Рішення

від 23.12.2019 по справі 127/23584/14-ц

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/23584/14-ц

Провадження № 8/127/15/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2019 Вінницький міський суд Вінницької області

в складі судді Бойко В.М.,

при секретарі Ревтюх О.А.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці заяву ОСОБА_3 про перегляд рішення у зв`язку з ново виявленими обставинами у цивільній справі за позовом ПАТ Державний експортно-імпортний банк України до ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог ТОВ Альпарі про стягнення боргу, суд,-

ВСТАНОВИВ:

В даній заяві заявник просить суд рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 07 грудня 2015 року скасувати, провадження у справі закрити.

Заява мотивована тим, що 07.12.2015 року рішенням Вінницького міського суду Вінницької області позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з відповідача грошові кошти в розмірі 49088390,94 грн. Позов до Вінницького міського суду подано 04.11.2014 року, проте в процесі розгляду зазначеної цивільної справи, була розпочата процедура щодо визнання банкрутом позичальника за кредитним договором ТОВ Альпарі , після ухвалення судом першої інстанції рішення по суті позову, а саме 10.12.2015 року ПАТ Державний експортно-імпортний банк України включено до реєстру вимог кредиторів з сумою вимог 67 959 878, 38 грн. Оскільки сума вказаних вимог більша, ніж сума заявленого позову, а відтак грошові вимоги до ОСОБА_4 як поручителя за кредитним договором №7407N4 повністю включаються в суму вимог до боржника ТОВ Альпарі , заявлених в господарській справі.

Заявник вказує, що з описової частини ухвали господарського суду Вінницької області від 10.12.2015 року вбачається наступне: таким чином, загальний розмір заборгованості ТОВ Альпарі перед АТ Укрексімбанк складає 67 884 392,00 грн., з яких: 41 836 252,02 грн - основний борг; 10 148 731,05 грн. - проценти, нараховані за період: 25.12.13-15.06.15р. за ставкою 19,5% річних; 293 325, 92 грн. комісія за управління, нарахована за період з 01.06.14- 01.12.14р.; 15 606 083, 01 грн. - пеня, нарахована за порушення позичальником умов Кредитного договору щодо належної сплати основного боргу, процентів та комісії за управління на підставі п.8.1 Генеральної угоди, п.10.2 Кредитного договору (13 241 890,15 грн. - пеня по сплаті основного боргу (період нарахування: 03.09.2014р.-15.06.2015р.р.); 2 277 573, 35 грн. - пеня по сплаті процентів (загальний період нарахування: 08.07.2014р.-15.06.2015р.р.); 86 619,51 грн. - пеня по сплаті комісії за управління (загальний період нарахування: 08.07.2014р.-15.06.2015р.р.).

Заявник зазначає, що банком, були понесені витрати по оплаті судового збору по справі №902/1473/14 в сумі 75 486,38 грн., які є збитками банку в розумінні положень ст.225 Господарського кодексу України та на підставі рішення Господарського суду Вінницької області від 11.12.2014 року підлягають стягненню з боржника.

З урахуванням наведеного Публічне акціонерне товариство „Державний експортно-імпортний банк України" (03150, м.Київ, вул. Горького, 127, ідентифікаційний код: 00032112) в особі філії в м. Вінниці просить визнати його кредитором по справі про банкрутство ОСОБА1 з обмеженою відповідальністю Альпарі (ідентифікаційний код 13329641; місцезнаходження: 21027, м. Вінниця, вул. Космонавтів, 49) №902/679/15 та включити до реєстру вимог кредиторів з сумою вимог 67 959 878,38 грн. (з яких: 41 836 252,02 грн. - основний борг, 10 1 48 731,05 грн - проценти, 293 325,92 грн - комісія, 15 606 083,01 грн. - пеня; 75 486,38 грн. - збитки у вигляді понесених банком, судових витрат). Окрім того, частину заявлених ПАТ Державний експортно- імпортний банк України в особі філії в м. Вінниці вимог в розмірі 21 100 000,00 грн. останнє просить внести до реєстру вимог кредиторів окремо, як такі, що забезпечені заставою майна ОСОБА 1 з обмеженою відповідальністю Альпарі та внести до реєстру вимог кредиторів також суму понесених банком, витрат у зв`язку з оплатою банком, судового збору за подання до суду заяви з грошовими вимогами до боржника в суми 1218,00 грн.

Поданим на розгляд суду повідомленням ліквідатора від 09.12.2015 р. за № 02-44/261 передбачено, що дані вимоги ПАТ „Державний експортно-імпортний банк України" визнані як такі що забезпечені заставою та погашаються позачергово, та визнані та включені до першої, четвертої та шостої черги задоволення вимог кредиторів .

Спір щодо стягнення боргу по договору поруки, в якому позичальником за договором кредиту є юридична особа вирішено Верховним Судом. У постанові від 19.03.2019року у справі № 904/2529/18 викладено правову позицію, згідно якої віднесено такі спори до юрисдикції господарського суду. Зокрема, за тлумаченням Верховного суду, критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, можуть бути суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ. Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначено статтею 20 Господарського процесуального кодексу України. Так, за змістом пункту 1 частини першої цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Заявник вказує, що про існування ухвали господарського суду Вінницької області від 18.08.2017р. йому стало відомо лише в листопаді 2019р., тому ним протягом 30 днів було подано заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Представник заявника в судовому засіданні заяву підтримала в повному обсязі.

Представник ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в судовому засіданні проти задоволення заяви заперечував, вважає, що відповідно до вимог ст. 559 ЦК України ліквідація боржника - юридичної особи не припиняє поруку, якщо до дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про припинення боржника - юридичної особи кредитор звернувся до суду з позовом до поручителя у зв`язку з порушенням таким боржником зобов`язання. ліквідація юридичної особи позичальника не є підставою для припинення поруки. Зазначає, що заявником пропущено строк на звернення до суду, оскільки йому було відомо про ліквідацію юридичної особи ще у 2017р.

Суд звертає, увагу, як вказав в судовому засіданні представник заявника- ОСОБА_3 не був стороною в господарському процесі, а відтак йому не було відомо про ліквідацію юридичної особи.

Інші учасники в судове засідання не з`явилися.

Як вказали сторони на даний час третя особа ТОВ Альпарі ліквідована.

Представник ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» надав заперечення, щодо перегляду рішення у зв`язку з ново виявленими обставинами.

Судом протокольно, без постановлення окремого процесуального документа було відмовлено в приєднанні до матеріалів справи заперечення оскільки дане заперечення в порушення вимог ЦПК України не було направлено заявнику.

Судом встановлено, що заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 07.12.2015р. ухвалено стягнути на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» (ідентифікаційний код 000321 12; адреса: 03150. м. Київ, вул. Горького, 127 ) в особі філії в м. Вінниці (ідентифікаційний код 24896705; адреса: 21050, м. Вінниця, вул. Козицького,51, корп.1, п/р НОМЕР_1 у філії AT «Укрексімбанк» у м. Вінниці, МФО 302429) з ОСОБА_3 (мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , ід.номер НОМЕР_2 ) заборгованість за Генеральною угодою №7407N4 від 27.08.2007 року, кредитним договором №7413К10 від 25.12.2013 року та Договором поруки №741ЗР7 від 25.12.2013року в сумі 49 088 390,94 гри (41 836 252,02 грн - основний борг; 5 028 815,21 грн -проценти; 225 946.80 грн - комісія за управління; 1 997 376,91 грн - пеня), судовий збір в розмірі 3 654,00 грн. Дане рішення переглядалось в суді апеляційної інстанції, за наслідками розгляду залишено без змін.

Судом встановлено, що ПАТ Державний експортно-імпортний банк України включено до реєстру вимог кредиторів з сумою вимог 67 959 878, 38 грн. Оскільки сума вказаних вимог більша, ніш сума заявленого позову, а відтак грошові вимоги до ОСОБА_4 як поручителя за кредитним договором №7407N4 повністю включаються в суму вимог до боржника ТОВ Альпарі , заявлених в господарській справі.

Як вбачається з ухвали господарського суду Вінницької області від 10.12.2015 року справа № 902/679/15 таким чином, загальний розмір заборгованості ТОВ Альпарі перед АТ Укрексімбанк складає 67 884 392,00 грн., з яких: 41 836 252,02 грн - основний борг; 10 148 731,05 грн. - проценти, нараховані за період: 25.12.13-15.06.15р. за ставкою 19,5% річних; 293 325, 92 грн. комісія за управління, нарахована за період з 01.06.14- 01.12.14р.; 15 606 083, 01 грн. - пеня, нарахована за порушення позичальником умов кредитного договору щодо належної сплати основного боргу, процентів та комісії за управління на підставі п.8.1 Генеральної угоди, п.10.2 кредитного договору (13 241 890,15 грн. - пеня по сплаті основного боргу (період нарахування: 03.09.2014р.-15.06.2015р.р.); 2 277 573, 35 грн. - пеня по сплаті процентів (загальний період нарахування: 08.07.2014р.-15.06.2015р.р.); 86 619,51 грн. - пеня по сплаті комісії за управління (загальний період нарахування: 08.07.2014р.-15.06.2015р.р.). Банком, були понесені витрати по оплаті судового збору по справі №902/1473/14 в сумі 75 486,38 грн, які є збитками банку в розумінні положень ст.225 Господарського кодексу України та на підставі рішення Господарського суду Вінницької області від 11.12.2014 року підлягають стягненню з боржника.

З урахуванням наведеного Публічне акціонерне товариство „Державний експортно-імпортний банк України" (03150, м. Київ, вул. Горького, 127, ідентифікаційний код: 00032112) в особі філії в м. Вінниці просило суд визнати його кредитором по справі про банкрутство ОСОБА1 з обмеженою відповідальністю Альпарі (ідентифікаційний код 13329641; місцезнаходження: 21027, м. Вінниця, вул. Космонавтів, 49) №902/679/15 та включити до реєстру вимог кредиторів з сумою вимог 67 959 878,38 грн. (з яких: 41 836 252,02 грн - основний борг, 10 1 48 731,05 грн - проценти, 293 325,92 грн - комісія, 15 606 083,01 грн - пеня; 75 486,38 грн. - збитки у вигляді понесених банком, судових витрат). Окрім того частину заявлених ПАТ Державний експортно- імпортний банк України в особі філії в м. Вінниці вимог в розмірі 21 100 000,00 грн. останнє просить внести до реєстру вимог кредиторів окремо, як такі, що забезпечені заставою майна ОСОБА 1 з обмеженою відповідальністю Альпарі та внести до реєстру вимог кредиторів також суму понесених банком, витрат у зв`язку з оплатою банком, судового збору за подання до суду заяви з грошовими вимогами до боржника в суми 1218,00 грн.

За результатами розгляду заяви позивача про включення до реєстру вимог- кредиторів, господарський суд ухвалою від 10.12.2015 року постановив заяву Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (м. Київ, вул. Горького, 127, код 00032112) в особі філії у м. Вінниці (21050, м. Вінниця, вул. Козицького, 51, кори. 1, код 24896705) про включення до складу кредиторів ТОВ "Альпарі", 21027, м. Вінниця, вул. Космонавтів, буд 49, код 13329641 у справі №902/680/15 задоволити. Визнати Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України в особі філії у м. Вінниці кредитором у справі №902/680/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпарі", 21027, м. Вінниця, вул. Космонавтів, буд 49, код 13329641, із загальною сумою грошових вимог у розмірі 67 959 878,38 грн (з яких: 41 836 252,02 грн - основний борг - 4-та черга, 10 148 731,05 грн - проценти - 4-та черга, 293 325,92 гри - комісія -

4-та черга, 15 606 083,01 грн - пеня - 6-та черга; 75 486,38 грн - збитки у вигляді понесених банком судових витрат - 4 -та черга) та конкурсні вимоги у розмірі 1 218, 00 грн. за сплату судового збору - перша черга задоволення. Окрім того частина заявлених Публічним акціонерним товариством Державний експортно- імпортний банк України в особі філії в м. Вінниці вимог, а саме у розмірі 21 100 000,00 грн. підлягає внесенню до реєстру вимог кредиторів окремо, як такі, що забезпечені заставою майна Товариства з обмеженою відповідальністю Альпарі .

Суд бере до уваги, що ухвалою господарського суду Вінницької області від 18 серпня 2017 року вирішено ТОВ Альпарі , Код 13329641 як юридичну особу ліквідувати. Судом встановлено, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Законом строк або відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню. Відтак, виходячи з резолютивної частини ухвали господарського суду Вінницької області від 18.08.2017 року та припису ч.4 ст.45 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , суд бере до уваги, що вимоги позивача, що виникли на підставі договору кредиту, а саме Генеральної угоди №7407N4 вважаються погашеними, така обставина не була відома суду та відповідачу, оскільки її не існувало, так як юридичним фактом, який припинив правовідносини щодо повернення позики стало прийняття господарським судом рішення про ліквідацію ТОВ Альпарі .

Суд враховує, що Верховним судом постанові від 19.03.2019року у справі № 904/2529/18 викладено правову позицію, згідно якої критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, можуть бути суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ. Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначено статтею 20 Господарського процесуального кодексу України. Так, за змістом пункту 1 частини першої цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Відповідно ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

2 Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду. Підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є:

1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане;2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні даної справи судом;3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено судове рішення. Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

5. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Суд звертає увагу, що заявнику про наявність ухвали Господарського суду Вінницької області від 18.08.2017р. стало відомо в листопаді 2019р. тому саме ним протягом 30 днів, з дня коли стало відомо про вказані обставини було подано заяву про перегляд рішення за ново виявленими обставинами, тобто в строк передбачений ЦПК України.

Суд бере до уваги, що у договорі поруки не передбачено продовження дії договору та існування правовідносин поруки після припинення (ліквідації) позичальника за кредитним договором. Більш того, відповідач як поручитель не зможе реалізувати право, гарантоване ч.2 ст.557 ЦК України, а саме пред`явити зворотну вимогу до боржника у випадку сплати кредитору коштів. Тобто, його юридичний обов`язок як поручителя, за умови припинення юридичної особи-боржника та визнання вимог до неї погашеними, - не супроводжується наявністю суб`єктивного права повернути можливі витрати. До поручителя не можуть перейти права кредитора у зобов`язанні, як то передбачено ст.556 ЦК України, що є порушенням прав ОСОБА_4 оскільки на даний час є рішення суду про стягнення з нього як з поручителя грошових коштів, проте дія договору поруки припинена у зв`язку з припиненням забезпеченого нею зобов`язання.

Таким чином, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що заява обґрунтована, повністю підтверджена матеріалами справи та підлягає задоволенню, разом з тим суд бере до уваги, що п.34. Постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.03.2019року у справі № 904/2529/18 визначено, що положення пункту 1 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України пов`язують належність до господарської юрисдикції справ у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не з об`єднанням позовних вимог до боржника у забезпечувальному зобов`язанні з вимогами до боржника за основним боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Тобто договір поруки укладається кредитором і поручителем для забезпечення виконання боржником основного зобов`язання.

Виходячи з аналізу змісту та підстав поданого позову Банк як кредитор звернувся до суду загальної юрисдикції з позовом до фізичної особи як поручителя за договором поруки, що укладений на забезпечення зобов`язання за кредитним договором, сторонами якого є юридичні особи. Тобто між позивачем та відповідачем існує спір щодо правочину, укладеного для виконання зобов`язання за кредитним договором, сторонами якого є юридичні особи, що відповідає ознакам спору, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства згідно з приписами Господарського процесуального кодексу України, а відтак наявні підстави для задоволення заяви та закриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 255, 259, 260, 263, 423, ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 07 грудня 2015 року №127/23584/14-ц скасувати.

Провадження у цивільній справі за позовом ПАТ Державний експортно-імпортний банк України до ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог ТОВ Альпарі про стягнення боргу- закрити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ПАТ Державний експортно-імпортний банк України , код ЄДРПОУ:2489705, вул. Козицького 51, м. Вінниця;

Відповідач: ОСОБА_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 .

Третя особа без самостійних вимог: ТОВ Альпарі - ліквідовано;

Повний текст рішення виготовлено 23.12.2019р.

Суддя: