74173,08 грн задовольнити.

2. Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Попільнянської районної державної адміністрації (13500, Житомирська область, смт. Попільня, вул.Богдана Хмельницького буд. 29, код ЄДРПОУ 03192626) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м.Київ, бульвар Шевченка, 18, код ЄДРПОУ 21560766) в особі Житомирської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (10014, м.Житомир, вул.Київська, 20, код ЄДРПОУ 01184114):

- 74173,08 грн відшкодування вартості телекомунікаційних послуг пільговій категорії населення;

- 1921,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 23.12.19

Суддя Прядко О.В.

Віддрукувати: 5 прим.:

1 - у справу,

2, 3- позивачу - рек. з пов.

- 01601, м.Київ, бульвар Шевченка, 18

- 10014, м.Житомир, вул. Київська, 20

4-- відповідачу (13501,Житомирська обл., смт. Попільня, вул. Б. Хмельницького, 29) - рек. з пов.

5 - третій особі - Управлінню Державної казначейської служби України в Попільнянському районі Житомирської області (13501, Житомирська область, смт.Попільня, вул.Горького, 22-А) - ( рек. з пов. ).