Рішення

від 23.12.2019 по справі 910/13360/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.12.2019Справа № 910/13360/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного підприємства Контраст

до Товариства з обмеженою відповідальністю Лігамегабуд

про стягнення 59688,94 грн

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2019 року Приватне підприємство Контраст звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Лігамегабуд про стягнення 59688,94 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами Договору поставки нафтопродуктів №60 від 31.05.2019, в частині повної та своєчасної оплати поставленого позивачем товару, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 42790,10 грн. Крім того, на вказану заборгованість позивачем нараховано до стягнення 6397,84 грн пені та 10501 грн штрафу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2019 позовну заяву Приватного підприємства Контраст залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали.

16.10.2019 через загальний відділ канцелярії Господарського суду міста Києва позивачем на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 02.10.2019 подано заяву щодо усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2019 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 01.11.2019, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 11.11.2019 та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, але не пізніше 21.11.2019. Позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання, але не пізніше 15.11.2019.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 30.09.2019 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 139-Л.

Станом на дату розгляду справи на адресу Господарського суду міста Києва повернулось повідомлення про вручення поштового відправлення №0103052532322 з відміткою про вручення конверту представнику відповідача 23.10.2019.

В силу положення пункту 3 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Частиною 7 вказаної статті Кодексу визначено, що якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

Таким чином, суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 31.05.2019 між Приватним підприємством Контраст (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Лігамегабуд (відповідач, покупець) було укладено Договір поставки нафтопродуктів №60, відповідно до умов якого, постачальник зобов`язується передати у власність покупця нафтопродукти партіями, в кількості та асортименті,за цінами, вказаними в рахунках-фактурах, які є невід`ємною частиною даного договору та виставляються постачальником у відповідності із ним, а покупець зобов`язується оплатити поставлений товар та прийняти його на умовах визначених договором (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.3.1 Договору, ціну договору становить сума вартості всіх поставок нафтопродуктів за договором. Кількість, ціна та якість товару на кожну окрему поставку визначається в національній валюті України та встановлюється у рахунках-фактурах, які є невід`ємною частиною договору.

Згідно з п.3.5 Договору, у випадку відпуску товару покупцеві без попередньої оплати покупець зобов`язаний здійснити оплату отриманого товару протягом 7-ми робочих банківських днів з моменту отримання товару.

Пунктом 4.2 Договору визначено, що передача товару здійснюється силами постачальника, а саме постачальник доставляє товар покупцеві власним автотранспортом або відвантажує товар безпосередньо на АЗС по заправ очних талонах чи заправ очних відомостях, за адресою м. Бориспіль, вул. Запорізька, 1. Вартість послуг по збереженню та доставці товару врахована у вартості товару.

Право власності на товар переходить до покупця в момент його отримання від постачальника, що підтверджується підписами уповноважених представників сторін та штампами на видаткових накладних та товарно-транспортних накладних (п.4.3 Договору).

За умовами п.5.2 Договору, у випадку невиконання покупцем зобов`язання щодо оплати товару у строки передбачені п.3.5 даного договору, відбувається зміна умов зобов`язання в порядку, передбаченому п.2 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України по відношенню до покупця. Зокрема у випадку прострочення зі сторони покупця, покупець сплачує постачальнику вартість товару за станом цін на день здійснення оплати, але не менше раніше обумовленої ціни. При цьому, сторони погоджуються, що у випадку прострочення покупця, що призвело до звернення постачальника до суду, сума заборгованості покупця перед постачальником, з урахуванням положень цього пункту договору, визначається виходячи із цін на нафтопродукти станом на момент звернення постачальника до суду із позовом про стягнення відповідно заборгованості за отриманий покупцем товар.

Положеннями п.5.3 Договору визначено, що у випадку невиконання покупцем зобов`язання щодо оплати товару у строки передбачені п.3.5 даного договору, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі 1% від належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше ніж подвійна облікова ставка НБУ, що діяла в період, за який нарахована пеня.

У випадку невиконання покупцем зобов`язання щодо оплати товару у строки передбачені п.3.5 даного договору, покупець сплачує на користь постачальника штраф у розмірі 25% від вартості поставленого та невчасно оплаченого товару (п.5.5 Договору).

Згідно з п.7.4 Договору, даний договір набирає сили з моменту його підписання та діє до 31.12.2019, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за ним.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов зазначеного договору передав відповідачеві товар, обумовлений договором на загальну суму 77004 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними №1099 від 14.06.2019 на суму 51000 грн та №1136 від 21.06.2019 на суму 26004 грн.

Однак відповідач поставлений товар оплатив лише частково та з порушенням строків обумовлених сторонами в договору, здійснивши часткову оплату за видатковою накладною №1099 від 14.06.2019 в загальному розмірі 35000 грн, а саме: 11.07.2019 відповідач сплатив 20000 грн та 14.08.2019 сплатив 15000 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією банківської виписки по рахунку позивача. Доказів повної оплати поставленого позивачем товару відповідачем не надано.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частинами 1, 6 ст.265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник, зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексу України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

В силу положень ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

У відповідності до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань з повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару належним чином підтверджений матеріалами справи та відповідачем не спростований.

З огляду на викладене, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів здійснення оплати відповідачем поставленого позивачем товару, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача 42790,10 грн основної заборгованості.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно з положеннями ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч. 1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 1 ст. 547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Положеннями п.5.3 Договору визначено, що у випадку невиконання покупцем зобов`язання щодо оплати товару у строки передбачені п.3.5 даного договору, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі 1% від належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше ніж подвійна облікова ставка НБУ, що діяла в період, за який нарахована пеня.

У випадку невиконання покупцем зобов`язання щодо оплати товару у строки передбачені п.3.5 даного договору, покупець сплачує на користь постачальника штраф у розмірі 25% від вартості поставленого та невчасно оплаченого товару (п.5.5 Договору).

В той же час, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, судом встановлено, що при здійсненні вказаного розрахунку позивачем допущено арифметичні помилки, відтак здійснивши власний перерахунок заявленої до стягнення суми пені суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення вимог позивача у цій частині та стягнення з відповідача пені в розмірі 4182,51 грн.

Стосовно наданого позивачем розрахунку штрафу суд зазначає, що вказане нарахування проведено позивачем у відповідності до умов укладеного між сторонами договору та вимог чинного законодавства, а відтак вимоги позивача про стягнення з відповідача 10501 грн штрафу підлягають задоволенню в повному обсязі.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування викладених у позові обставин, або на підтвердження сплати існуючої перед позивачем заборгованості.

Разом з тим, щодо розподілу судового збору, суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями ч.1 ст.4 Закону України Про судовий збір , судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За приписами ст.4 Закону України Про судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних.

Відповідно до ст.8 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2019 становить 1921 грн.

Враховуючи, розмір заявлених позивачем вимог в сумі 59688,94 грн, за подання до суду даної позовної заяви, позивачем мав бути сплачений судовий збір в розмірі 1921 грн.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на сплату судового збору в сумі 1921 грн. покладаються сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Разом з тим, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача, що пунктом 1 ч.1, ч.2 ст.7 Закону України Про судовий збір передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, установлених п. 1 ч. 1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Лігамегабуд (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 139-Л; ідентифікаційний код 42526161) на користь Приватного підприємства Контраст (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Запорізька, буд. 1; ідентифікаційний код 13706055) 42790 (сорок двi тисячi сімсот дев`яносто) грн 10 коп. заборгованості, 4182 (чотири тисячi сто вісімдесят дві) грн 51 коп. пені та 10501 (десять тисяч п`ятсот один) грн штрафу, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1849 (одна тисяча вісімсот сорок дев`ять) грн 70 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 23.12.2019

Суддя Я.В. Маринченко