Ухвала

від 23.12.2019 по справі 925/1314/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 грудня 2019 року

м. Київ

Справа № 925/1314/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Катеринчук Л. Й.

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління Державної податкової служби України у Черкаській області

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2019

у складі колегії суддів: Полякова Б. М. (головуючого), Пантелієнка В. О., Доманської М. Л.

у справі за заявою Голови ліквідаційної комісії Приватного акціонерного товариства по виробництву пива і безалкогольних напоїв "Черкаське пиво"

про порушення провадження у справі про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

05.12.2019 Головне управління Державної податкової служби України у Черкаській області звернулося безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2019 у справі № 925/1314/18.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 925/1314/18 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. (головуючого), суддів - Катеринчук Л. Й., Пєскова В. Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.12.2019.

У зв`язку з відпусткою судді Пєскова В. Г., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 925/1314/18 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. (головуючого), суддів - Білоуса В. В., Катеринчук Л. Й., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.12.2019.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження виходячи з наступного.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно з пункту 8 частини 1 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Суд зазначає, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення Європейського суду з прав людини від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини").

Об`єктом касаційного оскарження у даній справі є ухвала Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2019 про залишення апеляційної скарги без руху .

Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із пунктом 9 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із принципів господарського судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.

Частиною першої статті 304 Господарського процесуального кодексу України визначено, що ухвали суду, зокрема, апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктом 3 частини першої статті 287 цього Кодексу.

Пунктом 3 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік ухвал суду апеляційної інстанції, на які може бути подано касаційну скаргу.

Однак ухвала суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху не охоплюється дією наведеного вище пункту 3 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а тому така ухвала не може бути об`єктом касаційного оскарження.

Згідно з положеннями пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими, ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (рішення у справах: "LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE", № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23.10.1996; "BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN", № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19.12.1997).

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним із помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином ("ZUBAC v. CROATIA", № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05.04.2018).

Таким чином, вичерпний перелік ухвал, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

З урахуванням наведеного, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби України у Черкаській області на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2019 у справі № 925/1314/18, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 234, 235, 287, 293, 304, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби України у Черкаській області на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2019 у справі № 925/1314/18.

2. Копію ухвали надіслати учасникам справи, Головному управлінню Державної податкової служби України у Черкаській області із матеріалами касаційної скарги та доданими до неї матеріалами.

3. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько Судді В. В. Білоус Л. Й. Катеринчук