Постанова

від 23.12.2019 по справі 200/7771/19-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2019 року справа №200/7771/19-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Арабей Т.Г.

Гайдар А.В.

за участю секретаря судового засідання Кобець О.А.,

за участю сторін по справі:

позивач: не з`явився

відповідач: Луцишин І.В. (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Івано-Франківської обласної державної адміністрації на рішення Донецького окружного адміністративного суду (суддя - Смагар С.В.) від 03 вересня 2019 року (повне судове рішення складено 03 вересня 2019 року) у справі № 200/7771/19-а за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської обласної державної адміністрації про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Івано-Франківської обласної державної адміністрації про визнання протиправними дії щодо не розгляду по суті заяв про надання дозволу на розробку проектів землеустрою для відведення земельних ділянок, розташованих за адресою вул. Грушевського 35 та 36 за межами населеного пункту села Слобода Коломийського району Івано-Франківської області площею 1.8720 та 1.6912 га. землі рекреації, щодо переадресації (направлення за належністю) на головне управління Держгеокадастру Івано-Франківської області за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проектів землеустрою, щодо відведення земельних ділянок площею 1.8720 га та 1,6912 га. розташованих за адресою: АДРЕСА_1 за межами населеного пункту села Слобода Коломийського АДРЕСА_2 -Франківської області площею 1,8720 га та 1.6912 га, землі рекреації, щодо неприйняття відповідного рішення, як результат розгляду його заяви від 6 листопада 2018 року про надання дозволу на розробку проектів землеустрою для відведення земельних ділянок, розташованих за адресою вул. АДРЕСА_3 35 та 36 за межами населеного пункту села Слобода Коломийського району Івано-Франківської області площею 1,8720 га та 1.6912 га, землі рекреації, зобов`язання відповідача розглянути на найближчому після набранням рішення суду законної сили, засіданні питання про надання дозволу на розробку проектів землеустрою, щодо відведення земельних ділянок, площею 1,8720 га та 1,6912 га. розташованих за адресою: вул. Грушевського 35 и 36. за межами населеного пункту села Слобода Коломийського району Івано-Франківської області площею 1.8720 га та 1.6912 га. для подальшого укладення договору оренди земельної ділянки з цільовим призначенням - землі рекреації.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2019 року позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправними дії Івано-Франківської обласної державної адміністрації щодо перенаправлення заяви ОСОБА_1 від 6 листопада 2018 року до Головного управління Держгеокадастру Івано-Франківської області; зобов`язано повторно розглянути заяву від 6 листопада 2018 року про надання дозволу на розробку проектів землеустрою, щодо відведення земельних ділянок, площею 1,8720 га та 1,6912 га. розташованих за адресою: АДРЕСА_1 . за межами населеного пункту села Слобода Коломийського району Івано-Франківської області площею 1.8720 га та 1.6912 га. для подальшого укладення договору оренди земельної ділянки з цільовим призначенням - землі рекреації із врахуванням раніше поданих для отримання відповідного дозволу документів та з урахуванням правової позиції суду, наданої у цьому рішенні. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволені позову в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Відповідач вважає, що під час розгляду заяви позивача від 06.11.2018 року про надання дозволу на розробку проектів землеустрою для відведення земельних ділянок, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , діяв відповідно до вимог чинного законодавства. З метою дотримання вимог земельного законодавства і забезпечення ефективного та раціонального використання земельних ділянок, згідно резолюцій керівництва облдержадміністрації звернення позивача щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок площами 1,8720 га та 1,6912 га правомірно скеровувалися обласною державною адміністрацією для розгляду до Головного управління Держгеокадастру в області. Зокрема, відповідно до резолюції керівництва від 15.11.2018 року №3-20/1852 головним відповідальним виконавцем розгляду звернення позивача від 06.11.2018 року було визначено Головне управління Держгеокадастру в Іванофранцівській області. Відповідач зазначив, що в подальшому, згідно з резолюції керівництва облдержадміністрації від 19.12.2018 року №3-20/1852, звернення позивача від 06.11.2018 року, разом з відповіддю Головного управління Держгеокадастру в області скеровано для розгляду юридичному департаменту Івано-Франківської обласної державної адміністрації.

Позивач у судове засідання не прибув, надіслав на адресу суду апеляційної інстанції клопотання в якому просив справу розглянути за його відсутністю. Позивач проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалено судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з`ясування обставин в адміністративній справі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що 17 грудня 2004 року між Слобідською сільською радою Коломийського району Івано-Франківської області як орендодавцем та орендарем ПВКП Радуга , було укладено договори оренди землі. Згідно зазначених договорів, орендодавцю були передані земельні ділянки несільськогосподарського призначення - для рекреаційного призначення (обслуговування приміщень будинку відпочинку та дитячого табору) площею 11257 кв.м., 20115 кв.м., 2091 кв.м., що розташовані на території Слобідської сільської ради (за межами населеного пункту) Коломийського району Івано-Франківської області.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що 16 березня 2015 року було зареєстровано припинення юридичної особи Приватного виробничо-комерційного підприємства Радуга (ПВКП Радуга , код ЄДРПОУ 22190656), у зв`язку з визнанням її банкрутом.

Як зазначив позивач у позові, 18 вересня 2014 року між ОСОБА_1 (покупець) та Приватним виробничо-комерційним підприємством Радуга , в особі арбітражного керуючого, ліквідатора Бігуна Романа Дмитровича (продавець), який діяв на підставі ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 27 травня 2013 року, було підписано договори купівлі - продажу майна з аукціону по продажу майна підприємства - банкрута. Згідно даних договорів, позивачем було придбано нежитлові будівлі бази відпочинку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 район. АДРЕСА_2 -Франківська область, а саме: центральний корпус загальною площею 903,2 м.кв.. спальний корпус загальною площею 562,1 м.кв., клуб загальною площею 168.5 м.кв.. нежитлова будівля котельні загальною площею 14,1 м.кв., нежитлова будівля спального корпусу, загальною площею 138,9 м. кв. нежитлова будівля адміністративного будинку площею 343,6 м.кв., будівля клубу площею 154,4 м.кв.

Перехід права власності на зазначені нежитлові будівлі за адресою: Івано-Франківська область, Коломийський район, с. Слобода, вул. Грушевського, будинок 36в, 36, 35а, 35г, 35 підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №№ 29662579, 29666176, 29664730, 29662202, 29664106 від 18 листопада 2014 року.

15 серпня 2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив надати дозвіл на виготовлення нового проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки, площею 10 га, розташованою за адресою: АДРЕСА_3 36, село Слобода АДРЕСА_2 .

Окрім того, у даній заяві були зазначені обставини щодо набуття права власності на земельні ділянки, зокрема, повідомлено, що по факту підписання угод купівлі-продажу, позивач звернувся до сільської ради смт. Слобода для підписання договору оренди землі, на що було відмовлено у зв`язку з відсутністю повноважень, бо він не є стороною договору оренди від 17 грудня 20104 року та відповідно - не може ініціювати розірвання договору. Також, позивач повідомив про свої звернення 5 травня 2015 року до Коломийської районної державної адміністрації з клопотанням про вжиття заходів для припинення дії договору оренди від 17 грудня 2004 року, у відповідь на яке отримав інформацію про направлення відповідних матеріалі для розгляду реагування до Коломийської міжрайонної прокуратури, про результати розгляду якою не повідомлено до теперішнього часу. Крім того, у заяві від 15 серпня 2016 позивачем повідомлено, що Коломийською районною державною адміністрацією за результатами розгляду його питання про розірвання договору оренди землі від 17 грудня 2004 року надіслано відповідь, якою повідомлено, що відповідно до Земельного кодексу України, на момент укладання договору оренди землі від 17 грудня 2004 року повноваження щодо розпорядження земельними ділянками державної власності рекреаційного призначення належали обласній державній адміністрації, а обласною державною адміністрацією не приймалося розпорядження, щодо передачі ПВКП Радуга земельних ділянок в оренду. На підставі зазначеного, позивач просив відповідача дане питання та у зв`язку з тим, що проект землеустрою до договору оренди від 17 грудня 2004 року та матеріали другого договору, дата та номер, якого невідомі - втрачено попереднім власником нерухомості, просив надати дозвіл на виготовлення нового проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки, площею 10 га, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 .

У відповідь листом від 30 серпня 2018 року № 3-20/2634 позивача поінформовано, що розгляд його звернення належить до компетенції Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області та відповідно направлено за належністю.

Листом Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 20 вересня 2016 року вих. № 408/05/03 позивачу надано відповідь на його заяву від 15 серпня 2016 року. У зазначеному листі позивачу повідомлено, що розгляд питання щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою можливий при виконанні усіх вимог, встановлених частиною 2 статті 123 Земельного кодексу, у тому числі зазначення цільового призначення земельної ділянки та долучення графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

21 листопада 2016 року позивач повторно звернувся на адресу Держгеокадастру із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Як вбачається з наявних матеріалів справи, до зазначеної заяви позивачем було додано викопіювання із проекту формування території і встановлення меж Слобідської сільської ради.

Згідно листа Об`єднаної територіальної громади Коломийського району Печеніжської селищної ради Івано-Франківської ради від 10 листопада 2017 року вих. № 827/02-72/212 позивача попереджено про необхідність вжиття заходів щодо впорядкування використання земельної ділянки та про кримінальну відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки.

Наявними матеріалами справи також підтверджується, що 11 квітня 2018 року позивач звертався до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, до якої були надані такі документи: свідоцтва на право власності на нерухоме майно - 4 арк.; витяги з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності - 6 арк.; -рішення Господарського суду Івано-Франківської області по справі 909/1432/14 від 12 лютого 2015 року - 3 арк.; договір оренди землі від 17 грудня 2004 року з планом земельної ділянки - 5 арк.; рішення Слобідської сільської ради від 10 листопада 2004 року про передачу в оренду 3,3463 га - 1 арк.; викопіювання із проекту формування території і встановлення меж Слобідської сільської ради.; витяг з ЄДРЮФОП про ліквідацію попереднього землекористувача на 7 арк.

18 квітня 2018 року позивача поінформовано про направлення вищезазначеної заяви на розгляд за належністю до Головного управління Держгеокадастру (лист вих. № 3-20/782).

Головним управлінням Держгеокадастру за результатами розгляду заяви позивача від 11 квітня 2018 року було надано відповідь (лист від 14 травня 2018 року вих. № 0-9-0.6-2983/0/2-18), у якій зазначено, що згідно з Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051, картографічною основою Державного земельного кадастру є ортофотоплани та повідомлено, що матеріали додані до клопотання знаходяться в облдержадміністрації.

У відповідь на зазначений лист позивачем 18 червня 2018 року до Головного управління Держгеокадастру додатково надіслано викопіювання з проекту формування території га встановлення меж, план земельної ділянки, копії договорів оренди землі, попередніх власників. Також, позивач просив надати дозволи на розробку проектів землеустрою, щодо відведення земельних ділянок, площею 1.8720 га та 1.6912 га, розташованих за адресою: вул. Грушевського 35 и АДРЕСА_4 район, АДРЕСА_2 -Франківська область, цільове призначення - землі рекреації.

6 липня 2018 року (лист вих. № 3-53-7/0-485/0/20-18) Головним управлінням Держгеокадастру на адресу позивача надано відповідь, згідно якої вирішення питання, заявленого у зверненні позивача не відноситься до компетенції Головного управління, а є виключною компетенцією обласної державної адміністрації.

18 липня 2018 року позивач повторно звернувся на адресу Головного управління Держгеокадастру із заявою, у якій просив надати дозвіл на розробку проектів землеустрою, щодо відведення земельних ділянок, площею 1.8720 га та 1,6912 га, додавши необхідні документи.

Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру від 29 серпня 2018 року №13-9-0.6-5224/0/2-18 земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом (частина 5 статті 116 Кодексу). Також, позивачу зауважили, що згідно з Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051, картографічною основою Державного земельного кадастру є ортофотоплани. Таким чином, згідно наданої відповіді, отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою для відведення земельних ділянок площею 1,8720 га та 1,6912 га буде можливим у порядку та у спосіб, визначений чинним законодавством України. При цьому, позивачу повідомлено, що матеріали додані до клопотання знаходяться в облдержадміністрації.

6 листопада 2018 року позивач повторно звертається на адресу відповідача із письмовою заявою. У даній заяві позивач просить відповідача повторно (вчетверте) надати відповідний дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для подальшого укладення договору оренди земельної ділянки, цільове призначення - землі рекреації та додатково (повторно) надсилає викопіювання з проекту формування території та встановлення меж, оригінали яких вже тричі надсилалися на адресу відповідача. Крім того, позивач просив не переправляти дану заяву до Головного управління Держгеокадастру в області, оскільки цей орган повідомив, що розгляд даного питання не відноситься до їх компетенції.

Згідно листа відповідача від 15 листопада 2018 року № 3-20/1852 зазначену заяву позивача відповідачем було скеровано за належністю на розгляд Головним управлінням Держгеокадастру.

Наведені обставини сторонами не оспорюються.

Судом першої інстанції визнано протиправними дії відповідача щодо перенаправлення заяви позивача від 6 листопада 2018 року до Головного управління Держгеокадастру Івано-Франківської області та зобов`язано відповідача повторно розглянути цю заяву. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Позивачем апеляційна скарга на рішення суду не подавалась. Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача.

Частиною другої статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог Закону України від 6 вересня 2012 року № 5245-VI Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності (надалі Закон 5245-VI), який набрав чинності з 1 січня 2013 року, землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.

Пунктом 6 прикінцевих та перехідних положень Закону 5245-VI визначено, що у разі якщо відомості про земельні ділянки, зазначені у пунктах 3 і 4 цього розділу, не внесені до Державного реєстру земель, надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для державної реєстрації таких земельних ділянок, а також її затвердження здійснюються: у межах населених пунктів - сільськими, селищними, міськими радами; за межами населених пунктів - органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють розпорядження такими земельними ділянками.

Згідно частини п`ятої статті 122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

За правилами частини1 статті 123 Земельного кодексу надання земельних ділянок комунальної власності у користування здійснюється, зокрема, органами місцевого самоврядування на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у випадках, передбачених законом, або на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). При цьому розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, передбачених ст.122 цього кодексу.

Відповідно до частини 2 вказаної статті особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розроблення до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які, відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову в його наданні, що визначено ч.3 ст.123 Земельного кодексу України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що саме до повноважень відповідача по справі належить вирішення питання щодо надання позивачеві дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, розташованих поза межами с. Слобода.

Як встановлено судом та не оспорюється сторонами, усі заяви позивача були розглянуті в порядку Закону України від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР Про звернення громадян (далі Закон№ 393).

Відповідно до положень частини 3 статті 7 Закону № 393 звернення громадян пересилається за належністю виключно у тому випадку якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень.

Як було встановлено вище, саме до повноважень відповідача належить вирішення питання щодо надання позивачеві дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, розташованих поза межами с. Слобода, а тому колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про протиправність дій відповідача щодо перенаправлення заяви позивача до Головного управління Держгеокадастру.

Суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції при прийнятті рішення правомірно було враховано, що необхідні документи щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою спірних земельних ділянок надавалися та перебувають у володінні відповідача, та відповідно - можуть та повинні бути враховані ним при повторному розгляді заяви позивача від 6 листопада 2018 року та вирішенні питання про надання відповідного дозволу.

Посилання відповідача на лист юридичного департаменту Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 21 грудня 2018 року вих. № 3-230/01-08/116, яким якоби було надано відповідь на звернення позивача, колегією суддів не прийнято до уваги з огляду на відсутність доказів направлення зазначеного листа позивачу.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Івано-Франківської обласної державної адміністрації на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2019 року у справі №200/7771/19-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2019 року у справі №200/7771/19-а - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина постанови прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 23 грудня 2019 року.

Постанова у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 23 грудня 2019 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 23 грудня 2019 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Т.Г. Гаврищук

Судді Т.Г. Арабей

А.В. Гайдар