Рішення

від 16.12.2019 по справі 520/10376/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

16 грудня 2019 р. справа №520/10376/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар`єнко Л.М.,

при секретарі судового засідання - Говтві Д.В.,

за участю: представника позивача - Межерицького А.О.,

представника відповідача - Потапенко І.О.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВНЕШЕНЕРГОКОМПЛЕКТ" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "ВНЕШЕНЕРГОКОМПЛЕКТ" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просило суд скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області № 00001391411 від 26 липня 2019р. (форма В4 ), яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 324000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки, на підставі яких винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є необґрунтованими та помилковими, оскільки визначені податковим органом порушення не відповідають дійсним обставинам щодо правильного ведення ТОВ ВНЕШЕНЕРГОКОМПЛЕКТ бухгалтерського, фінансового, податкового обліку та належного здійснення господарської діяльності, а містять лише суб`єктивні припущення ГУ ДФС у Харківській області.

Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача - Потапенко І.О. через канцелярію суду надійшов письмовий відзив на позов, в якому представник відповідача просила відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач під час спірних правовідносин діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством. Також представник відповідача посилалась на податкову інформацію від 22.01.2019 №159/20-40-14-21-07/40485595 складену відносно ПП "Фостер".

Представник позивача - Межерицький А.О. в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача - Потапенко І.О. у судовому засіданні заперечувала проти позову, просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини, наведені у письмовому відзиві на позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВНЕШЕНЕРГОКОМПЛЕКТ" (далі - ТОВ "ВЕНКОМ") зареєстровано як юридична особа, перебуває на податковому обліку як платник податків, є платником податку на додану вартість.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, видами господарської діяльності ТОВ "ВЕНКОМ" є виробництво гідравлічного та пневматичного устаткування; виробництво інших помп і компресорів; оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням (основний); неспеціалізована оптова торгівля; діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук; інша професійна, наукова та технічна діяльність, н. в. і. у.

Судом встановлено, що ГУ ДФС у Харківській області проведена позапланова документальна виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "ВНЕШЕНЕРГОКОМПЛЕКТ" з питань з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства щодо господарських взаємовідносин з ПП "Фостерс" за період вересень 2018 року, що містяться у податкових деклараціях з ПДВ за грудень 2018 р. та подальшої реалізації товарів (робіт, послуг), отриманих від вищевказаного контрагента - постачальника.

За результатами позапланової документальної виїзної перевірки складений акт від 08.07.2019 р. № 2329/20-40-14-11-11/39776331 (а.с.14-31), у висновках вказаного акту визначено порушення вимог п. 198.1, п. 198.2., п. 198.3, п.198.6 ст. 198, п. 201.1, п.201.7 ст. 201, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податковий кредит, що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду у сумі 324 000 грн за грудень 2018 р.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ГУ ДФС у Харківській області винесено податкове повідомлення - рішення № 00001391411 від 26.07.2019, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 324000 грн (а. с.11-13).

Перевіряючи обґрунтованість висновків ГУ ДФС у Харківській області, викладених в акті перевірки від 08.07.2019 р. № 2329/20-40-14-11-11/39776331, суд встановив наступне.

Як вбачається з вказаного акту перевірки, податковим органом з урахуванням наявної в органі ДФС інформації складеної ГУ ДФС у Харківській області по ПП "Фостерс" за звітні періоди декларування ПДВ вересень - жовтень 2018 р. від 22.02.2019 № 159/20-40-14-21-07/40485595, відповідно до якої встановлено неправомірне визначення сум податкового кредиту при придбанні товарів/послуг та сум податкових зобов`язань при продажу товарів/послуг підприємством ТОВ "ВЕНКОМ" було безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ від постачальника ПП "Фостерс" по податковим накладним виписаним у вересні 2018 року.

Судом встановлено, що між ТОВ "ВЕНКОМ" (покупець) та ПП "Фостерс" (постачальник), укладено договір поставки від 06.09.2018 №0609/18 (а.с.32-33). Згідно п.п.1.1 вказаного договору поставки - постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товари у кількості, якості, асортименті, і за ціною, зазначеними у видаткових накладних, а також інших товарносупровідних документах, які є невід`ємною частиною цього договору з моменту їх підписання повноважним представниками сторін. Також п.п. 2.1 вказаного договору визначено, що поставка товару за даним договором здійснюється на умовах міжнародних правил "Інкотермс", умови поставки можуть бути змінені за домовленістю сторін. Місце поставки "склад постачальника". Водночас, п.п.2.2 вказаного договору поставки передбачено, що перехід права власності на товар відбувається в момент передачі товару покупцеві і підписання видаткових накладних на товар.

На підтвердження придбання ТМЦ, а саме:робочі колеса ПП1-01.11.00А ротора насоса D.Y.M.X 10x12x14 у кількості 4 шт., а також робочі колеса ПП1-01.11.00-01А ротора насоса D.Y.M.X 10x12x14 у кількості 4 шт., позивачем до матеріалів справи надано видаткові накладні: №84 від 06 вересня 2018 р. на суму 243000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 40500,00 грн.); №85 від 13 вересня 2018 р. на суму 243000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 40500,00 грн.); №218 від 17 вересня 2018 р. на суму 1458000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 243000,00 грн.) (а.с.84, 106,108).

Факт транспортування вказаного товару підтверджується товарно-транспортними накладними №Р84 від 06.09.2018 р., Р218 від 17 вересня 2018 р., №Р85 від 13 вересня 2018 р., (а.с.35-36), договором про надання транспортних послуг (а.с.48- 50,107,109)

Як вбачається з пояснень представника позивача, наданих в судовому засіданні, товар було доставлено на склад покупця за адресою м. Харків, вул. Селянська, 124, орендований покупцем за Договором №26 від 1 липня 2018 р. Розвантажувальні роботи проводилися власними силами позивача, оскільки вага одного робочого колеса дорівнює 18,3 кг.

Також на підтвердження оприбуткування придбаного товару позивачем до матеріалів справи надано акт вхідного контролю №3 від 17.09.2018 р. (а.а.51-53).

Суд зазначає, що вказаний договір поставки з ПП "Фостерс" був укладений для здійснення господарської діяльності шляхом подальшої реалізації придбаного товару після їх зборки в певне устаткування контрагентам - покупцям.

Так, на підтвердження зборки (виготовлення) продукції позивачем до матеріалів справи надано первинні документи, а саме: договір підряду, специфікацію, перелік давальницької сировини, видаткові накладні, товарно - транспортні накладні, довіреність, рахунки на оплату, акт передачі готової продукції, звіт про перероблену сировину, тощо (а.с.54-73).

Також на підтвердження подальшої реалізації виробленої продукції з придбаних ТМЦ позивачем до матеріалів справи надано первинні документи, а саме: контракт купівлі - продажу, специфікації, декларацію ЗЕД, МТТН (а.с.74-83).

Судом встановлено, що оплата за ТМЦ по контрагенту ПП "Фостерс" не здійснена в повному обсязі, обліковується кредиторська заборгованість в розмірі 1944000 грн, що підтверджується бухгалтерською довідкою від 06.12.2019 №06/12 (а.с.127). При цьому позивачем сплачено на користь контрагента в розмірі 698800 грн, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями та випискою по банківському рахунку (а.с.37,38, 126).

Суд зазначає, що, виходячи з положень податкового законодавства, несплата позивачем коштів за придбаний товар не є доказом безтоварності вказаної господарської операції.

Судом встановлено, що податковим органом у акті перевірки визнано, що суми ПДВ за податковими накладними включено до податкового кредиту за вересень 2018 року Єдиного реєстру податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з ПДВ, даним декларації з ПДВ за грудень 2018 року.

Водночас, виходячи зі змісту наданих позивачем первинних документів на підтвердження взаємовідносин з ПП "Фостерс", суд зазначає, що вказані документи оформлені у відповідності до положень ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Суми ПДВ по взаємовідносинам з ПП "Фостерс" були включені до складу податкового кредиту та відображені в податкових деклараціях з ПДВ у перевіряємий період, поданих до податкового органу.

Таким чином, ПП "Фостерс" - виконало свої зобов`язання за вказаним договором, а позивач прийняв ТМЦ за цим договором, які відображені у податковому та бухгалтерському обліку позивача.

Наявні у справі докази не містять доказів наявності між позивачем та контрагентами позивача, взаємоузгоджених спільних зловмисних дій. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 9 КАС України не виявлено.

Крім того, факт наявності у позивача матеріально - технічних ресурсів, що підтверджується відповідними договором в оперативну оренду основних засобів, акт наданих послуг, акт приймання- передачі основних засобів, тощо (а.с. 39-47), персоналу, свідчить про наявність умов необхідних для здійснення основаного виду діяльності - оптової торгівлі устаткуванням та здійснення позивачем зазначеного виду діяльності, що не заперечується відповідачем. Порядок формування податкового кредиту здійснювався у перевіряємому періоді відповідно Податкового кодексу України.

Згідно положенням п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Виходячи з вимог п.п. "а" п.198.1. ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Аналіз чинного податкового законодавства вказує на те, що законодавець не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків (позивача) і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку податку на прибуток не встановлюють особливих вимог до первинних документів і облікових регістрів, що повинні використовуватися при обчисленні даного податку, тому відповідними документами податкового обліку вважаються бухгалтерські документи і регістри обліку, складені належним чином.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні відомості, що угода, укладена між позивачем та його контрагентом ПП "Фостерс" є нечинною або визнана в установленому порядку недійсною.

Таким чином судом встановлено, що придбання позивачем ТМЦ у контрагента ПП "Фостерс" було необхідно для здійснення господарської діяльності, а саме: оптової торгівлі машинами та устаткуванням, що підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними контрактом купівлі - продажу, видатковими накладними тощо.

Зазначена закупівля ТМЦ у контрагента безпосередньо пов`язана з господарською діяльністю підприємства, оскільки придбані ТМЦ забезпечують умови для оптової торгівлі контрагенту - покупцю, що, в свою чергу, направлена на отримання доходу.

Позивачем надані належні первинні документи, що підтверджують реальність та факт придбання ТМЦ, які призначені для використання у господарській діяльності позивача.

Таким чином, позивачем дотримано вимоги Податкового кодексу України з реалізації права на податковий кредит по операціях з ПП "Фостерс". Задекларовані позивачем суми підтверджені наявними у матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами.

Виходячи з наведеного, фактичні обставини справи об`єктивно засвідчують здійснення господарських операцій між позивачем та ПП "Фостерс", а подані позивачем до матеріалів справи докази підтверджують правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість сум витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та податкових накладних, які виписані на виконання умов договірних відносин.

Щодо посилань податкового органу на недоліки в оформленні товарно - транспортних накладних, суд зазначає, що товарно - транспортні накладні є лише товаросупроводжувальною документацією, тому недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку щодо нереальності укладеної угоди позивача з контрагентом, оскільки такі документи не можуть однозначно стверджувати про наявність таких фактів, у зв`язку з тим, що основною метою взаємовідносин позивача та ПП "Фостерс" є купівля - продаж вказаного товару.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2019 по справі №806/8289/13-а.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Посилання відповідача на податкову інформацію ГУ ДФС у Харківській області від 22.02.2019 №159/20-40-14-21-07/40485595 щодо ПП "Фостерс" за звітні періоди декларування ПДВ вересень - жовтень 2018 року - суд не бере до уваги, оскільки Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів. Якщо контрагенти не виконали свого зобов`язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

В той же час, суд зазначає, що податковий орган не подав доказів, які однозначно свідчили б про неправдивість одержаних від платника документів, підтверджували б фіктивний характер спірних операцій та недобросовісність позивача як платника податків, відповідачем не надано суду доказів, які свідчили б про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності товариства, господарській меті з метою досягнення правових наслідків та які порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

Відповідачем не доведено, що на момент вчинення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, останні не були зареєстровані у встановленому законом порядку та не мали свідоцтв платника податків на додану вартість.

Суд також виходить з того, що чинне податкове законодавство не покладає на платника обов`язку контролювати діяльність осіб, що виконують роботи, послуги, не зобов`язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим як вносити відповідні суми витрат до складу валових витрат і суми ПДВ - до податкового кредиту.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.01.2018 у справі № К/9901/2558718.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справа про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

З огляду на викладене, оскаржуване податкове повідомлення - рішення № 00001391411 від 26 липня 2019 не відповідає положенням ч. 2 ст. 2 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 00001391411 від 26 липня 2019 є необґрунтованими, через що позовні вимоги про скасування податкового повідомлення - рішення підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, суд присуджує позивачу з Головного управління ДФС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору у розмірі 4860 грн, що підтверджується квитанцією від 26.09.2019 №137 (а.с.4).

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВНЕШЕНЕРГОКОМПЛЕКТ" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області № 00001391411 від 26 липня 2019р. (форма В4 ), яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 324000,00 грн.

Стягнути з Головного управління ДФС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВНЕШЕНЕРГОКОМПЛЕКТ" (код ЄДРПОУ 39776331, поштовий індекс 61145, м. Харків, вул. Клочківська, буд. 111А, 6 пов., оф.13) у розмірі 4860 грн (чотири тисячі вісімсот шістдесят гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 23 грудня 2019 року.

Суддя Мар`єнко Л.М.