ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/6419/19
У Х В А Л А
про відмову у відкритті апеляційного провадження
23 грудня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Ганечко О.М., суддів Шурка О.І., Кузьменка В.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.06.2019 у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства Вернум банк до Державного реєстратора Вороньківської сільської ради Бобринського району Чернігівської області Беляєвої Катерини Андріївни, Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення,
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.06.2019 позов задоволено.
Не погоджуючись з даним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2019 апеляційну скаргу повернуто апелянту, у зв`язку з недотриманням приписів ст. 59 КАС України.
Звертаючись вдруге до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою 17.10.2019 на рішення від 18.06.2019, апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження, на що було вказано ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2019, якою апеляційну скаргу залишено без руху та встановлено апелянту строк для усунення вказаних недоліків - 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Надалі, до суду від представника апелянта надійшло клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, в якому зазначено про те, що строк на звернення до суду з апеляційною скаргою було пропущено, зважаючи на надмірне навантаження представників апелянта під час здійснення представництва.
Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на таке.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).
У свою чергу, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
При цьому, причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Слід звернути увагу на те, що копію оскаржуваного рішення від 18.06.2019 представником апелянта отримано 24.06.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 194), тобто, останнім днем подання апеляційної скарги фактично є 24.07.2019. Проте, звертаючись до суду апеляційної інстанції вдруге з апеляційною скаргою 17.10.2019 , тобто, з пропуском 30-денного строку на оскарження рішення від 18.06.2019, апелянтом так і не було надано належних доказів, які підтверджували б поважність пропуску строку для подачі апеляційної скарги.
Варто врахувати, що процесуальним законодавством покладено обов`язок дотримання процесуальних строків саме на учасника справи, а не на його окремих працівників. Неналежна організація процесу представництва з боку відповідальних осіб не може бути поважною причиною для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
При цьому, як вже зазначалось вище, підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа Стаббігс на інші проти Великобританії , справа Девеер проти Бельгії , справа Креуз проти Польщі ).
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість заяви апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи вищевикладене, а також відсутність належного обгрунтування пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції в даній справі, колегія суддів вважає, що апелянтом пропущено встановлений процесуальним законом строк на апеляційне оскарження, що є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, суд,
У Х В А Л И В :
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.06.2019 у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства Вернум банк до Державного реєстратора Вороньківської сільської ради Бобринського району Чернігівської області Беляєвої Катерини Андріївни, Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення відмовити .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Ганечко О.М.
Судді Шурко О.І.
Кузьменко В.В
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.12.2019 |
Оприлюднено | 24.12.2019 |
Номер документу | 86550769 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Ганечко Олена Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні