Постанова

від 23.12.2019 по справі 160/5613/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 грудня 2019 року м. Дніпросправа № 160/5613/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),

суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження

апеляційну скаргу Криворізького міськрайонного центру зайнятості

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2019 року

у справі №160/5613/19

за позовом ОСОБА_1

до Криворізького міськрайонного центру зайнятості

про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

"19" червня 2019 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Криворізького міськрайонного центру зайнятості в якому просив

- визнати протиправним та скасувати рішення Криворізького міськрайонного центру зайнятості, оформлене наказом від 07.02.2019 року № НТ190207, в частині відмови у наданні статусу безробітного;

- зобов`язати Криворізький міськрайонний центр зайнятості надати ОСОБА_1 статус безробітного, взяти на облік та зареєструвати в якості безробітного з 07.02.2019 року.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2019 р. у справі № 160/5613/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до Криворізького міськрайонного центру зайнятості про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Криворізького міськрайонного центру зайнятості, оформлене наказом від 07.02.2019 року № НТ190207, в частині відмови у наданні статусу безробітного.

Зобов`язано Криворізький міськрайонний центр зайнятості повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання статусу безробітного від 01.02.2019 року, та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, Криворізьким міськрайонним центром зайнятості подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2019 р. у справі № 160/5613/19, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, з 21.09.2018 року повноваження ОСОБА_1 як голови профкому первинної профспілкової організації ВПП НВФ ПАТ Арселорміттал Кривий Ріг припинені, про що у трудову книжку ОСОБА_2 внесено відповідний запис № 22.

01.02.2019 року ОСОБА_2 звернувся до Криворізького міськрайонного центру зайнятості з заявою про надання статусу безробітного.

07.02.2019 прийнято рішення про відмову у наданні позивачу статусу безробітного (встановлення факту зайнятості) відповідно до п.п.2 п.23 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою КМУ від 19.09.2018 року №792, про що був виданий наказ від 07.02.2019 року № НТ190207.

Відповідач вказує, що оскільки ОСОБА_2 станом на час звернення до Криворізького міськрайонного центру зайнятості з заявою про надання статусу безробітного перебував на посаді керівника Первинної профспілкової організації незалежної профспілки Криворіжжя ПАТ Арселорміттал Кривий Ріг (ЄДРПОУ 42756116) та керівника Незалежної профспілки Криворіжжя (ЄДРПОУ 42729983), що підтверджено відповідними записами у Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, йому відмовлено у наданні позивачу статусу безробітного.

Не погодившись з відмовою позивач звернувся до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, вказав, що основним документом про трудову діяльності працівника (особи) є його трудова книжка, усі записи в якій, у тому числі, при звільненні, вносяться власником або уповноваженим ним органом у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Колегія суддів вважає за можливе погодитись з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для часткового задоволення вимог позовної заяви з огляду на наступне.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття, є Закон України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 року №5067-VI (далі - Закон №5067-VІ ).

Відповідно до положень статті 1 Закону №5067-VІ, вільно обрана зайнятість - реалізація права громадянина вільно обирати вид діяльності, не заборонений законом (зокрема такий, що не пов`язаний з виконанням оплачуваної роботи), а також професію та місце роботи відповідно до своїх здібностей та потреб; зайнятість - не заборонена законодавством діяльність осіб, пов`язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім`ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб`єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно.

Безробіття - соціально-економічне явище, за якого частина осіб не має змоги реалізувати своє право на працю та отримання заробітної плати (винагороди) як джерела існування. Безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи; зареєстрований безробітний - особа працездатного віку, яка зареєстрована в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, як безробітна і готова та здатна приступити до роботи.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону №5067-VІ до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Частиною першою та другою статті 43 Закону №5067-VІ визначено, що статусу безробітного може набути:

1) особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи;

2) інвалід, який не досяг встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до законів України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам" та "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам";

3) особа, молодша 16-річного віку, яка працювала і була звільнена у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності (штату) працівників.

Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.

Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №792 від 19.09.2018р. затверджено Порядок реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу (набрала чинності та діяла як на момент виникнення спірних відносин, так і на момент розгляду судом даної справи). Постанова КМУ № 198 від 20.03.2013р, на яку посилався суд першої інстанції у своєму рішенні, втратила чинність з 01.01.2019р.

Відповідно до п.17 зазначеного Порядку, затвердженого Постановою КМУ № 792 від 19.09.2018р., для надання статусу безробітного особа, яка шукає роботу, подає заяву про надання статусу безробітного, пред`являє документи, зазначені в підпункті 1 пункту 4 цього Порядку, а також:

трудову книжку (цивільно-правовий договір чи документ, який підтверджує припинення останнього виду зайнятості). Особа, яка втратила трудову книжку, пред`являє дублікат трудової книжки чи довідку архівної установи про прийняття та звільнення з роботи;

документ про освіту;

військово-обліковий документ для осіб, які звільнилися із строкової військової служби.

Відповідно до п. 23 Порядку, підставами для відмови у наданні статусу безробітного є серед іншого встановлення факту зайнятості особи, у тому числі отримання повідомлення від роботодавця про працевлаштування особи.

Рішення центру зайнятості про відмову у наданні статусу безробітного може бути оскаржене в установленому законодавством порядку (п.24 Порядку).

В даному випадку, підставою для відмови у наданні позивачу статусу безробітного слугувало встановлення факту його зайнятості, а саме наявності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформації про перебування позивача на посаді керівника Первинної профспілкової організації незалежної профспілки Криворіжжя ПАТ Арселорміттал Кривий Ріг (ЄДРПОУ 42756116) та керівника Незалежної профспілки Криворіжжя (ЄДРПОУ 42729983).

Разом з тим, згідно статті 48 Кодексу законів про працю України, трудова книжка - це основний документ про трудову діяльність працівника, який підтверджує страж роботи, а також дає змогу власнику при прийнятті на роботу мати уяву про досвід роботи працівника. До трудової книжки заносяться, у тому числі: вiдомостi про роботу.

З трудової книжки позивача вбачається, що у ній наявний запис (№ запису 22) від 22.09.2018 року про звільнення позивача (протокол № 23 від 22.09.2018 року).

Щодо перебування позивача на посаді керівника Незалежної профспілки Криворіжжя (ЄДРПОУ 42729983) суд вказує, що згідно статуту Незалежної профспілки Криворіжжя, затвердженого установчою конференцією Незалежної профспілки Криворіжжя від 15.11.2018 року, протокол № 1, Незалежна профспілка Криворіжжя (далі по тексту - Профспілка) є добровільна, неприбуткова громадська організація, що об`єднує громадян пов`язаних спільними інтересами за родом професійної діяльності.

Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за період, зокрема з 01.01.2018 року по 01.02.2019 року, зокрема з вересня 2018 року ОСОБА_1 дохід не отримує, страховий стаж не нараховується.

Також, за відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів за утримання податків за період з 4 кварталу 2018 року по 1 квартал 2019 року дані щодо отриманого ОСОБА_1 доходу відсутні.

Отже, перебуваючи на посаді керівника Незалежної профспілки Криворіжжя ОСОБА_1 дохід не отримує, що підтверджено матеріали справи, та не спростовано відповідачем. А виконання обов`язків керівника Незалежної профспілки Криворіжжя не є працею за наймом в розумінні приписів частини першої статті 4 Закону України Про зайнятість населення . Таким чином, керівник добровільної, неприбуткової громадської організації, який не отримує прибутку за виконання своїх обов`язків, як керівника, не відноситься до зайнятого населення, визначеного частиною першою статті 4 Закону України Про зайнятість населення .

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності відмови у наданні позивачу статусу безробітного.

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визначне, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши постанову суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Криворізького міськрайонного центру зайнятості на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2019 р. у справі № 160/5613/19 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2019 р. у справі № 160/5613/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підставляє відповідно до ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий - суддя Н.А. Бишевська

суддя І.Ю. Добродняк

суддя Я.В. Семененко