Постанова

від 10.12.2019 по справі 306/2434/18

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 306/2434/18

П О С Т А Н О В А

Іменем України

10 грудня 2019 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Куштана Б.П. (доповідача),

суддів: Джуги С.Д. і Кожух О.А.,

з участю секретаря Балаж Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Керецківського дошкільного навчального закладу Керецківської сільської ради Свалявського району на рішення Свалявського районного суду від 30 січня 2019 року (у складі судді Вінер Е.А.) за позовом ОСОБА_1 до Керецківського дошкільного навчального закладу Керецківської сільської ради Свалявського району про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення із роботи, поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом у листопаді 2018 р.

Просила:

-Визнати незаконним і скасувати наказ № 138-к від 16.10.2018 р. про звільнення її з роботи машиністом із прання та ремонту спецодягу (білизни) днем 16 жовтня у зв`язку зі скороченням штату працівників - п.1 ст. 40 КЗпП України, та поновити її на вказаній посаді;

-Стягнути з відповідача на її користь оплату за вимушений прогул;

-Рішення у частині поновлення ОСОБА_1 на посаді машиніста з прання і ремонту спецодягу (білизни) визначити до негайного виконання.

Обґрунтувала тим, що наказом № 138-к від 16.10.2018 р. її звільнено з роботи за посадою машиніста з прання і ремонту спецодягу (білизни) у зв`язку зі скороченням штату працівників - п.1 ст. 40 КЗпП України, з виплатою заробітної плати за 16 днів і вихідної допомоги в розмірі середньомісячного заробітку.

Вважає цей наказ незаконним через порушення її конституційного права на працю.

Так, наказом № 44 від 04.05.2018 р. її вже звільняли з роботи в зв`язку зі зміною істотних умов праці, однак рішенням Свалявського районного суду від 19.07.2018 р. цей наказ визнаний незаконним.

Переслідуючи особисті мотиви, завідуюча Керецківським ДНЗ ОСОБА_2 . 13.08.2018 р. попередила її про наступне вивільнення і того ж дня звернулася до профспілкового комітету за дозволом на звільнення.

Повідомленням № 2 від 21.08.2018 р. профспілковий комітет не дав такої згоди.

Вона має на утриманні сина-інваліда, на роботі працює уже 11 років.

З часу її поновлення на роботі (з 19.07.2018 р.) і дотепер ніяких змін виробництва у Керецківському ДНЗ не було, жодних скорочень або чергових правок штатного розпису не проводилось, а тому підстав звільняти її із займаної посади не було.

Рішенням Свалявського районного суду від 30.01.2019 р. (з урахуванням додаткового рішення цього ж суду від 19.08.2019 р.) позов задоволено: визнано незаконним і скасовано наказ № 138-к від 16.10.2018 р. про звільнення із роботи ОСОБА_1 , машиніста з прання і ремонту спецодягу (білизни) днем 16 жовтня 2018 р. у зв`язку зі скороченням штату працівників - п.1 ст. 40 КЗпП України, та поновити на зазначеній посаді; стягнуто з Керецківського дошкільного навчального закладу Керецківської сільської ради Свалявського району на користь ОСОБА_1 оплату за вимушений прогул у сумі 6723 грн.; рішення у частині поновлення ОСОБА_1 на посаді машиніста з прання і ремонту спецодягу (білизни) допущено до негайного виконання. Вирішено питання судових витрат.

Указане судове рішення від 30.01.2019 р. мотивоване тим, що відповідачем у порушення ст. 49-2 КЗпП України не було запропоновано ОСОБА_1 іншу вакантну посаду, не надано доказів, що позивач відмовилася від переведення на іншу роботу або що уповноважений орган не мав можливості перевести похивач за її згоди на іншу роботу на тій же установі. Відповідачем протягом року двічі звільнено позивача з роботи з порушенням законодавства.

У апеляційній скарзі адвокат Козар М.М. в інтересах Керецківського дошкільного навчального закладу Керецківської сільської ради Свалявського району просить скасувати це рішення та ухвалити нове про відмову в позові.

Покликається на порушення судом норм матеріального та процесуального права (неналежна оцінка доказів).

Узагальнені та доречні доводи скарги зводяться до такого:

-Суд не навів обставин порушення норм КЗпП України при звільненні позивача з роботи, а останнім не доведено цих обставин;

-Суд не дав належної правової оцінки твердженням позивача про наявність на утриманні сина-інваліда, яке не відповідає дійсності, а також іншим доводам позивача, обставинам справи та письмовим доказам;

-Відмова профспілкового комітету не обґрунтована належним чином;

-Відповідач дотримався усіх передбачених КзпП України строків щодо звільнення позивача на підставі п.1 ст.40 цього Кодексу.

Письмового відзиву на апеляційну скаргу не подано.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення - скасуванню із ухваленням нового по суті позовних вимог, із таких мотивів.

Суд першої інстанції встановив таке.

Наказом відділу освіти Свалявської РДА від 26.12.2017 р. № 337 Про приведення у відповідність фактичної штатної чисельності персоналу до нормативної кількості у закладах дошкільної освіти району наказно привести у відповідність фактичну штатну чисельність працівників до їх нормативної кількості у штатних розписах закладів дошкільних закладів освіти до 01.03.2018 р. і попередити працівників про зміни, які відбудуться у зв`язку з приведенням у відповідність фактичної кількості працівників до нормативної кількості до 01.01.2018 р.

Наказом Керецківського ДНЗ № 11 від 28.02.2018 р. Про затвердження штатного розпису Керецківського ДНЗ затверджено та введено в дію з 01.03.2018 р. штатний розпис у кількості 37.55 штатних одиниць із відповідним місячним фондом заробітної плати.

Із комісійного акту Керецківського ДНЗ видно, що ОСОБА_1 пропонувалося постійне місце роботи на посаді прибиральника службових приміщень на 0.75 ставки, проте остання відмовилася.

Наказом відповідача № 22 від 02.03.2018 р. Про типовий штатний розпис Керецківського ДНЗ і зміни до нього ОСОБА_1 було запропоновано посаду прибиральника службових приміщень 0.75 ставки та в разі відмови вручити їй повідомлення про звільнення з 04.05.2108 р. З цим наказом ОСОБА_1 ознайомлена під розписку.

Наказом Керецківського ДНЗ № 44-к від 04.05.2018 р. ОСОБА_1 було звільнено з роботи на підставі п.6 ст.36 КЗпП України - через відмову від продовження роботи у зв`язку зі зміною істотних умов праці.

Рішенням Свалявського районного суду від 19.07.2018 р. указаний наказ № 44-к визнаний незаконним і скасований.

Наказом відповідача № 107-к від 19.07.2018 р. ОСОБА_1 поновлено на попередній роботі на посаді машиніста з прання білизни (спецодягу) з 05.05.2018 р.

13.08.2018 р. ОСОБА_1 попереджено про майбутнє вивільнення із займаної посади за п.1 ст. 40 КЗпП України днем 16.10.2018 р. і надіслано подання профспілковому комітету про надання згоди на звільнення указаного працівника. Через відсутність вакансій інша робота не пропонувалася.

21.08.2018 р. профспілковий комітет відмовився дати таку згоду.

Наказом № 138-к від 16.10.2018 р. Титинець була звільнена з роботи за п.1 ст. 40 КЗпП України - у зв`язку зі скороченням штату працівників.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із недотримання роботодавцем положень ст. 49-2 КЗпП України.

Колегія суддів апеляційного суду не погоджується із цим висновком через невідповідність такого обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з вимогами ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржене судове рішення таким вимогам не відповідає.

Апеляційним судом установлено таке.

Неоспореними обставинами в справі є наявність підстав для скорочення штату працівників Керецківського ДНЗ із 01.01.2018 р., факт ознайомлення ОСОБА_1 з письмовим попередженням про майбутнє вивільнення, а також необґрунтованість відмови профспілкового комітету в наданні згоди на звільнення ОСОБА_3 та право роботодавця у цьому випадку звільнити працівника без такої згоди.

Так, рішенням Свалявського районного суду від 19.07.2018 р., яке набрало законної сили, є чинним і має преюдиціальне значення, встановлено, що в Керецківському ДНЗ насправді відбулися зміни щодо штату та чисельності працівників (виведення (скорочення) штатної одиниці 0.75 машиніста з прання і введення нової штатної одиниці 0.75 прибиральника. Тобто, в цьому випадку в ДНЗ відбулося скорочення посади, яку обіймала ОСОБА_1 , а відтак були підстави для її звільнення саме за п.1 ст.40 КЗпПУкраїни. Про це її навіть було вчасно повідомлено, але при повідомленні, а потім і в наказі було зазначено іншу підставу звільнення (зміна істотних умов праці).

Оспореним моментом є порядок вивільнення працівника (окрім питання персонального попередження).

Згідно з комісійними актами від 28.02.2018 р., від 03.03.2018 р. і від 04.05.2018 р. складеними на етапі попереднього звільнення, ОСОБА_1 було запропоноване постійне місце роботи на посаді прибиральника службових приміщень з посадовим окладом 0.75 ставки та зарплатою у розмірі 1584.93 грн., від чого вона відмовилася в усній формі (а.с.40-43).

На виконання указаного рішення Свалявського районного суду від 19.07.2018 р. відповідач того ж дня скасував наказ № 44-к від 04.05.2018 р. і поновив ОСОБА_1 на роботі за посадою машиніста із прання білизни (спецодягу) з 05.05.2018 р. і виплатив їй середній заробіток.

У письмовому попередженні від 13.08.2018 р. про майбутнє звільнення із роботи за п.1 ст. 40 КЗпП України днем 16.10.2018 р. відповідач зазначив, що переведення на іншу роботу і посаду за відповідною професією і спеціальністю не пропонується у зв`язку з відсутністю таких.

Аналогічне обґрунтування містилося і в поданні до профспілкового комітету Керецківського ДНЗ про надання згоди на звільнення за п.1 ст. 40 КЗпП Українитаких працівників: ОСОБА_1 , яка переважного права на залишення на роботі не має (стаж роботи - 11 років), та ОСОБА_4 , яка має переважне право на залишення на роботі (стаж роботи - 15 років).

Наказом відповідача № 30 від 13.08.2018 р. Про приведення у відповідність чисельності персоналу згідно зі штатним розписом Керецківського ДНЗ від 01.03.2018 р. приведено у відповідність фактичну чисельність персоналу до нормативної кількості, ознайомлено з попередженням про майбутнє звільнення машиністів з прання білизни (спецодягу) ОСОБА_4 і ОСОБА_1 та вручено їм під розпис.

Як видно з листа-відповідівідділу освіти Свалявської РДА (на виконання ухвали суду першої інстанції) за період із 2017-2018 р. р. до Керецківського дошкільного закладу освіти було прийнято одного вихователя, одного асистента вихователя інклюзивного класу та двох операторів котельні (а.с.87).

Згідно з вимогами ст. 40 ч.1 п.1 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням відповідно ст. 40 ч.1 п.1 КЗпП України, суди мають з`ясувати питання про те, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне вивільнення.

Оскільки у відповідача відбулись зміни в організації виробництва і праці, а саме - скорочення чисельності штату працівників, в тому числі й посада позивачки, остання своєчасно попереджалася про наступне вивільнення, з моменту такого попередження і до дати звільнення інша робота чи посади їй не пропонувались у зв`язку з відсутністю таких, то суд першої інстанції суд дійшов помилкового висновку про порушення відповідачем вимог ст. 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника.

За таких обставин позовні вимоги є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Твердження позивачки про те, що з часу її поновлення на роботі (з 19.07.2018 р.) і дотепер ніяких змін виробництва у Керецківському ДНЗ не було, жодних скорочень або чергових правок штатного розпису не проводилось, а тому підстав звільняти її із займаної посади не було, не спростовують законність її звільнення, оскільки відповідач продовжував виконувати рішення органу управління підприємства про скорочення штату працівників, в тому числі щодо скорочення посади, яку обіймала позивач.

Отже, за результатами розгляду апеляційної скарги апеляційний суд дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції належить скасувати як суперечне положенням ст. 263 ЦПК України та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позову за недоведеністю.

Одночасно підлягає скасуванню і додаткове рішення Свалявського районного суду від 19.08.2019 р. як похідне.

Керуючись ст.ст. 263, 374 ч.1 п.2, 376 ч.3 п.4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Керецківського дошкільного навчального закладу Керецківської сільської ради Свалявського району задовольнити.

2.Рішення Свалявського районного суду від 30 січня 2019 року та додаткове рішення цього ж суду від 19 серпня 2019 р. скасувати.

3.У позові ОСОБА_1 відмовити.

4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду.

5.Повне судове рішення складено 20 грудня 2019 року.

Судді: