Рішення

від 05.12.2019 по справі 480/2807/19

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2019 р. Справа № 480/2807/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Осіпової О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Мікулінцевої А.П.,

представника позивача - Подкопаєва А.В.,

представника відповідача - Кошеленко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/2807/19 Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРОДАКТ" до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області про визнання протиправним та скасування протокольного рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРОДАКТ" звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій, із врахуванням заяви про зміну позовних вимог (а.с.51), просить визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДФС у Сумський області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформлене протоколом від 04.07.2019 р. №209/2019, про відповідність ТОВ ТРОДАКТ з 04.07.2019 р. п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податків та забезпечення внесення ТОВ ТРОДАКТ (код 42687540) до ІТС Податковий блок - режим Журнал ризикових платників .

Свої вимоги мотивує тим, що Критерії ризиковості платника податку, затверджені листом Міністерства фінансів України від 31.10.2018р. №26010-06-5/28170, на які містяться посилання в оскаржуваному рішенні, не є нормативно-правовим актом, оскільки вони всупереч п.4, п. 15 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992р. №731, не були зареєстровані в Міністерстві юстиції України, а відтак вважаються такими, що не набрали чинності і не можуть бути застосовані. Крім того, їх не погоджено Міністерством фінансів України, що суперечить вимогам п.10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р. №117. Отже, рішення Комісії ГУ ДФС у Сумській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації стосовно відповідності ТОВ ТРОДАКТ з 04.07.2019 року п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податків із подальшим зупиненням реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, є безпідставним, оскільки не містить у собі відповідного нормативного обґрунтування, внаслідок чого воно має бути визнано протиправним та скасовано.

Ухвалою від 29.07.2019р. провадження у справі відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального підготовчого провадження та призначено підготовче засідання.

14.08.2019р. від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с.31-35), в якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначає, що підставою для ухвалення спірного рішення став аналіз податкової інформації, наявної в інформаційних системах контролюючого органу, яка свідчить про наявність ознак здійснення платником податків ризикових операцій, що відповідає п.1.6 Критеріїв ризиковості платника податків, тому Комісією ГУ ДФС у Сумській області правомірно ухвалено рішення, оформлене протоколом від 04.07.2019р. №209/2019, про забезпечення внесення ТОВ Тродакт до системи ІТС Податковий блок - режим Журнал ризикових платників. Крім того, посилається на те, що протокол засідання комісії ГУ ДФС у Сумській області не є рішенням контролюючого органу, що породжує зміну прав та обов`язків платника податків, а є діяльністю контролюючого органу, направленою на виконання завдань та функцій, передбачених ПК України. В даному випадку рішенням контролюючого органу, що породжує зміну прав та обов`язків, є рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Враховуючи викладене, у задоволенні позовних вимог просить відмовити.

21.08.2019р. від представника позивача надійшла відповідь на відзив (а.с.43-46), в якій вказує, що оскаржуване рішення порушує права товариства, оскільки внесення до реєстру ризикових платників та визнання позивача таким, що відповідає п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, є підставою для автоматичного зупинення реєстрації будь-якої податкової накладної позивача, починаючи з 04.07.2019 року, і, як наслідок, створює перешкоди у здійсненні платником податків його господарської діяльності, руйнує його ділову репутацію перед контрагентами та ставить під сумнів позитивну податкову історію підприємства як платника податків. Тому є безпідставним та таким, що не відповідає дійсності, твердження відповідача, що оскаржуване рішення нібито не порушує безпосередні права, свободи та охоронювані законом інтереси позивача, а тому й не породжує для нього обов`язкових юридичних наслідків .

Ухвалою від 05.11.2019р. замінено відповідача у справі Головне управління ДФС у Сумській області його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Сумській області.

В той же день, ухвалою від 05.11.2019р. підготовче провадження закрито та справа призначена до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 25.06.2019р. до ГУ ДФС у Сумській області надійшов запит від Офісу великих платників податків ДФС №18886/7/28-10-41-03 від 21.06.2019р. Про надання інформації щодо відпрацювання сумнівних операцій внаслідок отримання податкової інформації по ПрАТ Миронівський хлібопродукт (код ЄДРПОУ 25412361) за травень 2019 року для підтвердження фактів, які свідчать про порушення /або відсутність порушень суб`єктом господарювання податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, в рамках наказу ДФС України від 28.07.2015р. №543 Про забезпечення комплексного контролю податкових ризиків з ПДВ (а.с.39-41).

Зокрема, Офіс великих платників податків ДФС прохав надати наявну в органі ДФС податкову інформацію щодо ТОВ Тродакт (код ЄДРПРОУ 42687540), що перебував у господарських відносинах з ПрАТ Миронівський хлібопродукт (код ЄДРПОУ 25412361), оскільки відповідно до проведеного аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено реалізацію останнім в травні 2019 року на адресу позивача товару, а саме: м`ясо керуй-бройлерів на суму ПДВм637,7тис. грн. При цьому, в запиті з посиланням на інформаційні ресурси вказано про неможливість реального здійснення платником податків господарських операцій за звітні періоди декларування ПДВ за травень 2019 року з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями по ланцюгу постачання щодо покупки/продажу товарів (робіт, послуг).

В подальшому, 04.07.2019р. Комісією Головного управління ДФС у Сумській області за наслідками розгляду інформації щодо відповідності ТОВ ТРОДАКТ (код 42687540) критеріям, визначеним п.1.6 Критеріїв ризиковості платника податків від 05.11.2018р. за №4065/99-99-07-05-04-18 (вх. від 12.11.2018 №2991/8), прийнято рішення, оформлене протоколом, про занесення ризикового платника - ТОВ Тродакт (код ЄДРПРОУ 42687540) до ITC Податковий блок - режим Журнал ризикових платників (а.с.37-38).

Задовольняючи позовні вимоги, суд зазначає, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України, (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.16 ст. 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Зокрема, Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (далі - Порядок №117), пунктом 5 якого встановлено, що податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно з п. 6 Порядку №117 у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Пунктом 10 цього Порядку передбачено, що критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Як вбачається з офіційного веб-порталу Верховної Ради України (https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/n0001872-18), Критерії ризиковості платника податку, на які містяться посилання в оскаржуваному рішенні, оформлені листом ДФС України від 05 листопада 2018 року №4065/99-99-07-05-04-18.

При цьому, суд вважає необхідним відмітити, що вказані Критерії ризиковості платника податку не затверджено нормативним актом ДФС України та не погоджено Міністерством фінансів України, що суперечить вимогам п. 10 Порядку №117.

Суд також погоджується із доводами представника позивача, що лист Міністерства фінансів України від 31 жовтня 2018 року №26010-06-5/28170, наявний на офіційному веб-порталі Верховної Ради України (https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v2601201-18), згідно з яким "Міністерство фінансів України погоджує критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій, надіслані листом Державної фіскальної служби України від 29.10.2018 №3104/4/99-99-07-05-04-13, за умови, що вони будуть переглянуті протягом місяця", є неналежним доказом погодження Міністерством фінансів України Критеріїв ризиковості платника податку, викладених в листі ДФС України від 05 листопада 2018 року №4065/99-99-07-05-04-18, оскільки:

- з вказаного листа неможливо встановити, що він стосується Критеріїв ризиковості платника податку, викладених в листі ДФС України від 05 листопада 2018 року №4065/99-99-07-05-04-18;

- п. 10 Порядком №117 передбачено право Мінфіну або погодити, або надіслати ДФС на доопрацювання надіслані на погодження Критерії ризиковості платника податку, при цьому не передбачено право Мінфіну погоджувати такі критерії з умовами. При цьому, докази дотримання ДФС умов погодження Мінфіном таких критеріїв матеріали справи не містять.

Крім того, суд вважає обґрунтованими посилання представника позивача на те, що Критерії ризиковості платника податку, затверджені листом Міністерства фінансів України від 31.10.2018р. №26010-06-5/28170, на які містяться посилання в оскаржуваному рішенні, не є нормативно-правовим актом, оскільки вони всупереч п.4, п. 15 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992р. №73, не були зареєстровані в Міністерстві юстиції України, а відтак вважаються такими, що не набрали чинності і не можуть бути застосовані.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" від 11 вересня 2003 року №1160-IV (далі - Закон №1160-IV) регуляторний акт - це:

прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання;

прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.

Регуляторний орган - Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, інший державний орган, центральний орган виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, а також посадова особа будь-якого із зазначених органів, якщо відповідно до законодавства ця особа має повноваження одноособово приймати регуляторні акти. До регуляторних органів також належать територіальні органи центральних органів виконавчої влади, державні спеціалізовані установи та організації, некомерційні самоврядні організації, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, якщо ці органи, установи та організації відповідно до своїх повноважень приймають регуляторні акти.

ДФС України, відповідно до п. 1 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року №236, є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.

Отже, Критерії ризиковості платника податку мають ознаки регуляторного акта, оскільки встановлюють норми права, передбачають неодноразове їх застосування щодо невизначеного кола осіб та здійснюють безпосередній вплив на господарську діяльність суб`єктів господарювання, оскільки спрямовані на правове регулювання відносин щодо визначення платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, що є підставою для зупинення реєстрації податкових накладних, сформованих таким платником податків.

Статтею 25 Закону №1160-IV визначено особливості прийняття регуляторних актів органами виконавчої влади, їх посадовими особами та встановлено, що

регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом виконавчої влади або його посадовою особою, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: відсутній аналіз регуляторного впливу; проект регуляторного акта не був оприлюднений; проект регуляторного акта не був поданий на погодження із уповноваженим органом; щодо проекту регуляторного акта уповноваженим органом було прийнято рішення про відмову в його погодженні.

У разі виявлення будь-якої з цих обставин уповноважений орган повідомляє про це орган виконавчої влади, його посадову особу, уповноважену на прийняття або схвалення регуляторного акта, а якщо регуляторний акт підлягає державній реєстрації в органах юстиції - також орган юстиції, до компетенції якого належить здійснення державної реєстрації цього регуляторного акта.

Відповідно до п.3 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року №731, на державну реєстрацію подаються нормативно-правові акти, прийняті уповноваженими на це суб`єктами нормотворення в електронній (через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки) або паперовій формі в порядку, визначеному Мін`юстом, що містять норми права, мають неперсоніфікований характер і розраховані на неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться, у тому числі з грифами "Для службового користування", "Особливої важливості", "Цілком таємно", "Таємно" та іншими, а також прийняті в порядку експерименту.

Згідно з пп. "б" п. 4 Положення №731 державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм, що, зокрема, мають міжвідомчий характер, тобто є обов`язковими для інших міністерств, органів виконавчої влади, а також органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт.

Відповідно до п. 6 Положення №731 державну реєстрацію здійснюють, зокрема, нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади - Мін`юст.

За вимогами п. 15 Положення №731 міністерства, інші центральні органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування. У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані. При направленні на виконання та опублікуванні нормативно-правового акта посилання на дату і номер державної реєстрації акта є обов`язковим.

Враховуючи викладене, оскільки Критерії ризиковості платника податку не були зареєстровані у Міністерстві юстиції України, то вони вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.

Також слід зазначити, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій, мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Дана позиція викладена Верховним Судом у постанові від 02 квітня 2019 року у справі №822/1878/18, яку суд повинен враховувати при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (ч.5 ст.242 КАС України).

На підставі викладеного, суд вважає, що Комісією ГУ ДФС у Сумській області неправомірно ухвалено рішення, оформлене протоколом від 04.07.2019р. №209/2019, про забезпечення внесення ТОВ Тродакт до системи ІТС Податковий блок - режим Журнал ризикових платників, внаслідок чого воно має бути скасовано.

Задовольняючи позовні вимоги, суд не погоджується із посиланнями представника відповідача на те, що протокол засідання комісії ГУ ДФС у Сумській області не є рішенням контролюючого органу, що породжує зміну прав та обов`язків платника податків, оскільки внесення до реєстру ризикових платників та визнання позивача таким, що відповідає п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку (а.с.13), є підставою для автоматичного зупинення реєстрації будь-якої податкової накладної позивача, починаючи з 04.07.2019 року, і, як наслідок, створює перешкоди у здійсненні платником податків його господарської діяльності.

Зокрема, пунктом 6 п.6 Порядку № 117 встановлено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Тобто спірне рішення тягне за собою наслідки у вигляді зупинення реєстрації податкових накладних.

Посилання представника відповідача у відзиві на позовну заяву на постанову Верховного Суду України від 09.12.2014р. у справі №21-511а14, а також на постанови від 07.03.2018р., від 25.04.2018р. та від 24.10.2018р. (справи №808/3720/14, №826/1902/15, №813/8411/13-а, №804/9874/14) як на доказ своєї правової позиції у даній справі судом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки спори у вказаних справах стосувалися визнання протиправними дій посадових осіб контролюючих органів щодо складання актів перевірок, визнання протиправними дій щодо внесення висновків акту перевірки до автоматизованих систем та будь - яких інших баз податкового органу, зобов`язання відповідачів відновити в зазначеній аналітичній системі стан, який був до внесення висновків акту перевірки, а не визнання протиправними та скасування рішень контролюючих органів щодо відповідності платників податків п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податків із подальшим зупиненням реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування.

Крім того, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень (http://reyestr.court.gov.ua/Review/77586380), постанова Верховного Суду України у справі №804/9874/14 прийнята у справі за позовом до Управління Пенсійного фонду України про визнати незаконними дій по перерахунку пенсії у 2014 році із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2009 рік, прожиткового мінімуму за 2011 рік та використання показників заробітної плати тільки за понаднормовий стаж, про зобов`язання перерахувати пенсію та виплатити нараховану пенсійну заборгованість за рахунок персоніфікованих страхових внесків з 2010 року по 2013 рік та накопичених коштів Пенсійного фонду України.

Отже, вказані вище постанови не можуть бути застосовані при вирішенні даного спору.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки відповідач під час розгляду цієї справи не довів правомірності прийнятого ним рішення, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.

Згідно з ч. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що відповідно до п.1 ч.3 ст. 4 Закону України Про судовий збір ставка судового збору за подання юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру визначена у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то судові витрати щодо сплати судового збору у розмірі 1921,00 грн. (прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня календарного року) підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Сумській області, а решта суми судового збору не підлягає стягненню з відповідача, оскільки є надмірно сплаченою.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРОДАКТ" до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області про визнання протиправним та скасування протокольного рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Сумський області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформлене протоколом від 04.07.2019 р. №209/2019, про відповідність ТОВ ТРОДАКТ з 04.07.2019 р. п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податків та забезпечення внесення ТОВ ТРОДАКТ (код 42687540) до ІТС Податковий блок - режим Журнал ризикових платників .

Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у Сумській області (40009, м. Суми, вул. Іллінська, буд.13, код ЄДРПОУ 43144399) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРОДАКТ" (40022, Сумська область, м. Суми, провулок 1-й Заводський, буд.2, ідентифікаційний код: 42687540) суму судового збору у розмірі 1921грн.00коп. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн.00коп.).

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 16 грудня 2019 року

Суддя О.О. Осіпова