ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2019 р. Справа № 520/5350/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ральченка І.М.
суддів: Бершова Г.Є. , Катунова В.В.
за участю секретаря судового засідання Патової Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держпраці у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.08.2019, суддя Зоркіна Ю.В., повний текст складено 27.08.19, по справі № 520/5350/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАТОС-БУД"
до Головного управління Держпраці у Харківській області
про визнання протиправними та скасування наказу і постанови, визнання дій протиправними,
ВСТАНОВИВ:
ТОВ Татос-буд звернулось до суду із позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держпраці у Харківській області від 01.04.2019 №604 про проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування ТОВ Татос-буд ; визнати протиправним та скасувати направлення №02.03-03/1131 від 01.04.2019 Головного управління Держпраці у Харківській області; визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Харківській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ХК5522/297/ЗНД/СПТД-ФС від 02.05.2019 на ТОВ Татос-буд штрафу у розмірі 417300 грн.; визнати протиправними дії інспектора Головного управління Держапраці в Харківській області щодо незаконного проведення перевірки.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.08.2019 року позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держпраці у Харківській області від 01.04.2019 року № 604 про проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування /невиїзного інспектування ТОВ Татос-буд .
Визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпраці у Харківській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ХК5522/297/ЗНД/СПТД-ФС від 02.05.2019 р. про накладення на ТОВ Татос-буд штрафу у розмірі 417300 грн.
В іншій частині вимог позов залишено без задоволення.
Не погодившись із таким рішенням суду Головне управління Держпраці у Харківській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просило скасувати оскаржуване рішення, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. При цьому, апелянт зазначає, що суд першої інстанції неповністю з`ясував обставини, які мають значення для справи, у зв`язку з чим дійшов помилкових висновків.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.
Представники позивача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечували, вважали рішення суду першої інстанції таким, що не підлягає скасуванню.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, учасників судового засідання, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Як встановлено судовим розглядом, наказом начальника Головного управління Держрпраці в Харківські області № 604 від 01.04.2019 року призначено проведення інспекційного відвідування посадовими особами Головного управління Держпраці в Харківській області ТОВ Татос-буд , про що виписано направлення на проведення перевірки № 02.03-03//1131 від 01.04.2019 року.
02.04.2019 року фахівцями Головного управління Держпраці в Харківській області здійснено спробу проведення інспекційного відвідування ТОВ Татос-буд , за наслідками якого складений акт № ХК5522/297/НД від 02.04.2019 року про неможливість проведення інспекційного відвідування у зв`язку із ненаданням позивачем необхідної інформації, строк проведення інспекційного відвідування зупинено до 12.04.2019 року.
Також, позивачу направлено вимогу про надання документів № ХК5522/297/ПД від 02.04.2019 року, якою зобов`язано ТОВ Татос-буд в строк до 10 години 30 хвилин 12.04.2019 року надати документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування.
Вказана вимога направлена ТОВ Татос-буд поштою та отримана 08.04.2019 року, що не заперечується позивачем.
12.04.2019 року фахівцями Головного управління Держпраці в Харківській області здійснено спробу проведення інспекційного відвідування ТОВ Татос-буд , за наслідками складено акт № ХК5522/297/2НД від 12.04.2019 року про неможливість проведення інспекційного відвідування у зв`язку із ненаданням позивачем необхідної інформації, у тому числі за вимогою № ХК5522/297/ПД від 02.04.2019 року. Строк проведення інспекційного відвідування зупинено до 19.04.2019 року.
ТОВ Татос-буд направлено вимогу № ХК5522/297/2ПД від 12.04.2019 року, якою зобов`язано ТОВ Татос-буд в строк до 10 години 30 хвилин 19.04.2019 року надати необхідні документи.
Зазначена вимога направлена позивачу поштою.
19.04.2019 року фахівцями відповідача здійснено спробу проведення інспекційного відвідування ТОВ Татос-буд , за наслідками складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування № ХК5522/297/3НД від 19.04.2019 року у зв`язку з ненаданням необхідної інформації.
За результатами розгляду акта неможливості проведення інспекційного відвідування позивачу 22.04.2019 року сформовано та направлено повідомлення № 0668 про розгляд справи про накладення штрафу 02.05.2019 року о 10:45 год.
В подальшому, Головним управлінням Держпраці у Харківській області на підставі актів про неможливість проведення інспекційного відвідування № ХК5522/297/НД від 02.04.2019 року, № ХК5522/297/2НД від 12.04.2019 року, № ХК5522/297/3НД від 19.04.2019 року прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ХК5522/297/ЗНД/СПТД-ФС від 02.05.2019 року про накладення на ТОВ Татос-буд штрафу у розмірі 417300 грн.
Не погодившись із зазначеними наказом про проведення інспекційного відвідування та постанови про накладення штрафу відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив, з того, що відповідачем не доведено правомірності дій щодо винесення оскаржуваної постанови № ОМС-ХК2776/1201/НД/АВ/ТД-ФС від 25.01.2019 року, внаслідок встановленої протиправності наказу, яким призначено проведення інспекційного відвідування позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів частково погоджується із висновками суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, однак вважає, що підстави та мотиви, з яких виходив суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги є помилковими, виходячи з наступного.
Статтею 43 Конституції України визначено, що держава створює умови для здійснення громадянами права на працю. Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю є важливими способами захисту трудових прав працівників, гарантією забезпечення законності в трудових відносинах.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05 квітня 2007 року № 877-V, дія якого поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Згідно з частиною четвертою статті 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому Законом № 877-V порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.
Зокрема, згідно частини п`ятої статті 2 Закону № 877-V органи Держпраці при проведення заходів державного нагляду (контролю), додержуються принципів державного нагляду (контролю); місця здійснення державного нагляду (контролю); вимог щодо врегулювання окремих питань виключно законами; обмеження у проведеннях заходів нагляду контролю в разі наявності конфлікту інтересів; трактування норм на корить суб`єкта господарювання у разі їх неоднозначного трактування; заборона на вилучення оригіналів документів та техніки; обов`язку збереження комерційної та конфіденційної таємниці; умов проведення планових заходів, розробки методики для визначення критерії ризику; право суб`єкта господарювання на ознайомлення з підставами заходу та отримання посвідчення (направлення) на проведення заходу; вимог до складення наказу, посвідчення (направлення) на проведення заходу та акту за результатами заходу; відповідальність посадових осіб органу державного нагляду (контролю); права суб`єктів господарювання; право на консультативні підтримку суб`єктів господарювання;оскарження рішень органів державного нагляду (контролю); та умови віднесення суб`єктів господарювання до незначного ступеня ризиків у разі не затвердження відповідних критеріїв розподілу.
Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 96 від 11.02.2015 року встановлено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення.
Згідно з підпунктом 6 пункту 4 зазначеного Положення, Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
Пунктом 7 цього Положення передбачено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.
Відповідно до частини першої статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 26.04.2017 року.
При цьому, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції стосовно незастосування у даному випадку положень зазначеної постанови Кабінету Міністрів України № 295 від 26.04.2017 року внаслідок визнання її нечинною у судовому порядку.
Так, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 року у справі № 826/8917/17 постанову Кабінету Міністрів України "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування Україні" від 26.04.2017 №295 визнано нечинною.
Відповідно до ч. 2 ст. 265 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Оскільки постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 року у справі № 826/8917/17 не містить жодних застережень з цього приводу, то постанова Кабінету Міністрів України "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування Україні" від 26.04.2017 № 295 вважається такою, що втратила чинність з дня набрання законної сили цим судовим рішенням, тобто 14.05.2019 року.
Враховуючи викладене, норми постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування Україні" від 26.04.2017 року № 295 підлягають застосуванню до спірних правовідносин, як такі, що були чинними на момент їх виникнення.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 17.10.2019 року у справі № 420/5895/18 (адміністративне провадження № К/9901/19711/19).
Надаючи оцінку правомірності оскаржуваного наказу про проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування ТОВ Татос-буд колегія суддів виходить з наступного.
У ході судового розгляду встановлено, що фактичною підставою призначення та проведення перевірки став лист Головного управління Національної поліції в Харківській області від 01.04.2019 року № 690/119-34/07/24-2019 на ім`я начальника Головного управління Держпраці у Харківській області, яким повідомлено, що під час проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню № 42018220750000092 від 26.06.2018 року встановлено, що за адресою: м. Харків, вул. Цементна, 3, суб`єктами господарювання, у тому числі ТОВ Татос-буд , протиправно орендується та використовується у господарській діяльності державне майно. З урахуванням ст. ст. 36, 93 Кримінального процесуального кодексу України запропоновано здійснити заходи державного контролю, оскільки суб`єкти господарювання використовують працю осіб, без оформлення трудових відносин.
Так, підстави проведення інспекційних відвідувань визначені п. 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю.
Зокрема, відповідно до пп. 3 п. 5 Порядку, інспекційні відвідування проводяться: за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.
У свою чергу, беручи до уваги положення пп. 4 п. 5 Порядку, одним із джерел отримання інформації про порушення законодавства про працю є відповідне повідомленням правоохоронних органів.
Таким чином, враховуючи отримання відповідачем від правоохоронного органу - Головного управління Національної поліції в Харківській області, інформації, одержаної під час проведення слідчих дій, щодо встановлених обставин використання позивачем праці осіб без оформлення трудових відносин, колегія суддів вважає рішення керівника Головного управління Держпраці у Харківській області, що прийнятне за наслідками аналізу зазначеної інформації, обґрунтованим та таким, що прийняте за наявності законодавчо визначених підстав.
Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо протиправності оскаржуваного наказу Головного управління Держпраці у Харківській області від 01.04.2019 року № 604 про проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування ТОВ Татос-буд .
Стосовно правомірності постанови Головного управління Держпраці у Харківській області про накладення штрафу на ТОВ Татос-буд , колегія суддів зазначає наступне.
Суд першої інстанції мотивуючи рішення в цій частині ґрунтувався висновках про незаконність проведення інспекційного відвідування позивача у зв`язку із протиправністю наказу про проведення такого заходу, з огляду на що постанова про накладення стягнення, яка видана на підставі такого наказу, також є протиправною.
Втім, колегія суддів не погоджується із такими мотивами з огляду таке.
Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України Про зайнятість населення , визначається Порядком № 509.
Пунктом 2 Порядку № 509 визначено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 509 уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу.
Відповідно до п. 4 Порядку № 509 справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.
Пунктом 6 Порядку № 509 передбачено, що про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
Відповідно до пункту 7 Порядку 509 справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.
Отже, саме на уповноважену посадову особу покладається обов`язок з`ясувати чи поінформовано особу.
При цьому, саме лише надсилання повідомлення (без доказів його отримання) не свідчить про поінформованість особи, щодо якої здійснюється розгляд справи про накладення штрафу.
У разі неналежного поінформування особи, яка притягується до відповідальності, уповноважена особа не може розпочинати розгляд справи.
З огляду на це, обов`язок уповноваженої посадової особи письмово повідомляти суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду справи про накладення штрафу вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за п`ять днів до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи, яка її стосується. У разі одержання повідомлення до засідання, але у строк, що є меншим за п`ятиденний, особа повинна вживати розумних заходів для реалізації своїх прав на участь у засіданні.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного суду від 12.06.2019 у справі №913/3415/18.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 509 у разі надходження від суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений уповноваженою посадовою особою, але не більше ніж на 10 днів.
Судовим розглядом встановлено, що відповідачем за результатами розгляду акта неможливості проведення інспекційного відвідування позивачу 22.04.2019 року на ім`я керівника ТОВ Татос-буд сформовано та направлено повідомлення № 0668 про розгляд справи про накладення штрафу 02.05.2019 року о 10:45 год.
Однак, докази отримання уповноваженим представником ТОВ Татос-буд зазначеного повідомлення відсутні, з огляду на що колегія суддів доходить висновку щодо неналежного повідомлення позивача про розгляд справи про накладення штрафу.
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача не заперечував зазначеної обставини.
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
За таких обставин колегія суддів зазначає, що відповідачем у ході судового розгляду справи не надано доказів правомірності прийняття оскаржуваної постанови Головного управління Держпраці у Харківській області про накладення штрафу на ТОВ Татос-буд , з огляду на неналежне повідомлення суб`єкта господарювання про час та дату проведення розгляду справи про накладення штрафу, у зв`язку з чим вказане рішення відповідача підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно з ч. 4 ст. 317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції в частні оскарження наказу про проведення інспекційного відвідування підлягає скасуванню із прийняттям нового про відмову у задоволенні позову, в частині оскарження постанови про накладення штрафу - змінити в частині підстав та мотивів прийнятого рішення.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Харківській області - задовольнити частково
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.08.2019 по справі № 520/5350/19 змінити в частині підстав та мотивів прийнятого рішення.
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.08.2019 року по справі № 520/5350/19 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді Г.Є. Бершов В.В. Катунов Постанова складена в повному обсязі 23.12.19.
Суд | Другий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.12.2019 |
Оприлюднено | 26.12.2019 |
Номер документу | 86550518 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Другий апеляційний адміністративний суд
Ральченко І.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні