Ухвала

від 16.12.2019 по справі 260/1010/19

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

про залишення позовної заяви без розгляду

16 грудня 2019 рокум. Ужгород№ 260/1010/19

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Гаврилка С.Є.,

з участю секретаря судового засідання - Кубічек Н.І.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 - не з`явився;

відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області - представник - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

15 липня 2019 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернулася з позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в особі представника Меламед Вадима Борисовича (Ізраїль, м. Рішон Ле АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063), яким просить суд: "1. Визнати бездіяльність відповідача, щодо не поновлення пенсії позивачки - протиправною, визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у поновленні пенсії позивачці викладене в листах відповідача від 26.02.2019 року та зобов`язати відповідача - Ужгородське об`єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області вчинити певні дії - провести поновлення виплати пенсії позивачці з 25.05.2016 року відповідно до норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів."

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 липня 2019 року було прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2019 року закрито підготовче провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

15 жовтня 2019 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_2 , відповідно до якої останній просив розгляд даної справи провести у відсутності позивача та його представника (Т. 1 а.с. 248).

Відповідач в судове засідання не з`явився та не повідомив суд про причини неявки, хоча судом вживалися заходи щодо виклику відповідача, що передбачені Главою 7 Розділу І КАС України.

У відповідності до статті 205 частини 1, 3 пункту 1 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

А відтак, оскільки учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду даної справи, у відповідності до статті 205 КАС України неявка учасників справи не перешкоджає розгляду даної справи.

Розгляд даної справи неодноразово відкладався (оголошувалась перерва) у зв`язку з існуванням на те об`єктивних законодавчо встановлених підстав.

В процесі розгляду даної справи суд встановив, що позовну заяву від імені позивача ОСОБА_1 підписано та подано до суду Меламедом Вадимом Борисовичем - як представником за довіреністю. На обґрунтування повноважень цього представника до адміністративного позову надано фотокопію довіреності, складену у місті Рішон Ле-Ціон, Держави Ізраїль та апостилю, вчиненого на окремому аркуші, відповідність яких оригіналу засвідчено самим представником.

Згідно із вимогами статті 55 частини 1 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Як убачається із положень статті 59 частини 1 пункту 1 КАС України, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.

Таким чином, сторона у справі має право на звернення до суду самостійно або через свого представника, повноваження якого повинні посвідчуватись у визначеному законом порядку.

Так, в силу приписів статті 59 частини 2 КАС України довіреність фізичної особи на ведення справи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою. Довіреність фізичної особи, за зверненням якої прийнято рішення про надання їй безоплатної вторинної правничої допомоги, може бути посвідчена посадовою особою органу (установи), який прийняв таке рішення.

Відповідно до статті 59 частини 4 КАС України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Так, відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Аналізуючи наведені вище норми суд дійшов висновку, що повноваження представника сторони мають бути підтверджені оригіналом довіреності або її копією, засвідченою у визначеному законом порядку, а саме: особою, яка має повноваження на засвідчення копії довіреності (нотаріусом, посадовою особою органу місцевого самоврядування, суддею тощо).

Обов`язковим документом для підтвердження повноважень адвоката як представника в адміністративному судочинстві є або відповідна довіреність, або ордер, що виданий відповідно Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Статтею 59 частиною 9 КАС України встановлено, що довіреності або інші документи, які підтверджують повноваження представника і були посвідчені в інших державах, повинні бути легалізовані в установленому законодавством порядку, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про міжнародне приватне право", документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні у разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Для вчинення будь-яких нотаріальних дій, у тому числі, і для засвідчення вірності перекладу та вірності копій, документи, які складено за кордоном, повинні прийматися нотаріусами за умови їх легалізації або проставляння апостилю, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.

Існує два способи засвідчення: консульська легалізація та проставлення апостилю.

Легалізація документів та/або проставлення апостилю - це процес підтвердження походження документів. Як апостиль, так і легалізація підтверджують справжність підпису особи, що засвідчила документ.

Апостиль ставиться для використання документів в країнах, які підписали Гаазьку конвенцію, яка була прийнята в 1961 році, згода на обов`язковість якої надана Законом України від 10 січня 2002 року "Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів" та вступила в силу в Україні в 2003 році.

Згідно зі статтею 1 Гаазької конвенції ця конвенція поширюється на офіційні документи, які були складені на території однієї з Договірних держав і мають бути представлені на території іншої Договірної держави.

Для цілей цієї Конвенції офіційними документами вважаються: a) документи, які виходять від органу або посадової особи, що діють у сфері судової юрисдикції держави, включаючи документи, які виходять від органів прокуратури, секретаря суду або судового виконавця; b) адміністративні документи; c) нотаріальні акти; d) офіційні свідоцтва, виконані на документах, підписаних особами у їх приватній якості, такі як офіційні свідоцтва про реєстрацію документа або факту, який існував на певну дату, та офіційні і нотаріальні засвідчення підписів.

Отже, у силу приписів статті 1 частини 2 пункту "d" Гаазької конвенції довіреність, видана особою приватного права, є офіційним документом та на неї поширюються вимоги цієї конвенції.

Статтею 3 цієї Конвенції передбачено, що єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставлення апостилю компетентним органом держави, в якій документ був складений.

Згідно з положеннями Конвенції, документ, на якому проставлено апостиль, не потребує ніякого додаткового оформлення чи засвідчення і може бути використаний в будь-якій іншій державі-учасниці Конвенції.

Відповідно до статті 4 Конвенції передбачений в частині першій статті 3 апостиль проставляється на самому документі або на окремому аркуші, що скріпляється з документом; він повинен відповідати зразку, що додається до цієї Конвенції.

Таким чином, для цілей прийняття документа, складеного в Державі Ізраїль та звільнення його від процедури консульської легалізації, він повинен містити апостиль або бути скріпленим з апостилем.

Суд зазначає, що додана до адміністративного позову фотокопія довіреності на підтвердження повноважень Меламеда В.Б. діяти від імені Вовкохат І.В. не містить апостилю, проставленого на ній або скріпленого з нею (Т. 1 а.с.а.с. 152-155).

З доданої до позовної заяви окремої копії апостилю та безпосередньо з її змісту неможливо встановити документ, на якому він був проставлений або якого він стосується (Т. 1 а.с. 159).

Крім того, суд зазначає, що вказаний апостиль поданий суду у копії, яка посвідчена господарюючим суб`єктом - юридичною особою "В.Меламед юридичний офіс (Ізраїль-Україна)", код ЄДРПОУ 37172030, організаційно-правовою формою якої є Товариство з обмеженою відповідальністю та, відповідно, зареєстроване за законодавством України.

Також судом зазначається, що фотокопія довіреності, відповідно до якої Вовкохат Ірина Віталіївна надає повноваження, у тому числі й Меламед Вадиму, також посвідчена господарюючим суб`єктом - юридичною особою "В.Меламед юридичний офіс (Ізраїль-Україна)", код ЄДРПОУ 37172030, організаційно-правовою формою якої є Товариство з обмеженою відповідальністю та, відповідно, зареєстроване за законодавством України.

Про посвідчення фотокопій вказаних документів саме господарюючим суб`єктом - юридичною особою "В.Меламед юридичний офіс (Ізраїль-Україна)", код ЄДРПОУ 37172030, організаційно-правовою формою якої є Товариство з обмеженою відповідальністю - свідчить оригінал печатки цього підприємства.

На підставі вищезазначеного, суд доходить висновку що надана до суду засвідчена представником Товариства з обмеженою відповідальністю "В.Меламед юридичний офіс (Ізраїль-Україна)", код ЄДРПОУ 37172030, фотокопія довіреності від імені Вовкохат І.В. та окрема фотокопія апостилю не є належними документами, що посвідчують повноваження саме Меламед Вадима, як повноважного представника позивача з певним обсягом, зокрема, процесуальних прав та обов`язків.

Крім того, суд зазначає, що відповідно статті 9 Закону України "Про нотаріат" нотаріус та посадова особа органу місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, не вправі вчиняти нотаріальні дії на своє ім`я і від свого імені, на ім`я і від імені свого чоловіка чи своєї дружини, його (її) та своїх родичів (батьків, дітей, онуків, діда, баби, братів, сестер), а також на ім`я і від імені працівників даної нотаріальної контори, працівників, що перебувають у трудових відносинах з приватним нотаріусом, або працівників даного виконавчого комітету. У зазначених випадках нотаріальні дії вчиняються в будь-якій іншій державній нотаріальній конторі, у приватного нотаріуса чи у виконавчому комітеті іншої сільської, селищної, міської Ради народних депутатів. Нотаріальні і прирівняні до них дії, вчинені з порушенням встановлених цією статтею правил, є недійсними.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що в разі підписання позову представником позивача, до матеріалів позову має бути долучений або оригінал документа, що посвідчує право представника на вчинення такої дії, або належним чином завірена копія зазначеного документа.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в ухвалах від 24 квітня 2019 року у справі № 580/253/19, від 04 лютого 2019 року у справі № 712/9262/18.

З огляду на матеріали справи адміністративного позову, довіреність, яка була видана від імені Вовкохат І.В. на ім`я представника позивача - Меламед В.Б., була ним особисто засвідчена та скріплена печаткою юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "В.Меламед юридичний офіс (Ізраїль-Україна)".

Однак в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_2 входить до складу колегії адвокатів Держави Ізраїль, а також отримав право на здійснення індивідуальної адвокатської діяльності в Україні.

Таким чином, суд вважає, що в матеріалах справи відсутні належні документи, що підтверджують повноваження представника позивача. Дані недоліки перешкоджають подальшому розгляду справи.

Окрім того, відповідно до супровідного листа, ОСОБА_2 від імені Вовкохат І.В., на адресу суду було надіслано в тому числі і нотаріально засвідчену копію довіреності представників позивача (Т. 1 а.с. 157).

Як вбачається з тексту вказаної довіреності складеної у місті Рішон Ле-Ціон, Держави ОСОБА_3 , ОСОБА_1 уповноважує в тому числі і ОСОБА_4 , разом або незалежно один від одного, бути представниками Вовкохата Євгена Федоровича, для представництва інтересів у тому числі у судових інстанціях (Т. 1 а.с.а.с. 160, 161).

У той же час, відповідно до довіреності складеної у місті Київ Вовкохат Євген Федорович уповноважив тому числі і ОСОБА_1 незалежно один від одного, бути представниками Вовкохата Євгена Федоровича для представництва інтересів у тому числі у судових інстанціях (Т. 1 а.с.а.с. 162, 163).

Вказане свідчить, що ОСОБА_2 до матеріалів позову долучено належну довіреність на підтвердження його повноважень, однак саме для представництва інтересів ОСОБА_5 , який не є стороною у даній справі.

Таким чином, судом встановлено, що на підтвердження повноважень представника ВУовкохат Ірини Віталіївни надано копію довіреності, яка не засвідчена у встановленому законом порядку, тобто є не належним документом, що підтверджує право особи, яка підписала позовну заяву, на вчинення такої дії, що не узгоджується з наведеними вище приписами КАС України та практикою Верховного Суду.

Крім того, в рішенні Верховного Суду від 17.05.2018 року (справа №826/1316/17) зазначено: "Суд також вважає за необхідне відмітити, що звернення до суду, в тому числі до Верховного Суду як найвищого суду в системі судоустрою України, що забезпечує сталість та єдність судової практики (статті 17 та 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"), передбачає, зокрема, надання суду належних доказів дійсної волі учасника справи, на уповноваження певної особи на представництво. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути надані в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень, делегованих представнику. Представник повинен демонструвати повагу до суду, доводячи наявність повноважень на представництво".

Відповідно до статті 240 частини 1 пункту 2 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

За таких обставин суд прийшов до висновку про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки таку підписано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

У відповідності зі статтею 240 її частиною 4 КАС України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку. Таким чином підтвердивши належними доказами свої повноваження як представника Меламед Вадим Борисович не позбавлений права повторн6ого звернення до суду в інтересах ОСОБА_1 .

Крім того необхідно зазначити, що у відповідності до спірної фотокопії довіреності - Вовкохат Іриною Віталіївною було уповноважено, зокрема Меламед Вадима, однак до закарпатського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 . У розпорядженні суду також відсутні документи, які б надали змогу переконатися у тому, що ОСОБА_2 та ОСОБА_2 одна й таж особа (зокрема, копію ізраїльського паспорта, про який зазначено у спірній копії довіреності).

При цьому, статтею 240 частиною 5 КАС України передбачено, що в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Як передбачено статтею 7 частиною 1 пунктом 4 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Таким чином, враховуючи те, що позов підлягає залишенню без розгляду, суд вважає за можливе повернути позивачу сплачений судовий збір у розмірі 768,40 грн. згідно квитанції № 50114 від 09 липня 2019 року (а.с. 7).

Керуючись статтями 240, 248, 256, 295 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії - залишити без розгляду .

Повернути ОСОБА_1 ( ОСОБА_6 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 768,40 грн. згідно квитанції № 50114 від 09 липня 2019 року.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).

Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 16 грудня 2019 року було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Ухвалу у повному обсязі було виготовлено 21 грудня 2019 року.

СуддяС.Є. Гаврилко