Рішення

від 17.12.2019 по справі 923/498/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2019 року м. Херсон Справа № 923/498/19

Господарський суд Херсонської області у складі судді Пінтеліної Т.Г. за участю секретаря судового засідання Кудак М.І, розглянувши справу

за позовом: Прокурора-заступника керівника Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (м.Херсон ідентифікаційний код юридичної особи ЄДРПОУ 39766281)

до Відповідача: Державного підприємства "Дослідне господарство "Великі Клини" Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України (код ЄДРПОУ 00497800; юридична адреса:75634,Херсонська область, Голопристанський р-н, с.Великий Клин, вул.Конотопа,7)

про припинення права постійного користування землею та повернення земельної ділянки

за участю представника прокуратури Херсонської області Хамідової Е.Ф.

та представників сторін:

від позивача - Грудковська А.М., провідний спеціаліст, довіреність № 32-21-0.62-8/62-19 від 02.01.2019

від відповідача - адвокат Іванюта О.Д., ордер серії ХС № 136027 від 14.11.2019

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів,

а саме: програмно-апаратного комплексу «Оберіг» .

встановив:

14.06.2019 прокурор - заступник керівника Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (позивач) звернувся до суду з позовом до Державного підприємства "Дослідне господарство "Великі Клини" Південної державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту водних проблем і меліорації НААН України (відповідач), яким просить:

- припинити відповідачу право постійного користування земельною ділянкою площею 1374,1000 га, вартістю 49879830 грн, розташованої на території Гладківської сільської ради Голопристанського району Херсонської області,

- вилучити у відповідача та повернути земельну ділянку площею 1374,1000 га, вартістю 49879830 грн, розташованої на території Гладківської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області.

Ухвалою від 19.06.2019 відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 03.07.2019 розгляд справи відкладено на 29.07.2019.

В засіданні суду 29.07.2019 судом оголошено перерву до 09.08.2019, про що сторони повідомлені під розписку.

16.07.2019 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог.

23.07.2019 відповідачем надано для залучення до матеріалів справи копію довідки про якісний стан ґрунтового покриву земельних ділянок та фіскального чека щодо сплати земельного податку.

26.07.2019 прокурор подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначає, що позовні вимоги є обґрунтованими та просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою від 09.08.2019 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено розгляд справи на 10 вересня 2019 року.

В засіданнях суду 10.09.2019 та 18.09.2019 судом оголошувались перерви, про що сторони повідомлялись під розписку.

06.09.2019 відповідач подав клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору, посилаючись на те, що позовні вимоги мотивовані несплатою відповідачем земельного податку, а відповідач в період з травня по вересень 2019 року сплатив повністю податковий борг по земельному податку, надавши відповідні платіжні доручення.

17.09.2019 позивач подав до суду правову позицію у справі, відповідно до якої просить задовольнити позовні вимоги в частині витребування з незаконного володіння відповідача земельного масиву площею 1374,1000 га на користь держави в особі позивача.

Позивач посилається на те, що відповідач незаконно використовує земельну ділянку, оскільки Акт на право користування землею був виданий у 1969 році Експериментальному господарству Херсонської селекційної дослідної станції баштанництва Голопристанського району Херсонської області Української республіки.

Право постійного користування землекористувача - Експериментального господарства Херсонської селекційної дослідної станції баштанництва Голопристанського району Херсонської області Української республіки припинилось разом з припиненням його діяльності.

Позивач зазначає, що юридичну особу відповідача було зареєстровано у 2001 році, тому відповідач не є суб`єктом, якому спірна земельна ділянка надавалась у користування, оскільки на час передачі земельної ділянки у користування (1969 рік) такої юридичної особи ще не існувало.

18.09.2019 прокурор подав заяву про уточнення позовних вимог , якою просить:

1. Припинити Державному підприємству "Дослідне господарство "Великі Клини" Південної державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України (код ЄДРПОУ 00497800, Херсонська область, Голопристанський район, с. Великий Клин, вул. Конотопа, 7) право постійного користування земельною ділянкою площею 1427 га, розташованої на території Гладківської сільської ради Голопристанського району Херсонської області.

2. Вилучити у Державного підприємства "Дослідне господарство "Великі Клини" Південної державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України (код ЄДРПОУ 00497800, Херсонська область, Голопристанський район, с. Великий Клин, вул. Конотопа,7) та повернути земельну ділянку площею 1427 га, розташованої на території Гладківської сільської ради Голопристанського району Херсонської області державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (код ЄДРПОУ 39766281, м. Херсон, вул. Університетська, 136А).

Прокурор посилається на те, що в ході підготовчого провадження стало відомо, що відповідач користується земельною ділянкою площею 1427 га відповідно до акта на право постійного користування від 1969 року.

Судом прийнято уточнення позовних вимог прокурором, справа в подальшому розглядається з урахуванням зазначених уточнень.

18.09.2019 відповідач подав до суду пояснення, в яких зазначає, що за результатами проведення позивачем планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог у сфері використання та охорони земель складено акт № 26/0011АП/02/01-19 від12.04.2019 та припис про усунення порушень від 18.04.2019, у відповідності до якого єдиним порушенням є відсутність еколого-агрохімічних паспортів поля.

26.09.2019 відповідач просить відмовити в задоволенні позову, надавши копію Акта на право користування землею, виданого Експериментальному господарству Херсонської селекційної дослідної станції баштанництва у 1969 році та посилається на те, що є правонаступником цієї юридичної особи, надавши на підтвердження зазначеного низку доказів.

Ухвалою від 26.09.2019 закрито підготовче засідання та справу призначено до розгляду по суті на 09.10.2019.

Ухвалами від 09.10.2019 та від 07.11.2019 розгляд справи відкладався.

Ухвалою від 21.11.2019 розгляд справи відкладено та замінено відповідача по справі № 923/498/19 - Державне підприємство "Дослідне господарство "Великі Клини" Південної державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту водних проблем і меліорації НААН України" (код ЄДРПОУ 00497800; юридична адреса: 75634, Херсонська область, Голопристанський р-н, с. Великий Клин, вул. Конотопа, 7) на його правонаступника Державне підприємство "Дослідне господарство "Великі Клини" Інституту водних проблем і меліорації НААН України" (код ЄДРПОУ 00497800; юридична адреса: 75634, Херсонська область, Голопристанський р-н, с. Великий Клин, вул. Конотопа, 7).

Цією ж ухвалою поновлено відповідачу пропущений строк для подання клопотання про витребування доказів. Задоволено клопотання відповідача про витребування доказів.

Витребувано у Відділі державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Херсонської міської ради (73026, м. Херсон, вул. Суворова, 29) та Реєстраційному відділі виконавчого комітету Голопристанської міської ради (м. Гола Пристань, вул. Каштанова (Кірова), 4) наступні документи:

1) належним чином засвідчені копії статутних документів (статути, додатки до статутів, накази, розпорядження, рішення) Експериментального господарства Херсонської селекційної дослідної станції баштанництва (юридична адреса: Херсонська область, Голопристанський район, с. Великі Клини), з моменту його створення по теперішній час;

2) належним чином засвідчені копії статутних документів (статути, додатки до статутів, накази, розпорядження, рішення) Дослідного господарства Херсонської селекційної дослідної станції баштанництва (юридична адреса: Херсонська область, Голопристанський район, с. Великі Клини), з моменту його створення по теперішній час.

Уповноважено представника відповідача отримати нарочно документи, витребувані даною ухвалою від Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Херсонської міської ради та Реєстраційного відділу виконавчого комітету Голопристанської міської ради.

За результатами розгляду ухвали від 21.11.2019 державний реєстратор Херсонської міської ради листом від 04.12.2019р. повідомив, що згідно ст.29 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційна справа в паперовій формі зберігається у суб`єкта державної реєстрації за місцезнаходженням юридичної особи, а саме - у виконавчих органах міської ради міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення, Київській, Севастопольській міських, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністраціях.

Відтак, реєстраційна справа відповідача має знаходитись у суб`єкта державної реєстрації Голопристанської районної державної адміністрації.

Статтею 30 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлено порядок витребування (вилучення), тимчасовий доступ до документів з реєстраційних справ, надання реєстраційних справ і копій документів з реєстраційних справ.

Оригінали документів, вилучені з реєстраційної справи, надсилаються поштовим відправленням до суду або передаються безпосередньо особі, уповноваженій судом на їх одержання, і підлягають негайному поверненню суб`єкту державної реєстрації, у якого зберігаються реєстраційні справи, після проведення відповідних процесуальних дій.

Відтак, суд ухвалою від 09.12.2019 відклав розгляд на 16.12.2019 справи та витребував у суб`єкта державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Голопристанської районної адміністрації оригінал реєстраційної справи Державного підприємства "Дослідне господарство "Великі Клини" Південної державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту водних проблем і меліорації НААН України (код ЄДРПОУ 00497800; юридична адреса: 75634, Херсонська область, Голопристанський р-н, с. Великий Клин, вул. Конотопа, 7). Уповноважено представника відповідача ( адвокат Гетьман А.А.) отримати нарочно та негайно передати до суду реєстраційну справу Державного підприємства "Дослідне господарство "Великі Клини" Південної державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту водних проблем і меліорації НААН України (код ЄДРПОУ 00497800; юридична адреса: 75634, Херсонська область, Голопристанський р-н, с. Великий Клин, вул. Конотопа, 7), витребувану даною ухвалою від суб`єкта державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Голопристанської районної адміністрації. Копію ухвали надіслано учасникам справи.

На виконання вимог суду надано реєстраційну справу щодо державної реєстрації юридичної особи відповідача, яку досліджено в засіданні суду.

В засіданні 16.12.2019 судом оголошено про вихід до нарадчої кімнати до 17.12.2019. Після виходу з нарадчої кімнати судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Відповідно до приписів ст. 131 1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 15 Закону України Про прокуратуру (далі - Закон) визначено статус прокурора. Відповідно до п. 16 ч. 1 цієї норми статус прокурора має заступник керівника місцевої прокуратури.

Частиною 1 статті 24 Закону передбачено право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства Генеральним прокурором України, його першим заступником та заступниками, керівниками регіональних та місцевих прокуратур, їх першими заступниками та заступниками.

Отже, заступник керівника Новокаховської місцевої прокуратури має право на звернення до господарського суду із позовною заявою.

За приписами частини 4 статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, у позовній заяві обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Підстави для звернення прокурора до суду визначено у ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру , відповідно до якої прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У даному випадку прокурором встановлено порушення інтересів держави.

Так, відповідно до приписів ст. ст. 13, 14 Конституції України, ст. 1 ЗК України земля є власністю Українського народу, основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно з вимогами ст.206 ЗК України, ст.270 ПК України використання землі в Україні є платним.

За змістом ст. 14.1.147, ст. 265.1.3, ст. 10.1.1 ПК України плата за землю є місцевим податком, який відповідно до приписів ст. 69 БК України зараховується до відповідного місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки.

Разом з тим, за посиланнями прокурора, відповідач - ДП ДГ Великі Клини всупереч вимогам земельного та податкового законодавства, систематично не сплачує земельний податок за користування земельною ділянкою.

Таким чином, порушення інтересів держави, на думку прокурора, полягає в безоплатному користуванні відповідачем земельною ділянкою державної власності сільськогосподарського призначення, наданою йому у постійне користування, внаслідок чого до місцевого бюджету не надходять значні кошти.

Прокурор зазначає, що систематична несплата земельного податку з огляду на приписи ст. 141 ЗК України, є підставою для припинення права постійного користування. Водночас, уповноваженим органом у даних правовідносинах - ГУ Держгеокадастру у Херсонській області, не вжито заходів цивільно- правового реагування, спрямованих на захист порушених інтересів держави.

Так, відповідно до вимог ст. 188 Земельного кодексу України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Закон України Про державний контроль за використанням та охороною земель від 19.06.2003 № 963-IV (далі - Закон) визначає правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.

Стаття 5 Закону визначає, що державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Постановою Кабінету Міністрів України Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру від 14.01.2015 № 15 затверджено Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 03.03.2015 № 28 затверджено Положення про Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області, яким передбачено повноваження управління щодо здійснення нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності.

Отже, на території Херсонської області функції державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, здійснює Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області.

Стаття 6 Закону регламентує повноваження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Зокрема, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; виконання вимог закону щодо використання земельних ділянок.

Крім того, з огляду на приписи ст. 122 ЗК України, п.п. 13 п. 4 Положення Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області здійснює розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному законодавством, на території Херсонської області.

Таким чином, ГУ Держгеокадастру у Херсонській області реалізовує від імені держави правомочності власника, оскільки є розпорядником спірної земельної ділянки, одночасно, здійснюючи нагляд за дотриманням законодавства при її використанні як контролюючий орган.

Відповідно до приписів ст. 28 Закону України Про центральні органи виконавчої влади міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Положенням про Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області також передбачено право Головного управління звертатися з позовами до суду за захистом своїх прав та з питань порушення вимог законодавства.

Однак, незважаючи на обізнаність щодо порушення відповідачем вимог земельного та податкового законодавства, а саме: систематичної несплати земельного податку за використання землі державної власності сільськогосподарського призначення, ГУ Держгеокадастру у Херсонській області не вжито заходів до припинення права користування та повернення землі державі з метою подальшого ефективного розпорядження нею.

Так, Новокаховською місцевою прокуратурою листом від 29.03.2019 за № 73/2-746вих-19 повідомлено ГУ Держгеокадастру у Херсонській області про те, що з 30.08.2017 відповідач не сплачує земельний податок за землі державної власності, надані йому у постійне користування. Крім того, у листі зазначено про необхідність вжиття заходів до захисту порушених інтересів держави у зв`язку з протиправною поведінкою ДП ДГ Великі Клини . На лист прокуратури ГУ Держгеокадастру у Херсонській області 24.04.2019 за № 10-21-0.61-2094/2-19 надано інформацію про те, що адміністрування земельного податку не є компетенцією Головного управління. При цьому залишено поза увагою та не повідомлено про вжиті Держгеокадастром заходи, спрямовані на припинення права користування землею та повернення землі у володіння та розпорядження держави.

Враховуючи такі обставини, місцевою прокуратурою повторно 14.05.2019 за № 86/2-19-19 скеровано запит до ГУ Держгеокадастру у Херсонській області з метою з`ясування того, яким чином розпорядником спірної земельної ділянки реалізовано повноваження щодо припинення права постійного користування та причин, які цьому перешкоджають.

Головним Управлінням Держгеокадастру у Херсонській області розглянуто повторний запит прокуратури та 04.06.2019 за № 10-21-0.6-2731/2- 19 надано відповідь, з якої вбачається, що розпорядником спірної земельної ділянки не вжито будь-яких заходів (шляхом прийняття рішення у загальному порядку або звернення до суду із позовом) до припинення права постійного користування ДП ДГ Великі Клини . У відповіді лише зазначено про проведення компетентним суб`єктом перевірки дотримання вимог земельного законодавства ДП ДГ Великі Клини у червні 2017 року, про результати якої раніше повідомлено прокуратуру. Про причини, які перешкоджають Головному управлінню в реалізації визначених законом повноважень, прокуратуру не повідомлено. У той же час, слід зазначити, що закон не пов`язує виникнення у прокурора підстав для представництва інтересів держави в суді з неналежним здійсненням або нездійсненням повноважень компетентним суб`єктом саме з конкретних причин. Тобто, не має правового значення, що саме перешкоджало суб`єкту владних повноважень здійснити захист порушених інтересів держави: умисне зловживання владою, вчинення інших дій, за які передбачена кримінальна або дисциплінарна відповідальність, або такі об`єктивні причини, як відсутність коштів, фахівця, який в силу закону не може представляти інтереси в суді, або ж бездіяльність, яка мала місце внаслідок певної події, незалежної від волі суб`єкта владних повноважень, тощо.

Встановлення прокурором причин, з яких позивач не здійснює захист своїх інтересів, не передбачено жодним нормативно-правовим актом і не є обов`язком прокурора (правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18). Вирішальним є доведення бездіяльності (здійснення неналежного захисту) уповноваженого органу (правова позиція Верховного Суду, викладена у справі № 910/11919/17).

Таким чином, враховуючи, що компетентним суб`єктом не вжито заходів до відновлення порушених інтересів держави, а відповідач продовжує безоплатно користуватись землями державної власності, прокурор не лише має право, а й зобов`язаний здійснити захист інтересів держави. З метою недопущення того, щоб інтереси держави залишилися незахищеними, виконуючи саме субсидіарну роль, керуючись приписами ст. 131-1 Конституції України, ст. 53 ГПК України, ст. 23 Закону України Про прокуратуру , із цим позовом до суду звертається прокурор.

Відповідач у відзиві на позов посилається на те, що прокурор невірно визначив позивача у справі, оскільки прокурор обґрунтовує позовні вимоги несплатою відповідачем земельного податку, а єдиним державним органом, уповноваженим здійснювати адміністрування податків, зборів, платежів, стягнення своєчасно не нарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску і т.д., є ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі.

Суд відхиляє зазначені посилання відповідача, оскільки предметом спору у даній справі є припинення права постійного користування земельною ділянкою та її вилучення, а не стягнення заборгованості із земельного податку, тому прокурор вірно визначив позивачем Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області, який, як зазначено вище, є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Стосовно підстав користування спірною земельною ділянкою та її площі судом встановлено наступне. Прокурор в позовній посилається на те, що на підставі рішення Таврійської сільської ради народних депутатів від 30.10.2001 № 105 Дослідному господарству інституту південного овочівництва і баштанництва Української академії аграрних наук (на даний час ДП ДГ Великі Клини , відповідач у справі) видано державний акт серії ІІ-ХС № 000514 на право постійного користування земельною ділянкою площею 1374,1 га для сільськогосподарського виробництва, копію якого додано до позову (а.с. 18-21).

Проте встановлено, що такий державний акт фактично відповідачу не видавався, що не оспорюється Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області, відповідачем.

Разом з тим, прокурором та позивачем надано до суду письмові докази, у яких зазначено про різні площі земельної ділянки, що знаходиться у користуванні відповідача. Так, у позовній заяві - 1374,00га (а.с.12),

- у плані зовнішніх меж - 1441,00та (а.с.19).

- Головне управління ДФС у Херсонській області листом від 11.03.2019р. № 3039/9/21-22-04-07 (а.с.22) повідомило про загальну площу 1283,6 га,

- у консультаційному висновку ФОП Кізіль, зробленому на замовлення прокуратури Херсонської області - 1374,1 га (а.с.37)

- у листі-запиті Новокаховської місцевої прокуратури від 29.03.2019р. № 78/2-746вих - 1283,6 га (а.с.46)

- у листі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 04.06.2019р. № 10-21-0.6-2731/2-19 - 1427,00га (а.с.49).

У даному листі Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області, серед іншого, також зазначає, що відповідно до державного акту на право постійного користування землею, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею у 1969 році за № 5, земельна ділянка загальною площею 1427,00га перебуває у користуванні експериментального господарства Херсонської селекційної дослідної станції баштанництва. А документи , які підтверджують законність використання земельної ділянки само відповідачем ДП "Дослідне господарство "Великі Клини" в Управлінні відсутні.

Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області звертає увагу прокурора на те, що відповідно до частини 2 ст.150 Земельного кодексу України припинення права постійного користування земельними ділянками особливо цінних земель, зокрема, землями дослідних полів науково-дослідних установ шляхом їх вилучення, здійснюється за погодженням з Верховною Радою України.

Відповідно до даних державної статистичної звітності земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (форма 6-зем) станом на 01.01.2016 у користуванні відповідача обліковується вищезазначена земельна ділянка на території Таврійської сільської ради (на даний час, згідно з рішенням 9 сесії 7 скликання від 31.08.2016 № 78 про об`єднання територіальних громад - на території Гладківської сільської ради) Голопристанського району.

За змістом ст. 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 206 ЗК України, ст. 270 ПК України використання землі в Україні є платним, а земельні ділянки є об`єктом оподаткування.

Згідно з приписами п.14.1.72 ст. 14 ПК України постійні землекористувачі сплачують земельний податок за використання землі. За змістом п. 14.1.147 ст. 14, п. 265.1.3 ст. 265, п. 10.1.1ст. 10 ПК України плата за землю є місцевим податком, який відповідно до приписів ст. 69 БК України зараховується до відповідного місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки.

За даними Головного управління ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі станом на 11.03.2019 існує заборгованість підприємства по сплаті земельного податку у розмірі 342 572, 72 грн., яка виникла 30.08.2017.

Зазначена інформація підтверджується копією листа ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі від 11.03.2019 № 3039/9/21-22-12-04-07 з додатками (а.с. 22).

Також згідно інтегрованих карток, наданих фіскальною службою, підприємство не сплачує земельний податок з 30.08.2017.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 07.12.2018 у справі №540/2279/18 задоволено позов Головного управління ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі про стягнення коштів з рахунків та за рахунок готівки ДП ДГ Великі Клини , у тому числі по земельному податку у сумі 92 409,45 грн., який виник 30.03.2018 (а.с. 29-32).

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 13.02.2019 у справі №540/2565/18 задоволено позов Головного управління ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі про стягнення коштів з рахунків та за рахунок готівки ДП ДГ Великі Клини , у тому числі по земельному податку у сумі 139 272,30 грн., який виник з 30.08.2017 по 02.03.2018 (а.с. 33-36).

Прокурор зазначає, що податковий обов`язок щодо сплати суми земельного податку за використання земельної ділянки на території Гладківської сільської ради Голопристанського району Херсонської області ДП ДГ Великі Клини не виконано, у зв`язку з чим сума недоотриманих місцевим бюджетом коштів становить - 342 572,72 грн.

Вищезазначене свідчить про невиконання ДП ДГ Великі Клини вимог чинного законодавства до землекористувача земель державної власності на умовах постійного користування, а саме про систематичну несплату земельного податку.

Згідно з ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

З огляду на викладене, прокурор звернувся до суду з даним позовом.

Разом з тим, відповідачем додано до відзиву копію ухвали Херсонського окружного адміністративного суду від 24.04.2019р., якою йому надано розстрочку виконання рішення № 540/2279/18 в сумі 92409,45грн. на 12 місяців.(а.с.73).

Як вбачається з рішень Херсонського окружного адміністративного суду від 17.12.2018р. № 540/2279/18 та від 13.02.2019р. № 540/2565/18 про стягнення з відповідача земельного податку відповідно 92 409,45грн . та 139 272,30грн., (а.с.29-36), що складає разом 231 681,75 грн., зазначений податковий борг виник у період з 2017 по початок 2019р.р.

Зазначені відомості про час виникнення податкового боргу з 30.09.2017р. також підтверджуються листом від 05.07.2019р. № 11385/10/21-22-17-02-18 (а.с.80) Головного управління ДФС у Херсонській області, з посиланням на самостійно задекларовані відповідачем суми податкового боргу.

Відповідачем подано до суду копію Постанови від 29.05.2019р. № 07/25 Президії Національної академії аграрних наук (НААН) - ( т.1, а.с.89) з якої вбачається, що 22.02.2017р. Президією НААН видавалась постанова (протокол № 4) "Про реорганізацію Державного підприємства "Дослідне господарство "Великі Клини"...код ЄДРПОУ 00497800" - відповідач у даній справі.

Суд робить висновок, що вищезазначеною Постановою від 22.02.2017р. фактично припинялась або ж зупинялась діяльність відповідача. У зв"язку з чим вже з 30.09.2017р. і виник податковий борг по земельного податку.

Відповідно до пункту 2 Постанови від 29.05.2019р. № 07/25 Президії Національної академії аграрних наук (НААН) - ( т.1, а.с.89) прийнято рішення відновити діяльність Державного підприємства "Дослідне господарство "Великі Клини"...код ЄДРПОУ 00497800".

За результатами відновлення діяльності у період з 29.05.2019р. встановлена рішеннями Херсонського окружного адміністративного суду від 17.12.2018р. № 540/2279/18 та від 13.02.2019р. № 540/2565/18 заборгованість відповідача по сплаті земельного податку повністю була погашена 02.07.2019р., що підтверджується наданими копіями платіжних доручень від 02.07.2019р. № 2 на суму 139 272,30грн. (т.1,а.с.78) та № 1 від 02.07.2019р. на суму 84 609,45 грн. (т.1,а.с.79).

Повна оплата (погашення ) заборгованості відповідачем із земельного податку підтверджується листом від 05.07.2019р. № 11385/10/21-22-17-02-18 (т.1, а.с.80) Головного управління ДФС у Херсонській області.

Крім того, відповідач надав докази оплати земельного податку також за 2018 та 2019р.р. - т.1,а.с.122-125.

В ході підготовчого провадження відповідач повідомив, що він користується землею відповідно до Акта на право користування землею, зареєстрованого в Державній книзі реєстрації землекористування за № 5 від 03.06.1969, виданого виконавчим комітетом Голопристанської районної Ради депутатів трудящих Експериментальному господарству Херсонської селекційної дослідної станції баштанництва Голопристанського району Херсонської області Української республіки. Відповідно до даного акта, копію якого залучено до матеріалів справи (а.с. 178-179) в постійне користування відведено 1427 га землі, з яких: 1260 га ріллі, 95 га пасовищ та 72 га - інші угіддя. Відповідач посилається на те, що він є правонаступником Експериментального господарства Херсонської селекційної дослідної станції баштанництва Голопристанського району Херсонської області Української республіки.

Щодо Державного акта на право постійного користування землею серії ІІ-ХС № 000514, копію якого додано прокурором до позовної заяви (а.с. 18-20), то відповідач пояснив, що з цього приводу були підготовлені документи, але Державний акт йому не було видано, оскільки з 01.01.2002 набув чинності Земельний кодекс України, який не передбачає видачу таких актів.

До того ж, з наданої копії Державного акта (а.с. 18-20) вбачається, що в ньому немає жодного підпису відповідальних осіб та відсутні печатки, які б засвідчували ці підписи.

Таким чином, прокурором не доведено, що відповідач користується землею відповідно до Державного акта на право постійного користування землею серії ІІ-ХС №000514.

У зв`язку з тим, що прокурору в ході підготовчого провадження стало відомо про Акт на право користування землею від 1969 року, тобто що відповідач користується більшою площею земельної ділянки ніж зазначив прокурор в позовній заяві, то прокурор відповідно до ст. 46 ГПК України подав 18.09.2019 заяву про уточнення позовних вимог , якою просить:

1. Припинити Державному підприємству "Дослідне господарство "Великі Клини" Південної державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України (код ЄДРПОУ 00497800, Херсонська область, Голопристанський район, с. Великий Клин, вул. Конотопа, 7) право постійного користування земельною ділянкою площею 1427 га, розташованої на території Гладківської сільської ради Голопристанського району Херсонської області.

2. Вилучити у Державного підприємства "Дослідне господарство "Великі Клини" Південної державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України (код ЄДРПОУ 00497800, Херсонська область, Голопристанський район, с. Великий Клин, вул. Конотопа,7) та повернути земельну ділянку площею 1427 га, розташованої на території Гладківської сільської ради Голопристанського району Херсонської області державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (код ЄДРПОУ 39766281, м. Херсон, вул. Університетська, 136А).

З огляду на викладене, суд розглядає позов прокурора з урахуванням уточнень.

17.09.2019 позивач подав до суду правову позицію у справі, відповідно до якої просить задовольнити позовні вимоги в частині витребування з незаконного володіння відповідача земельного масиву площею 1374,1000 га на користь держави в особі позивача.

Позивач посилається на те, що відповідач незаконно використовує земельну ділянку, оскільки Акт на право користування землею був виданий у 1969 році Експериментальному господарству Херсонської селекційної дослідної станції баштанництва Голопристанського району Херсонської області Української республіки.

Право постійного користування землекористувача - Експериментального господарства Херсонської селекційної дослідної станції баштанництва Голопристанського району Херсонської області Української республіки припинилось разом з припиненням його діяльності.

Позивач зазначає, що юридичну особу відповідача було зареєстровано у 2001 році, тому відповідач не є суб`єктом, якому спірна земельна ділянка надавалась у користування, оскільки на час передачі земельної ділянки у користування (1969 рік) такої юридичної особи ще не існувало.

Суд відхиляє зазначені посилання позивача, виходячи з наступного.

Згідно з п. "в" ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою, зокрема, є припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій.

У постанові Верховного Суду України від 21.02.2011 р. у справі N 21-3а11 було сформовано правову позицію, відповідно до якої приписи пункту "в" частини 1 статті 141 Земельного кодексу України слід розуміти таким чином, що припинення права користування земельною ділянкою з підстави припинення установи допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво.

Тобто, Верховним Судом України був зроблений висновок, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою може бути виключно ліквідація юридичної особи, а не її реорганізація.

Пункт 6 розд. X "Перехідні положення" ЗК України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення визнано неконституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 р. N 5-рп/2005.

Отже, раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю, державні акти на право власності на земельну ділянку та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

У зв`язку з цим право постійного користування земельною ділянкою, набуте в установленому законом порядку, не втрачається (постанова Верховного Суду України від 26 вересня 2011 р. у справі N 6-14цс11).

Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 61, т. 2) 20.07.2001 проведено державну реєстрацію юридичної особи відповідача - код ЄДРПОУ 00497800.

Належить до сфери управління Міністерства аграрної політики. Засновником є Національна академія аграрних наук України.

Відповідно до п. 1.4 Статуту Державного підприємства "Дослідне господарство "Великі Клини" Південної державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України (відповідача), затвердженого Президентом Національної академії аграрних наук України 15.02.2018 (а.с. 58-59, т. 2), підприємство є правонаступником в частині землі, майна, майнових та немайнових прав і зобов`язань реорганізованого Дослідного господарства Херсонської селекційної дослідної станції баштанництва.

Відповідач користується землею відповідно до Акта на право користування землею, зареєстрованого в Державній книзі реєстрації землекористування за № 5 від 03.06.1969, виданого виконавчим комітетом Голопристанської районної Ради депутатів трудящих Експериментальному господарству Херсонської селекційної дослідної станції баштанництва Голопристанського району Херсонської області Української республіки. Відповідно до даного акта, копію якого залучено до матеріалів справи (а. с. 178-179) в постійне користування відведено 1427 га землі, з яких: 1260 га ріллі, 95 га пасовищ та 72 га - інші угіддя.

Підприємство створено наказом Міністерства сільського господарства СРСР від 6 березня 1969 № 136 (п. 1.4 статуту).

Відповідно до постанови Ради міністрів УРСР від 24.10.1979 № 450 (а.с. 88, т. 2) Експериментальне господарство Херсонської селекційної дослідної станції баштанництва Голопристанського району Херсонської області перетворено у Дослідне господарство Херсонської селекційної дослідної станції баштанництва.

Постановою КМУ від 29.09.1991 року підприємство відповідача передано до складу Української академії аграрних наук та мало назву Дослідне господарство Херсонської селекційної дослідної станції баштанництва.

Таким чином збереглась назва підприємства - Херсонська селекційна дослідна станція баштанництва, яка фігурує в акті передачі земельної ділянки від 03.05.1969 р.

У постанові КМУ від 22.06.1999 року № 1089 Про перелік установ, організацій та підприємств, які входять до складу Української академії аграрних наук передбачено, що Дослідне господарство Херсонської селекційної дослідної станції баштанництва входить до складу УААН та присвоєно код 00497800.

У подальшому, на підставі наказу Національної академії аграрних наук України від 22.03.2001 р. № 26 Херсонська селекційна дослідна станція баштанництва перетворена в Інститут південного овочівництва і баштанництва з кодом 00497800.

Відповідно до наказу Національної академії аграрних наук України від 24.11.2011 р. № 318, Інститут південного овочівництва і баштанництва визначено найменування підприємства - Державне підприємство Дослідне господарство Великі Клини Південної державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України з кодом 00497800.

Крім того, згідно з наказом Національної академії аграрних наук України від 09.09.2019 р. № 99 Про відновлення діяльності та перепідпорядкування Державного підприємства Дослідне господарство Великі Клини Південної державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту водних проблем і меліорації НААН , найменування підприємства змінено на Державне підприємство Дослідне господарство Великі Клини Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України , з кодом 00497800. Копія наказу додана до клопотання про заміну відповідача його правонаступником.

Крім того, у відповідності до листа від 25.09.2019 року № 656/01 Інституту водних проблем і меліорації НААН України (адресованого Відповідачеві) (а.с. 194) ДП ДГ Великі Клини ПДСДС ІВПІМ НААН (код ЄДРПОУ 00497800) є правонаступником в частині землі, майна, майнових та немайнових прав і зобов`язань реорганізованого Дослідного господарства Херсонської селекційної дослідної станції баштанництва.

Підприємство створено наказом Міністерства сільського господарства СРСР від 6 березня 1969 р. № 136 та постановою Кабінету Міністрів України від 29.09.1991, наказом Української академії аграрних наук (далі - УААН/НААН) від 17.12.1991 № 309 як Дослідне господарство Херсонської селекційної дослідної станції баштанництва. До цього листа додається Постанова Кабінету міністрів України від 22.06.1999 р. № 1089 Про перелік установ, організацій та підприємств, які входять до складу Української академії аграрних наук , в якій зазначено, що до складу УААН входить Дослідне господарство Херсонської селекційної дослідної станції баштанництва з кодом ЄДРПОУ 00497800 (сторінка 13).

В результаті перетворення Херсонської селекційної дослідної станції баштанництва в Інститут південного овочівництва і баштанництва, дослідне господарство, в подальшому іменовано: Дослідне господарство Інституту південного овочівництва і баштанництва, наказ Української академії аграрних наук від 22.03.2001 №26 Про реорганізацію Херсонської селекційної дослідної станції баштанництва в Інститут південного овочівництва і баштанництва . До цього листа додано Постанову Кабінету міністрів України від 22.06.1999 р. № 1089 зі змінами від 25.01.2012 р. (постанова КМУ №61) Про перелік установ, організацій та підприємств, які входять до складу Української академії аграрних, наук , в якій зазначено, що до складу УААН входить Державне, підприємство Дослідне господарство Інституту південного овочівництва і баштанництва з кодом ЄДРПОУ 00497800 (а.с. 202).

Найменування Підприємства визначено наказом Національної академії аграрних наук України від 24 листопада 2011 р. № 318 Про реорганізацію Інституту Південного овочівництва і баштанництва НААН на виконання постанови Президії Національної академії аграрних наук від 18 травня 2011 року (протокол №10) Про оптимізацію мережі наукових установ НААН .

При перетворенні за правонаступником зберігається код ЄДРПОУ перетвореної юридичної особи (п. 6 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затверджене постановою КМУ від 22.01.96 р. № 118).

Таким чином, збереження державної реєстрації за незмінним ідентифікаційним кодом підтверджує той факт, що до 24 листопада 2011 р. юридичні особи, в тому числі Дослідне господарство Херсонської селекційної дослідної станції баштанництва, не були ліквідовані і не припинили своє існування, а перетворилися у ДП ДГ Великі Клини ПДСДС ІВПІМ НААН, яке стаю правонаступником в частині землі, майна, майнових та немайнових прав і зобов`язань реорганізованих юридичних осіб.

Окремо в листі звертається увага на те, що відповідно до статті 2 Закону України від 07.02.2002 р. № 3065-ІІІ (за змінами) Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу майновий комплекс Національної академії наук України та майновий комплекс національних галузевих академій наук складають усі матеріальні та нематеріальні активи (далі - об`єкти майнового комплексу), що обліковуються на балансах Національної академії наук України та на балансах відповідних національних галузевих академій наук і організацій, віднесених до відання Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, і які закріплені державою за Національною академією наук України та за національними галузевими академіями наук в безстрокове-користування, або придбані за рахунок бюджетних коштів, а також коштів від фінансово-господарської діяльності та/або набуті іншим шляхом, не забороненим законом.

Об`єкти майнового комплексу Національної академії наук України та об`єкти майнового комплексу національних галузевих академій наук належать відповідно Національній академії наук України та національним галузевим академіям наук На праві господарського відання і передаються ними організаціям, що віднесені до відання Національної академії наук України та до відання національних галузевих академій наук, на праві оперативного управління з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Відповідно до статті 84 Земельного кодексу України до земель державної власності належать земельні ділянки державних галузевих академій наук.

Статутом НААН та Законом України Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу закріплено, що Національна академія аграрних наук України є державною науковою організацією, що створена як неприбуткова державна бюджетна установа. Основними завданнями НААН є наукове забезпечення розвитку; галузі агропромислового комплексі.

Статтею 150 Земельного кодексу України визначений перелік земель, які належать до особливо цінних. До них віднесено землі дослідних полів науково-дослідних установ і навчальних закладів (пункт в) частини 1 статті 150 ЗКУ). Припинення права постійного користування земельними ділянками особливо цінних земель, визначених у пунктах "в" і "г" частини першої цієї статті, з підстави добровільної відмови від користування ними або шляхом їх вилучення здійснюється за погодженням з Верховною Радою України.

В листі зазначено, що все майно, закріплене за державними підприємствами відання НААН належать державі Україна в особі Національної академії аграрних наук України в тому числі, а земельні ділянки - віднесені законодавством до особливо цінних , стосовно яких визначений спеціальний порядок розпорядження та відчуження.

Підсумовуючи вищезазначене, в листі підтверджується, що відповідач є правонаступником в частині землі, майна, майнових та зобов`язань реорганізованого Дослідного господарства Херсонської селекційної дослідної станції баштанництва. Також НААН наголошує, що земельні ділянки, закріплені за ДП ДГ Великі Клини ПДСДС ІВПіМ НААН (Код ЄДРПОУ 00497800) є землями НААН, які віднесені до особливо цінних, вилучення яких може бути здійснене виключно за погодженням з Верховною Радою України.

Враховуючи викладене, відповідач є правонаступником юридичної особи, якій було видано Акт на право користування землею, зареєстрованого в Державній книзі реєстрації землекористування за № 5 від 03.06.1969.

Щодо посилань позивача на те, що йому невідомо було про акт 1969 року, то суд відхиляє їх, оскільки відповідачем надано до матеріалів справи акт № 26/0011АП/02/01-19 від 12.04.2019 про результати проведення позивачем планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання відповідачем вимог у сфері використання та охорони земель (а.с. 160-166), з якого вбачається, що при перевірці відповідач надав позивачу Акт на право користування землею, зареєстрованого в Державній книзі реєстрації землекористування за № 5 від 03.06.1969.

За результатами перевірки було складено припис про усунення порушень від 18.04.2019 (а. с. 169), у відповідності до якого єдиним порушенням є відсутність еколого-агрохімічних паспортів поля.

Щодо заборгованості відповідача по сплаті земельного податку, то суд зазначає наступне.

За даними Головного управління ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі (лист від 11.03.2019 № 3039/9/21-22-12-04-07) станом на 11.03.2019 існувала заборгованість відповідача по сплаті земельного податку у розмірі 342 572, 72 грн (а.с. 22).

Відповідач надав суду платіжне доручення № 1 від 02.07.2019 про сплату 84609,45грн земельного податку, платіжне доручення № 2 від 02.07.2019 про сплату 139272,30 грн земельного податку.

У зв`язку з частковою сплатою відповідачем заборгованості, прокурор до відповіді на відзив додав лист Головного управління ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі від 22.07.2019 № 8686/9/21-22-17-02-16 (а.с. 101) в якому зазначено, що станом на 22.07.2019 відповідача по сплаті земельного податку становить 195530,92 грн.

Відповідач надав суду платіжне доручення № 28 від 06.09.2019 про сплату земельного податку в сумі 195530,92 грн та платіжне доручення № 29 від 06.09.2019 на суму 37600 грн земельного податку вже за серпень 2019р та № 32 від 16.0.92019 про сплату земельного податку за вересень 2019.

Таким чином, відповідач сплатив заборгованість зі сплати земельного податку, що не заперечується прокурором та позивачем.

Як зазначалось вище, підставами припинення права користування земельною ділянкою, зокрема є систематична несплата земельного податку або орендної плати (п. д ст. 141 ЗК України).

З огляду на викладене, у зв`язку з відсутністю у відповідача заборгованості зі сплати земельного податку, відсутні підстави для задоволення позовних вимог прокурора про припинення права відповідача на постійне користування земельною ділянкою та вилучення її у відповідача.

Щодо клопотання відповідача про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору, враховуючи погашення ним заборгованості, то суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2) ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Суд відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України враховує правову позицію Верховного Суду (постанова від 25.02.2019 у справі № 906/864/17).

Так, Верховний Суд зазначає, що закриття (припинення) провадження у справі - це форма завершення справи, зумовлене передбаченими законом обставинами, що повністю відкидають можливість судочинства.

Так, господарський суд закриває провадження у справі з підстав відсутності предмета спору, якщо наявними в матеріалах справи доказами підтверджується відсутність предмета спору, зокрема, у випадку припинення його існування, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

У цій справі предметом позову є припинення відповідачу права постійного користування земельною ділянкою та її вилучення. Підставою позову є несплата відповідачем земельного податку.

Отже, сплата відповідачем заборгованості по земельному податку призвела до того, що відпала підстава позову.

Крім того, суд враховує, що не дивлячись на сплату відповідачем заборгованості по земельному податку, між сторонами залишились спірні питання, оскільки, як зазначалось вище, позивач посилається на те, що відповідач незаконно використовує земельну ділянку, оскільки Акт на право користування землею був виданий у 1969 році Експериментальному господарству Херсонської селекційної дослідної станції баштанництва Голопристанського району Херсонської області Української республіки, право користування землею у якого припинилось разом з припиненням його діяльності.

Таким чином, в даному випадку, неможливо стверджувати про відсутність предмету спору. З огляду на викладене, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі.

Приймаючи рішення у справі, суд також враховує, що відповідно до статутних документів та відкритих відомостей про відповідача, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основними видами діяльності відповідача є : Код КВЕД 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); Код КВЕД 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; Код КВЕД 01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур; Код КВЕД 01.21 Вирощування винограду; Код КВЕД 01.25 Вирощування ягід, горіхів, інших плодових дерев і чагарників; Код КВЕД 01.46 Розведення свиней; Код КВЕД 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; Код КВЕД 01.63 Післяурожайна діяльність; Код КВЕД 01.64 Оброблення насіння для відтворення; Код КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; Код КВЕД 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність.

Відтак, у разу задоволення позовних вимог та повернення (позбавлення права постійного користування та вилучення ) наявних у відповідача земель площею понад 1000 га має наслідком повне унеможливлення Державному підприємству "Великі Клини" здійснювати будь-яку статутну діяльність, оскільки інших земельних ділянок у відповідача немає. Доказів погодження з Верховною Радою України питання вилучення земель у відповідача, відповідно до приписів ст. 150 Земельного кодексу України, суду не надавалось.

Суд зазначає, що відповідно до змісту статей 11, 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Крім того, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В статтях 6, 13 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.06.2006 у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 у справі Дорани проти Ірландії поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Аналогічна правова позиція міститься в пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 у справі №1-33/2004, згідно з яким верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Відповідно до пункту 9 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі №1-12/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким, лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Застосування конкретного способу захисту права залежить як від захисту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Так, ст.2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, необхідно також зважати й на його ефективність з точки зору ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У п. 145 рішення від 15.11.1996 у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, суд вказав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

У кінцевому результаті ефективний спосіб захисту прав повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, тобто такий захист повинен бути повним, та забезпечувати таким чином мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії (забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту).

Ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в статті 16 ЦК України.

Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Крім того, суд зазначає, що порушені, невизнані або оспорювані права можуть бути захищені і у спосіб, не визначений законом або договором, однак такий спосіб захисту має бути у будь-якому випадку ефективним, тобто спрямованим на реальний захист та відновлення порушеного права.

Для вирішення справи суттєвим вбачається з`ясування поняття "інтереси держави". У процесі дослідження встановлено, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, тому як прокурор чи його заступник так і суд у кожному конкретному випадку самостійно визначає в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави.

За приписами ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст.129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Конституційний Суд Україні у пункті 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 року № 3-рп/2003 у справі №1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визначається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення права.

Надаючи правову оцінку запереченням прокурора та позивача Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області щодо необхідності захисту інтересів держави шляхом припинення права постійного користування земельною ділянкою Державного підприємства "Дослідне господарство "Великі Клини" та повернення (вилучення) земельної ділянки Головному управлінню Держгеокадастру у Херсонській області, суд звертає увагу на визначення можливої ефективності такого способу захисту з точки зору ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02), рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пантелеєнко проти України" від 29 червня 2006 року).

Так, належно обраним способом захисту, з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, є і той, що не передбачений договором чи законом, однак основним критерієм можливості його застосування є визначення його ефективності (забезпечення реального захисту прав та інтересів).

З огляду на встановлене вище, з урахуванням фактичних обставин справи , спосіб захисту інтересів держави у вигляді припинення права постійного користування земельною ділянкою Державного підприємства "Дослідне господарство "Великі Клини" та повернення (вилучення) земельної ділянки Головному управлінню Держгеокадастру у Херсонській області є неефективним в розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та, фактично, не призводить до відновлення порушених прав держави, а навпаки призведе до не дотримання справедливої рівноваги та неотримання того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Також, оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17), тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу (див.mutatis mutandis висновки у пунктах 72-76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц).

Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

На підставі вищевикладеного суд доходить висновку, що із змісту статті 16 ЦК України та завдання господарського судочинства, викладеного у частині першій статті 2 ГПК України, випливає, що, вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом припинення Державному підприємству "Дослідне господарство "Великі Клини" права постійного користування земельною ділянкою сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права держави.

Крім того, суд зауважує наступне.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Європейської конвенції з прав людини), прийнятої Радою Європи 4 листопада 1950 року , встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, справи мають бути розглянути впродовж розумного строку.

В поняття "розумний строк" розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Право на справедливий судовий розгляд включає в себе право на доступ до суду та право на доступ до правосуддя в широкому розумінні.

Чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України згідно зі ст. 9 Конституції України. Пріоритетність застосування норм таких міжнародних договорів у господарському процесі встановлена ч.3 ст.4 ГПК України.

Відповідно до Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основних свобод" від 17.07.1997 р. дана Конвенція та Протоколи до неї №2,4,7,11 є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст. 17 Закону "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ як джерело права Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини.

Конвенція на відміну від національного законодавства України не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить ст. 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.

Критерій розумності строку розгляду справи також наведений в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 18.11.2003 р. №01-8/1427 (зі змінами та доповненнями, внесеними в останнє інформаційним листом ВГСУ від 24.07.2008р. №01-8/451). У цьому листі зазначено: "Критеріями оцінки розгляду справи упродовж розумного строку є складність справи, поведінка учасників процесу і поведінка державних органів (суду), важливість справи для заявника".

Визначаючи ці критерії, ВГСУ посилається на рішення Європейського суду з прав людини у справі "Красношапка проти України" № 23786/02 від 30.11.2006 р. (§ 51).

Таким чином, норми ГПК України щодо строків розгляду справи не узгоджуються з нормами Конвенції про захист прав людини і основних свобод, яка є частиною національного законодавства і має пріоритет над національним законодавством, та із практикою Європейського суду з прав людини, яку суди мають використовувати як джерело права при вирішенні спорів.

Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини, можна дійти висновку, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумності строку розгляду справи можна застосовувати, коли стороною у спорі є орган державної влади.

Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Розгляд здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Принцип змагальності є визначальним принципом судового процесу взагалі та господарського зокрема. Відповідно до ст. 129 Конституції України змагальність віднесено до основних засад судочинства.

Згідно з Господарським процесуальним кодексом України судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи, суд повинен оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись Законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, для надання можливості представникам сторін надати додаткові докази в обґрунтування поданої заяви та поданих заперечень, суд розглянув справу у розумні строки.

В рішеннях ЄСПЛ у справі "Серявін та інші проти України", справі "Руїз Горіха проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, повязаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Проте, п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обовязок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовують свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення ЄСПЛ у справі "Трофимчук проти України").

Відповідно до ст. ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

При цьому, за приписами ст. ст. 74, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені прокурором вимоги задоволенню не підлягають.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позову, витрати понесені Прокуратурою Херсонської області у вигляді сплати 3842 грн судового збору, покладаються на Прокуратуру Херсонської області відповідно до ст.129 ГПК України.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 238 - 241, 243 Господарського процесуального кодексу України, суд,

в и р і ш и в:

1. В задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (п. 8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено та підписано 23.12.2019. < Текст >

Суддя Т.Г. Пінтеліна