Рішення

від 16.12.2019 по справі 910/13474/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.12.2019Справа № 910/13474/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., за участі секретаря судового засідання Топіхи І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження

позовну заяву Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія "Київводоканал" , м. Київ

до Приватного акціонерного товариства Побутрембуд , м. Київ

про стягнення 69 659,17 грн,

Представники:

від позивача: Березова І.Г.;

від відповідача: Огієнко О.Ф.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства Побутрембуд про стягнення 69 659,17 грн, у тому числі: 58 213,70 грн - основного боргу, 2 980,70 грн - інфляційних втрат, 825,20 грн - 3% річних, 1 818,20 грн - пені, 5 821,37 грн - штрафу.

Позовні вимоги ПрАТ АК "Київводоканал" обґрунтовує неналежним виконанням ПрАТ Побутрембуд зобов`язань щодо своєчасної оплати наданих послуг згідно договору на послуги водопостачання та водовідведення №01250/5-10 від 01.11.2002 та додаткової угоди до нього.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 30.09.2019 позовну заяву прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначив на 28.10.2019.

28.10.2019 через відділ діловодства суду відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти позову, посилаючись на те, що приміщення за адресою: м. Київ, вул. Жуковського, 22-А не використовується ПрАТ Побутрембуд , про що було повідомлено позивача та відповідно скеровано останньому повідомлення про припинення водопостачання за договором №01250/5-10.

У судовому засіданні 28.10.2019 суд оголосив перерву до 18.11.2019 у порядку ст. 216 ГПК України.

11.11.2019 через відділ діловодства суду позивачем подано відповідь на відзив.

У судовому засіданні 18.11.2019 оголошено перерву до 02.12.2019.

У судовому засіданні 02.12.2019 позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі, відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.11.2002 між Відкритим акціонерним товариством Акціонерна компанія "Київводоканал" , правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі - постачальник/позивач) та Відкритим акціонерним товариством Побутрембуд , правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство Побутрембуд (далі - абонент/відповідач) укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення №01250/5-10.

З пункту 1 договору вбачається, що постачальник зобов`язався надавати абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент зобов`язався розраховуватися за вищезазначені послуги згідно умов договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 р. №65.

Згідно п. 2.1. договору постачальних зобов`язався: забезпечувати постачання питної води, якість якої відповідає ДОСТу 2874-82 Вода питна ; приймає каналізаційні стоки, які не перевищують гранично-допустимих концентрацій шкідливих речовин.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що абонент зобов`язується: 1) сплачувати вартість наданих послуг за тарифами, встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством. У разі зміни тарифів сплата послуг абонентом здійснюється за новими тарифами з часу їх введення в дію без внесення змін до цього договору; 2) представляти перелік об`єктів, в тому числі субабонентів, яким подається вода (приймаються стоки) у відповідності з вимогами Правил; 3) відповідати за збереження водолічильників, пломб, водомірних вузлів, з`єднань на водомірних вузлах та санітарний стан приміщення водомірного вузла; 4) мати резерв водолічильників для негайної заміни вибувших із ладу приладів. Типорозмір нового лічильника встановлюється постачальником; 5) при зміні банківських та казначейських реквізитів повідомляє про це постачальника у семиденний термін; 6) при відчуженні належних йому об`єктів водоспоживання, абонент вносить про це зміни до договору у семиденний термін з моменту підписання акту прийому-передачі майна, та сповіщає нового власника про обов`язок оформитися абонентом у постачальника.

Згідно п. 3.1. договору кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показників водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента. Для абонентів із стабільним об`ємом водоспоживання (або незначним коливанням), зняття показників може здійснюватися один раз на квартал.

Відповідно до п. 3.3. договору кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно із показниками водолічильника та інших способів визначення об`ємів стоків, що потрапляють у міську каналізацію у відповідності з п. 21.2 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах і селищах України.

Умовами п. 3.5. договору передбачено, що абонент розраховується за надані послуги у порядку, встановленому органами виконавчої влади у п`ятиденний термін з дня поставлення постачальником платіжних документів до банківської установи. Постачальник інформує абонента про розмір діючих тарифів у платіжних документах, що направляються щомісячно до банківської установи абонента.

Згідно з п. 3.7. договору щомісячно постачальник виставляє платіжну вимогу за надані послуги згідно цього договору. Оплата проводиться шляхом зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

У відповідності до п. 4.1. договору за безпідставну відмову від оплати наданих послуг абонент сплачує штраф у розмірі 10 відсотків від несплаченої суми.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що за несвоєчасну оплату послуг абонемент сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 5.1. договору, у випадку необхідності перекриття водопровідних вводів чи зупинці власних артсвердловин, абонент зобов`язаний письмово повідомити про це постачальника за два дні до перекриття ним водопровідних вводів чи зупинці власних артсвердловин, у протилежному випадку претензії по розрахунку за послуги по цих вводах чи артсвердловинах постачальником не приймаються.

Цей договір є безстроковим, діє на весь час надання послуг до моменту його розірвання і набуває чинності з моменту його підписання сторонами (п. 7.1. договору).

У відповідності до положень договору, адреса місцезнаходження об`єкта водопостачання: м. Київ, вул. Ярославів Вал, 21-Д.

03.06.2013 між сторонами була підписана додаткова угода до договору №01250/5-10 від 01.11.2002, відповідно до якої сторони домовились доповнити договір додатковими умовами щодо водовідведення додаткового об`єму стічних вод від абонента, які потрапляють в комунальну каналізацію м. Києва через зливоприймачі та люки каналізаційних колодязів, а саме: постачальник надає абоненту послуги з водовідведення додаткового об`єму стічних вод від об`єкта абонента за адресою: вул. Жуковського, 22-А 2231, які потрапляють до комунальної каналізаційної мережі міста через зливоприймачі та люки каналізаційних колодязів в періоди дощів та сніготанення, в порядку, передбаченому Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житло-комунального господарства України від 27.06.2008 №190; згідно із змінами до цих Правил користування затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та житлово-комунального господарства України від 27.03.2012 №131; Правила приймання стічних вод абонентів у систему каналізації м. Києва від 12.10.2011 №1879; Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України від 19.02.2002№37 та даними гідрометеослужби і паспорту водного господарства абонента.

Вартість послуг розраховується постачальником щомісячно (в інших випадках на квартал або рік) в залежності від об`ємів відведених стічних вод та на підставі тарифів на послуги з водовідведення, встановлених уповноваженими органами згідно з чинним законодавством України, і величини рівня атмосферних опадів за даними Гідрометцентру України. У разі зміни тарифів у період дії договору постачальник доводить абоненту нові тарифи у розрахункових документах без внесення додаткових змін до договору стосовно строків їх введення та розмірів.

Оплата послуг здійснюється абонентом на підставі розрахункового документа, який постачальник направляє абоненту в електронному вигляді (дебетові повідомлення) або у паперовому вигляді (вимоги-доручення, рахунки тощо) шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника щомісячно (в інших випадках один раз на квартал або рік), у п`ятиденний строк з дня направлення постачальником розрахункового документа абонементу або до банківської установи абонемента. В разі неотримання від постачальника поточного розрахункового документа, абонент самостійно отримує його у постачальника та здійснює оплату вартості наданих йому послуг не пізніше 5 числа місяця наступного за звітним періодом. В разі утворення боргу оплата за надані послуги, що надходять від абонента, незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу, першочергове зараховується постачальником в погашення боргу.

В матеріалах справи міститься дислокація об`єктів водоспоживання та водовідведення (споживачів), в якій не зазначено до якого договору або заяви вона відноситься, проте в ній зазначена адреса: Глушкова, 6 з особовим рахунком 45-40. Також в матеріалах справи міститься дислокація об`єктів нежитлового фонду, як невід`ємна частина договору №01250 5/10 від 01.11.2002, з якої вбачається адреса: вул. Жуковського, 22-А.

На підтвердження надання послуг з водопостачання та водовідведення відповідачу за кодом 1-450, позивачем надано акти про зняття показань з приладу обліку за період з жовтня 2018 по червень 2019 за адресами точок обліку: вул. Жуковського, 22-А та просп. Академіка Глушкова, 6.

Крім того, позивачем долучено до матеріалів справи платіжні вимоги доручення з призначенням платежу: код абонента 20-2296 за водовідведення додаткового об`єму стічних вод за період з 01.08.2018 по 31.05.2019 на загальну суму 6 795,43 грн.

Водночас, з матеріалів справи також вбачається, що 05.02.2016 відповідач звернувся до позивача з листом №13/2016 щодо тимчасового припинення водопостачання за адресою: м. Київ, вул. Жуковського, 22-А. Натомість, підтвердження того, що відповідач звертався до позивача з проханням поновити водопостачання за вказаною адресою в матеріалах справи, відсутнє.

Разом із тим, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що у період з 01.08.2018 по 30.06.2019 за відповідачем утворилась заборгованість за надання послуг з водопостачання та водовідведення за кодом 1-450 (просп. Академіка Глушкова, 6) в розмірі 51 418,27 грн, а також за кодом 20-2296 (вул. Жуковського, 22-А) за період з 01.10.2018 по 30.06.2019 в розмірі 6 795,43 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дослідивши договір на послуги водопостачання та водовідведення №01250/5-10 від 01.11.2002 та додаткову угоду до нього, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою, укладений між сторонами правочин містить елементи договору поставки (водопостачання) та надання послуг (водовідведення).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України , за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

За приписами ст.ст. 3 , 629 Цивільного кодексу України цивільне законодавство ґрунтується на принципах справедливості, добросовісності та розумності та передбачає обов`язковість виконання договірних зобов`язань.

Відповідно до ст. 16 Закону України Про житлово-комунальні послуги порядок надання житлово-комунальних послуг має відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання, спрямовані на гарантоване забезпечення населення якісною та безпечною для здоров`я людини питною водою регулюються Законом України Про питну воду та питне водопостачання .

За змістом ст. 1 Закону України Про питну воду та питне водопостачання централізоване питне водопостачання - господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об`єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов`язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води. Централізоване водовідведення - господарська діяльність із відведення та очищення комунальних та інших стічних вод за допомогою комплексу об`єктів, споруд, колекторів, трубопроводів, пов`язаних єдиним технологічним процесом.

Відповідно до ст. 19 Закону України Про питну воду та питне водопостачання , послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору.

Статтею 22 Закону України Про питну воду та питне водопостачання визначено, що споживачі питної води зобов`язані, зокрема своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Судом встановлено, що 01.11.2002 між сторонами був укладений договір на послуги водопостачання та водовідведення №01250/5-10, відповідно до якого позивач зобов`язався надавати абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, а відповідач зобов`язувався розраховуватися за вищезазначені послуги. При цьому, місцезнаходження об`єкта водопостачання зазначено: м. Київ, вул. Ярославів Вал, 21-Д, проте в матеріалах справи не міститься жодних підтверджень щодо надання вказаних вище послуг за цією адресою.

Судом також встановлено, що 03.06.2013 між сторонами була підписана додаткова угода до договору №01250/5-10 від 01.11.2002, відповідно до якої сторони домовились доповнити договір додатковими умовами щодо водовідведення додаткового об`єму стічних вод від абонента, які потрапляють в комунальну каналізацію м. Києва через зливоприймачі та люки каналізаційних колодязів, а саме: постачальник надає абоненту послуги з водовідведення додаткового об`єму стічних вод від об`єкта абонента за адресою: вул. Жуковського, 22-А, які потрапляють до комунальної каналізаційної мережі міста через зливоприймачі та люки каналізаційних колодязів в періоди дощів та сніготанення.

Отже, з наведеного вбачається, що між сторонами існували договірні відносини щодо надання позивачем послуги з водовідведення додаткового об`єму стічних вод від об`єкта абонента за адресою: вул. Жуковського, 22-А.

При цьому, позивачем не надано суду доказів на підтвердження укладення договору між сторонами про надання послуг з водопостачання та водовідведення за адресою: просп. Академіка Глушкова, 6, відповідно суд не вбачає підстав для стягнення заборгованості за надання таких послуг абоненту за вказаною адресою.

Водночас, судом встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов`язання за договором в частині надання послуг з водовідведення додаткового об`єму стічних вод від об`єкта абонента за адресою: вул. Жуковського, 22-А, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними вимогами-дорученнями з призначенням платежу: код абонента 20-2296 за водовідведення додаткового об`єму стічних вод за період з 31.08.2018 по 31.05.2019 на загальну суму 6 795,43 грн.

Слід зазначити, що відповідач не повідомляв ПрАТ АК "Київводоканал" про незгоду щодо кількості або вартості отриманих за вказаний період послуг, свого представника з необхідними обліковими документами для проведення звіряння та підписання акту не направляв. Тому, в силу положень договору, кількість та вартість наданих позивачем з серпня 2018 року по червень 2019 року послуг з водовідведення додаткового об`єму стічних вод вважаються безумовно погодженими ПрАТ Побутрембуд , при цьому, останній за надані послуги у період з 31.08.2018 по 30.06.2019 в повному обсязі не розрахувався.

Крім того, судом встановлено що 05.02.2016 відповідач звернувся до позивача з листом №13/2016 щодо тимчасового припинення водопостачання за адресою: м. Київ, вул. Жуковського, 22-А. Натомість, підтвердження того, що відповідач звертався до позивача з проханням поновити водопостачання за вказаною адресою в матеріалах справи, відсутнє.

Так, відповідно до п. 5.1. договору, у випадку необхідності перекриття водопровідних вводів чи зупинці власних артсвердловин, абонент зобов`язаний письмово повідомити про це постачальника за два дні до перекриття ним водопровідних вводів чи зупинці власних артсвердловин, у протилежному випадку претензії по розрахунку за послуги по цих вводах чи артсвердловинах постачальником не приймаються.

Отже, оскільки відповідач направив позивачу письмове повідомлення про припинення водопостачання за адресою: м. Київ, вул. Жуковського, 22-А, суд вважає, що відповідачем дотримано пункт 5.1. договору, нарахування заборгованості за надання послуг з водопостачання є необґрунтованим.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до п. 1 додаткової угоди до договору, вартість послуг розраховується постачальником щомісячно (в інших випадках на квартал або рік) в залежності від об`ємів відведених стічних вод. Оплата послуг здійснюється абонентом на підставі розрахункового документа, який постачальник направляє абоненту в електронному вигляді (дебетові повідомлення) або у паперовому вигляді (вимоги-доручення, рахунки тощо) шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника щомісячно (в інших випадках один раз на квартал або рік), у п`ятиденний строк з дня направлення постачальником розрахункового документа абонементу або до банківської установи абонемента. В разі неотримання від постачальника поточного розрахункового документа, абонент самостійно отримує його у постачальника та здійснює оплату вартості наданих йому послуг не пізніше 5 числа місяця наступного за звітним періодом. В разі утворення боргу оплата за надані послуги, що надходять від абонента, незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу, першочергове зараховується постачальником в погашення боргу.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено умови договору №01250/5-10 від 01.11.2002 та додаткової угоди до нього в частині здійснення оплати за надані послуги з водовідведення додаткового об`єму стічних вод від об`єкта абонента за адресою: вул. Жуковського, 22-А в розмірі 6 795,43 грн, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в цій частині.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 825,20 грн - 3 % річних, 2 980,70 грн - інфляційних втрат, 1 818,20 грн - пені та штрафу у розмірі 10 % від суми заборгованості - 5 821,37 грн.

Так, у відповідності до п. 4.1. договору за безпідставну відмову від оплати наданих послуг абонент сплачує штраф у розмірі 10 відсотків від несплаченої суми.

Крім того, пунктом 4.2. договору передбачено, що за несвоєчасну оплату послуг абонемент сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі сплином 6 місяців.

Так, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, за розрахунком суду підлягають задоволенню штрафні санкції, нараховані на суму боргу в розмірі 6 795,43 грн, зокрема, 3% річних в розмірі 66,63 грн за період з 10.10.2018 по 30.06.2019, інфляційні втрати в сумі 161,91 грн за період з 10.10.2018 по 30.06.2019, пеня в розмірі 446,50 грн за період з 14.01.2019 по 30.06.2019 та штраф у сумі 10 % в сумі 679,54 грн.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія "Київводоканал" задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Побутрембуд (01011, м. Київ, вулиця Панаса Мирного, будинок 17; ідентифікаційний код 30264236) на користь Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вулиця Лейпцизька, будинок 1-А; ідентифікаційний код 03327664) 6 795 (шість тисяч сімсот дев`яносто п`ять) грн 43 коп. - основного боргу, 161 (сто шістдесят одну) грн 91 коп. - інфляційних втрат, 66 (шістдесят шість) грн 63 коп. - 3% річних, 446 (чотириста сорок шість) грн 50 коп. - пені, 679 (шістсот сімдесят дев`ять) грн 54 коп - штрафу та 224 (двісті двадцять чотири) грн 75 коп. - судового збору.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено: 20.12.2019.

Суддя В.В. Бондарчук