Постанова

від 07.05.2020 по справі 925/1180/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" травня 2020 р. Справа№ 925/1180/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Агрикової О.В.

Козир Т.П.

за участю секретаря судового засідання Денисюк І.Г.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 07.05.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаська універсальна база - 2001"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 17.12.2019 (повне рішення складено 23.12.2019)

у справі №925/1180/19 (суддя Кучеренко О.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Логістік"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаська універсальна база - 2001"

про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Прайм Логістік" звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаська універсальна база - 2001" про усунення перешкод у користуванні майновим комплексом, що складається з: адмінкорпусу (літ. А-І) загальною площею 248,40 кв м, боксу на СТО (літ. Б-І, б), загальною площею 160,80 кв м, майстерні (літ. В-І, в, в1) загальною площею 308,30 кв м, вбиральні (літ. Ж), огорожі (літ.№1-3), замощення (літ.ІІ), оглядових ям (літ. ІІ-V), побутового приміщення (літ. К-1) загальною площею 53,20 кв м, гаражів (літ. З), вольєрів (літ. И), розташованого за адресою: м. Черкаси, вул. Молоткова, буд. 85, шляхом виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаська універсальна база - 2001" із вказаного майнового комплексу з одночасним звільненням від його майна та відшкодування судових витрат.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 17.12.2019 позов задоволено повністю. Вирішено усунути перешкоди у користуванні Товариством з обмеженою відповідальністю "Прайм Логістік" майновим комплексом, що складається з: адмінкорпусу (літ. А-І) загальною площею 248,40 кв м, боксу на СТО (літ. Б-І, б), загальною площею 160,80 кв м, майстерні (літ. В-І, в, в1) загальною площею 308,30 кв м, вбиральні (літ. Ж), огорожі (літ.№1-3), замощення (літ.ІІ), оглядових ям (літ. ІІ-V), побутового приміщення (літ. К-1) загальною площею 53,20 кв м, гаражів (літ. З), вольєрів (літ. И), які розташовані за адресою: м. Черкаси, вул. Молоткова, буд.85 , шляхом виселення Товариства з обмеженою відповідальністю Черкаська універсальна база-2001 із вказаного майнового комплексу з одночасним звільненням від його майна. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Черкаська універсальна база-2001 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Логістік" 1921,00 грн судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, як власник, позбавлений права належного здійснення свого права власності, оскільки відповідач фактично займає приміщення, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Прайм Логістік", не звільняючи його від власних речей та перешкоджає позивачу його використанню, що порушує права позивача, як власника. При цьому судом встановлено, що позивач на підставах визначених законом (згідно з договором купівлі-продажу) набув у власність нежитлові будівлі та споруди, здійснивши державну реєстрації права на це майно.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Черкаська універсальна база - 2001" подало апеляційну скаргу, в якій просило направити справу на розгляд до суду першої інстанції.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також порушення судом норм процесуального права. Апелянт вказує, що про причини неявки в судове засідання, призначене на 17.12.2019, повідомив місцевий господарський суд шляхом надіслання 09.12.2019 представником відповідача Москаленком Є.В. на електронну адресу Господарського суду Черкаської області заяви про відкладення розгляду справи, яке мотивоване перебуванням представника за межами України; до вказаної заяви було додано копію авіаквитка. Отже, на думку скаржника, причина неявки в судове засідання представника відповідача була поважною. Також скаржник зазначив про те, що на даний час на стадії слідства знаходиться кримінальне провадження №42017251010000220, відкрите за ч.1 ст.367 КК України щодо неправомірної реалізації іпотечного майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаська універсальна база - 2001", а саме: майнового комплексу, що складається з: адмінкорпусу (літ. А-І) загальною площею 248,40 кв м, боксу на СТО (літ. Б-І, б), загальною площею 160,80 кв м, майстерні (літ. В-І, в, в1) загальною площею 308,30 кв м, вбиральні (літ. Ж), огорожі (літ.№1-3), замощення (літ.ІІ), оглядових ям (літ. ІІ-V), побутового приміщення (літ. К-1) загальною площею 53,20 кв м, гаражів (літ. З), вольєрів (літ. И), які розташовані за адресою: м . Черкаси, вул. Молоткова, буд. 85 .

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаська універсальна база - 2001" на рішення Господарського суду Черкаської області від 17.12.2019 у справі №925/1180/19 та призначено до розгляду.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що мотиви, зазначені в ній щодо поважності причин неявки в судове засідання представника відповідача є необґрунтованими та недоведеними, а тому не свідчать про порушення судом норм процесуального права. Також, на думку позивача, апелянтом взагалі не наведено жодної причини чи обставини в чому полягає незаконність та (або) необґрунтованість оскаржуваного рішення. Крім того, позивач звертає увагу на те, що, викладена в апеляційній скарзі вимога - направлення справи на розгляд до суду першої інстанції суперечить положенням ст.275 ГПК України, в якій наведено вичерпний перелік повноважень суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду та такого повноваження, як направлення справи на розгляд до суду першої інстанції не передбачено.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 07.05.2020 представник відповідача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив її задовольнити, направити справу на розгляд до суду першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача заперечував проти апеляційної скарги, просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Прайм Логістік" (позивач у справі) на підставі договору купівлі-продажу від 08.10.2018, укладеного між ТОВ "Прайм Логістік", як покупцем, та ТОВ "ФІНАНС ТРАСТ ГРУП", як продавцем, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковіною І.В. та зареєстрований у реєстрі за №837, придбало у власність нежитлові будівлі та споруди, які розташовані за адресою: м. Черкаси, вул. Молоткова, буд. 85, на земельній ділянці площею 0,6277 га. Цільове призначення земельної ділянки: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

Нерухоме майно має загальну площу 770,7 кв м та складається з: адмінкорпусу (літ. А-І) загальною площею 248,40 кв м, боксу на СТО (літ. Б-І, б), загальною площею 160,80 кв м, майстерні (літ. В-І, в, в1) загальною площею 308,30 кв м, вбиральні (літ. Ж), огорожі (літ.№1-3), замощення (літ.ІІ), оглядових ям (літ. ІІ-V), побутового приміщення (літ. К-1) загальною площею 53,20 кв м, гаражів (літ. З), вольєрів (літ. И).

У відповідності до п.2 договору купівлі-продажу від 08.10.2018, нерухоме майно належить Товариству з обмеженою відповідальністю ФІНАНС ТРАНС ГРУП на праві власності на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні з реалізації заставленого майна, виданого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Алєксєєвою І.Ю. 26.07.2018 за реєстровим №2413. Право власності зареєстроване у Державному реєстрі речових прав не нерухоме майно за №27212281 26.07.2018.

Доводи відповідача щодо неправомірної реалізації іпотечного майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаська універсальна база - 2001", а саме: спірного майнового комплексу, є безпідставними та недоведеними належними доказами. При цьому саме лише посилання скаржника на те, що на даний час на стадії слідства знаходиться кримінальне провадження №42017251010000220, відкрите за ч.1 ст.367 КК України щодо неправомірної реалізації спірного майна не доводить обставин неправомірної реалізації спірного майнового комплексу.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав нерухоме майно про реєстрцію права власності, за Товариством з обмеженою відповідальністю Прайм Логістік зареєстровано на праві власності нерухоме майно загальною площею 770,7 кв.м, яке складається з: адмінкорпусу (літ. А-І) загальною площею 248,40 кв м, боксу на СТО (літ. Б-І, б), загальною площею 160,80 кв м, майстерні (літ. В-І, в, в1) загальною площею 308,30 кв м, вбиральні (літ. Ж), огорожі (літ.№1-3), замощення (літ.ІІ), оглядових ям (літ. ІІ-V), побутового приміщення (літ. К-1) загальною площею 53,20 кв м, гаражів (літ. З), вольєрів (літ. И), які розташовані за адресою: м. Черкаси, вул. Молоткова, буд. 85 .

Позивач стверджує, що після набуття та оформлення права власності він не може належним чином здійснювати свої права щодо фактичного користування майновим комплексом, оскільки за вищевказаною адресою зареєстроване та фактично перебуває Товариство з обмеженою відповідальністю Черкаська універсальна база-2001 , у якого знаходяться ключі від усіх приміщень. Також, в майновому комплексі знаходиться речі відповідача.

09.08.2019 позивач направив відповідачу вимогу від 08.08.2019 №08/08-1 з проханням у 30-ти денний строк з моменту направлення вимоги звільнити належні позивачу всі приміщення, передати всі ключі, паролі від сигналізації (у разі її наявності), а також передати позивачу всі договори на обслуговування майнового комплексу та щодо постачання комунальних послуг щодо подальшої експлуатації будинку.

12.08.2019 вимогу було отримано уповноваженою особою Товариства з обмеженою відповідальністю Черкаська універсальна база-2001 за довіреністю Семеновою, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с. 16).

Як стверджує позивач, станом на момент звернення з позовом до суду, відповідач не звільнив майновий комплекс від речей, які йому належать, не виконав інших дій, які були наведені у вимозі, та взагалі проігнорував всі вимоги позивача. Отже, фактичне перебування відповідача та знаходження його речей у належному на праві приватної власності позивачу майновому комплексі є перешкодою, яка заважає здійснювати йому надані законом права власника у повному обсязі, зокрема використовувати нерухомість для власних потреб, та призводить до збитків, пов`язаних з обов`язком позивача нести витрати з утримання майнового комплексу, сплати комунальних та інших послуг, якими користується відповідач. Вказані обставини стали причиною звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав.

Предметом спору у даній справі є вимога власника нерухомого майна про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном шляхом виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаська універсальна база - 2001" із вищевказаного майнового комплексу з одночасним звільненням від його майна.

За змістом статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно зі статтями 13, 41 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

За змістом положень статей 316, 317, 392 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Здійснення власником свого права власності передусім полягає в безперешкодному, вільному та на власний розсуд використанні всього комплексу правомочностей власника, визначених законом, - володіння, користування, розпорядження майном.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, та вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (пункт 3 частини 2 статті 331 ЦК України).

Як встановлено вище, позивач на підставах, визначених законом (згідно з договором купівлі-продажу) набув у власність нежитлові будівлі та споруди, здійснивши державну реєстрації права на це майно. Водночас, позивач, як власник позбавлений права належного здійснення свого права власності, оскільки відповідач без належних правових підстав займає приміщення, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Прайм Логістік", та, як наслідок, порушує права позивача, як власника, на користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 16 ЦК України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 ГК України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (стаття 387 Цивільного кодексу України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 Цивільного кодексу України). Вказані способи захисту можна реалізувати шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно.

Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально-визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.

Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 Цивільного кодексу України).

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивачем, при зверненні до суду із цим позовом, використано належний спосіб захисту його порушеного права.

З огляду на викладене, враховуючи те, що відповідачем належними доказами не спростовано доводи позивача та не доведено суду відсутність у його діях порушення прав позивача, колегія суддів вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Логістік" про усунення перешкод у користуванні майновим комплексом шляхом виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаська універсальна база - 2001" із майнового комплексу з одночасним звільненням від його майна є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Твердження апелянта щодо наявності кримінального провадження №42017251010000220, яке відкрите за ч.1 ст.367 КК України щодо неправомірної реалізації іпотечного майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаська універсальна база - 2001", а саме: спірного майнового комплексу, та яке знаходиться на стадії слідства, не спростовують встановлені судом обставини. При цьому суд звертає увагу на те, що з урахуванням положень частини шостої статті 75 ГПК України, лише обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

На час ухвалення оскаржуваного судового рішення та на даний час відсутній обвинувальний вирок у кримінальному провадженні №42017251010000220.

Стосовно доводів скаржника щодо порушення судом норм процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Зі змісту оскаржуваного рішення суду та протоколу судового засідання від 17.12.2019 вбачається, що розгляд справи здійснювався за відсутності представника відповідача.

При цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідач належним чином був повідомлений про дату та час судових засідань (призначених місцевим господарським судом на 13.11.2019 та 17.12.2019), що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 38, 45). Натомість відповідач участь свого представника у дані судові засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.

В матеріалах справи відсутні будь-які клопотання відповідача станом на час розгляду справи в суді першої інстанції. Також відсутні відомості в програмі "Діловодство спеціалізованого суду" щодо реєстрації будь-яких заяв, клопотань, письмових пояснень тощо, які б надходили до місцевого господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаська універсальна база - 2001".

В апеляційній скарзі відповідач вказує, що про причини неявки в судове засідання, призначене на 17.12.2019, повідомив місцевий господарський суд шляхом надіслання 09.12.2019 представником відповідача Москаленком Є.В. на електронну адресу Господарського суду Черкаської області заяви про відкладення розгляду справи, яке мотивоване перебуванням представника за межами України; до вказаної заяви було додано копію авіаквитка. На підтвердження вказаних обставин скаржником було додано скріншот екрану ПК, фотокопії заяви про перенесення розгляду справи від 09.12.2019, фотокопія авіаквитка на ім`я Москаленка Євгена .

За приписами статті 6 ГПК України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.

Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України та після консультацій з Радою суддів України.

Відповідно до підпункту 17.1. пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Таке оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи опубліковано 01.12.2018 в газеті "Голос України" № 229 (6984).

Разом з тим, 01.03.2019 у періодичному виданні "Голос України" (№ 42 (7048) від 01.03.2019) опубліковано повідомлення про відкликання ДСА України оголошення, опублікованого в газеті "Голос України" (№ 229 (6984) від 01.12.2018) щодо створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Так, відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28.02.2019 № 624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), Державна судова адміністрація України повідомила про відкликання оголошення, опублікованого в газеті "Голос України" (№ 229 (6984) від 01.12.2018).

Визначено, що після публікації цього оголошення зміни, передбачені Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", пов`язані з початком функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС), не набувають чинності.

Тобто, функціонування роботи Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи відтерміновано, а відповідно, до початку її функціонування подання процесуальних документів та інших документів, доказів здійснюється в паперовій формі, тоді як клопотання про перенесення розгляду справи подано в електронній формі.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що даний електронний лист не містить електронно-цифрового підпису, що виключає можливість ідентифікувати відправника. Також у заяві про перенесення розгляду справи відсутні посилання та не додано доказів на підтвердження повноважень Москаленка Є.В. стосовно представництва Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаська універсальна база - 2001".

За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що заява про перенесення розгляду справи, на яку посилається апелянт, як на належне повідомлення суду про причини неявки в судове засідання, призначене на 17.12.2019, оформлена з порушенням вимог діючого законодавства, що виключало її реєстрацію місцевим господарським судом та відповідно її подальший розгляд.

Таким чином, доводи позивача про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення не знайшли своє підтвердження за результатами перегляду справи в апеляційному порядку.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі учасникам справи було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає. Викладена в апеляційній скарзі вимога - направлення справи на розгляд до суду першої інстанції суперечить положенням ст.275 ГПК України, в якій наведено вичерпний перелік повноважень суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду, а тому відхиляє дану вимогу як таку, що не відповідає нормам процесуального права.

Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладається судом на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 240, 267-270, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаська універсальна база - 2001" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 17.12.2019 у справі №925/1180/19 залишити без змін.

3. Матеріали справи №925/1180/19 повернути Господарському суду Черкаської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 12.05.2020.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді О.В. Агрикова

Т.П. Козир