Постанова

від 18.12.2019 по справі 371/227/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №371/227/18 Головуючий у І інстанції Капшук Л.О.

Провадження №22-ц/824/14324/19 Головуючий у 2 інстанції Голуб С.А.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2019 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Київського апеляційного суду у складі:

судді-доповідача Голуб С.А.,

суддів: Ігнатченко Н.В., Таргоній Д.О.,

за участі секретаря судового засідання Сакалоша Б.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Сільгосподарське підприємство Маслівське на рішення Миронівського районного суду Київської області від 22 серпня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Маслівське , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Миронівська районна державна адміністрація Київської області про розірвання договору оренди землі, скасування державної реєстрації договору оренди землі, зобов`язання повернути земельну ділянку,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції з вказаним позовом посилаючись на те, що згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно індексний номер 16261199, яке видане реєстраційною службою Миронівського районного управління юстиції Київської області 16 січня 2014 року, являється власником земельної ділянки площею 4,6206 га, кадастровий номер 3222984300:02:024:0005, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративних межах Маслівської сільської ради Миронівського району Київської області.

17 січня 2014 року між нею та ТОВ СП Маслівське було укладено договір оренди землі № 186, згідно якого вказана земельна ділянка нею передана в оренду ТОВ СП Маслівське . Договір укладено на строк сім років.

Умовами договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій, натуральній або відробітковій формі на суму, що становить не менше 4% від розміру нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки на момент укладання договору. Орендна плата станом на момент укладання даного договору складає 4787,12 грн. за кожен рік оренди та вноситься в термін не пізніше 30 листопада, починаючи з 2014 року.

У зв`язку з тими обставинами, що відповідачем ТОВ СП Маслівське орендна плата за 2017 рік не була виплачена, вона змушена була звернутися письмово до товариства з вимогою про належне виконання умов укладеного договору, повідомила про намір вирішення спору в судовому порядку. Пізніше надіслала ще одну претензію з вимогою про припинення договору №186 та повернення її в натурі.

Відповіді на звернення та орендної плати за використання вищевказаної земельної ділянки до цього часу не отримала.

Як на правову підставу позову, послалася на правила частини 1 статті 32 Закону України Про оренду землі , за якими у разі невиконання сторонами обов`язків, визначених чинним в Україні законодавством та умовами договору, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду.

Зазначила, що пунктом 36 укладеного договору визначено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також інших підстав, визначених законом.

Вважає, що порушення строків виплати орендної плати за користування земельною ділянкою в 2017 році є підставою для розірвання договору оренди землі від 17 січня 2014 року № 186.

При погодженні з відповідачем строку сплати орендної плати за користування земельною ділянкою, яка є істотною умовою договору оренди землі, вона розраховувала на отримання необхідних обігових грошових коштів. У зв`язку з порушенням строку сплати орендної плати була позбавлена можливості отримання матеріальних благ, на які розраховувала при укладенні договору.

У позові зазначила, що згідно з вимогами частини 2 статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Вказала, що скасування на підставі рішення суду документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, є підставою для внесення до Державного реєстру прав запису про скасування державної реєстрації прав.

З огляду на викладене, просила в судовому порядку розірвати договір оренди землі №186, який укладений нею та ТОВ СП Маслівське 17 січня 2014 року, скасувати державну реєстрацію договору оренди землі № 186 від 17 січня 2014 року за номером запису 10559807 від 01 лютого 2014 року, зобов`язати ТОВ СП Маслівське передати їй земельну ділянку площею 4,6206 га, кадастровий номер 3222984300:02:024:0005, в натурі.

Рішенням Миронівського районного суду Київської області від 22 серпня 2019 року позов задоволено в частині розірвання договору оренди землі і відмовлено в скасування державної реєстрації договору оренди землі і повернення земельної ділянки.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, сторони подали апеляційні скарги.

В доводах апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість вимог позивачки про розірвання договору оренди землі, однак безпідставно відмовив у задоволенні вимог про скасування державної реєстрації, хоча ці вимоги є похідними і лише задоволення всіх позовних вимог відновлювало би порушене право позивачки.

Просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у скасування державної реєстрації права оренди землі та ухвалити в цій частині нове рішення по суті позовних вимог.

В доводах апеляційної скарги ТОВ СП Маслівське зазначає, що погоджуючись із доводами та прийнятим рішенням суду першої інстанції у цій справі щодо відмови у задоволенні позовних вимог про скасування державної реєстрації договору оренди землі та зобов`язання повернути земельну ділянку від ТОВ СП Маслівське позивачці, відповідач не погоджується із частковим задоволенням позову щодо розірвання договору оренди земельної ділянки у зв`язку із неповним з`ясуванням судом обставин справи, що мають значення для справи. Вважає, що судом неправомірно не враховано обставини виконання відповідачем грошового зобов`язання за договором оренди земельної ділянки про переказ 30.11.2018 року відповідачем коштів за договором оренди земельної ділянки на адресу позивачки за 2017-2018 р.р. у сумі 11552,00 грн. з посиланням на те, що в квитанції про оплату даної орендної плати не зазначено цільове призначення платежу.

Такі висновки суду є однобічними та спростовуються належним доказом про виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань перед позивачкою, як орендодавцем вищевказаної земельної ділянки, зокрема, квитанцією ПАТ Укрпошта про переказ 11552,00 грн. в адресу позивачки.

Позивачка, ознайомившись із відзивом відповідача на стадії підготовчих судових засідань у цій справі, взагалі заперечила будь-яке отримання коштів від відповідача, однак таку позицію позивачка озвучила уже в ході судового розгляду справи по суті, коли відповідач, в силу вимог статті 83 ЦПК України уже був позбавлений права подавати докази.

У такому випадку, відповідно до частини 4 статті 81 ЦПК України, суд першої інстанції зобов`язаний був покласти на позивачку, як сторону, яка заперечувала факт отримання 30.11.2018 коштів від відповідача, як орендної плати, обов`язок довести вказану обставину належними доказами, а в разі невиконання позивачкою такого обов`язку - визнати обставину неодержання коштів позивачкою від відповідача недоведеною, та звільнити відповідача , в силу вимог ст. 614 ЦК України, від відповідальності у виді дострокового розірвання правочину за нібито вчинення позивачем систематичного невиконання перед позивачем грошових зобов`язань за вищевказаним договором оренди за 2017-2018 р.р.

Фактично відповідач, надсилаючи позивачу 30.11.2018 року (у строк, визначений договором оренди) грошовий переказ в сумі 11550 грн., як орендну плату за 2017-2018 р.р., виконав свої грошові зобов`язання вчасно за 2018 р., та невчасно за 2017 рік.

Висновок суду першої інстанції у оскаржуваному рішенні, що сума 11552 грн. є оплатою лише за один рік, суперечить приписам договору оренди, укладеного між позивачем та відповідачем, в якому зазначено розмір річної орендної плати в сумі 4787,12 грн., яка підлягала сплаті до 30 листопада поточного року, починаючи з 2014 року.

Вказаний доказ свідчить, що відповідач виконав несвоєчасно свої грошові зобов`язання за 2017 рік та своєчасно виконав такі зобов`язання за 2018 рік (у строк, обумовлений договором оренди землі).

Просить скасувати рішення суду в частиині задоволених позовних вимог і ухвалити нове рішення в цій частині про відмову у позові.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 жовтня 2019 року справу призначено судді-доповідачу Голуб С.А.

В судовому засідані ОСОБА_1 підтримала свою апеляційну скаргу і заперечувала проти задоволення апеляційної скарги ТОВ СП Маслівське .

Представник ТОВ СП Маслівське в судове засідання не з`явився, причини його неявки судовою колегією визнано неповажними.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, заслухавши учасників справи, які з`явилися в судове засідання, доходить висновку що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає до задоволення, а апеляційну скаргу ТОВ СП Маслівське слід залишити без задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачці на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, яке видане реєстраційною службою Миронівського районного управління юстиції Київської області 16 січня 2014 року, належить земельна ділянка площею 4,6206 га, кадастровий номер 3222984300:02:024:0005, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративних межах Маслівської сільської ради Миронівського району Київської області.

17 січня 2014 року сторонами укладено договір оренди землі № 186, за яким позивач як орендодавець передала відповідачу як орендарю, а орендар прийняв у строкове платне користування вказану земельну ділянку.

28 січня 2014 року реєстраційною службою Миронівського районного управління юстиції Київської області здійснено державну реєстрацію права оренди.

За умовами пунктів 9, 11 розділу 3 укладеного сторонами договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій, натуральній або відробітковій формі на суму, що становить не менше 4% від розміру нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки на момент укладання договору. Орендна плата станом на момент укладання даного договору складає 4787,12 гри. за кожен рік оренди. Орендна плата вноситься в термін не пізніше 30 листопада, починаючи з 2014 року.

У зв`язку з тим, що відповідачем ТОВ СП Маслівське орендна плата за 2017 рік не була виплачена, 26 грудня 2017 року та 03 березня 2018 року позивачка зверталася до товариства з письмовими претензіями про припинення договору оренди землі та повернення земельної ділянки, в яких вимагала належного виконання умов укладеного договору, повідомила про намір вирішення спору в судовому порядку (а.с, а.с. 34, 36).

16 лютого 2018 року позивачка звернулася з позовом до суду. Під час перебування справи в провадженні суду позивачка подала заяву про зміну підстав позову. У заяві наголосила на факті несплати орендної плати за 2018 рік та вказала, що має місце істотне порушення умов договору оренди у зв`язку з систематичною несплатою орендної плати, що є підставою для розірвання договору оренди від 17 січня 2014 року (а.с, а.с. 127-134).

25 березня 2019 року представником відповідача ТОВ СП Маслівське надано докази сплати позивачеві орендної плати за 2017-2018 роки грошовим переказом, оформленим фіскальним чеком на суму 11725, 28 від 30 листопада 2018 року (а.с. 123).

Задовольняючи позов в частині розірвання договору оренди, суд першої інстанції виходив з того, що оплата орендної плати є істотними обставинами, а її невиплата за 2017 рік більш, ніж дванадцять місяців від дати оплати, є істотним порушенням договірних умов, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що її земельну ділянку використовує інша особа. Факт порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є самостійною та достатньою підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20 червня 2019 року у справі №383/708/16-ц.

Приписи частини 1 статті 32 Закону України Про оренду землі , статті 141 ЗК України, статті 651 ЦК України та пункту 36 укладеного договору є правовою підставою для розірвання цього договору.

Застосування такого правового наслідку як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, що значною мірою позбавляє того, на що позивач розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про скасування державної реєстрації договору оренди землі № 186 від 17 січня 2014 року за номером запису 10559807 від 01 лютого 2014 року, суд першої інстанції виходив з того, що Державній реєстрації підлягали договори оренди, укладені до 01 січня 2013 року.

З 01 січня 2013 року державній реєстрації підлягає тільки право оренди, підтверджене укладеним договором оренди, і проводиться ця реєстрація органом державної реєстрації прав.

Встановлено, що договір оренди землі був укладений сторонами 17 січня 2014 року. На час його укладення державна реєстрація договору оренди не здійснювалася. 01 лютого 2014 року реєстраційною службою Миронівського районного управління юстиції Київської області здійснено державну реєстрацію права оренди за укладеним сторонами договором.

Пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з вимогами частини 2 статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав , скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Вказаною нормою закріплено, що скасування на підставі рішення суду документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, є підставою для внесення до Державного реєстру прав запису про скасування державної реєстрації прав.

Вимог про скасування запису про проведену державну реєстрацію права позивач не заявляла.

Згідно правил частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог враховуючи таке.

Згідно зі ст.13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Приписами ст.24 Закону України Про оренду землі встановлено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Положеннями ст.32 Закону України Про оренду землі передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

У пункті д частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Отже, розглядаючи спори про розірвання договору оренди з підстав заборгованості по орендній платі, слід мати на увазі, що згідно зі статтями 13, 15, 21 Закону України Про оренду землі основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Отже, наведеними положеннями закону, які регулюють спірні відносини, передбачена систематична (два і більше випадки) несплата орендної плати, передбаченої договором, як підстава для розірвання договору оренди. Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але ж повторне порушення вже може свідчити про систематичність. Враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України.

Згідно з ч.2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до пункту 36 договору оренди землі, його дія припиняється шляхом розірвання: за взаємною згодою сторін; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також інших підстав, визначених законом.

ОСОБА_1 посилалась на те, що орендарем орендна плата за 2017 рік не була сплачена і не сплачується вже більше дванадцяти місяців після настання дати такої оплати. Відповіді на письмову вимогу від 26.12.2017 року, щодо такої несплати відповідач не надав. В даному випадку колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що оплата орендної плати є істотними обставинами, а її не отримання орендодавцем більш ніж дванадцять місяців від дати оплати, є істотним порушенням договірних умов, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.

За таких умов ч.1 ст.32 Закону України Про оренду землі , ст.141 ЗК України, ст.651 ЦК України та умови договору є правовою підставою для розірвання цього договору. Застосування такого правового наслідку як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, що значною мірою позбавляє того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу була виплачена відповідачем орендна плата за землю за 2017 рік лише 30.11. 2018 року (а.с. 123), тобто не у строк, передбачений пунктом 11 вказаного договору, а через дванадцять місяців від дати такої оплати і лише після звернення позивача до суду із цим позовом про розірвання договору оренди у зв`язку з несплатою орендної плати. У зв`язку з цим суд прийшов до правильного висновку, що сам факт порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є самостійною та достатньою підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких умов той факт, що відповідач після звернення позивачки до суду сплатив суму заборгованості з орендної плати не має правового значення для вирішення позовних вимог про розірвання договору оренди. Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 12 грудня 2012 року у справі № 6-146цс12, від 28 вересня 2016 року у справі № 6-977цс16, від 11 жовтня 2017 року №6-1449цс17, та з установленою практикою Верховного Суду викладеною, зокрема, у постанові від 20 червня 2019 року у справі № 383/708 /16-ц.

Разом із тим, колегія суддів не може погодитись із судом першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування реєстрації договору оренди, оскільки суд прийшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо розірвання договору оренди, обґрунтованими є й інші вимоги, що фактично є похідними від первісної вимоги і мають на меті відновлення прав позивача після розірвання вищезазначеного договору.

Та обставина, що позивач просила скасувати державну реєстрацію договору оренди, а не державну реєстрацію права оренди не могла бути підставою для відмови у задоволенні цієї вимоги. Позивач фактично неправильно назвала дію,яка має бути вчинена за наслідками розірвання договору, хоча зрозуміло, що вона мала на увазі скасування офіційного визнання і підтвердження державою фактів набуття відповідачем речових прав на земельну ділянку. Позивач також подавала заяву про уточнення позовних вимог в якій просила скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянкою. Однак суд її повернув позивачці без розгляду, оскільки вважав, що це зміна позовних вимог.

Судова колегія не може погодитись із судом першої інстанції, що в заяві були змінені позовні вимоги. Вимога щодо скасування державної реєстрації наслідків укладення договору оренди (право оренди у орендаря) не була змінена.

Оскільки договір оренди не реєструвався, а реєструвалось право оренди, відповідно до вимог Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , суд вже у підготовчому засіданні мав уточнити у позивачки спосіб захисту, який вона обирає і має бути застосований судом, а саме скасування реєстрації не договору оренди, а права оренди. Оскільки суд цього не зробив, а позивачка після підготовчого засідання уточнила свої вимоги, суд не мав підходити до вирішення цієї заяви формально, а мав розглянути позов із правильним формулюванням позовних вимог.

Враховуючи викладене, судова колегія відмовляє у задоволенні апеляційної скарги ТОВ СП Маслівське , оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростували і задовольняє апеляційну скаргу ОСОБА_1 .

Згідно положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому сплачена позивачем сума судового збору підлягає відшкодуванню йому, відтак до стягнення підлягає 1762 грн., з яких: 704 грн. 80 коп. за звернення до суду з позовом та 1057 грн. 20 коп. за звернення до суду з апеляційною скаргою

У відповідності до положень ст. 376 ЦПК України для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення серед іншого є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. При цьому неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

З урахуванням викладеного колегія суддів приходить до висновку про наявність передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову та ухвалення в цій частині нового судового рішення.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Маслівське залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Миронівського районного суду Київської області від 22 серпня 2019 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування державної реєстрації договору оренди землі скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

Скасувати державну реєстрацію права оренди за договором оренди землі № 186 від 17 січня 2014 року за номером запису № 4531320 від 01 лютого 2014 року, який укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Маслівське і зареєстрований Реєстраційною службою Миронівського районного управління юстиції Київської області.

В іншій частині рішення Миронівського районного суду Київської області від 22 серпня 2019 року у даній справі залишити без змін.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Маслівське на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп. за звернення до суду з позовом та 1057 грн. 20 коп. за звернення до суду з апеляційною скаргою, що разом складає 1762 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення в порядку та з підстав, що визначені ст. 389 ЦПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Реквізити сторін:

Позивач:ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач:Товариство з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Маслівське , зареєстроване місце знаходження: вул. Борисенка, 51 А, с. Маслівка, Миронівський р-н, Київська обл., 08850, код ЄДРПОУ 38533859, р/р НОМЕР_2 в АТ Райффайзен Банк Аваль , МФО 380805.

Суддя-доповідач

Судді: