Рішення

від 17.12.2019 по справі 925/1180/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2019 року Черкаси справа № 925/1180/19

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І., із секретарем судового засідання Юхименко О.В.,

за участю представника позивача - Горобець С.О., адвокат,

розглянув справу за позовною заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю Прайм Логістік

до Товариства з обмеженою відповідальністю Черкаська універсальна база-2001

про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення,

Товариство з обмеженою відповідальністю Прайм Логістік звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Черкаська універсальна база-2001 , у якому просить усунути перешкоди у користуванні позивачу майновим комплексом, що складається з: адмінкорпусу (літ. А-І) загальною площею 248,40 кв м, боксу на СТО (літ. Б-І, б), загальною площею 160,80 кв м, майстерні (літ. В-І, в, в1) загальною площею 308,30 кв м, вбиральні (літ. Ж), огорожі (літ.№1-3), замощення (літ.ІІ), оглядових ям (літ. ІІ-V), битового приміщення (літ. К-1) загальною площею 53,20 кв м, гаражів (літ. З), вольєрів (літ. И), розташованого за адресою: м.Черкаси, вул.Молоткова, буд. 85, шляхом виселення Товариства з обмеженою відповідальністю Черкаська універсальна база-2001 із вказаного майнового комплексу з одночасним звільненням від його майна та відшкодування судових витрат.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 04.10.2019 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути вказані у ухвалі недоліки.

З метою усунення недоліків 17.10.2019 позивач надіслав до суду заяву від 10.10.2019 №40 з позовною заявою у формі, яка відповідає вимогам Національного стандарту України Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації ДСТУ 4163-2003.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 18.10.2019 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів, (висновки експертів і заяви свідків), що підтверджують заперечення проти позову протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідач, у встановлений судом строк, відзив на позов суду не надав, хоча належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, ухвала суду від 18.10.2019 отримана уповноваженим представником, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення, яке міститься у матеріалах справи.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У судовому засіданні, яке відбулося 13.11.2019, суд закрив підготовче провадження у справі, справу призначив до розгляду по суті на 17.12.2019.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, участь свого представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив. Ухвалу суду від 15.11.2019 вручено уповноваженому представнику відповідача 18.11.2019, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 45).

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Оскільки відповідачем не повідомлено причини його неявки у судове засідання, суд дійшов висновку що не позбавлений права розглянути справу без участі представника відповідача.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача та дослідивши надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Прайм Логістік (позивач у справі) на підставі договору купівлі-продажу від 08.10.2018 (а.с. 12-13), який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковіною І.В. та зареєстрований у реєстрі за №837, придбало у власність нежитлові будівлі та споруди, які розташовані за адресою: м.Черкаси, вул.Молоткова, буд. 85 (далі - нерухоме майно, яке розташоване на земельній ділянці площею 0,6277 га.

Цільове призначення земельної ділянки: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

Нерухоме майно має загальну площу 770,7 кв м та складається з: адмінкорпусу (літ. А-І) загальною площею 248,40 кв м, боксу на СТО (літ. Б-І, б), загальною площею 160,80 кв м, майстерні (літ. В-І, в, в1) загальною площею 308,30 кв м, вбиральні (літ. Ж), огорожі (літ.№1-3), замощення (літ.ІІ), оглядових ям (літ. ІІ-V), битового приміщення (літ. К-1) загальною площею 53,20 кв м, гаражів (літ. З), вольєрів (літ. И).

Нерухоме майно належало Товариству з обмеженою відповідальністю ФІНАНС ТРАНС ГРУП (продавцю) на праві власності на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні з реалізації заставленого майна, виданого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Алєксєєвою І.Ю. 26.07.2018 за реєстровим №2413. Право власності зареєстроване у Державному реєстрі речових прав не нерухоме майно за №27212281 26.07.2018.

Згідно з інформацією, яка міститься у Державному реєстрі речових прав нерухоме майно зареєстровано на праві власності за Товариством з обмеженою відповідальністю Прайм Логістік (а.с. 14).

Після набуття та оформлення права власності позивач не може належним чином здійснювати свої права щодо фактичного користування майновим комплексом, оскільки за адресою нерухомого майна позивача зареєстроване та фактично перебуває Товариство з обмеженою відповідальністю Черкаська універсальна база-2001 (відповідач у справі), у якого знаходяться ключі від усіх приміщень. Також, в майновому комплексі знаходяться особисті речі відповідача.

09.08.2019 позивач направив відповідачу вимогу від 08.08.2019 №08/08-1 з проханням у 30-ти денний строк з моменту направлення вимоги звільнити належні позивачу всі приміщення, передати всі ключі, паролі від сигналізації (у разі її наявності), а також передати позивачу всі договори на обслуговування майнового комплексу та щодо постачання комунальних послуг щодо подальшої експлуатації будинку та інше (а.с. 15).

12.08.2019 вимогу було отримано уповноваженою особою Товариства з обмеженою відповідальністю Черкаська універсальна база-2001 за довіреністю Семеновою, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 16).

Як стверджує позивач, станом на момент звернення з позовом до суду, відповідач не звільнив майновий комплекс від своїх особистих речей, не виконав інших дій, які були наведені у вимозі, та взагалі проігнорував всі вимоги позивача. Отже, фактичне перебування відповідача та знаходження його речей у належному на праві приватної власності позивачу майновому комплексі є перешкодою, яка заважає здійснювати йому надані законом права власника у повному обсязі, зокрема використовувати нерухомість для власних потреб, та призводить до збитків, пов`язаних з обов`язком позивача нести витрати з його утримання, сплати комунальних та інших послуг, якими користується відповідач.

Вказані обставини стали причиною звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав.

Предметом спору є вимога власника нерухомого майна про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном.

За змістом статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно зі статтями 13, 41 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відносини пов`язані із набуттям, зміною, припиненням права власності та його захистом, зокрема, регулюються, серед іншого, Цивільним і Господарським кодексами України.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом (статті 328 Цивільного кодексу України).

Частинами 3, 4 статті 334 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно з частиною першою статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 317 цього Кодексу визначено зміст права власності, який полягає у тому, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Правовий режим майна суб`єктів господарювання встановлено статтею 133 Господарського кодексу України, в якій, зокрема, визначено, що основу цього режиму становлять право власності та інші речові права ? право господарського відання, право оперативного управління. Господарська діяльність може здійснюватися також на основі інших речових прав (права володіння, права користування тощо), передбачених Цивільним кодексом України. Майно суб`єктів господарювання може бути закріплено на іншому праві відповідно до умов договору з власником майна.

За змістом статті 134 Господарського кодексу України правовий режим власності та правові форми реалізації права власності у сфері господарювання визначаються цим Кодексом і законом.

Відповідно до положень статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє користується, розпоряджається своїм майно на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Частиною 1 статті 321 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (стаття 387 Цивільного кодексу України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 Цивільного кодексу України). Вказані способи захисту можна реалізувати шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно.

Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально-визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.

Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивач на підставах визначених законом (згідно з договором купівлі-продажу) набув у власність нежитлові будівлі та споруди, здійснивши державну реєстрації права на це майно. Водночас, позивач, як власник позбавлений права належного здійснення свого права власності, оскільки відповідач фактично займає приміщення, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю Прайм Логістік, не звільняючи його від власних речей та перешкоджає позивачу його використанню, що порушує права позивача, як власника.

Згідно з положеннями статті 20 Господарського Кодексу України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема, припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Захист цивільних прав та інтересів судом, визначений також у статті 16 Цивільного кодексу України. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до статей 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Відповідач належними доказами не спростував доводи позивача та не довів суду відсутність у його діях порушення прав позивача. Позивачем при зверненні до суду із цим позовом використано належний, спосіб захисту його порушеного права. Отже, з огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача задоволені повністю, сплачена ним сума судового збору підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача у сумі 1921,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Усунути перешкоди у користуванні Товариством з обмеженою відповідальністю Прайм Логістік (Крутий Узвіз, 6/2, літ.А, м.Київ, 01004, ідентифікаційний код 42359193) майновим комплексом, що складається з: адмінкорпусу (літ. А-І) загальною площею 248,40 кв м, боксу на СТО (літ. Б-І, б), загальною площею 160,80 кв м, майстерні (літ. В-І, в, в1) загальною площею 308,30 кв м, вбиральні (літ. Ж), огорожі (літ.№1-3), замощення (літ.ІІ), оглядових ям (літ. ІІ-V), битового приміщення (літ. К-1) загальною площею 53,20 кв м, гаражів (літ. З), вольєрів (літ. И), які розташовані за адресою: м.Черкаси, вул.Молоткова, буд.85, шляхом виселення Товариства з обмеженою відповідальністю Черкаська універсальна база-2001 (вул.Молоткова, 85, м.Черкаси, 18001, ідентифікаційний код 31333361) із вказаного майнового комплексу з одночасним звільненням від його майна.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Черкаська універсальна база-2001 (вул.Молоткова, 85, м.Черкаси, 18001, ідентифікаційний код 31333361) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Прайм Логістік (Крутий Узвіз, 6/2, літ.А, м.Київ, 01004, ідентифікаційний код 42359193) 1921,00 грн судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано; у разі подання апеляційної скарги рішення, після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення підписане 23.12.2019.

Суддя О.І.Кучеренко