Ухвала

від 21.12.2019 по справі 280/1492/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

21 грудня 2019 року м. Дніпросправа № 280/1492/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 червня 2019 року у справі № 280/1492/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРААЛЬ-ІНВЕСТ"

до Головного управління ДФС у Запорізькій області, Державної фіскальної служби України

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19.06.2019 р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРААЛЬ-ІНВЕСТ" задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, 15.07.2019 року скаржник оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.08.2019 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк упродовж 10 днів для надання доказів сплати судового збору в сумі 34578,00 грн.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.08.2019 року відмовлено скаржнику у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги та апеляційну скаргу повернуто скаржнику відповідно до ч. 2 ст. 298 та п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.

07.10.2019 року скаржник вдруге оскаржив рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2019 року апеляційну скаргу скаржника залишено без руху і надано строк упродовж десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме вказати інші підстави для поновлення строку апеляційного оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.06.2019 р.

10.12.2019 року до суду надійшло клопотання скаржника про поновлення строку апеляційного оскарження. В обґрунтування клопотання відповідач, зокрема зазначив, що 19.08.2019 надавав клопотання про продовження строку для усунення недоліків у зв`язку з незадовільний майновий стан відповідача. Станом на 04.10.2019 ухвала від 28.08.2019 Головним управлінням ДФС у Запорізькій області не отримана, інформація про відмову у відкритті апеляційного провадження стала відомою апелянту з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Відповідно до платіжного доручення № 608 від 28.08.2019 ГУ ДФС у Запорізькій області сплатило судовий збір по справі № 280/1492/19 за подання апеляційної скарги у сумі 34578,00 грн.

Таким чином, недолік який був підставою для залишення скарги без руху за ухвалою від 28.08.2019 року фактично був усунутий скаржником 28.08.2019, проте, відсутність прозорого та швидкого алгоритму для зарахування здійснених платежів по сплаті судового збору на адресу судових органів (системи електронного судочинства) та автоматичного врахування таких даних при прийнятті процесуальних рішень, створює істотні перешкоди та труднощі у реалізації фізичними та юридичними особами, в тому числі державними органами, своїх прав на судовий захист.

Зазначає, що факт сплати відповідачем судового збору 28.08.2019 вказує на те, що ним були вжиті необхідні заходи для своєчасного виконання свого процесуального обов`язку.

18.12.2019 року до апеляційного суду повернулося поштове повідомлення про отримання скаржником копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху 28.11.2019 року.

Розглянувши зазначене клопотання, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (ч. 2 ст. 295 КАС України).

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (ч. 3 ст. 295 КАС України).

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч.1 ст.121 КАС України).

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржене рішення постановлено судом 19.06.2019 року без участі представника відповідача. Повний текст рішення суду від 19.06.2019 року складений 19.06.2019 року. Копію рішення суду від 19.06.2019 року скаржник отримав 24.06.2019 року

Апеляційну скаргу подано скаржником до суду першої інстанції 07.10.2019 року, тобто після спливу строку, встановленого ч.1 та ч.2 ст. 295 КАС України.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

У пункті 74 рішення Європейського суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" суд звертав увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".

У справі "Рисовський проти України" Європейський суд з прав людини "... підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…".

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Слід зазначити, що у постанові від 15 травня 2018 року у справі №804/2979/17 Верховний Суд дійшов висновку, що "у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж".

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 28.08.2019 року набрала законної сили та в касаційному порядку не скасована.

Отже, наведені скаржником доводи не свідчать про наявність поважних підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, встановленого ч. 1 ст. 295 КАС України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків (ч. 3 ст. 299 КАС України).

Приймаючи до уваги, що скаржник у наданий строк не навів поважних підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, слід відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі № 280/1492/19 за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 червня 2019 року.

Керуючись статтею 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі № 280/1492/19 за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 червня 2019 року.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги в порядку та строк, що визначені статтями 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.М. Панченко

Суддя С.М. Іванов

Суддя В.Є. Чередниченко