Ухвала

від 21.12.2019 по справі 607/29409/19

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2019 Справа №607/29409/19

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , розглянувши в залі суду у м. Тернополі клопотання слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна,

ВСТАНОВИВ :

Слідчий СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_3 за погодженням із прокурором Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019211180000116 від 04.12.2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень,передбачених ч.Іст.364КК України із клопотанням про накладення решту на земельну ділянку кадастровий номер 6110100000:01:009:0088 зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_5 та визнана речовим доказом у кримінальному провадженні №42019211180000116 від 04.12.2019 року, посилаючись на те, що існує ризик незаконного відчуження вищевказаної земельної ділянки до завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Слідчий у клопотанні просить розглядати вказане клопотання про арешт майна без повідомлення власника земельної ділянки ОСОБА_5 з метою забезпечення арешту майна.

У відповідності до ч.2 ст.172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

У судовому засіданні слідчий ОСОБА_3 клопотання підтримав та просить його задовольнити.

Вивчивши клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя вважає, що клопотання слід задовольнити виходячи з наступних мотивів.

Як вбачається із клопотання, у провадженні слідчого відділення СВ Тернопільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019211180000116 від 04.12.2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1ст.364 КК України

Досудовим розслідування встановлено, що посадові особи міської ради зловживаючи своїм службовим становищем виділили земельні ділянки для ведення індивідуального садівництва за рахунок земель лісопаркової зони

Встановлено, що 06.12.2019 Тернопільським міськрайонним судом винесено ухвалу №607/28285/19 про накладення арешту на земельні ділянки 6110100000:14:003:0004, 6110100000:14:003:0005, 6110100000:01:009:0080, 6110100000:01:0009:0082, 6110100000:01:0009:0088, 6110100000:01:009:0084, 6110100000:01:0009:0085, 6110100000:01:0009:0086, 6110100000:01:009:0083, 6110100000:01:009:0081.

Проте, при реєстрації обтяжень на нерухоме майно державний реєстратор Тернопільської міської ради винесла рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 50112949 від 10 грудня 2019 року у зв`язку із тим, що заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього право набувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем.

Так, вивченням Генерального плану міста Тернополя встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 6110100000:01:009:0088 відноситься до земель лісів лісопарків.

Відповідно до ч.1 ст. 20 Земельного кодексу України, зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами, виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею122 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч.7 ст. 20 Земельного кодексу зміна цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи те, що вказана земельна ділянки може бути об`єктом кримінально протиправних дій, постановою прокурора від 04 грудня 2019 року її визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №42019211180000116.

З огляду на вищевикладене, зважаючи на те, що існують підстави вважати про наявність ризику незаконного відчуження земельної ділянки з кадастровим номером 6110100000:01:009:0088 на користь інших осіб, що унеможливлює збереження вказаного об`єкта нерухомого майна як речового доказу у кримінальному провадженні, що може негативно вплинути на дослідження усіх обставин кримінального правопорушення, а відтак повноту та всебічність розслідування кримінального провадження №42019211180000116 від 04.12.2019 року, з метою забезпечення проведення усіх необхідних експертиз, інших слідчих дій, виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказану земельну ділянку.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №193917681 від 19.12.2019 року земельна ділянка з кадастровим номером 6110100000:01:009:0088 зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ).

Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно ч.2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно ч.3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (згідно ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення). Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.

За такихобставин,враховуючи те,що існуєризик незаконноговідчуження земельної ділянки,зареєстрованої закадастровим номером6110100000:01:009:0088,яка перебуваєприватній власності ОСОБА_5 та визнана речовимдоказом укримінальному провадженні№42019211180000116від 04.12.2019року іншимособам,що унеможливитьзбереження вказаногоречового доказу тапроведення щодоних усіхнеобхідних експертиз,інших слідчихдій,може негативновплинути надослідження усіхобставин кримінальногоправопорушення,з метоюзабезпечення повнотита всебічностірозслідування кримінальногопровадження, приходжу до переконання, що клопотання слідчого необхідно задовольнити, наклавши арешт на вказане майно, яке на думку слідчого судді відповідає критеріям, визначеним у ст.98 КПК України, оскільки є речовим доказом у справі, зокрема предметом вчинення кримінального правопорушення.

Одночасно роз`яснюю, що згідно ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 167, 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчогоСВ ТернопільськогоВП ГУНПв Тернопільськійобласті ОСОБА_3 ,погоджене прокурором Тернопільськоїмісцевої прокуратури ОСОБА_4 про арештмайна - задовольнити.

Накласти арешт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019211180000116 від 04.12.2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень,передбачених ч.1ст.364КК України на земельну ділянку з кадастровим номером 6110100000:01:009:0088, яка зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ).

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_3 .

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_4 .

Копію ухвалинадіслати слідчому,прокурору, ОСОБА_5 .

Ухвала слідчого судді підлягає до негайного виконання.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до апеляційного суду Тернопільської області протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою при оголошенні ухвали протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1